Голова ради директорів логістичної компанії «Iн Тайм»: «Держава постійно намагається втручатися в міжнародну доставку»

Логістика і доставка – одна з небагатьох сфер, які змогли швидко відновитися після кризи 2014–2015 років. Темпи зростання у великих компаній в останні роки складають не менше 15% щорічно.

Mind поговорив з Сергієм Грачовим, главою ради директорів логістичної компанії «Iн Тайм», про те, як влаштований цей бізнес, чому компанії втрачають посилки і як це – конкурувати з «Укрпоштою».

– Як на компанії позначилася криза 2014–2015 років?

– Ми змогли виконати все, що планували на ці роки, ще до кризи. Якщо говорити в цілому про ринок, то він розвивався і розвивається. Найактивніший сегмент – e-commerce, і це змінює структуру вантажообігу: найбільше відправлень вагою до 30 кг.

– У 2013 році компанія відкрила доставку для інтернет-магазинів – Zruchna (відправлення вагою до 30 кг, які доставляють день у день. – Mind). Новий сервіс себе виправдав?

– Zruchna зростає на 30% на рік, але вважаємо, що цього недостатньо. Потрібно прискорити її розвиток, тому зайнялися залученням інвестицій. Суму не назву – ми підписали угоду про нерозголошення.

– Скільки відправлень компанія опрацювала минулого року?

– Обсяги доставки минулого року зросли на 25%, якщо порівнювати з 2017-м. Інформацію про кількість відправлень ми не розкриваємо – вона належить до закритої. Я відношу компанію до п'ятірки лідерів ринку. Але все залежить від сегменту. Наприклад, наша компанія майже не працює в міжнародній доставці, там добре представлена ​​«Укрпошта», але в сегменті доставки понад 30 кг – «Нова пошта» і «Ін Тайм» мають лідируючі позиції.

– «Нова пошта» відкрилася у 2001 році, «Iн Тайм» – у 2002-му. Але мережа «Нової пошти» більш ніж учетверо більша за вашу. Чому так сталося?

– У нас була інша модель розвитку – ми одразу орієнтувалися на великі вантажі. До того ж ми ніколи не ставили собі за мету відкрити якомога більше відділень.

– Скільки «Iн Тайм» минулого року відкрила відділень?

– 57. Загалом у нас 621 відділення. Цього року хочемо відкрити ще 50.

– Ви сказали, що «Iн Тайм» майже не працює в сегменті міжнародної доставки. Цей напрямок компанію не цікавить?

– Цікавить, але дійсно ми представлені там лабораторно. Історично так склалося, що лідерські позиції в «міжнародці» давно закріплені за «Укрпоштою». Аби конкурувати в цьому сегменті з держкомпанією, нам потрібно відкрити ММПО (місце міжнародного поштового обміну), а отримати дозвіл на його відкриття в Україні практично неможливо – потрібно спеціальне рішення Кабміну. 

Генеруючи самозайнятість

– У «Iн Тайм» можна відкрити відділення за франчайзингом. Як це працює на практиці?

– У нас за системою франчайзингу відкрито приблизно 400 відділень. Є чіткі вимоги: певна структура вантажопотоку, кількість жителів у населеному пункті. Ми все це прораховуємо для наших партнерів, і якщо бачимо перспективу, даємо рекомендації відкривати відділення.

– За що платить партнер, якщо він вирішує відкрити відділення?

– Ми супроводжуємо його в усьому: від прорахунку фінансової моделі до навчання в процесі роботи. Даємо всі матеріали і керівництва, починаючи від вивіски та закінчуючи дизайном приміщення, надаємо нашу інформаційну систему. Устаткування і меблі купує франчайзі. У середньому, щоб відкрити відділення, потрібно від 57 000  грн.

Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

– Яка рентабельність у такого бізнесу?

– Залежить від безлічі факторів, зокрема й сезону. Зрозуміло, що відділення в Києві та відділення в невеликому селі працюватимуть з різною рентабельністю. Мінімальний поріг рентабельності 10%. Якщо говорити про розподіл доходів, то партнер отримує 43,5% при відправленні та 29% при отриманні.

– Що робите, якщо відділення франчайзі працює погано і псує репутацію компанії?

– Намагаємося вирішити це питання мирно, але якщо не допомагає – закриваємо відділення. За умовами контракту маємо право це робити. Погана робота відділення впливає на весь наш бізнес – порушується весь ланцюжок поставок.   

Нюанси держрегулювання

– Як зміни, що відбуваються з «Укрпоштою», впливають на ринок?

– По-різному. Поява конкурента впливає добре, а спроби використовувати монопольне становище і адмінресурс – катастрофічно погано.

– В «Укрпошті» не вважають, що у них є на щось монополія...

– Як це немає? Наприклад, листи вагою до 100 г – законодавчо встановлена ​​монополія «Укрпошти». Що б там не говорили, це істотне джерело доходу компанії.

Ще у неї є монополія на надання фінансових послуг – логістичні компанії не можуть безпосередньо самостійно надавати населенню послуги. Ми змушені працювати зі спеціалізованими фінансовими компаніями.

На користь «Укрпошти» постійно намагаються монополізувати обробку відправлень вагою до 2 кг і посилок до 10 кг (йдеться про законопроект «Про внесення змін до закону «Про поштові послуги», який закріплює за держкомпанією унікальне право на надання універсальних послуг поштового зв'язку. – Mind). 

– Цей законопроект ще не пройшов навіть перше читання у Верховній Раді...

– Проте його постійно намагаються реанімувати. Монопольне право на надання таких послуг вб'є безліч стартапів у логістиці та ліквідує цілий сегмент бізнесу у великих поштових компаній. Наприклад, середня вага посилки в нашій доставці Zruchna якраз 2 кг.

– Чи потрібно «Укрпошту» приватизувати?

– Залежить від того, з якою метою це робити. Якщо з метою лібералізації ринку – то потрібно. Конкуренція – це добре.

– Скільки може коштувати така компанія?

– Логістична компанія в Україні може коштувати до $500 000. Але на вартість впливатиме ситуація на ринку і країні в цілому.

Ставка на digital

– На чому плануєте зосередити зусилля?

– На всьому, що пов'язано з е-commerce. Ми бачимо перспективи в оцифруванні сервісу та максимальній автоматизації процесів – від автоматизації обробки звернень клієнтів (реалізовано з використанням продуктів SAP Sales Cloud) і до цифрових каналів управління доставкою.

Впровадження сучасних ІТ-рішень у роботу компанії – дуже важливе рішення для будь-якого бізнесу. У цьому ми вже переконалися на власному досвіді: у «Ін Тайм» дуже велика клієнтська база, і в певний момент ми зрозуміли, що зі старою CRM-системою ми більше не можемо давати той рівень клієнтського сервісу, до якого прагнемо: усі процеси були занадто повільними, це забирало час і клієнта, і наших співробітників. З впровадженням SAP ми значно спростили процес обробки звернень, при цьому підвищили швидкість обробки на 25%.

– Роботизація входить у плани?

– Автоматизація не виключає роботизацію – це еволюційний процес. Ми всі до цього рухаємося.

– Припустимо, не масово. А у вузькому напрямку роботи – наприклад, застосування робота в адресній доставці?

– У найближчі п'ять років поява такого робота в доставці можлива виключно як частина якогось PR-проекту. Адже справа не лише у вартості робота, а й пов'язаних з його роботою проектів – потрібно врахувати особливості міської інфраструктури, забезпечити безпеку, управління, законодавчо врегулювати появу і пересування роботів на дорогах і ще багато всього. Це не швидко.

– Цього року «Iн Тайм» запускає мережу поштоматів. Що це за послуга?

– Ви зможете замовити доставку в поштомат, або кур'єр може залишити там посилку, якщо вас не було вдома, ви можете через поштомат комусь щось передати... Ми не будуємо таку мережу тільки під себе, доставляти посилки в них можуть всі бажаючі. Встановити поштомати також можна буде за франчайзингом.

– Скільки таких поштоматів плануєте встановити цього року? І де вони будуть розташовані?

– У нас виготовлено близько 100 поштоматів. Розставляти будемо всюди – від заправок до житлових комплексів.

– У 2011 році в Україну приходила з подібною ідеєю компанія InPost, але у неї не вийшло побудувати тут бізнес. Як думаєте, чому?

– Ми навіть пробували працювати з ними. Чому в них не вийшло? Вони спочатку не розглядали український ринок як основний, а прийшли сюди слідом за своїми партнерами – компаніями, що виробляють косметику, такими як Oriflame. Вони не навчили людей роботі з поштоматами, не намагалися зробити свою мережу великою.

Посилка із секретом

– Я знаю дві реальні історії, коли в посилках відправляли людину. Знаєте, навіщо це роблять?

– Всі логістичні компанії знають навіщо – так діють шахраї.

Це дуже стара історія і постійна боротьба, ми підсилюємо заходи безпеки – шахраї вигадують, як їх обійти.

– Таке шахрайство поширене?

– Ні, адже на боці логістичних компаній серйозні заходи безпеки – камери спостереження, сигналізація, замки. Але бувають сплески. Як тільки погіршується економічна ситуація в країні, у нас одразу підвищується рівень таких злочинів. 

– Компанія може розкрити посилку і перевірити, що в ній?

– Може, але тільки в присутності відправника. У дорозі, самостійно, ми не маємо права відкривати посилку, лише за постановою суду або за рішенням правоохоронних органів.

– Через що ще може пропасти або загубитися посилка?

– Пропасти може тільки через шахрайство. А загубитися, найчастіше, через помилки в оформленні маркування: якщо невірно написана адреса, прізвище, або справа в погано приклеєному стикері – він може наклеїтися на іншу посилку, і тоді обидві можуть виїхати не за тією адресою.

Але це не так часто буває, і кінець кінцем такі посилки ми все одно знаходимо. Набагато більше клопоту у нас з відправленнями, від яких відмовилися, коли їх не хоче забирати ані одержувач, ані відправник. Для нас це ціла стаття витрат: перевезти, обробити, оформити. Для цього потрібні площі та люди. Викинути на місці таке відправлення ми не можемо: за законом потрібно чекати півроку, перш ніж утилізувати такий вантаж, і весь цей час десь його зберігати.

– Які вантажі компанія не перевозить?

– Все, що заборонено законодавством. Крім того, ми не перевозимо живих істот та продукти харчування, що швидко псуються. Хоча в «адресці» ми вже беремося за доставку продуктів харчування – у нас є запатентована одноразова коробка, яка добре тримає температуру до 8 годин.

– За доставку живих істот компанія теж береться. Я знаю, «Iн Тайм» перевозила бджіл...

– Бджіл – так.

Доставити Кабміну

– Через півроку в Україні може бути новий уряд. На що б ви порадили чиновникам у транспортній сфері звернути увагу?

– На якість доріг. Ми несемо колосальні витрати: знос гуми на «убитих» дорогах вдвічі-втричі вище, ніж там, де покриття нормальне. Ми витрачаємо більше палива.

– Статистика МІУ говорить про те, що в Україні останніми роками активніше стали ремонтувати дороги...

– Так, дійсно, ключові напрямки стали ремонтувати. Але українські дороги в такому поганому стані, що цей ремонт не вирішує проблем. Адже ми їздимо не тільки з Києва до Львова, а возимо вантажі по всій Україні. І часто переміщаємося такими дорогами, що впізнати їх можна лише по деревах, що ростуть уздовж.

– Є ще побажання?

– Не треба будувати державних монополій, залиште рівні умови для всіх – і тоді ринок все зробить сам.