Захворіло у світі
31,605,656
Померло у світі
970,934
Вилікувалось у світі
21,747,491
Захворіло в Україні
184,734
Померло в Україні
3,705
Вилікувалось в Україні
81,670
Президент польської держкомпанії PGNiG: «Польща й Україна – не конкуренти у створенні газового хаба, ми доповнюємо один одного»

Президент польської держкомпанії PGNiG: «Польща й Україна – не конкуренти у створенні газового хаба, ми доповнюємо один одного»

Єжи Квечиньский – про інтерес до українських ПСГ і водневих технологій та про перспективи співпраці з «Нафтогазом»

Цей матеріал також доступний російською
Президент польської держкомпанії PGNiG: «Польща й Україна – не конкуренти у створенні газового хаба, ми доповнюємо один одного»
Єжи Квечиньский
Фото: echodnia.eu

Увечері 30 березня стало відомо, що польська державна компанія PGNiG (Polskie Górnictwo Naftowe i Gazownictwo) виграла в Стокгольмському арбітражі спір проти «Газпрому» щодо цін на газ у рамках чинного контракту за період з 1 листопада 2014 року по 29 лютого 2020 року.

Тепер російська корпорація повинна компенсувати PGNiG за переплачені поставки близько $1,5 млрд. Ця сума майже вдвічі перевищує заплановані власні інвестиції PGNiG у будівництво газопроводу Baltic Pipe, за яким з 2022 року на польський ринок почне надходити газ із Норвегії. Іронія в тому, що стимулом для реалізації такого «антиросійського» проєкту стала жорстка позиція «Газпрому», який відмовився змінити умови своїх довгострокових стандартних контрактів і продавати газ за нижчими цінами, які відповідають мінливій ​​ринковій ситуації.

Президент PGNiG Єжи Квечиньский каже, що отримані від «Газпрому» кошти компанія скерує на фінансування проєктів, які дозволять розширити бізнес. Йдеться, перш за все, про нові нафтогазові родовища, газову генерацію, альтернативну енергетику та водневі технології. «Диверсифікація імпорту газу й надалі залишається нашим пріоритетом. Ми продовжимо роботу, щоб стати повністю незалежними від російських поставок», – зазначив він.

Втім, незалежність від «Газпрому» зовсім не означає повну відмову від імпорту газу з Росії, якщо умови такого співробітництва відповідатимуть актуальній ринковій ситуації. Аналогічної позиції почав дотримуватися і НАК «Нафтогаз України», після того як минулого року Стокгольмський арбітраж став на бік компанії в суперечці з «Газпромом», а українська сторона отримала майже $3 млрд компенсації.

Нові обставини і тенденції на газовому ринку дозволяють «Нафтогазу» і PGNiG більш активно, як ніколи раніше, розвивати взаємовигідне партнерство. Подробиці про інтереси польської сторони в Україні Єжи Квечиньский розповів в інтерв'ю для порталу BiznesAlert.pl, яке було опубліковано минулої п'ятниці.

Mind пропонує своїм читачам ознайомитися з адаптованим перекладом цього актуального матеріалу, де президент PGNiG приділив багато уваги стратегії компанії, пов'язаній з диверсифікацією бізнесу, і ключовим напрямам співпраці з Україною. А також пояснив, яким бачить взаємодію з «Нафтогазом» для реалізації ідеї зі створення газового хаба.

– Що доброго і поганого ви побачили в бізнесі PGNiG після того, як очолили компанію наприкінці 2019 року?

– PGNiG – доволі стійка польська компанія. У неї сильні позиції на внутрішньому ринку, але вона може посилити свою роль у країнах Центральної та Східної Європи.

Підвищення цінності компанії зараз буде найбільшим і найскладнішим завданням. Але PGNiG може успішно його вирішити, якщо трансформується в багатопрофільну групу, бізнес якої диверсифікований у різних, але взаємопов'язаних сегментах енергетичного сектору.

Усі великі енергокомпанії рухаються в цьому напрямку. Вони не лише видобувають або продають вуглеводні, але також інвестують у нові для себе напрями.

Мабуть, це саме те, чого не вистачало PGNiG у минулому. Бізнес не був достатньо диверсифікований. Звичайно, в структурі компанії є PGNiG Termika, яка займається генерацією тепла і електрики. Але нам потрібно розвиватися далі. Ми повинні ще більше зміцнити свою присутність у паливно-енергетичному комплексі та навіть вийти за його межі. Наша клієнтська база вже зараз перевищує 7 млн ​​клієнтів, багато з них співпрацюють з нами протягом багатьох років, і в цьому наша значна перевага.

Звісно, ми аж ніяк не маємо наміру відмовлятися від бізнесу на газовому ринку. Природний газ – саме те паливо, яке дозволить польській економіці скоротити викиди парникових газів і досягти кліматичної нейтральності. Тому PGNiG судилося відіграти важливу роль у цьому процесі. І це головна причина, чому я хочу підкреслити величезний прогрес, досягнутий компанією за останні роки в диверсифікації газового імпорту для всієї Польщі. Наша мета – незалежність від нашого східного постачальника («Газпрому». – Mind). Це абсолютно правильний напрям розвитку.

– Зараз ціни на нафту і газ опустилися до критично низького рівня, на ринку спостерігається рідкісна ситуація одночасної кризи в попиті та пропозиції. Як PGNiG реагує на цей виклик?

– Така ситуація має позитивні й негативні сторони. Негативні можна трансформувати в позитивні і вигідно використовувати.

У випадку з нафтою, яку ми видобуваємо в Польщі і на норвезькому шельфі, падіння цін означає зниження доходів від продажів. З іншого боку, деякі з наших контрактів на закупівлю газу, в тому числі найбільші, залежать від вартості нафти. До недавнього часу такий розклад призводив до того, що нам доводилося реалізовувати частину імпортованого газу за нижчими ринковими цінами при порівняно високій закупівельній вартості.

Свої плюси і мінуси є також для газового бізнесу. З одного боку, більш дешевий газ приносить нам менше доходів – як від видобутку, так і в торгівлі. У минулому році виручка PGNiG від продажу газу збільшилася за рахунок того, що ми наростили обсяг продажів. У той же час дешевий газ є стимулом для ширшого його використання у виробництві електроенергії та тепла. Це стимулює процес енергетичного переходу для досягнення цілей сталого розвитку, про що я згадував на початку нашої розмови.

Енергія, отримана з дешевшого газу, менше коштує – це збільшує попит. Тому якщо в короткостроковій перспективі падіння цін і здатне справити негативний вплив, то в довгостроковій – ми здатні отримати з цього вигоду.

Крім того, ми поширюємо компетенцію PGNiG у тих напрямках енергетичного ринку, які не пов'язані з нафтою і газом.

– Тому PGNiG приступає до реалізації водневої програми?

– Коли я прийшов у компанію, здивувало те, що PGNiG ледь присутня в деяких сегментах енергоринку. Одним з них є водень.

На даний час про водень найчастіше говорять як про найперспективніше альтернативне транспортне пальне. Однак слід серйозно розглянути можливість його використання в газових мережах, де водень здатний або повністю замінити природний газ, або може використовуватися суміш цих двох видів газу.

Над водневими проєктами працюють багато країн, але найбільше, звичайно, просунулася Японія. Польща також повинна бути залучена до цього процесу набагато активніше й ефективніше, ніж раніше.

– Це також стосується «зеленого» водню, який виробляється з використанням відновлюваних джерел енергії?

– У періоди низького попиту електроенергія з ВДЕ може бути спрямована на виробництво водню. Так само можна вчинити і з біогазом. Існують різні варіанти.

Зразкова модель для наших дій – EU Battery Alliance (коаліція, створена 2017 року з ініціативи віце-президента Єврокомісії Мароша Шевчовича для запровадження «чистих» технологій у транспортному секторі. – Mind). Аналогічна організація може бути створена і в Польщі.

– Усе, про що ви говорите, – це бачення майбутнього. Але бізнес PGNiG досі обмежений минулим. Які перспективи Ямальського контракту?

– Вже скоро, наприкінці 2022 року, ця угода завершить свою дію. Її умови дуже несприятливі для нас. Крім того, поставки російського газу за Ямальським контрактом час від часу припиняються. Це траплялося сім разів за останні роки. Ми не можемо собі дозволити такі ризики. Саме тому я налаштований залишатися вірним політиці досягнення повної незалежності від поставок газу на умовах Ямальського контракту.

У цьому контексті може виникнути питання, що робити з Ямальським газопроводом після того як наш контракт з «Газпромом» буде припинений. Але слід пам'ятати, що значна частина газу, який транспортується цим маршрутом, йде в Німеччину. Цілком ймовірно, що це залишиться в силі. [...]

– Іншим аспектом відносин PGNiG із «Газпромом» є спірний газопровід «Північний потік – 2». Як PGNiG планує далі діяти з урахуванням того, що даний маршрут може стати винятком, і на нього не поширюватимуться обмеження антимонопольного права ЄС?

– Звісно, «Північний потік – 2» має повністю підкорятися вимогам Газової директиви, які стосуються поділу власності, доступу третіх сторін і вимог прозорих тарифів. На наш погляд, не існує підстав, щоб ці вимоги не поширювалися на «Північний потік – 2». В іншому випадку газопровід отримає привілеї, здатні нашкодити не лише безпеці поставок до Польщі, а й всьому європейському ринку.

Рішення про можливий виняток ухвалюватиме німецький регулятор – Bundesnetzagentur. У відповідь на наш запит відомство дозволило PGNiG брати участь у розгляді по даній справі. Це підтверджує, що наша роль важлива, і наші аргументи про негативний вплив газопроводу «Північний потік – 2» на ринок і безпеку поставок є актуальними. Ми хочемо відстояти права, гарантовані нам європейським правом.

– Як PGNiG може вплинути на процес?

– Ми хочемо, щоб наш голос був почутий і враховувався в прийнятті ключових нормативних рішень. Участь у цьому процесі дозволяє озвучити нашу позицію і контраргументи на доводи іншої сторони. Ми переконані, що Газова директива ЄС не залишає жодних можливостей для того, щоб «Північний потік – 2» став винятком з юридичних правил і був звільнений від зобов'язань за Третім енергопакетом ЄС.

–  З України лунають новини про плани створити газовий хаб на основі існуючої інфраструктури – газотранспортної системи і підземних газосховищ. Для PGNiG – це можливість чи виклик?

– Перш за все, ми хочемо повністю реалізувати політику нашого уряду. Це стосується і нашого інтересу до організації регіонального газового хаба. Дії Польщі та України в цьому контексті не слід розглядати як конкурентні, навпаки – вони доповнюють один одного.

Досвід PGNiG на європейському і світовому газовому ринку, вже діюча газова інфраструктура, як і плани щодо її розширення в Польщі, наш розвинений фондовий ринок у поєднанні з можливостями України можуть скласти привабливу пропозицію для всіх країн регіону.

PGNiG прагне продавати скраплений газ, який імпортується до Польщі з різних напрямків, в інші країни. У нашому кошику СПГ поставки з США будуть посилювати свою роль.

Перший контракт з українською компанією ERU Trading було укладено в серпні 2019 року і реалізовано в четвертому кварталі того ж року. Ресурс, який ми поставили, спочатку зайшов на СПГ-термінал у Свіноуйсьце.

Аналогічні послуги ми хочемо надавати іншим країнам і компаніям. Хоча український напрямок, безумовно, для нас має особливий комерційний інтерес. Але торгівля газом – не єдиний бізнес, який нас приваблює. Ми також зацікавлені в розвідці і видобутку газу. Перший контракт з ЄС був укладений вже минулого року.

–  Чи є шанс укласти контракт на постачання газу з «Нафтогазом»?

– Специфіка українського газового ринку полягає в тому, що він орієнтований на короткострокові контракти.

PGNiG вже постачав газ «Нафтогазу». Це було в березні 2018 року, коли «Газпром» в останній момент відмовився виконувати вже узгоджені домовленості. Це поставило під загрозу безпеку газопостачання України.

Що стосується довгострокових контрактів, то ми бачимо зацікавленість «Нафтогазу» в поставках палива для регазифікації на нашому СПГ-терміналі з подальшим транспортуванням на український ринок. Ми готові до такої співпраці і до підписання відповідного договору.

– Як PGNiG планує розвивати свою присутність в Україні в 2020 році?

– Пріоритетне завдання на цей рік – почати розвідку і видобуток газу на українському ринку. Крім того, ми, звичайно ж, хочемо розвивати свою діяльність в сегментах газопостачання та зберігання газу.

Але ж розширення нашої присутності на українському ринку також вимагає організації повноцінного представництва в Києві, яке досі займалося в основному технічними питаннями.

Представництво PGNiG вже кілька років активно працює в Брюсселі (бо там розробляються і ухвалюються нормативно-правові акти). Наша компанія також присутня в Москві, але цей офіс ми переводимо до Санкт-Петербургу, де тепер розташований головний офіс «Газпрому».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті