Голова ради директорів логістичної компанії «Iн Тайм»: «Держава постійно намагається втручатися в міжнародну доставку»

Голова ради директорів логістичної компанії «Iн Тайм»: «Держава постійно намагається втручатися в міжнародну доставку»

Сергій Грачов – про ринок поштових відправлень, нові реалії логістики, специфіку франчайзингу та монополізм держкомпаній

Цей матеріал також доступний російською

Логістика і доставка – одна з небагатьох сфер, які змогли швидко відновитися після кризи 2014–2015 років. Темпи зростання у великих компаній в останні роки складають не менше 15% щорічно.

Mind поговорив з Сергієм Грачовим, главою ради директорів логістичної компанії «Iн Тайм», про те, як влаштований цей бізнес, чому компанії втрачають посилки і як це – конкурувати з «Укрпоштою».

Глава совета директоров логистической компании «Iн Тайм»: «Государство постоянно пытается вмешиваться в международную доставку»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

 Як на компанії позначилася криза 2014–2015 років?

– Ми змогли виконати все, що планували на ці роки, ще до кризи. Якщо говорити в цілому про ринок, то він розвивався і розвивається. Найактивніший сегмент – e-commerce, і це змінює структуру вантажообігу: найбільше відправлень вагою до 30 кг.

– У 2013 році компанія відкрила доставку для інтернет-магазинів – Zruchna (відправлення вагою до 30 кг, які доставляють день у день. – Mind). Новий сервіс себе виправдав?

– Zruchna зростає на 30% на рік, але вважаємо, що цього недостатньо. Потрібно прискорити її розвиток, тому зайнялися залученням інвестицій. Суму не назву – ми підписали угоду про нерозголошення.

– Скільки відправлень компанія опрацювала минулого року?

– Обсяги доставки минулого року зросли на 25%, якщо порівнювати з 2017-м. Інформацію про кількість відправлень ми не розкриваємо – вона належить до закритої. Я відношу компанію до п'ятірки лідерів ринку. Але все залежить від сегменту. Наприклад, наша компанія майже не працює в міжнародній доставці, там добре представлена ​​«Укрпошта», але в сегменті доставки понад 30 кг – «Нова пошта» і «Ін Тайм» мають лідируючі позиції.

– «Нова пошта» відкрилася у 2001 році, «Iн Тайм» – у 2002-му. Але мережа «Нової пошти» більш ніж учетверо більша за вашу. Чому так сталося?

– У нас була інша модель розвитку – ми одразу орієнтувалися на великі вантажі. До того ж ми ніколи не ставили собі за мету відкрити якомога більше відділень.

– Скільки «Iн Тайм» минулого року відкрила відділень?

– 57. Загалом у нас 621 відділення. Цього року хочемо відкрити ще 50.

– Ви сказали, що «Iн Тайм» майже не працює в сегменті міжнародної доставки. Цей напрямок компанію не цікавить?

– Цікавить, але дійсно ми представлені там лабораторно. Історично так склалося, що лідерські позиції в «міжнародці» давно закріплені за «Укрпоштою». Аби конкурувати в цьому сегменті з держкомпанією, нам потрібно відкрити ММПО (місце міжнародного поштового обміну), а отримати дозвіл на його відкриття в Україні практично неможливо – потрібно спеціальне рішення Кабміну. 

Крім того, держава постійно намагається втручатися в міжнародну доставку. Наприклад, з 1 червня знижується ліміт безмитних посилок – всі посилки вартістю понад 100 євро обкладатимуться ПДВ (до 1 червня без ПДВ можна ввезти посилку вартістю до 150 євро. – Mind). В Україні приблизно 15% онлайн-замовлень за кордоном перевищують позначку в 100 євро. Якщо пам'ятаєте, спочатку хотіли взагалі встановити ліміт у 22 євро…

Генеруючи самозайнятість

– У «Iн Тайм» можна відкрити відділення за франчайзингом. Як це працює на практиці?

– У нас за системою франчайзингу відкрито приблизно 400 відділень. Є чіткі вимоги: певна структура вантажопотоку, кількість жителів у населеному пункті. Ми все це прораховуємо для наших партнерів, і якщо бачимо перспективу, даємо рекомендації відкривати відділення.

– За що платить партнер, якщо він вирішує відкрити відділення?

– Ми супроводжуємо його в усьому: від прорахунку фінансової моделі до навчання в процесі роботи. Даємо всі матеріали і керівництва, починаючи від вивіски та закінчуючи дизайном приміщення, надаємо нашу інформаційну систему. Устаткування і меблі купує франчайзі. У середньому, щоб відкрити відділення, потрібно від 57 000  грн.

Глава совета директоров логистической компании «Iн Тайм»: «Государство постоянно пытается вмешиваться в международную доставку»

Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

– Яка рентабельність у такого бізнесу?

– Залежить від безлічі факторів, зокрема й сезону. Зрозуміло, що відділення в Києві та відділення в невеликому селі працюватимуть з різною рентабельністю. Мінімальний поріг рентабельності 10%. Якщо говорити про розподіл доходів, то партнер отримує 43,5% при відправленні та 29% при отриманні.

– Що робите, якщо відділення франчайзі працює погано і псує репутацію компанії?

– Намагаємося вирішити це питання мирно, але якщо не допомагає – закриваємо відділення. За умовами контракту маємо право це робити. Погана робота відділення впливає на весь наш бізнес – порушується весь ланцюжок поставок.   

Нюанси держрегулювання

– Як зміни, що відбуваються з «Укрпоштою», впливають на ринок?

– По-різному. Поява конкурента впливає добре, а спроби використовувати монопольне становище і адмінресурс – катастрофічно погано.

– В «Укрпошті» не вважають, що у них є на щось монополія...

– Як це немає? Наприклад, листи вагою до 100 г – законодавчо встановлена ​​монополія «Укрпошти». Що б там не говорили, це істотне джерело доходу компанії.

Ще у неї є монополія на надання фінансових послуг – логістичні компанії не можуть безпосередньо самостійно надавати населенню послуги. Ми змушені працювати зі спеціалізованими фінансовими компаніями.

На користь «Укрпошти» постійно намагаються монополізувати обробку відправлень вагою до 2 кг і посилок до 10 кг (йдеться про законопроект «Про внесення змін до закону «Про поштові послуги», який закріплює за держкомпанією унікальне право на надання універсальних послуг поштового зв'язку. – Mind). 

Глава совета директоров логистической компании «Iн Тайм»: «Государство постоянно пытается вмешиваться в международную доставку»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

– Цей законопроект ще не пройшов навіть перше читання у Верховній Раді...

– Проте його постійно намагаються реанімувати. Монопольне право на надання таких послуг вб'є безліч стартапів у логістиці та ліквідує цілий сегмент бізнесу у великих поштових компаній. Наприклад, середня вага посилки в нашій доставці Zruchna якраз 2 кг.

– Чи потрібно «Укрпошту» приватизувати?

– Залежить від того, з якою метою це робити. Якщо з метою лібералізації ринку – то потрібно. Конкуренція – це добре.

– Скільки може коштувати така компанія?

– Логістична компанія в Україні може коштувати до $500 000. Але на вартість впливатиме ситуація на ринку і країні в цілому.

Ставка на digital

– На чому плануєте зосередити зусилля?

– На всьому, що пов'язано з е-commerce. Ми бачимо перспективи в оцифруванні сервісу та максимальній автоматизації процесів – від автоматизації обробки звернень клієнтів (реалізовано з використанням продуктів SAP Sales Cloud) і до цифрових каналів управління доставкою.

Впровадження сучасних ІТ-рішень у роботу компанії – дуже важливе рішення для будь-якого бізнесу. У цьому ми вже переконалися на власному досвіді: у «Ін Тайм» дуже велика клієнтська база, і в певний момент ми зрозуміли, що зі старою CRM-системою ми більше не можемо давати той рівень клієнтського сервісу, до якого прагнемо: усі процеси були занадто повільними, це забирало час і клієнта, і наших співробітників. З впровадженням SAP ми значно спростили процес обробки звернень, при цьому підвищили швидкість обробки на 25%.

– Роботизація входить у плани?

– Автоматизація не виключає роботизацію – це еволюційний процес. Ми всі до цього рухаємося.

Питання лише в ціні робочої години – в Україні зараз година роботи співробітника дешевше за годину роботи робота. Тому поки що масово роботи ніде не з'явилися – невигідно. Але ринок до цього активно рухається.

– Припустимо, не масово. А у вузькому напрямку роботи – наприклад, застосування робота в адресній доставці?

Глава совета директоров логистической компании «Iн Тайм»: «Государство постоянно пытается вмешиваться в международную доставку»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

– У найближчі п'ять років поява такого робота в доставці можлива виключно як частина якогось PR-проекту. Адже справа не лише у вартості робота, а й пов'язаних з його роботою проектів – потрібно врахувати особливості міської інфраструктури, забезпечити безпеку, управління, законодавчо врегулювати появу і пересування роботів на дорогах і ще багато всього. Це не швидко.

– Цього року «Iн Тайм» запускає мережу поштоматів. Що це за послуга?

– Ви зможете замовити доставку в поштомат, або кур'єр може залишити там посилку, якщо вас не було вдома, ви можете через поштомат комусь щось передати... Ми не будуємо таку мережу тільки під себе, доставляти посилки в них можуть всі бажаючі. Встановити поштомати також можна буде за франчайзингом.

– Скільки таких поштоматів плануєте встановити цього року? І де вони будуть розташовані?

– У нас виготовлено близько 100 поштоматів. Розставляти будемо всюди – від заправок до житлових комплексів.

– У 2011 році в Україну приходила з подібною ідеєю компанія InPost, але у неї не вийшло побудувати тут бізнес. Як думаєте, чому?

– Ми навіть пробували працювати з ними. Чому в них не вийшло? Вони спочатку не розглядали український ринок як основний, а прийшли сюди слідом за своїми партнерами – компаніями, що виробляють косметику, такими як Oriflame. Вони не навчили людей роботі з поштоматами, не намагалися зробити свою мережу великою.

Посилка із секретом

– Я знаю дві реальні історії, коли в посилках відправляли людину. Знаєте, навіщо це роблять?

– Всі логістичні компанії знають навіщо – так діють шахраї.

Один забирається в посилку, наприклад, в упакований холодильник. У дорозі вибирається з нього, забирає всі цінні речі з інших посилок, знову ховається в холодильник і чекає, коли з відділення його разом з награбованим забере спільник.

Це дуже стара історія і постійна боротьба, ми підсилюємо заходи безпеки – шахраї вигадують, як їх обійти.

– Таке шахрайство поширене?

– Ні, адже на боці логістичних компаній серйозні заходи безпеки – камери спостереження, сигналізація, замки. Але бувають сплески. Як тільки погіршується економічна ситуація в країні, у нас одразу підвищується рівень таких злочинів. 

Глава совета директоров логистической компании «Iн Тайм»: «Государство постоянно пытается вмешиваться в международную доставку»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

– Компанія може розкрити посилку і перевірити, що в ній?

– Може, але тільки в присутності відправника. У дорозі, самостійно, ми не маємо права відкривати посилку, лише за постановою суду або за рішенням правоохоронних органів.

– Через що ще може пропасти або загубитися посилка?

– Пропасти може тільки через шахрайство. А загубитися, найчастіше, через помилки в оформленні маркування: якщо невірно написана адреса, прізвище, або справа в погано приклеєному стикері – він може наклеїтися на іншу посилку, і тоді обидві можуть виїхати не за тією адресою.

Але це не так часто буває, і кінець кінцем такі посилки ми все одно знаходимо. Набагато більше клопоту у нас з відправленнями, від яких відмовилися, коли їх не хоче забирати ані одержувач, ані відправник. Для нас це ціла стаття витрат: перевезти, обробити, оформити. Для цього потрібні площі та люди. Викинути на місці таке відправлення ми не можемо: за законом потрібно чекати півроку, перш ніж утилізувати такий вантаж, і весь цей час десь його зберігати.

– Які вантажі компанія не перевозить?

– Все, що заборонено законодавством. Крім того, ми не перевозимо живих істот та продукти харчування, що швидко псуються. Хоча в «адресці» ми вже беремося за доставку продуктів харчування – у нас є запатентована одноразова коробка, яка добре тримає температуру до 8 годин.

– За доставку живих істот компанія теж береться. Я знаю, «Iн Тайм» перевозила бджіл...

– Бджіл – так.

Для нас бджоли – це популярний тип вантажу, і якщо правильно упакований – абсолютно ідеальний. Їм не потрібні якісь особливі умови для підтримки життєдіяльності під час перевезення, тому їх ми можемо доставити.

Доставити Кабміну

– Через півроку в Україні може бути новий уряд. На що б ви порадили чиновникам у транспортній сфері звернути увагу?

– На якість доріг. Ми несемо колосальні витрати: знос гуми на «убитих» дорогах вдвічі-втричі вище, ніж там, де покриття нормальне. Ми витрачаємо більше палива.

Крім того, через низьку якість інфраструктури від нас (не тільки від «Iн Тайм», це проблема всіх логістичних компаній) йдуть водії. Вони їдуть до Польщі на зарплати, що не набагато вищі за ті, які отримували тут. Але там водієві не потрібно на дорозі в мінус 15, без освітлення, там, де не працює мобільний зв'язок, без допомоги, бортувати по три колеса за одну поїздку тому, що дорога «вбита».

– Статистика МІУ говорить про те, що в Україні останніми роками активніше стали ремонтувати дороги...

– Так, дійсно, ключові напрямки стали ремонтувати. Але українські дороги в такому поганому стані, що цей ремонт не вирішує проблем. Адже ми їздимо не тільки з Києва до Львова, а возимо вантажі по всій Україні. І часто переміщаємося такими дорогами, що впізнати їх можна лише по деревах, що ростуть уздовж.

– Є ще побажання?

– Не треба будувати державних монополій, залиште рівні умови для всіх – і тоді ринок все зробить сам.

Глава совета директоров логистической компании «Iн Тайм»: «Государство постоянно пытается вмешиваться в международную доставку»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті