Захворіло у світі
62,746,222
Померло у світі
1,459,497
Вилікувалось у світі
40,138,626
Захворіло в Україні
732,625
Померло в Україні
12,327
Вилікувалось в Україні
345,149
Україна у дзеркалі рейтингів: як нас бачать з-за кордону

Україна у дзеркалі рейтингів: як нас бачать з-за кордону

І чому громадяни не відчувають тих «плюсів», про які рапортують британські дослідники

Цей матеріал також доступний російською
Україна у дзеркалі рейтингів: як нас бачать з-за кордону
Фото: pixabay

Рейтинги мають свою ціну: аналітики трьох найбільших рейтингових агенцій давали Lehman Brothers позитивні оцінки інвестиційного рівня аж до його краху, який став початком глобальної фінансової кризи 2008–2009 років. Разом із тим інструмент рейтингування та ренкінгування залишається цікавим. І може надати чимало інформації як для спекуляцій, так і для розуміння того, якою саме виглядає країна для стороннього спостерігача. Деякі з тих, що з’явилися нещодавно, варті уваги.

Погляд з Альбіону

Британский Legatum Institute, за яким стоїть приватна інвестиційна компанія Legatum, у листопаді повідомив, що Україна посіла 92-е місце в глобальному дослідженні добробуту за 2020 рік.

Legatum Prosperity Index (LPI) вимірює процвітання в 167 країнах світу, на які припадає 99,4% населення планети. 294 дискретні показники на рівні країн згруповані в 66 елементів, які використовуються для всебічного та цілісного вимірювання поточного стану процвітання та того, як він змінився з 2010 року. Інформацію для LPI збирають із більш ніж 80 різних джерел. Над розробкою дослідження працювало понад 100 науковців та експертів по всьому світу.

LPI враховує останні дані, які стають доступними, а не рік, у якому вони збираються: більша частина інформації береться за попередній рік, тому датування дослідження поточним роком є умовним. Фактично це широкий погляд на стан країн, у якому вони увійшли до епідемічної кризи.

Показники, що використовуються в LPI, зібрані за 12 основними напрямами, які згруповані в три сфери: інклюзивність суспільства, відкритість економіки та середовище для людини.

Загальний підсумок дослідження: поліпшення світового добробуту за останні 12 місяців не йшло в ногу з прогресом попередніх двох років. Але зі 167 країн, які увійшли до LPI-2020, у 147 спостерігалося поліпшення добробуту порівняно з 2010 роком.

Найбільш процвітаючою країною у світі виявилася Данія, за нею йдуть Норвегія та Швейцарія. Північна Америка залишається найбільш процвітаючим регіоном, після неї зазначені Західна та Східна Європа.

Загальний показник України – найгірший серед країн Східної Європи, але прогрес за рік сягнув чотирьох позицій. При цьому поліпшення фіксується третій рік поспіль.

Узагальнений прогрес України у LPI*

Україна у дзеркалі рейтингів: як нас бачать з-за кордону

Джерело: Legatum Institute

*Зліва направо: безпека, особиста свобода, державне управління, соціальний капітал, інвестиційне середовище, умови для підприємництва, доступ до інфраструктури, якість економіки, умови життя, здоров’я, освіта, природне середовище

Дивина в деталях

За оцінкою лондонського інституту, ситуація з безпекою в Україні поліпшилася, але це все ще 144 місце. Головна проблема – не лише в збройному протистоянні на Сході: за кількістю жорстоких злочинів країна посідає 115 місце. Оцінки особистої свободи тягне донизу показник толерантності – 147 місце.

За напрямом «державне управління» (верховенство права, ефективність уряду, корупція) Україна за рік поліпшила результат, піднявшись із 80 до 73 позиції. Найбільший показник – за елементом «ефективність уряду» (65 місце). Але з огляду на маневри з тарифами на «зелену» енергію та сумними підсумками лібералізації ринку електроенергії в це складно повірити.

Напрям «соціальний капітал» показав погіршення з 146 до 147 позиції: країна занурена в недовіру. Показник міжособистісної довіри – 121 місце, інституційна довіра – 162.

Загальна оцінка інвестиційного клімату поліпшилася – з 121 до 119 місця. Загальну оцінку нищить моторошний показник обмежень на іноземні інвестиції (162), ненабагато ліпший результат фінансової екосистеми, який свідчить про доступ до банківського та іншого кредитування (137).

Порівняння ситуації в Україні з країнами сусідами*

Україна у дзеркалі рейтингів: як нас бачать з-за кордону

Джерело – Legatum Institute

* – точки даних, що з’являються далі від центру, представляють кращі показники порівняно з точками, розташованими ближче до центру

Напрям «умови для підприємництва» показав підйом з 80 до 74 місця. За показником гнучкості ринку праці Україна серед світових лідерів – 22 місце, а ось за оцінкою цінових спотворень  – аутсайдер (164 позиція).

Доступ до ринків та інфраструктури – поступ склав сім позицій, що вивело країну на 77 місце. Найгірший показник – доступ до енергії та води – 82 позиція.

Серед складових якості економіки (загальна оцінка майже не змінилася) найгірша ситуація із фіскальною стійкістю (139) та макроекономічною стабільністю (156).

Фіскальна стійкість у цьому дослідженні – це здатність уряду дотримуватися видаткової та податкової політики в середньо- та довгостроковій перспективі, а також утримувати контроль над балансом бюджету та боргом. Крім того, у цьому показнику враховуються оцінки міжнародних кредитних агенцій. А показник макроекономічної стабільності складається з оцінки приросту ВВП на душу населення та мінливості темпу інфляції.

У розділі «якість життя», за оцінкою авторів дослідження, Україна піднялася з 71 до 69 місця. Отримана висока оцінка матеріальних ресурсів (31) обраховувалася, як частка осіб із доходами та статками, що перевищують базовий рівень, необхідний для виживання, та стійкість до економічних потрясінь. Ситуацію з житлом оцінили на рівні 68 позиції, з харчуванням – 94.

Напрям «здоров’я» – загальна оцінка майже тупцює на місці (115): у населення жахливі звички (162), біда з психологічним здоров’ям (143). А ще в країні майже відсутнє профілактичне втручання (135). А ось системи догляду, які залишилися після всіх реформ, отримали 61 місце.

За загальним рівнем освіти Україна – на 38 місці у світі. Хоча зсередини здається, що від української освіти лишився каргокульт. Проте найліпша оцінка за цим напрямом за навички дорослих – фантастичне 8 місце. Опосередковано цей показник може свідчити, що хронічна економічна криза в країні є наслідком, скоріш за все, кримінальної та корупційної діяльності правлячої номенклатури, аніж «неякісного» населення чи браку природних ресурсів.

Природне середовище: дослідники помітили прогрес на п’ять позицій, до 110 місця. Україна лишається потужним забруднювачем – 154 місце за рівнем викидів. Якість повітря страхітлива – 144 місце, як і якість питної води – 116. Але все рятує оцінка забруднення лісів та територій (22).

загальна оцінка

оцінка компонентів

безпека та захист

2019

2020

війна та громадянський конфлікт

тероризм

терор та насильство, пов'язані з політикою

жорстокі злочини

майнова злочинність

146

144

152

152

132

115

76

персональна свобода

2019

2020

суб’єктність (свободі волі,  відсутність примусу, вільне пересування)

свобода зібрань

свобода слова та доступу до інформації

відсутність юридичної дискримінації

соціальна толерантність

91

85

78

93

76

41

147

якість управління

2019

2020

виконавчі обмеження (рівень стримувань і противаг та розподіл влади)

політична підзвітність

верховенство права (справедливість, незалежність та ефективність судової влади)

чесність уряду (корупція, прозорі практики)

ефективність уряду (якість надання державних послуг та компетентність чиновників)

нормативна якість

80

73

97

85

76

79

65

92

соціальний капітал

2019

2020

особисті та сімейні зв’язки

соціальні мережі

міжособистісна довіра

інституційна довіра

громадянське та соціальне партнерство

146

147

72

131

121

162

129

інвестиційний клімат

2019

2020

право власності

захист інвесторів (включаючи якість корпоративного управління та розрахунків, захист міноритарних акціонерів)

виконання договорів

екосистема фінансування (доступ до банківських кредитів та іншого фінансування)

обмеження міжнародних інвестицій

121

119

107

122

52

137

162

умови для підприємництва

2019

2020

конкуренція на внутрішньому ринку

умови для створення бізнесу

тягар регулювання

гнучкість робочої сили

цінові спотворення

80

74

57

81

65

22

164

доступ до ринків та інфраструктури

2019

2020

зв'язок

ресурси (енергія-вода)

транспорт

прикордонне управління (митні процедури)

розмір ринку

імпортні тарифні бар'єри

викривлення ринку (субсидії, податкові пільги та нетарифні бар'єри у торгівлі)

84

77

78

82

73

74

66

60

80

якість економіки

2019

2020

фіскальна стійкість

макроекономічна стабільність

динамічність

продуктивність та конкурентоспроможність

залучення робочої сили

92

91

139

156

62

89

66

рівень життя

2019

2020

матеріальні ресурси (дохід вище рівня виживання, стійкість до економічних потрясінь)

харчування

основні послуги (електрика, вода та санітарія)

житло

мережі зв’язку (громадський транспорт, цифрові комунікації)

захист від шкоди (травми на виробництві та втрати від стихії)

71

69

31

94

89

68

75

106

здоров’я

2019

2020

поведінкові ризики

профілактика

системи догляду

психічне здоров'я

фізичне здоров'я

довголіття

116

115

162

135

61

143

98

95

освіта

2019

2020

дошкільна

початкова

середня

вища

навички дорослих

38

38

62

52

52

28

8

природне середовище

2019

2020

викиди

якість повітря

забруднення лісу, територій

питна вода

захист моря

масштаб захисних зусиль

115

110

154

144

22

116

52

129

Джерело – Legatum Institute

Німецький підхід

Більш лапідарний, але не менш цікавий рейтинг оприлюднили нещодавно дослідники фінансової групи з німецькими корінням Allianz: йдеться про світовий добробут, здобутий країнами за підсумками 2019 року.

«Ніколи за останні десять років ми не могли повідомити про такий великий приріст багатства: у всьому світі валові фінансові активи зросли на 9,7% у 2019 році, демонструючи найсильніше зростання з 2005 року», – зазначили у Allianz. І це попре загострення торгових конфліктів та промисловий спад.

Ця ж історія збирається повторитись у 2020 році: безпрецедентні програми грошової та фіскальної підтримки для протидії наслідкам COVID-19 свідчать, що фінансові активи приватних домогосподарств світу можуть закінчити 2020 рік у плюсі.

Але цей тренд, на жаль, оминув Україну. Ми стали частиною статистики іншого тренду – у питанні статків дивергенція бідних та заможних країн у 2019 році тривала. 

«Розрив у добробуті між багатими та бідними країнами знову збільшився. У 2000 році чисті фінансові активи на душу населення були у середньому у 87 разів вищими в країнах із розвиненою економікою, ніж у країнах з ринками, що розвиваються; до 2016 року це відношення впало до 19. Відтоді воно знову зросло до 22 (2019)», – підрахували у Allianz.

За підрахунками компанії, за підсумками 2019 року чисті фінансові активи (без боргів) українців у перерахунку на душу населення скоротилися до EUR576 з EUR610 роком раніше.

Фінансові активи на душу населення за підсумками 2019 року, EUR

Країна чисті фінактиви
(без боргів)
місце валові фінактиви місце чисті фінактиви
на кінець 2018 року
валові фінактиви
на кінець 2018 року
Угорщина 16140 29 19410 30 14813 17771
Естонія 16996 28 25909 26 16214 24649
Латвія 10828 34 14427 36 13205 16869
Польща 8757 37 13766 37 8081 12756
Болгарія 9586 36 12087 38 8033 10258
Румунія 4508 44 6638 45 4878 6843
Росія 5466 42 7612 42 4167 5864
Казахстан 482 57 1481 52 569 1341
Україна 576 56 757 56 610 754

Джерело: ренкінг 57 країн, складений компанією Allianz

Закордон нам допоможе?

Тим часом київський Центр «Нова Європа» (ЦНЄ) здійснив дослідження громадської думки в кількох найбільших європейських державах. Загальною метою опитування було дізнатись, якою є громадська думка щодо України, а також виявити найбільш поширені асоціації з українською державою. 

Агентство «Kantar Profiles Division» опитало понад 4 000 респондентів у Франції, Німеччині, Італії та Польщі у вересні-2020.

«Більшість респондентів (55%) підтримують членство України в ЄС. Підтримка членства України в НАТО також значна (38%), але ця відповідь не здобула підтримки більшості», – повідомили в центрі .

Разом з тим, згідно опитуванню, як у 2015, так і у 2020 роках, Україна здебільшого асоціюється з війною. Крім того, Україна все більше асоціюється з іммігрантами: у 2020 році це третя за популярністю асоціація з Україною, її згадують 10,3% опитуваних.

У цілому, на жаль, більшість респондентів пов’язують з українською державою негативні асоціації. «Як і у 2015 році, поточне опитування показує, що найбільшою перешкодою для членства України в ЄС є корупція, боротьбу з якою назвали пріоритетною 43,1% респондентів у 2020 році (37,5% – у 2015 році)», – резюмують у Центрі. 

З урахуванням означеного вище варто нагадати, що міжнародне агентство Fitch та Standard & Poor's востаннє підвищували рейтинг України у вересні-2019 – Україна просунулася вгору в ешелоні високо спекулятивних оцінок. Fitch навіть дала позитивний прогноз, але відкликала його вже у квітні-2020.

Найбільш українофобна Moody’s перевела країну з ешелону істотного ризику до ешелону високо-спекулятивних оцінок лише у червні-2020.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті