Мінцифра отримує 25 млн євро від ЄС: на що підуть гроші

Мінцифра отримує 25 млн євро від ЄС: на що підуть гроші

Та які компанії їх освоюватимуть

Мінцифра отримує 25 млн євро від ЄС: на що підуть гроші
Фото: pixabay

«ЄС надасть Україні 25 млн євро фінансової підтримки на розвиток цифрової трансформації, якою займається Мінцифра», – нещодавно заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Рік тому аналогічну заяву зробив перший заступник міністра з питань цифрової трансформації Олексій Вискуб. Тоді він уточнив, що 25 млн євро Україні нададуть з нового – 2020-го – року.

Спікери говорять про різні транші? Або цього року фіндопомога від ЄС так і не дійшла до адресата? Як Мінцифрі вдалось отримати грант? У що саме вже вкладені гроші й на що ще будуть спрямовані? Mind попросив представників міністерства прояснити ці та інші питання.

Як і коли Мінцифра домовилася про виділення фінансової допомоги? У міністерстві кажуть, що перемовини тривали впродовж декількох років. Почалися вони ще до утворення Мінцифри. Цим займалося Державне агентство з питань електронного урядування, на базі якого 2019 року створили цифрове міністерство.

«Вже згодом – 11 лютого 2020 року – було укладено Угоду про фінансування заходу «Підтримка ЄС для електронного урядування та цифрової економіки в Україні». Документ підписали віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба й комісар ЄС з політики сусідства та переговорів щодо розширення Олівер Варгеї», – розповідають у міністерстві.

Та уточнюють, що кошти надаються безоплатно й безповоротно

Михайло Федоров і Олексій Вискуб із різницею в рік заявляли про один грант? «Так, йдеться про те саме. У рамках виконання угоди вже у цьому році ЄС розпочав надання допомоги Україні», – говорять у Мінцифрі.

Чому саме 25 млн євро? «Це рішення Європейського Союзу», – лаконічно пояснюють у міністерстві.

Як ЄС контролюватиме цільове витрачання грошей? «Європейський Союз має свої механізми контролю. Представники кожного проєкту міжнародної технічної допомоги надаватимуть ЄС регулярні звіти про свою діяльність. Звіти подаються напряму, без посередництва Мінцифри або інших ЦОВВ. Їх кількість, форма та обсяг визначаються Європейським Союзом. А наприкінці реалізації проєктів ЄС проводить їх обов’язковий аудит», – запевняють у міністерстві.

На що саме будуть витрачені кошті? ЄС дає гроші на реалізацію двох великих проєктів. Примітно, що їхніми виконавцями будуть не українські, а іноземні організації.

Мінцифра надала виданню повний перелік завдань, виконання яких фінансуватиметься. Mind нарахував понад 80 пунктів. Деякі з них здивували. Наприклад, запуск навчальних курсів із цифрових навичок для ІТ-персоналу різних міністерств. Що зараз роблять на держслужбі ІТ-фахівці без цифрових навичок – риторичне запитання.

Деякі пункти виявилися геть незрозумілими. Скажімо, «розробка на базі найкращих європейських практик настанов для України, які стосуються розробки єдиного підходу до інтерпретації».

У переліку є дещо фантастичні завдання – як-от «створення мережі волонтерів для українського проєкту з цифрової грамотності (комп’ютери та інше обладнання)», а є і просто веселі – на кшталт «розбудова потенціалу співробітників Мінцифри».

Загалом же, якщо основні завдання дійсно будуть реалізовані не на папері, Україна дійсно має шанси стати цифровою державою.

Отже, публікуємо повний перелік компонентів проєктів із мінімальними правками. 

Проєкт перший

Його офіційна мета – підвищення ефективності та рівня безпеки процесу надання публічних послуг та їх доступності для громадян і бізнесу; впровадження більшої кількості публічних електронних послуг вищої якості, які надаються українськими органами влади. «Вже здійснено державну реєстрацію цього проєкту», – уточнюють у міністерстві.

  • Бюджет: 9 599 900 євро.
  • Тривалість: 01.10.2020 – 31.03.2024.
  • Виконавець: неурядова організація Академія електронного управління (Естонія).

Проєкт складається з трьох компонентів. По кожному з них кошти витрачатимуться на безліч завдань та заходів.

Компонент I: «Інтероперабельність»
(спрощено, здатність до взаємодії. – Mind)

Підвищення якості даних державних реєстрів:

а) проведення аудиту якості даних основних державних реєстрів;

б) розробка «дорожньої карти» розвитку реєстрів;

в) підтримка розробки прототипу платформи реєстрів;

г) підтримка розробки концепції та прототипу реєстру народонаселення;

ґ) підтримка модернізації основних державних реєстрів для підвищення якості даних.


Розвиток інтероперабельності даних реєстрів:

а) розвиток інтероперабельності реєстрів шляхом їх подальшого підключення до системи «Трембіта» та побудови нових інформаційних взаємодій;

б) участь у розробці концепції реєстру адрес та підтримка її реалізації;

в) розбудова потенціалу співробітників Мінцифри (формат Офісу реформ реєстрів);

г) розвиток спроможності органів влади для впровадження інструментів інтероперабельності.


Розвиток системи електронної ідентифікації та її гармонізація з європейським регламентом eIDAS:

а) створення концепції розвитку електронної ідентифікації та підтримка її реалізації;

б) розробка засобів електронної ідентифікації в рамках розвитку вебпорталу та мобільного додатку «Дія»;

в) підтримка підготовки й реалізації робочого плану щодо гармонізації нормативно-законодавчої бази та інституційних рамок України про електронні довірчі послуги з ЄС.


Впровадження єдиного національного персонального ідентифікатора (ЄНПІ):

а) підтримка розробки концепції ЄНПІ та його впровадження в державні реєстри;

б) надання підтримки держателям реєстрів щодо впровадження ЄНПІ.


Розробка інструменту візуалізації широкосмугового доступу в Україні:

а) підтримка створення концепції веб-інструменту візуалізації широкосмугового доступу;

б) підтримка розробки веб-інструменту візуалізації.


Компонент II: «Розвиток електронних послуг»

Розбудова концептуальної складової надання електронних послуг:

а) створення методології реінжинірингу публічних послуг з урахуванням принципу Privacy by design;

б) концептуалізація й створення державного ресурсного центру е-послуг;

в) розробка концепції та методології життєвих подій для розробки й розвитку інтегрованих електронних послуг;

г) формування набору зразків життєвих подій, які стосуються інтегрованих електронних послуг.


Створення державного ресурсного центру е-послуг:

а) на базі Мінцифри або підпорядкованого їй державного підприємства;

б) розробка інструментів для проєктування й створення прототипів електронних послуг (Інструментарій із розробки е-послуг);

в) створення тестового майданчику, який би дозволяв випробовувати е-послуги з іншими системами: «Трембітою», порталом «Дія», мобільними додатками, рішеннями щодо цифрової ідентифікації.


Розробка електронних послуг:

а) до 50 нових е-послуг, у тому числі 10–20 мобільних електронних послуг та 3–5 комплексних електронних послуг. Точна кількість послуг узгоджується з організацією-замовником через 1 рік з моменту початку реалізації проєкту.

б) створення англомовної версії порталу «Дія» для надання е-послуг іноземним громадянам та українцям, які проживають за кордоном (реєстрація ФОП, сплата податків тощо).


Компонент III: «Кібербезпека»

Нарощування потенціалу в сфері кібербезпеки:

а) 5 тренінгів у формі кібервправ за методом live-fire.

б) тренінги, спрямовані на підвищення комплексних навичок із кібербезпеки технічного рівня та підвищення обізнаності на управлінському рівні щодо впливу, який можуть спричинити кіберінциденти;

в) тренінги, орієнтовані на основних суб’єктів національної системи кібербезпеки.


Моніторинг доступу до персональних даних:

а) модуль моніторингу доступу до персональних даних для системи «Трембіта»;

б) інтерфейс до порталу «Дія», який дозволить громадянам відстежувати відомості про факти запиту їх персональних даних представниками органів влади.


Обмін інформацією про кіберзагрози:

а) рекомендації щодо обміну інформацією про кіберзагрози на національному та міжнародному рівнях;

б) участь у налагодженні міжнародного співробітництва з приводу обміну інформації про загрози;

в) експертна підтримка щодо формування технічних протоколів обміну інформацією про кіберзагрози;

г) експертна допомога щодо налагодження пілотного обміну інформацією про кіберзагрози. 


Виявлення кібератак в інформаційних системах:

а) система виявлення вторгнень для своєчасного виявлення кібератак на державні електронні інформаційні ресурси;

б) концепція розвитку та впровадження системи виявлення вторгнень, як складової системи «Трембіта».

Проєкт другий

Мав стартувати з 1 грудня цього року. У Мінцифрі уточнюють, що орієнтовний фактичний початок його реалізації перенесений на початок 2021 року.

  • Бюджет: 15 400 100 євро.
  • Тривалість: 42 місяці.
  • Виконавець: іспанська організація International and Ibero-American Foundation for Administration and Public Policies (FIIAPP)

У цьому проєкті – також три компоненти.

Компонент I: «Інституційне зміцнення»

Закони та нормативні акти про державні реєстри та ін.:

а) аналіз чинної нормативно-правової бази та рекомендації у всіх сферах цифровізації;

б) «дорожня карта» для функціонування п’яти ключових реєстрів та розробка галузевих рекомендацій;

в) розробка щонайменше двох нормативно-правових актів (компетенція Мінцифри);

г) розробка змін до закону про реєстри, нормативно-правових актів стосовно «Трембіти».


Узгодження принципів та законодавства щодо захисту даних із посиленим обміном інформацією:

а) розробка змін до законодавчих актів, пов’язаних з обробкою персональних даних;

б) спеціалізований моніторинг модуля захисту персональних даних;

в) методологія класифікації інформації, яка використовується та обробляється в державних реєстрах;

г) рекомендації щодо надання онлайн-доступу особам до їх особистих даних у державних реєстрах.


Інші законодавчі зміни (наближення до ЄС):

а) розробка на базі найкращих європейських практик настанов для України, які стосуються розробки єдиного підходу до інтерпретації;

б) перегляд проєктів нормативно-правових актів, підготовлених структурними підрозділами Мінцифри;

в) навчальні курси для ключових технічних працівників.


Координація процесів електронного урядування (наближення до ЄС):

а) перегляд стратегічної політики щодо інформатизації та електронного урядування;

б) настанови щодо гармонізації електронного урядування з політикою ЄС;

в) рекомендації щодо механізму координації зі структурними підрозділами;

г) вдосконалення навичок планування/впровадження, плюс навчальні матеріали;

ґ) звіт про результати діяльності підрозділів з внутрішнього аудиту;

д) план навчання щодо розвитку компетенції людських ресурсів.


Оновлення та моніторинг документів електронного урядування/управління цифровою економікою/політика цифрової економіки, включаючи їх вартість (наближення до ЄС):

а) методології оцінки та моніторингу ефективності у сфері електронного урядування;

б) настанови щодо оцінки ефективності впровадження електронного урядування, включаючи використання бюджетних коштів.


Мережа ІТ-службовців у ЦОВВ для вдосконалення своїх знань та навичок:

а) концепція та створення хабу eGov (включаючи все необхідне обладнання);

б) події, на яких відбуватиметься обмін знаннями для мережі ІТ-службовців у ЦОВВ, регіональних та місцевих державних установах.


Загальна програма з підвищення цифрових навичок та обізнаності для працівників ІТ-служб різних міністерств та ЦОВВ (наближення до ЄС):

а) загальна програма з цифрових навичок для ІТ-персоналу;

б) навчальні курси з цифрових навичок для ІТ-персоналу;

в) кампанія з підвищення обізнаності щодо загальної програми цифрових навичок.


Платформи для горизонтальних обмінів, встановлення контактів, включаючи сприяння контактам з ЄС та іншими міжнародними суб’єктами:

а) стратегічна дорожня карта для побудови відносин з ключовими підрозділами Європейської комісії;

б) приклади найкращих практик щодо цифрового суспільства/економіки;

в) участь у міжнародних конференціях.


Компонент II: «Захист даних»

Рекомендації, настанови та інструменти для розвитку послуг електронного управління:

а) навчальні курси з питань захисту даних;

б) дорожня карта з наближення до Загального регламенту про захист даних;

в) рекомендації, настанови та інструменти для розвитку послуг електронного управління:

  • загальні вимоги дотримання захисту даних при електронному управлінні;
  • вказівки та інструменти для оцінки впливу на конфіденційність електронних послуг;
  • вказівки щодо принципу підзвітності в Загальному регламенті про захист даних;
  • рекомендації щодо спеціальних тем: біометричні дані, послуг з хмарної обробки даних, відеоспостереження.

Компонент III: «Комунікація та інформування громадськості»

Інформування про доступні електронні послуги:

а) комунікаційна стратегія щодо доступних електронних послуг;

б) кампанії з підвищення обізнаності громадськості щодо доступних електронних послуг;

в) інформаційні матеріали в інтернеті, на телебаченні та радіо.


Кампанії з підвищення обізнаності щодо наявних засобів електронної ідентифікації:

а) модуль з електронної ідентифікації;

б) започаткування заходів національної платформи на регіональному рівні;

в) рекламні кампанії для навчальних курсів;

г) створення мережі волонтерів для українського проєкту з цифрової грамотності (комп’ютери та інше обладнання);

ґ) семінари, практикуми, круглі столи та конференції.


Консультативний діалог з громадянами та іншими для покращення розробки та реалізації політики:

а) стратегія електронної участі громадян;

б) вікно обміну інформацією;

в) засоби комунікації (чат, боти, гаряча лінія) та рекомендації;

г) план дій для підтримки консультативного діалогу;

 ґ) онлайн співпраця.


Підтримка недержавних суб’єктів у підвищенні обізнаності з питань захисту даних:

а) модуль щодо обізнаності про захист даних;

б) навчальні курси із захисту даних.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті