Інновації в банкінгу: чому не всі банки помруть, але всі зазнають змін

Mind.ua в партнерстві з платформою відкритих інновацій Re:actor і компанією KPMG в Україні готує перший в країні Індекс інноваційності українського бізнесу. Ми хочемо зрозуміти, наскільки найпотужніші галузі економіки готові до викликів майбутнього, які інновації впроваджують найбільші гравці та куди рухається ринок. Результати оцінки компаній будуть озвучені 10 жовтня на конференції Tech Fusion 2019 і опубліковані на Mind.

Ми вже писали, що відбувається, коли один з найконсервативніших секторів – агро – об'єднує свої зусилля з високими технологіями. Тепер розглянемо, яких змін зазнає банківська сфера з приходом у неї новітніх технологічних розробок.

У далекому 1994 році, коли люди на просторах колишнього СРСР енергійно крутили дискові телефони та спиралися у своїй діяльності переважно на обчислювальну техніку у вигляді калькулятора, Білл Гейтс зробив пророцтво, контури матеріалізації якого починають проступати лишень зараз. «Банківські послуги необхідні, банки – ні», – сказав він тоді. А у 2015 році, коли власники смартфонів уже дивилися на екрани своїх пристроїв по шість-вісім годин щодня, головний мільярдер уточнив: до 2030 року люди зберігатимуть гроші та проводитимуть оплату за допомогою своїх телефонів.

Як працює цифровий дарвінізм

Проте чи допустять держави світу і власники банків їхнє повне зникнення з економічної сцени в доступному для огляду майбутньому – питання відкрите навіть з урахуванням певних ринкових передумов для цього. Різка негативна реакція монетарної влади у США і ЄС на ініціативу Facebook зі впровадження Libra і Calibra з усією очевидністю свідчить про поточну неготовність істеблішменту до зміни парадигми. Важливість банківського репортингу, фінмоніторингу і в цілому сформованої системи управління обмеженнями поки виглядає непорушною. Але неможливе іноді з часом стає можливим.

Ймовірно, вітчизняним банкірам поки складно уявити можливість тектонічних ринкових зрушень. Цьому може перешкоджати, наприклад, жвавий ОВДП-бізнес з щедрим українським Мінфіном. Але насправді виклики є чималі, і незначні темні хмари на обрії досить швидко можуть трансформуватися у справжній шторм навіть без допомоги політиків.

Традиційна модель банкінгу, як і раніше, нестиме неабиякі витрати, тоді як віддача від утримання мереж може знижуватися: зовнішній конкурентний тиск роз'їдатиме клієнтську базу в секторі платежів, а висока вартість позик і недостатня довіра до банків і позичальників – стримуватиме зростання процентних доходів.

Справа в тім, що банківські відділення перестали бути єдиним каналом продажів: інтернет, смартфони, «розумні» окуляри або годинник зможуть забезпечувати той самий рівень сервісу, не примушуючи споживача шкутильгати кудись під дощем, аби там чекати спілкування з не завжди компетентним співробітником банку.

За оцінками Gartner, у світі вже використовується понад 5 млрд мобільних телефонів.

На шляху до сингулярності

Від спілкування віч-на-віч банкінг переходить до спілкування «особа – до дисплею», а в перспективі і до формули «дисплей – до дисплею», коли онлайн-сервіси за бажанням клієнта зможуть отримувати доступ до управління коштами.

Подібне прогнозує гуру банкінгу Кріс Скіннер:

«Добре було б піти на концерт Scissor Sisters, – пишете ви у себе на Facebook і отримуєте коментар від банку: «Ви можете дозволити собі квиток, і ми знайшли його для вас». Або ви пишете у Twitter: «Обмірковую купівлю цього старого Aston Martin». І банк надсилає вам приватне повідомлення: «Ви в здоровому глузді? У вас уже $20 000 овердрафт», – пише він у своїй книзі «Цифровий банк».

Така ситуація цілком влаштувала би банки, але на цьому ж полі вже тупцює і планує розширюватися величезна кількість локальних і глобальних небанківських фінтехкорпорацій. Власне, це їхнє поле. Банківським установам доведеться активно адаптуватися до висококонкурентного цифрового середовища.

А це, безумовно, болючий процес: глобальні вкладення у фінтех становлять десятки мільярдів доларів щорічно і стрімко зростають, а звільнення співробітників банків сягають десятків тисяч осіб. І немає жодних гарантій, що всі ці жертви забезпечать бажаний результат для банків.

Коли на кону грубі гроші

Практичним наслідком цього може стати скорочення комісійних і трансакційних доходів банків: висока конкуренція не сприяє забезпеченню красивого життя банкірів.

Їхні процентні доходи також під загрозою. За обсягами безготівкових операцій в Україні у 2018 році спостерігалося значне зростання Р2Р-переказів, що дозволяє припустити стрімкий розвиток P2P-кредитування поза банками.

Порівняно з 2017 роком обсяг таких операцій збільшився вдвічі, з 220 млрд грн до 465 млрд грн (частка таких операцій зросла на 9,5 в. п. та склала 35,8% від загального обсягу безготівкових операцій). Разом із тим частка розрахунків платіжними картками в торговельній мережі знизилася на 2,6 в. п. (із 31,9 до 29,3%).

«Ця форма кредитних відносин (P2P-кредитування. – Mind) у перспективі здатна витіснити банки з кредитного ринку, залишивши їх без процентних доходів, що наразі складають левову частку (близько 70–80%) валових доходів банківської системи, та відібравши частку грошових потоків, що формують банківські активи та пасиви», – вважають експерти Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД).

Загальна кількість «е-гаманців», млн шт.

Джерело: НБУ

Обсяг операцій, здійснених із використанням платіжних карток, млрд грн

Джерело: НБУ

Що на обрії-2030?

Дослідники з КPMG вважають, що банки та фінансові організації у перспективі використовуватимуть кожен крок користувачів для цілковитого розуміння життя та потреб клієнтів і персоналізації запропонованих послуг за допомогою штучного інтелекту.

При цьому роль банку полягатиме в тому, щоб визначити та запропонувати клієнту найбільш релевантний наразі сервіс, замовити та забезпечити його оплату. Взаємодія з клієнтами буде максимально простою та зручною за допомогою голосу, біометрії та wearable devices, а оцінка ризикованості позичальника ґрунтуватиметься на життєвих звичках та історії покупок.

Разом із тим цифрові валюти покращать швидкість платежів та дозволять запускати інноваційні послуги, а традиційні банківські продукти будуть замінені контекстно-релевантними фінансовими послугами. Будуть створені такі продукти, як, наприклад, Lifestyle Bundle, які об'єднають в єдиний платіж усі періодичні платежі домогосподарства.

«Банківська справа у 2030 році набуде відмінного від теперішнього формату – щось із того, що ми маємо сьогодні, зміниться еволюційним шляхом, а щось стане кардинально іншим. Хоча передбаченням на майбутнє завжди притаманна невизначеність, ми впевнені в тому, що банківський ландшафт буде значно більш конкурентним, ефективним та інноваційним», – прогнозують у KPMG.

А як щодо криптовалют?

Платники податків у всьому світі повинні добре пам'ятати, що всі нещодавні фінансові кризи переважно зароджувалися у великих традиційних банках, а їхні наслідки ліквідували за рахунок публічних коштів. Разом з тим аж ніяк не факт, що діджиталізація банкінгу виключить або знизить інтенсивність подібних стресів.

Еволюція кіберзлочинності цілком порівнянна з темпами розвитку цифрової економіки: цифрові канали можуть бути використані для крадіжки значних коштів при відносно незначних зусиллях. При цьому далеко не всі банки готові належним чином оновлювати свої IT-системи: 43% американських банків (95% банкоматів) використовують COBOL, мову програмування, створену в 1959 році.

До 2022 року втрати від глобальної кіберзлочинності можуть сягнути $8 трлн з $2–3 млрд у 2018 році: яке місце у гонитві за передовими технологіями буде відведено безпеці?

За даними PWC, опитування за 2018 рік свідчать про зростання числа кіберзлочинів проти організацій в Україні на 7% порівняно з 2016 роком: з ним стикалися 31% компаній.

Топ-5 видів економічних злочинів та шахрайства у 2018 році

Джерело: PWC

Підозри глибинної держави

Окреме питання, яке вже вимагає розв’язання і вимагатиме ще сильніше у перспективі, – це криптовалюти.

Зокрема, НІСД у своєму дослідженні склав найдовший перелік ризиків саме щодо використання криптовалют. На думку фахівців інституту, криптовалюти підривають монетарну монополію держави, зменшують сеньйораж НБУ, знижують попит на національну валюту, що зумовлює її знецінення та зміну швидкості обігу.

Крім того, в інституті зазначили, що через криптовалюти істотна частка грошової маси перебуватиме поза контролем регулятора, зменшиться рівень впливу фінансових посередників (у першу чергу банків), виникне ризик дестабілізації внаслідок падіння ринку криптовалют.

У переліку також є ризик використання криптовалют для відмивання «брудних» грошей, втечі капіталу за кордон, приховування корупційних джерел походження статків.

Але попре всі ці загрози в інституті визнають: заборона транзакцій з використанням криптовалют на сьогодні технічно є неможливою. «Внесення змін до законодавства України щодо криптовалют має відбуватись на основі деталізованого дослідження цього явища, його впливу на фінансові ринки, зарубіжного досвіду та останніх рішень інших регуляторів… У короткостроковій перспективі державі слід дотримуватись позиції нейтралітету щодо цих транзакцій», – вважають урядові вчені.

Що чекає на український банкінг?

Крім цифрового футуризму у сучасній банківській справі є багато інших викликів. Наприклад, перехід до нового еталону оцінювання вартості ресурсів – альтернативних базових ставок (ARR) на заміну LIBOR та поширення від’ємних процентних ставок у розвинутих країнах.

Проте в Україні особливим завданням для банків вбачається реставрація довіри споживачів після руйнівної конфіскаційної банківської реформи.

За результатами досліджень USAID, що були проведені у 2017 році, частка категоричних противників кредитів зросла до 26% з 7% у 2010-му. При цьому лише менше 10% населення мали депозит у банку (окрім поточного рахунку): 70% вважають, що депозити є небезпечним інструментом для заощаджень.

USAID з’ясувало, що пересічний українець не сприймає ідею жити в борг: на гіпотетичне запитання, коли купівля в кредит має сенс, 30% зазначили, що це не виправдано за жодних обставин. Натомість майже 42% опитаних вважають, що кредит допустимо брати лише за крайньої необхідності, коли бракує необхідної суми для абсолютно невідкладної потреби. Ще 27% українців припускають отримання кредиту за наявності стабільного доходу, а 15% – для купівлі товарів на розпродажах.

А ще українці вкрай скептично ставляться до фондового ринку: 61% поділяють думку, що успішно працювати на ньому можуть лише ті, хто вже має великі гроші.

Дослідженням, проведеним на замовлення Фонду гарантування вкладів у 2017 році, виявлено, що українці намагаються не тримати кошти в банках, навіть якщо вони не мають негативного досвіду за вкладами у фінустановах.