Як «байденоміка» може об’єднати розділену націю

Президентські вибори в США – одна з головних подій «коронавірусного» 2020 року, яка привернула увагу навіть тих, хто далекий від політики. Пов'язано це перш за все з величезним впливом американської економіки на глобальний ринок: її обсяг становить майже 25% світового ВВП, а долар США – основна й найміцніша резервна валюта у світі. Америка, як найбільший гравець, визначає ключові тренди на енергетичному ринку і в сфері міжнародної безпеки, а також є за приклад для наслідування в різних видах діяльності, які беруть на озброєння країни та компанії, що прагнуть до успіху.

Але чотири роки президентства Дональда Трампа підірвали довіру до США як до гаранта світової стабільності. «Трамп діяв як деструктивна сила, завдаючи шкоди американському впливу й авторитету, – чистий позитив для Кремля. Але він виявився абсолютно нездатним досягти будь-яких реальних позитивних результатів. Не вийшло жодної грандіозної угоди між Москвою та Вашингтоном, внаслідок якої російсько-американські відносини могли б покращитися, а санкції, пов'язані з Україною, скасовані», – написав Джошуа Яффа в The New Yorker.

Але Джо Байдену, який переміг у президентських перегонах, доведеться не тільки докласти зусиль, щоб відновити авторитет США, що похитнувся у світі. Насамперед йому належить працювати над об'єднанням нації, розділеної через загострення протистояння демократів і республіканців. Байден уже оголосив, що має намір досягти цієї мети завдяки рішенню соціально-економічних проблем.

Про можливі антикризові інструменти, які можуть бути ефективними для команди Байдена, а також про потенційні ризики й наслідки політичних рішень написала Ізабель В. Сохілл, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса у Вашингтоні. Mind пропонує переклад цього матеріалу, опублікованого на brookings.edu. 

Переклад підготовлено партнером Mind – Бюро перекладів MK: translations.

Що знадобиться новому президенту США

Як президентові, Байдену знадобиться рішуча та двопартійна економічна програма. Рішуча, бо ми все ще в глибокій прірві. Двопартійна, бо на момент написання цієї статті видається ймовірним, що гілки влади залишаться розділеними.

Під час сесії «кульгавої качки» (сесія конгресу після виборів, до першого засідання новообраного конгресу), ми матимемо тривалі перемовини про стимулювання та допомогу. Але наступного січня буде сплеск нових законодавчих пропозицій. Як президент, Джо Байден повинен буде сформулювати пріоритети. Обіцянки створення робочих місць, допомоги нужденним сім’ям і подолання COVID-19 все ще привернуть особливу увагу. Але також почне формуватися довгострокова програма, викликана необхідністю повернути країну на кращий шлях.

Імовірно, «байденоміка» зосередиться на інфраструктурі та зміні клімату (і робочих місцях у сфері чистої енергетики). Байден хоче покращити доступ до медичних послуг, знизивши вік права на отримання медичної допомоги до 60 років, запропонувавши вибір між приватною та державною медичною допомогою, знизивши витрати на медикаменти та пом’якшивши субсидії Закону про доступну медичну допомогу (якщо Верховний Суд цього не скасує). Він підтримує такі соціальні програми, як догляд за дітьми, оплачувана відпустка, списання боргів студентам, безкоштовний коледж для осіб з доходом нижче $125 000, та посилення гарантій. Це все дорого коштує. Імовірно, він спробує оплатити це, підвищивши податки корпорацій та сімей із доходом понад $400 000.

Але, якщо, як очікується, він матиме справу з розділеним Конгресом, знадобиться певне утискання цієї програми.

Як Байден може здійснити всі необхідні зміни

Ось кілька ідей щодо можливого курсу в цих «водах».

По-перше, він має наголосити на нашій потребі у відновленні почуття єдиної американської нації шляхом розширення національної служби. Очікуватиметься, що кожна молода людина пройде рік військової чи цивільної служби. Натомість уряд оплатив би два роки державного коледжу. Річард Рівз і я сама називаємо це «стипендія за службу». З правами громадянства приходять обов'язки.

По-друге, варто запропонувати зниження податків на прибуток для більшості середнього класу шляхом підвищення стандартних відрахувань. Доходи середнього класу зростали повільніше, ніж доходи багатих чи бідних (після сплати податків і нарахування пільг). Немало працівників середнього класу з «бойових» штатів Середнього Заходу були розчаровані постійною стагнацією їхньої заробітної плати й доходів. Республіканці можуть підтримати зниження податків, а демократи – збільшення допомоги середньому класу.

Втрачений дохід можна частково замінити оподаткуванням викидів вуглецю чи введенням податку на додану вартість. Практично всі економісти вважають, що податок на викиди вуглецю – це найкращий спосіб розв'язання наших екологічних проблем, чимало керівників підприємств можуть сприйняти податок на викиди вуглецю як менш нав'язливий і більш ефективний підхід, ніж нові норми. З демократом у Білому домі буде так чи інакше. Щоб регулювати викиди вуглецю, президентам не потрібен Конгрес. На ПДВ було б важче піти, але 2016 року кандидати від республіканців виявили інтерес. З часом ПДВ дозволить отримати достатній дохід для розв'язання фіскальних проблем.

По-третє, відбудова та оновлення інфраструктури. Цей підхід мав двопартійну підтримку і може бути використаний, щоб спрямувати фінансування нужденним штатам і місцевим органам влади. Надання їм більшої ваги в плані використання коштів може балансувати владу між Вашингтоном і штатами – способом, який завжди приваблював консерваторів.

По-четверте, реформування податків із бізнесу. Зниження ставки корпоративного податку з 35% до 21% у 2017 році – це було занадто. До середини 20-х років ми можемо підняти його, залишаючись конкурентоспроможними на міжнародному рівні. Ми маємо освоїти всі нові інвестиції, але також стимулювати підприємства до навчання персоналу та більш широкого розподілу їхнього прибутку.

Нарешті, інформування громадськості про те, що в галузі охорони здоров’я США витрачають набагато більше на душу населення, ніж будь-яка інша заможна країна, отримуючи набагато гірший результат. З часом єдиним способом виправити стан здоров’я нації є вирішення економічних і соціальних питань та боротьба зі стилем життя, який спричиняє погіршення нашого здоров’я та зниження довголіття, навіть якщо ми витрачаємо майже п’яту частину валового внутрішнього продукту на охорону здоров’я. Контроль за витратами на охорону здоров’я також є єдиним реальним способом значного уповільнення в довгостроковому зростанні федеральних витрат.

Обом партіям час усвідомити, що нація є більш поміркованою, ніж їм це здається.

Байден – прагматик, що може наводити мости для забезпечення короткострокової допомоги та стимулювання перезапуску економіки, одночасно відстоюючи довгострокові інвестиції в інфраструктуру, навчання, освіту й чисту енергію. Йому треба буде переконати республіканців у Сенаті та лівих друзів у Палаті в необхідності центрування. Обом партіям час усвідомити, що нація є більш поміркованою, ніж їм це здається. Це – єдиний реальний спосіб відбудови економіки у все ще розділеній країні.