Україна у дзеркалі рейтингів: як нас бачать з-за кордону

Рейтинги мають свою ціну: аналітики трьох найбільших рейтингових агенцій давали Lehman Brothers позитивні оцінки інвестиційного рівня аж до його краху, який став початком глобальної фінансової кризи 2008–2009 років. Разом із тим інструмент рейтингування та ренкінгування залишається цікавим. І може надати чимало інформації як для спекуляцій, так і для розуміння того, якою саме виглядає країна для стороннього спостерігача. Деякі з тих, що з’явилися нещодавно, варті уваги.

Погляд з Альбіону

Британский Legatum Institute, за яким стоїть приватна інвестиційна компанія Legatum, у листопаді повідомив, що Україна посіла 92-е місце в глобальному дослідженні добробуту за 2020 рік.

LPI враховує останні дані, які стають доступними, а не рік, у якому вони збираються: більша частина інформації береться за попередній рік, тому датування дослідження поточним роком є умовним. Фактично це широкий погляд на стан країн, у якому вони увійшли до епідемічної кризи.

Показники, що використовуються в LPI, зібрані за 12 основними напрямами, які згруповані в три сфери: інклюзивність суспільства, відкритість економіки та середовище для людини.

Найбільш процвітаючою країною у світі виявилася Данія, за нею йдуть Норвегія та Швейцарія. Північна Америка залишається найбільш процвітаючим регіоном, після неї зазначені Західна та Східна Європа.

Загальний показник України – найгірший серед країн Східної Європи, але прогрес за рік сягнув чотирьох позицій. При цьому поліпшення фіксується третій рік поспіль.

Узагальнений прогрес України у LPI*

Джерело: Legatum Institute

*Зліва направо: безпека, особиста свобода, державне управління, соціальний капітал, інвестиційне середовище, умови для підприємництва, доступ до інфраструктури, якість економіки, умови життя, здоров’я, освіта, природне середовище

Дивина в деталях

За оцінкою лондонського інституту, ситуація з безпекою в Україні поліпшилася, але це все ще 144 місце. Головна проблема – не лише в збройному протистоянні на Сході: за кількістю жорстоких злочинів країна посідає 115 місце. Оцінки особистої свободи тягне донизу показник толерантності – 147 місце.

За напрямом «державне управління» (верховенство права, ефективність уряду, корупція) Україна за рік поліпшила результат, піднявшись із 80 до 73 позиції. Найбільший показник – за елементом «ефективність уряду» (65 місце). Але з огляду на маневри з тарифами на «зелену» енергію та сумними підсумками лібералізації ринку електроенергії в це складно повірити.

Напрям «соціальний капітал» показав погіршення з 146 до 147 позиції: країна занурена в недовіру. Показник міжособистісної довіри – 121 місце, інституційна довіра – 162.

Загальна оцінка інвестиційного клімату поліпшилася – з 121 до 119 місця. Загальну оцінку нищить моторошний показник обмежень на іноземні інвестиції (162), ненабагато ліпший результат фінансової екосистеми, який свідчить про доступ до банківського та іншого кредитування (137).

Порівняння ситуації в Україні з країнами сусідами*

Джерело – Legatum Institute

* – точки даних, що з’являються далі від центру, представляють кращі показники порівняно з точками, розташованими ближче до центру

Напрям «умови для підприємництва» показав підйом з 80 до 74 місця. За показником гнучкості ринку праці Україна серед світових лідерів – 22 місце, а ось за оцінкою цінових спотворень  – аутсайдер (164 позиція).

Доступ до ринків та інфраструктури – поступ склав сім позицій, що вивело країну на 77 місце. Найгірший показник – доступ до енергії та води – 82 позиція.

Серед складових якості економіки (загальна оцінка майже не змінилася) найгірша ситуація із фіскальною стійкістю (139) та макроекономічною стабільністю (156).

Фіскальна стійкість у цьому дослідженні – це здатність уряду дотримуватися видаткової та податкової політики в середньо- та довгостроковій перспективі, а також утримувати контроль над балансом бюджету та боргом. Крім того, у цьому показнику враховуються оцінки міжнародних кредитних агенцій. А показник макроекономічної стабільності складається з оцінки приросту ВВП на душу населення та мінливості темпу інфляції.

У розділі «якість життя», за оцінкою авторів дослідження, Україна піднялася з 71 до 69 місця. Отримана висока оцінка матеріальних ресурсів (31) обраховувалася, як частка осіб із доходами та статками, що перевищують базовий рівень, необхідний для виживання, та стійкість до економічних потрясінь. Ситуацію з житлом оцінили на рівні 68 позиції, з харчуванням – 94.

Напрям «здоров’я» – загальна оцінка майже тупцює на місці (115): у населення жахливі звички (162), біда з психологічним здоров’ям (143). А ще в країні майже відсутнє профілактичне втручання (135). А ось системи догляду, які залишилися після всіх реформ, отримали 61 місце.

Природне середовище: дослідники помітили прогрес на п’ять позицій, до 110 місця. Україна лишається потужним забруднювачем – 154 місце за рівнем викидів. Якість повітря страхітлива – 144 місце, як і якість питної води – 116. Але все рятує оцінка забруднення лісів та територій (22).

загальна оцінка			оцінка компонентів
безпека та захист
2019	2020		війна та громадянський конфлікт								тероризм								терор та насильство, пов'язані з політикою														жорстокі злочини								майнова злочинність
146	144		152								152								132														115								76
персональна свобода
2019	2020		суб’єктність (свободі волі,  відсутність примусу, вільне пересування)														свобода зібрань							свобода слова та доступу до інформації									відсутність юридичної дискримінації								соціальна толерантність
91	85		78														93							76									41								147
якість управління
2019		2020		виконавчі обмеження (рівень стримувань і противаг та розподіл влади)									політична підзвітність									верховенство права (справедливість, незалежність та ефективність судової влади)								чесність уряду (корупція, прозорі практики)					ефективність уряду (якість надання державних послуг та компетентність чиновників)								нормативна якість
80		73		97									85									76								79					65								92
соціальний капітал
2019		2020			особисті та сімейні зв’язки									соціальні мережі								міжособистісна довіра							інституційна довіра								громадянське та соціальне партнерство
146		147			72									131								121							162								129
інвестиційний клімат
2019		2020			право власності		захист інвесторів (включаючи якість корпоративного управління та розрахунків, захист міноритарних акціонерів)																		виконання договорів							екосистема фінансування (доступ до банківських кредитів та іншого фінансування)										обмеження міжнародних інвестицій
121		119			107		122																		52							137										162
умови для підприємництва
2019		2020			конкуренція на внутрішньому ринку										умови для створення бізнесу											тягар регулювання							гнучкість робочої сили								цінові спотворення
80		74			57										81											65							22								164
доступ до ринків та інфраструктури
2019		2020	зв'язок			ресурси (енергія-вода)										транспорт							прикордонне управління (митні процедури)						розмір ринку					імпортні тарифні бар'єри				викривлення ринку (субсидії, податкові пільги та нетарифні бар'єри у торгівлі)
84		77	78			82										73							74						66					60				80
якість економіки
2019		2020		фіскальна стійкість				макроекономічна стабільність													динамічність							продуктивність та конкурентоспроможність													залучення робочої сили
92		91		139				156													62							89													66
рівень життя
2019		2020		матеріальні ресурси (дохід вище рівня виживання, стійкість до економічних потрясінь)												харчування								основні послуги (електрика, вода та санітарія)					житло				мережі зв’язку (громадський транспорт, цифрові комунікації)								захист від шкоди (травми на виробництві та втрати від стихії)
71		69		31												94								89					68				75								106
здоров’я
2019		2020		поведінкові ризики						профілактика										системи догляду							психічне здоров'я									фізичне здоров'я					довголіття
116		115		162						135										61							143									98					95
освіта
2019		2020		дошкільна								початкова												середня							вища								навички дорослих
38		38		62								52												52							28								8
природне середовище
2019		2020			викиди				якість повітря									забруднення лісу, територій									питна вода						захист моря							масштаб захисних зусиль
115		110			154				144									22									116						52							129

Джерело – Legatum Institute

Німецький підхід

Більш лапідарний, але не менш цікавий рейтинг оприлюднили нещодавно дослідники фінансової групи з німецькими корінням Allianz: йдеться про світовий добробут, здобутий країнами за підсумками 2019 року.

«Ніколи за останні десять років ми не могли повідомити про такий великий приріст багатства: у всьому світі валові фінансові активи зросли на 9,7% у 2019 році, демонструючи найсильніше зростання з 2005 року», – зазначили у Allianz. І це попре загострення торгових конфліктів та промисловий спад.

Але цей тренд, на жаль, оминув Україну. Ми стали частиною статистики іншого тренду – у питанні статків дивергенція бідних та заможних країн у 2019 році тривала. 

«Розрив у добробуті між багатими та бідними країнами знову збільшився. У 2000 році чисті фінансові активи на душу населення були у середньому у 87 разів вищими в країнах із розвиненою економікою, ніж у країнах з ринками, що розвиваються; до 2016 року це відношення впало до 19. Відтоді воно знову зросло до 22 (2019)», – підрахували у Allianz.

За підрахунками компанії, за підсумками 2019 року чисті фінансові активи (без боргів) українців у перерахунку на душу населення скоротилися до EUR576 з EUR610 роком раніше.

Фінансові активи на душу населення за підсумками 2019 року, EUR

Країна	чисті фінактиви (без боргів)	місце	валові фінактиви	місце	чисті фінактиви на кінець 2018 року	валові фінактиви на кінець 2018 року
Угорщина	16140	29	19410	30	14813	17771
Естонія	16996	28	25909	26	16214	24649
Латвія	10828	34	14427	36	13205	16869
Польща	8757	37	13766	37	8081	12756
Болгарія	9586	36	12087	38	8033	10258
Румунія	4508	44	6638	45	4878	6843
Росія	5466	42	7612	42	4167	5864
Казахстан	482	57	1481	52	569	1341
Україна	576	56	757	56	610	754

Джерело: ренкінг 57 країн, складений компанією Allianz

Закордон нам допоможе?

Тим часом київський Центр «Нова Європа» (ЦНЄ) здійснив дослідження громадської думки в кількох найбільших європейських державах. Загальною метою опитування було дізнатись, якою є громадська думка щодо України, а також виявити найбільш поширені асоціації з українською державою. 

Агентство «Kantar Profiles Division» опитало понад 4 000 респондентів у Франції, Німеччині, Італії та Польщі у вересні-2020.

«Більшість респондентів (55%) підтримують членство України в ЄС. Підтримка членства України в НАТО також значна (38%), але ця відповідь не здобула підтримки більшості», – повідомили в центрі .

У цілому, на жаль, більшість респондентів пов’язують з українською державою негативні асоціації. «Як і у 2015 році, поточне опитування показує, що найбільшою перешкодою для членства України в ЄС є корупція, боротьбу з якою назвали пріоритетною 43,1% респондентів у 2020 році (37,5% – у 2015 році)», – резюмують у Центрі. 

З урахуванням означеного вище варто нагадати, що міжнародне агентство Fitch та Standard & Poor's востаннє підвищували рейтинг України у вересні-2019 – Україна просунулася вгору в ешелоні високо спекулятивних оцінок. Fitch навіть дала позитивний прогноз, але відкликала його вже у квітні-2020.

Найбільш українофобна Moody’s перевела країну з ешелону істотного ризику до ешелону високо-спекулятивних оцінок лише у червні-2020.