Інновації та АПК: чому за таким союзом майбутнє

Інновації та АПК: чому за таким союзом майбутнє

Що виходить, коли об'єднуються одна з найконсервативніших галузей економіки та високі технології

Цей матеріал також доступний російською
Інновації та АПК: чому за таким союзом майбутнє
Фото: pixabay

Mind.ua в партнерстві з платформою відкритих інновацій Re:actor і компанією KPMG в Україні готує перший в країні Індекс інноваційності українського бізнесу. Ми хочемо зрозуміти, наскільки найпотужніші галузі економіки готові до викликів майбутнього, які інновації впроваджують найбільші гравці та куди рухається ринок. Результати оцінки компаній будуть озвучені 10 жовтня на конференції Tech Fusion 2019 і опубліковані на Mind.

У першому матеріалі ми розповідаємо, що виходить, коли один з найконсервативніших секторів – агро – об'єднує свої зусилля з високими технологіями.

Як співіснують?

Дві найперспективніші (як мінімум у суспільній свідомості на сьогодні) галузі вітчизняної економіки – сільське господарство та IT. Це бізнес-протилежності, які перебувають на різних полюсах технологічного прогресу: існуюча в онлайн індустрія і максимально приземлена робота, прив'язана до місця й часу. Певна архаїчність і консервативність, втім, не заважають сільському господарству генерувати 17% ВВП і 40% валютних надходжень.

Усі ці показники, а також високі прибутки учасників сільськогосподарського ринку досягаються, в основному, завдяки не технологічним проривам, а набагато прозаїчнішим галузевим факторам, основним з яких є низька ціна на оренду землі.

За експертними оцінками, з близько 40 000 фермерських господарств інноваційні технології на постійній основі застосовують не більше 10%.

Двигуном науково-технічного прогресу, як, втім, і багато чого іншого в АПК, є агрохолдинги. Великі компанії впроваджують інновації не лише у виробництво, але і в усі супутні сфери – управління ресурсами, кадрами, закупівлями тощо. Витрати на високотехнологічні розробки у найбільших гравців становлять $5–7 на кожен гектар. Наприклад, інноваційний бюджет одного з найбільших агрохолдингів – МХП за 2018 рік був на рівні $2,5 млн.

Що заважає?

Швидкість впровадження нових технологій зазвичай обернено пропорційна масштабу компанії – через складнощі в управлінні, звичні для великих господарств. А структура сучасних агрохолдингів і без того від самого початку багаторівнева і забюрократизована.

Ще одна проблема – соціальна. Зростання технологічності виробництва автоматично виливається в скорочення потреби у співробітниках. За розрахунками компанії McKinsey, до 2030 року поточну кількість робочої сили може бути скорочено на 15% через автоматизацію і – як результат – підвищення продуктивності праці. Зворотний бік – збільшення заробітних плат для решти щасливчиків.

Проте ключовий і найголовніший фактор, що гальмує інновації в сільському господарстві, – людський. Мова не про усвідомлене шкідництво (хоча трапляються і такі випадки).

Проблема у відсутності компетентних співробітників, здатних керувати надскладною технікою та/або системами, а також небажанні нести за неї відповідальність – часто механізатори і трактористи просто бояться сідати за кермо або торкатися до клавіатури, розуміючи, що ціна помилки тягне на десятки тисяч доларів.

Засновник компанії SmartFarming Артем Бєлєнков називає ще одну причину повільного переходу галузі до інноваційності – відстрочений економічний ефект впровадження високих технологій, особливо в рослинництві. За його словами, незважаючи на те, що на сьогодні деякі компанії недокапіталізовані в частині сучасної техніки, мало хто готовий вкладати великі кошти в оновлення, розуміючи, що ефект він побачить аж ніяк не відразу.

Які перспективи?

Проте, впровадження технологій – безальтернативний варіант розвитку аграрного бізнесу. За словами генерального директора HarvEast Дмитра Скорнякова, будь-які інноваційні напрацювання в компанії спочатку відпрацьовуються на пілотних проектах – таким чином тестується їхня ефективність.

«Наприклад, якщо збираємося встановити на техніку якесь додаткове обладнання, то пробуємо це робити на декількох машинах, дивимося, як воно працює. На практиці часто трапляється, що деякі заявлені параметри або не працюють, або працюють не так, як очікували – не дають ефекту, – сказав він в одному з нещодавніх інтерв'ю. – У нас математика така: з 100 ідей лише 50 проходять перевірку в пілотному проекті. Тільки половина пілотних проектів доходять до масового впровадження, а з цієї половини – 2/3 дають бізнесу реальну користь».

Серед іншого, в HarvEast впровадили систему контролю витрат палива – заправка всієї техніки і паливозаправників здійснюється за RFID-картами. На 1100 га встановлено сучасні системи зрошення, компанія працює над їхньою автоматизацією, щоб режимами поливу можна було керувати з планшета.

Богдан Данилишин, член ради НБУ, констатує, що незважаючи на провідну роль АПК, Україна відстає від розвинених країн за рівнем продуктивності праці в сільському господарстві. Причини – деіндустріалізація аграрного виробництва, невисока врожайність сільгоспкультур, надлишкова зайнятість і нераціональна організація виробництва. При цьому найбільший потенціал для впровадження технологій він бачить якраз у середніх фермерських господарств, які більш адаптивні та здатні на швидкі зміни.

Швидше за все, саме вони будуть драйвером інновацій в українському АПК 2.0 – як в силу збільшення власного потужності, так і через неминучу трансформацію надвеликих аграрних формувань, у тому числі – під впливом впровадження ринку землі.

Яка загалом ситуація по Україні?

Стверджувати, що аграрний комплекс України далекий від інновації, було б хибним. Хрестоматійний вже приклад застосування технологій в АПК – дрони. У сільському господарстві їх використовують для контролю застосування ресурсів, внесення добрив, спостереження посівів – агромоніторінгу полів, у результаті якого можна отримати вичерпну характеристику посівів аж до наявності бур'янів або потенціалу врожайності. Як констатують у компанії DroneUA, одному з найбільших операторів комерційних дронів, близько 96% замовлень у їхньому пакеті – це аграрні обльоти.

У дослідженні Agrohub Innovation Agenda, яке охопило понад 150 топ-менеджерів агрокомпаній з банком землі різного масштабу, виділено три основні пріоритети інноваційності українських аграріїв.

Перший – точне землеробство. Популярність пояснюється в першу чергу виразним економічним ефектом: застосування технології дозволяє заощадити в середньому 15% добрив, палива та ЗЗР, оптимізувати управління полем. Другий пріоритет – інновації в обліку і аналізі полів. Третій напрям – ERP-системи управління компанією, які дозволяють контролювати розрізнені земельні масиви по всій території країни і керувати великою кількістю людей. Звісно, жодні технології не відшкодують відсутності дощу. Однак вони допоможуть мінімізувати наслідки посухи.

А що відбувається у світі?

У світі аграрні технології вирішують глобальніші завдання. Штучне м'ясо, вертикальні ферми, виведення нових сортів рослин – і все це за непорівнянні з внутрішньоукраїнськими суми. У сфері селекції рослин загальносвітовий показник витрат на інновації – не менше 15% від обороту. Компанія Corteva Agriscience, що спеціалізується на продуктах і технологіях для фермерів протягом останніх двох років, інвестувала понад $2 млрд в цифрові розробки: гроші були витрачені на науково-дослідну роботу, обладнання лабораторій і діджитал.

Основна відмінність українських високотехнологічних рішень від загальносвітових – у їхньому фокусуванні. В Україні технології спрямовані на посилення контролю і протидію розкраданню, тоді як зарубіжні ставлять собі за мету збільшення врожайності та загальної ефективності виробництва.

Топ-3 прикладів інновацій в АПК

Плавуча ферма в Нідерландах

Плавучий молочний завод в Роттердамі на мілководді бухти Мервехафен являє собою платформу, на якій розміщено 40 корів. Продуктивність – близько 1000 літрів молока на день.

80% раціону формується з харчових відходів або вирощується там же, на плантації, яку розташовано на платформі. Гній прибирають роботи і направляють його на добриво або на біоенергію. Проект не є повністю комерційним, а радше – демонстрацією концепції. Але поставлені перед ним завдання, зокрема, привернення уваги громадськості, – виконав.

Біопластикова упаковка зі шкіри тварин в Ісландії

Ісландська дизайнерська студія At10 розробила біопластикову упаковку для м'ясних продуктів, яка виробляється зі шкіри тварин. Розробники виходили з того, що якщо вже сільгосптварині судилося загинути, то нехай вона використовується максимально ефективно.

Шкіру кип'ятять, домагаючись виділення колагену і желатину, а з утвореної гелеподібної речовини відливається будь-яка необхідна форма. Упаковка Bioplastic Skin прозора і на вигляд не відрізняється від пластикової.

Новинка, крім утилітарної функції, спрямована ще й на зменшення відходів тваринництва.

Ергономічна винна пляшка для інтернет-магазинів

Не менш 20% усіх придбань алкоголю в Європі здійснюються онлайн. Доставка такої продукції є однією з головних проблем алкогольного e-commerce – через крихкість і велику вагу традиційних скляних пляшок.

Британська компанія Garcon Wines представила пласку пляшку для вина з небиткого і екологічно чистого матеріалу (перероблюваного пластика), застосування якої дозволить заощадити на транспортуванні.

Така пляшка, вміщуючи стандартні 0,75 вина, важить на 87% менше від звичайної винної тари.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті