Виживаємо як вміємо: чому український бізнес залишиться без кредитів

Запровадження карантину в Україні призвело до зниження темпів кредитування бізнесу. За оцінками експертів, у березні обсяг виданих суб'єктам господарювання кредитів скоротився на 3% порівняно з лютим. І це при тому, що січень і лютий теж були не дуже врожайними: корпоративні кредитні портфелі банків за перші два місяці 2020 року зменшилися майже на 1%, або на 5,5 млрд грн, а за березень – ще приблизно на 24–25 млрд грн.

У квітні падіння обсягів кредитування буде ще відчутнішим, оскільки країна пішла на карантин практично до травня. До того ж не виключений сценарій, при якому обмежувальні заходи можуть бути продовжені аж до літа. Як це в доступному для огляду майбутньому відіб'ється на поведінці кредиторів і позичальників, розбирався Mind.

Що сталося? Зниження кредитної активності стало логічною відповіддю на фактичне заморожування бізнесу в країні. «Багато клієнтів припинили свою діяльність або їхні продажі зменшилися. У зв'язку з цим ми очікуємо скорочення кількості заявок у квітні і, ще більше, в травні. В цілому ми прогнозуємо скорочення обсягу заявок до 50% від звичного рівня в другому кварталі», – розповідає Євген Заіграєв, виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та МСБ Кредобанку.

За словами заступника голови правління Правекс Банку Семена Бабаєва, в березні обсяги кредитування не змінилися, але зменшилася кількість заявок – орієнтовно на 10–20%. «Хоча я більшою мірою це пов'язую з меншою активністю мережі в частині проведення зовнішніх зустрічей і переговорів з клієнтами в зв'язку з карантинними заходами», – уточнює Бабаєв.

Які основні причини відмови? Перш за все, це зниження кредитоспроможності позичальників. Логічно, що компанія, яка була змушена повністю згорнути свою діяльність, потрапляє в групу потенційних неплатників. І банк такий бізнес точно не прокредитує.

Крім того, банківський сектор щосили готується до майбутнього кризі і заощаджує ресурси. «Банки обрали вичікувальну позицію. Кошти від погашення поточної заборгованості клієнтів спрямовуються переважно у високоліквідні активи: залишки на коррахунках (у тому числі в НБУ), готівку, державні цінні папери», – пояснює Олександр Калашников, директор фінансового департаменту рейтингового агентства IBI-Rating.

За його словами, таким чином нарощуючи «подушку безпеки», банки намагаються знизити свою вразливість до ризиків відтоку депозитів клієнтів, подальшого ослаблення гривні, погіршення якості кредитного портфеля, необхідності формування додаткових резервів.

Хто може кредитуватися? Можливість узяти кредит все ще залишається. Але йдеться в основному про програми короткострокового фінансування – позики на поповнення оборотних коштів і овердрафт. У «довгі» і масштабні проєкти банки йти побоюються.

При цьому умови отримання кредитів стають дедалі жорсткішими. «Ми уникаємо бланкових кредитів, підвищуємо вимоги при кредитуванні під заставу товарів в обороті, а також звертаємо увагу на всі фактори, які впливають на кредитоспроможність клієнта: обсяг реалізації (зараз і прогноз на термін дії кредиту), стан розрахунків з боржниками і кредиторами, здатність заморозити інвестиції і некритичні витрати», – розповідає Євген Заіграєв.

Дмитро Коваленко, заступник директора департаменту маркетингу Credit Agricole Bank уточнює, що при розгляді запитів на кредитування будуть враховуватися експортно-імпортні відносини компанії не лише з локальними підрядниками і партнерами, але і з резидентами країн, в яких введено ті чи інші обмеження.

Трохи легше буде бізнесу, який в ситуації, що склалася, має стратегічне значення для економіки. «Банки визначили три сфери, які вони готові підтримувати кредитами. Це АПК і все, що з ним пов'язано, харчова промисловість і фармацевтика (аптеки, постачальники медобладнання, препаратів, медичних виробів)», – розповідає фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Причому, саме сільгоспвиробники проявляють найбільшу зацікавленість, і обсяг заявок від аграріїв на оформлення нових кредитів продовжує зростати. «Зараз триває посівна, і найвищий попит існує на програми фінансування оборотного капіталу. Також використовуються альтернативні інструменти фінансування – авалювання векселів», – говорить Наталія Порвіна, директор департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank.

Що робити МСБ? Що стосується малого бізнесу, підприємців, то ця категорія позичальників – найвразливіша. Тому багато хто з них не зможуть претендувати навіть на овердрафти, тому що не відповідають критеріям кредитоспроможності, які встановлюють банки.

Так, існує урядова програма пільгового кредитування «5–7–9%», яку було запущено в лютому. Але за даними Міністерства фінансів, на 16 березня з 14 146 поданих заявок банки, які беруть участь у програмі (їх на даний момент сім – чотири державних і три комерційних), схвалили 169 заявок на 110 млн грн. І це при тому, що держава планує виділити на програму «5–7–9%» в 2020 році 2 млрд грн і до кінця року профінансувати 50 000 позичальників.

Кредитні канікули – не для всіх. У найближчі кілька місяців банки сфокусуються на обслуговуванні раніше виданих позик. Головна мета – не допустити погіршення якості сформованого кредитного портфеля та зростання проблемних кредитів. За даними Нацбанку, до 1 лютого 2020 року частка необслуговуваних (непрацюючих, токсичних) позик в загальному обсязі кредитів, виданих бізнесу, перевищила 55%.

Згідно з методологією НБУ, необслуговуваними є кредити, за якими стався дефолт. А дефолт, в свою чергу, визначається фактом прострочення платежу за позикою понад 90 днів, або якщо своєчасне погашення боргу позичальником малоймовірне без стягнення застави.

Простіше кажучи, в банківській системі більше половини корпоративних кредитів – це «мертвий» вантаж. І банкам точно не потрібно, щоб ця цифра зростала.

Не допустити зростання «проблемки» можна шляхом ретельного просіювання позичальників на етапі оформлення позик (що банки вже і роблять) або ж за допомогою реструктуризації та інших поступок клієнтам.

«Найбільший приріст реструктуризованої заборгованості покажуть банки, чий кредитний портфель сконцентрований у секторах, які постраждають сильніше за інші сфери бізнесу. Це авіаційний транспорт, туристичний бізнес, готелі та ресторани, кінотеатри, інші культурні та спортивні заклади, роздрібна торгівля», – вважає Олександр Калашников.

У той же час, далеко не всі позичальники зможуть домогтися реструктуризації. Банки погоджуватимуться на кредитні канікули (відстрочення платежів) або часткове погашення лише за умови, якщо ситуація геть критична. «Кредитні канікули будуть можливі тільки при наявності об'єктивних підстав. Тобто, банк вивчає звітність, структуру власників, заставне майно, дебіторів і кредиторів. І якщо кредитор бачить, що у позичальника немає ніяких грошових потоків і запасу коштів, він піде на реструктуризацію», – пояснює Василь Невмержицький.

Схожої позиції дотримується і Нацбанк.

«Так, для нас важливо не допустити прострочення і не погіршити без того складну ситуацію у наших клієнтів. Але основний критерій реструктуризації – це зупинка або критичне падіння продажів або ж розрахунків з дебіторами», – резюмує Євген Заіграєв.