Вік – не перешкода: як і навіщо «АрселорМіттал Кривий Ріг» будує нову фабрику

Вік – не перешкода: як і навіщо «АрселорМіттал Кривий Ріг» будує нову фабрику

І де пролягає тонка межа між захистом планети та державним протекціонізмом

Цей матеріал також доступний російською
Вік – не перешкода: як і навіщо «АрселорМіттал Кривий Ріг» будує нову фабрику
Фото: Facebook-сторінка АМКР

Mind запускає новий проєкт: «Великий бізнес – велика відповідальність». У його рамках ми публікуємо матеріали про те, як українські компанії модернізують виробництво, підвищують свою соціальну відповідальність, впроваджують передові рішення – і як це допомагає подолати екологічні проблеми країни.

Одним з перших героїв цього циклу став металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тут 8 жовтня заклали символічний перший камінь у майбутню фабрику огрудкування, яка має замінити два цехи виробництва агломераційної руди, і випускатиме залізорудну сировину більш високого переділу – окатиші. Це одна з найбільших інвестицій в українську металургійну галузь: материнська компанія ArcelorMittal Duisburg Beteiligungsgesellschaft mbH з Німеччини, яка володіє 95% акцій криворізького підприємства, готова вкласти $250 млн лише в будівництво фабрики. Її запуск запланований на четвертий квартал 2023 року, потужність складе 5 млн тонн окатишів на рік.

Вік – не перешкода: як і навіщо «АрселорМіттал Кривий Ріг» будує нову фабрику
Фото: Facebook-сторінка АМКР

За цією, на перший погляд, суто корпоративною подією насправді постає набагато ширше коло проблем, які вітчизняному бізнесу та Україні як державі вже зараз слід вирішувати. По-перше – нагальна потреба в подальшому розвитку металургійної галузі. По-друге – необхідність підтримувати екологію в одному з найбрудніших міст країни, Кривому Розі. І по-третє – питання участі України у вирішенні глобальних кліматичних проблем. Адже Європейський Союз уже напряму пов’язує роботу промисловості в різних країнах та її вплив на загальний клімат.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР) є найбільшим у Європі гірничо-металургійним комбінатом, він поєднує всі цикли металургії: видобуток залізної руди, виробництво залізорудної сировини та коксу, чавуну, сталі, а також металопрокату.

85% виробленої металопродукції підприємство експортує, зокрема, й до країн Євросоюзу. І це накладає додаткові зобов’язання: з одного боку, через коронакризу попит на метал і ціни на нього у світі знизилися, а з іншого – ЄС щороку посилює вимоги до екологічності виробництв. Тож українські металурги просто змушені проводити модернізацію та оптимізацію, якщо хочуть і надалі залишатися гравцями на цьому ринку.

Вік – не перешкода: як і навіщо «АрселорМіттал Кривий Ріг» будує нову фабрику
Фото: Facebook-сторінка АМКР

Для чого будуть фабрику огрудкування? Залізорудна сировина розподіляється на три види: агломераційна руда, окатиші та концентрат. Уся вона використовується у доменних печах при виробництві чавуну – основи для подальшого виготовлення сталі різних марок та призначення. На міжнародному ринку попитом користуються окатиші та концентрат. Агломераційну руду використовують лише на застарілих виробництвах, якими є більшість вітчизняних металургійних заводів.

«Зазвичай, окатиші випускаються з вищим вмістом заліза і є преміальним продуктом. Якщо технологія дозволяє використовувати їх у металургійному виробництві, то більшість метпідприємств саме їх і використовують. Тому проєкт побудови фабрики з огрудкування дуже важливий з точки зору технологічного розвитку комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг», – пояснює Сергій Бєлєнький, голова Федерації металургів України.

Технологи підприємств вирішують, яку сировину дешевше використовувати в доменних печах. Тому повністю відмовлятися від аглоруди АМКР поки не збирається. Нова фабрика замінить лише два цехи агломераційного виробництва, які закриють – цехи №1 та №3, де розташовано 11 агломераційних машин. Ще один цех – №2 – буде реконструйовано. Також реконструкція чекає й на доменну піч №9 – найбільшу в Європі. Після цього вона споживатиме й аглоруду, й окатиші, що дозволить значно знизити використання коксу, який Україна переважно експортує з Росії. Тому заразом закриють і дві коксові батареї.

Вік – не перешкода: як і навіщо «АрселорМіттал Кривий Ріг» будує нову фабрику
Фото: Facebook-сторінка АМКР

За словами Сергія Бєлєнького, створення металургійного підприємства «з нуля» – рідкісне явище у вітчизняній промисловості. Знаковий приклад – будівництво електрометалургійного заводу «Дніпросталь» у Дніпрі 2011 року. Отже, проєкт АМКР із будівництва фабрики можна розцінювати як крок до інтеграції української металургії у сучасний світовий ринок.

Як покращити екологію Кривого Рогу? У 2021 році «Криворіжсталь» (нині «АрселорМіттал Кривий Ріг») святкуватиме 87 років від дня заснування. Тож основа всього технологічного ланцюжка має такий самий вік – і потребує значної реконструкції та модернізації. За 15 років присутності на підприємстві «АрселорМіттал» вже вклав $5 млрд у реконструкцію обладнання. Влітку 2020 року був остаточно виведений з експлуатації мартенівський цех: у виробництві сталі його замінили конверторні печі.

Паралельно з модернізацією підприємство вклало 7 млрд грн у підвищення екологічності виробництва. Разом з тим комбінат залишається одним із найбільших забруднювачів навколишнього середовища в регіоні. Вже кілька років між місцевою владою та керівництвом АМКР йде жорстке протистояння щодо шкідливих викидів. Влада звинувачує комбінат у тому, що через його діяльність у місті зросла кількість онкозахворювань. Комбінат відкидає такі звинувачення, але погодився на пропозицію мерії Кривого Рогу взяти участь в будівництві та обладнанні нового онкологічного центру в місті. Вимагати закриття підприємства влада не в змозі – адже це позбавить робочих місць 29 000 людей.

«Дніпропетровська область – промисловий регіон №1 в Україні, і наше завдання – пошук балансу між економічним зростанням і екологічною складовою. Цьому допомагає прагматичний конструктивний діалог з бізнесом – із цифрами, строками та графіками робіт. Ми спільно працюємо над тим, щоб зміцнити регіональний продукт і одночасно знизити навантаження на навколишнє середовище», – заявив Олександр Бондаренко, голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

За його словами, запуск нової лінії означає початок «озеленення» вітчизняної металургійної галузі загалом. «Зі свого боку будемо моніторити темпи її будівництва. У перспективі маємо досягти в регіоні європейських норм викидів», – додав Бондаренко.

За попередніми підрахунками, після введення в експлуатацію нової фабрики викиди забруднюючих речовин скоротяться на 78 000 тонн, а викиди СО2 – на 800 000 тонн щорічно. У найближчі 3–4 роки комбінат планує направити на модернізацію та екологічні проєкти ще $700 млн. Втім, на комбінаті доведеться вирішувати й екологічні, і кліматичні проблеми: якщо шкідливий пил вкриває лише Кривий Ріг, то викиди СО2 – впливають на екологію всієї планети.

Вік – не перешкода: як і навіщо «АрселорМіттал Кривий Ріг» будує нову фабрику
Фото: pixabay

Чому європейська кліматична політика є випробуванням на міцність для української промисловості? Найбільш зацікавленою в успішній реалізації таких вкладень є Німеччина, адже саме на її території розташовано головний європейський офіс ArcelorMittal, і ця країна є великим покупцем його продукції.

«Робота підприємства в Україні – це велика німецька інвестиція, і в Німеччині уважно стежать за діяльністю криворізького комбінату та всіма викликами, які стоять перед ним. Я дуже радий бути учасником символічної закладки першого каменю майбутньої фабрики огрудкування – це хороший приклад об'єднання інвестицій у модернізацію підприємства та екологію», – заявив доктор Штефан Кайль, генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку (офіс – у м. Дніпро), на закладенні символічного каменю.

Крім того, Німеччина є одним з ініціаторів European Green Deal (Європейської зеленої угоди), що передбачає досягнення «кліматичного нейтралітету» до 2050 року. Законопроєкт був поданий на розгляд Європейської комісії у березні 2020 року й передбачає скорочення викидів СО2 на 55% до 2030 року, а до 2050-го – майже повне їхнє скорочення.

Що це означає для промисловості, свого часу пояснював заступник міністра енергетики Олексій Рябчин: «Карбоногенність економіки, тобто продукування викидів вуглецю – СО2, стане ключовим питанням протекціонізму в економічній політиці Європи. Для української промисловості найстрашніше те, що їй доведеться платити «карбоновий податок», бо Європа хоче ввести оподаткування «карбоново-брудного» виробництва. Наша металургія, електроенергія подорожчають. Узагалі всі речі, які не є брудними з погляду екології, але є кліматично впливовими, можуть оподатковуватися, якщо ми не зробимо певних висновків».

Сьогодні низка українських урядовців і політиків активно обговорюють з європейськими колегами European Green Deal. І вже лунають обіцянки, що Україна підпише цю угоду однією з перших. Але тут важливо врахувати, як це позначиться на українських виробниках.

Вік – не перешкода: як і навіщо «АрселорМіттал Кривий Ріг» будує нову фабрику
Фото: Facebook-сторінка АМКР

Як екологічність породжує «промисловий ейджизм»? «Нульові» викиди в металургії – апріорі недосяжна мрія. «Найчистішою» можна вважати хіба що електрометалургійну підгалузь. Але це, так би мовити, вторинне виробництво, яке базується на переробленні металобрухту. Україна разом із Росією посідає 1–2 місця в Європі за видобутком та переробленням залізорудної сировини. Отже, саме ми виробляємо той первинний метал, який потім використовують усі сучасніші підприємства.

«Якщо ми говоримо про комбінати повного циклу, де є видобуток руди й доменне виробництво, то там «нульових» викидів досягти неможливо. Але можна їх скоротити, використовуючи сучасні технології. Чим наші підприємства зараз і займаються в міру своїх можливостей та інвестицій, щоб не втратити конкурентоспроможність і поліпшити якість життя людей», – пояснює Сергій Бєлєнький.

Тут також варто врахувати той факт, що українські підприємства доволі старі, деяким уже під 150 років. Більшість європейських і турецьких підприємств проєктувалися та будувалися набагато пізніше, за іншими технологіями – тож їхній вплив на довкілля значно менший. Тому Україні дуже важко в стислі строки провести комплексну модернізацію, щоб зрівнятися з набагато «молодшими» зарубіжними заводами.

Вік – не перешкода: як і навіщо «АрселорМіттал Кривий Ріг» будує нову фабрику
Фото: Facebook-сторінка АМКР

Чому вітчизняні металурги потребують політичної підтримки? «Україні треба дуже обережно підходити до імплементації різних угод, на яких наполягає Європейський Союз і які лобіюють європейські виробники сталі. Бо можемо опинитися в ситуації, коли виробництво металопродукції в нас стане нерентабельним. Ми будемо не конкурентні з іншими країнами, якщо візьмемо зобов’язання в дуже короткі строки перейти на ті нормативи, які намагаються нав’язати світові провідні виробники, чиї заводи більш сучасні», – застерігає Сергій Бєлєнький, голова Федерації металургів України.

Як пояснює заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, Євросоюз вимагатиме від своїх виробників зменшити навантаження на навколишнє середовище. Розуміючи, що це потягне за собою значні додаткові витрати, ЄС, імовірно, запровадить обмеження імпорту, мотивовані екологічними міркуваннями. «Європейські підприємства при цьому отримають від урядів своїх країн значні фінансові стимули для здійснення екологічної модернізації. Ця політика є яскравим прикладом неопротекціонізму з боку ЄС: приховане субсидування своїх виробників і одночасне обмеження імпорту», – вважає він.

На думку обох спікерів, українські підприємства, які вже й так почали модернізацію, потребують підтримки з боку держави, аби не втратити десятки тисяч робочих місць. А що стосується  європейських «зелених» ініціатив, то часові межи й моделі фінансування екологічної модернізації мають стати ключовими умовами в перемовинах України з ЄС щодо  імплементації «зеленого курсу» та у відповідній внутрішній дискусії.

Вік – не перешкода: як і навіщо «АрселорМіттал Кривий Ріг» будує нову фабрику
Фото: Facebook-сторінка АМКР

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті