Інновації в телекомі: як одночасно стати банком, ЖЕКом і телевізором

Mind.ua в партнерстві з платформою відкритих інновацій Re:actor і компанією KPMG в Україні готує перший в країні Індекс інноваційності українського бізнесу. Ми хочемо зрозуміти, наскільки найпотужніші галузі економіки готові до викликів майбутнього, які інновації впроваджують найбільші гравці та куди рухається ринок. Результати оцінки компаній будуть озвучені 10 жовтня на конференції Tech Fusion 2019 і опубліковані на Mind.

Ми вже писали, що відбувається, коли один найконсервативніших секторів – агро – об'єднує свої зусилля з високими технологіями, та яких змін зазнає банківська сфера з приходом у неї новітніх технологічних розробок. Цього разу зупинимося на тому, як інновації впливають на свою «колиску» – телеком-сегмент.

Телеком – наймолодша галузь з тих, про які Mind розповідає в проєкті. Але, по суті, вона являє собою рушійну силу всіх інших інновацій у світі. Зв'язок – фіксований, потім мобільний, згодом швидкісний інтернет – змінили принципи взаємодії людей з об'єктами і один з одним, стали провідником четвертої промислової революції. Але навіть всередині цієї галузі відбувається велика трансформація завдяки новим можливостям мереж і через скорочення прибутку від основного бізнесу.

Вилетіли в трубу

Як свого часу мобільний зв'язок «з'їв» фіксований, так само тепер застосунки і OTT-сервіси «з'їдають» заробітки мобільних операторів і кабельних провайдерів. І ті, й інші перетворилися на «трубу», якою наливається інтернет і супутні сервіси. Адже саме вони стали точками зростання прибутковості в ситуації, коли заробітки від голосового зв'язку падають, а абонентська база вже не збільшується звичними темпами.

Так, за даними GSMA, у жовтні 2019-го у світі налічувалося 5,15 млрд унікальних абонентів мобільного зв'язку і 9,32 млрд усіх підключень з урахуванням IoT, причому останні зростають вдвічі швидше. 60% абонентів уже володіють смартфоном і 3,6 млрд – користуються мобільним інтернетом. Ще 1,4 млрд людей вперше скористаються мобільним інтернетом протягом найближчих семи років.

Приблизно в третині країн світу середньомісячний обсяг трафіку одного користувача у 2018 році перевищив 5 ГБ. За даними звіту Tefficient, відрив від минулого року значний, а до 2024 року очікується п'ятикратне зростання.

У звіті найбільшого оператора China Mobile йдеться, що у 2018 році виручка від голосових послуг скоротилася на 31,1% і склала 16,1%. Інтернет приніс 80,8% виручки від телеком-сервісів, і за рік вона зросла на 9,9%. Дані другого за розмірами мобільного оператора – Vodafone – схожі. За останні три роки збільшення трафіку в мережі склало 51–65%. Виручка від передачі даних за останній рік зросла на 12,8% і досягла 43% у структурі виручки оператора.

Нова жила

Якщо в епоху 3G йшлося про зростання споживання трафіку і доходи на застосунках для користувачів, то 4G – це вже більше про бізнес. Big data, IoT-платформи, більше підключених пристроїв, штучний інтелект, крос-індустріальні проєкти і сервіси на стику різних технологій.

Зв'язок 5G буде вже цілком і повністю про інтернет речей і постійне підключення. Операторам він дає більше можливостей для інтеграції в цифрову інфраструктуру і монетизації трафіку. На піку розвитку технологія може стати загрозою для провайдерів фіксованого зв'язку. Як мінімум там, де є необхідність позбутися дротів – на виробництві тощо.

Але поки до масового використання 5G далеко, поточні можливості мобільних мереж змінюють бізнес операторів й індустрії, економіку країн і життя мільйонів людей.

Гроші вперед

У 2018 році мобільна екосистема згенерувала $1,1 трлн, з яких $680 млрд дісталося операторам, а $180 млрд заробили творці сервісів, застосунків і контент-провайдери. Але й самі оператори активно заробляють на сервісах. Найпопулярніші – послуги у сфері фінансів (мобільні цифрові гаманці) і контенту (відео, аудіо, книги), створені самостійно або в партнерстві з провайдерами контенту.

За словами візіонера сфери фінтех Кріса Скіннера, в Індії та інших країнах Азії однією з головних причин для підключення до мобільного зв'язку стає доступ до фінансових сервісів.

Аналогічна ситуація у Африці: кейс M-Pesa (мобільний гаманець Vodafone, працює в низці країн, що розвиваються) ще кілька років тому став знаним у світі. На африканському континенті низький рівень проникнення банків і доступу до фінансів у населення. У таких країнах, як Кенія, Танзанія, Нігерія, ПАР та інших банківську карту замінив смартфон. У M-Pesa можна зберігати гроші, брати мікрокредити, переказувати кошти.

Крім користувальницьких фінансових сервісів оператори розробляють b2b-рішення для приймання платежів, які можуть замінити касові апарати. Навіть в Україні над такими проєктами працюють «Vodafone Україна» і «Київстар». Наприклад, «Vodafone Україна» днями презентував рішення «Смарт Каса» з терміналом, що приймає оплати за QR-кодом.

Міленіалам потрібен контент

Міленіали і наступні покоління мають велику потребу в постійному доступі до контенту, особливо відео. І телеком змушений реагувати на запит ринку.

Другий за розміром оператор в Індії, Jio, позиціонує себе як цифрова платформа. Її творець кілька років тому забезпечив жителям недорогий доступ до 4G-інтернету, а також завалив ринок смартфонів продажами бюджетного фічерфона під власним брендом.

У телефону є доступ до 4G, при цьому він споживає менше трафіку і більш енергоефективний, але в ньому є всі популярні інтернет-сервіси, а оператор надає з нього доступ до контенту. У платформі Jio є ТВ-сервіс з 500 каналами, онлайн-кінотеатр, месенджер, музичний сервіс, новинний агрегатор і додаток з газетами і журналами, хмарний сервіс та цифровий гаманець. Як пише видання ET Telecom, сервіси Jio TV/Jio Cinema стали єдиною точкою входу для перегляду відео для багатьох індійських абонентів.

Відео взагалі стає найулюбленішим контентом у мобільних користувачів, на нього припадає велика частина трафіку, а апетити аудиторії щодо якості зростають. Особливо популярний такий контент у країнах Азії.

Зростання популярності відео у різних країнах

Між операторами або провайдерами та виробниками контенту бувають різні умови співпраці – White Label, коли контент поставляється під брендом оператора, доступ до контенту без плати за трафік, доступ до бібліотеки контент-провайдера з оплатою послуги єдиним рахунком з оператором або доступ відразу до декількох бібліотек. Наприклад, на території СНД часто джерелом відеоконтенту виступають OTT-сервіси Megogo, Amediateka, аудіо – «Яндекс.Музика».

У рідкісних випадках оператори вважають за доцільне створити власний контент-сервіс або купити гіганта на ринку. Це дорожчий спосіб розвитку, але він дає велику стійкість для бізнес-моделі в перспективі. Так, найбільшою угодою 2016 року стало придбання AT&T медіаконгломерату Time Warner за $85,4 млрд. Однак частіше все ж таки йдеться про партнерство.

Співпраця допомагає обом учасникам угоди розширювати аудиторію і зміцнювати її лояльність, створювати особливі послуги для b2b-сегмента і захищати свій основний бізнес.

Також оператори намагаються грати на території месенджерів, заманюючи користувачів безкоштовним або безлімітним трафіком, у тому числі в роумінгу. Але поки потіснити гігантів їм не вдається.

Інтернет речей

За оцінками GSMA, до 2025 року в світі налічуватиметься 25 млрд пристроїв інтернету речей, а сам напрямок згенерує $1,1 трлн виручки – це вчетверо більше, ніж оператори заробляють на IoT зараз.

У сфері IoT найпопулярнішим напрямком, призначеним для користувача, сьогодні є «розумний дім». У 2018 році в такий спосіб було підключено вже 3,2 млрд пристроїв. Але все-таки індустріальне застосування для IoT набагато ширше. Сьогодні це і «розумні будівлі», і «розумне місто», виробництво, логістика, охорона здоров'я, енергетика і транспорт.

Крім підключення оператори заробляють і на самих платформах. У лютому 2019 року Vodafone відзвітував про 77 млн ​​підключень до своєї IoT-платформи в 27 країнах світу в рамках 80 проєктів. У світових лідерах напрямку – також оператори Telefonica, AT&T, Deutsche Telekom та інші.

Власна інфраструктура дозволяє операторам і провайдерам розширювати сферу діяльності на неочевидні для них напрямки. Так, The Sydney Morning Herald пише, що новозеландська компанія TrustPower, п'ятий за розміром виробник електроенергії в країні і четвертий за величиною роздрібний продавець електроенергії, – це ще й постачальник інтернет-послуг. В Австралії Vocus і Amaysim продають електроенергію своїм абонентам мобільного та фіксованого зв'язку.

Стартап CityTaps8 у Нігерії розробив інтелектуальні лічильники для води, які завдяки M2M-підключенню передають дані про воду на телефони користувачів, а вони можуть оплатити послугу відразу, за допомогою мобільних грошей оператора Orange.

Ще один популярний напрям бізнесу – аналітика великих даних. Оператори надають скоринг для послуг у сфері кредитування і страхування, створення теплових карт і т. д. У Гані, країні, яка посідає п'яте місце у світі за рівнем захворюваності на малярію, операторська big data допомагає боротися з хворобою. Спочатку медики збирали і обробляли інформацію про вхідні дзвінки від пацієнтів вручну. Але у 2017 році для цього почали використовувати аналітичну систему, яка агрегувала ту саму інформацію в анонімному вигляді і таким чином дозволяла оперативно оцінювати ситуацію і направляти обладнання, медикаменти і людей туди, де це необхідно.

А що у нас?

Попри багаторічне відставання в розвитку мереж, українські оператори – у світовому тренді. Звісно, у нас немає і (поки що) не може бути таких послуг, як продаж електроенергії, але в операторів є що запропонувати бізнесу та приватним користувачам. Усі три компанії за останні 1,5 року розвивають фінтех-напрямок, називаючи його стрижнем свого бізнесу.

Оператори пропонують сплачувати з рахунку за проїзд (в кількох містах), телеком і деякі інші послуги, а буквально днями запустили переводи на карту за номером телефону з найнижчою комісією на ринку (0,5%). lifecell планував випуск своєї платіжної карти Paycell, але поки про успіхи напряму ніхто не відзвітував, а завантаження програм з Google Play знаходяться в межах тисячі – кількох тисяч.

В Україні «не злетіли» операторські месенджери (спроби були у «Київстар» і lifecell), навіть безкоштовний трафік у роумінгу, спеціальні канали та підтримка номерів інших операторів не допомогли зробити продукт масовим.

Усі три компанії розвивають контент-сервіси. Наприклад, доступ до ТБ і відео, музики, радіо, книг і журналів тощо, але по завантаженнях застосунків у магазинах видно, що крім відео це майже не користується попитом в українців.

«Vodafone Україна» єдиний серед операторів робить великий акцент на роздріб. Новий напрямок бізнесу почав розвиватися близько 1,5 року тому, зараз відкрито 240 магазинів у 70 містах, мережа виходить у топ-3 по країні. Поки що для оператора це швидше витрати, і «Vodafone Україна» активно почав у боротьбу з «сірим» імпортом смартфонів у країні, який не дає спокою офіційній роздрібній торгівлі вже багато років.

Усі компанії розвивають напрямок послуг для бізнесу. Усі оператори роблять великий акцент на big data аналітику: скоринг, теплові карти та інші рішення. У компаній вже є клієнти в цьому напрямку. Також оператори пропонують клієнтам віртуальні АТС, рішення для електронного документообігу та роботи в хмарі, запускають проєкти Smart City, перші мережі NB-IoT. У lifecell вже є комерційні рішення в мережі LoRaWan у сфері розумного освітлення, парковок, в агро. Глобальний Vodafone відкрив IoT-платформу для України.

Також цього року «Vodafone Україна» зареєстрував IT-компанію «Смартфлекс», яка повинна буде зайнятися розробкою рішень для материнської компанії і зовнішнього ринку в напрямках R&D і системної інтеграції. Наразі замовником виступає лише український оператор.

«Київстар» вже багато років розвиває власну мережу фіксованого інтернету і пропонує абонентам оплачувати послуги мобільного, фіксованого зв'язку та ТВ єдиним пакетом. На ринку ходять розмови, що два інших оператори також придивляються до покупки провайдерів для виходу на ринок фіксованого інтернету.

В Україні – при одному з найнижчих ARPU у світі та не найблагополучнішій ситуації з впровадженням 4G – розвиток додаткових бізнесів на додаток до основних для операторів – питання не лише трендів, а й банального виживання.