Суперечлива єдність: що підживлює приховану боротьбу за владу у верхівці ОБСЄ

Суперечлива єдність: що підживлює приховану боротьбу за владу у верхівці ОБСЄ

Та які події передували обранню нового керівництва організації

Суперечлива єдність: що підживлює приховану боротьбу за владу у верхівці ОБСЄ
Фото: osce.org

Внутрішня боротьба за владу, яка триває з літа, підриває провідний міжнародний орган безпеки. Проте Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) нарешті отримала чотирьох нових лідерів на початку грудня. Генеральним секретарем стала кар'єрний дипломат з Німеччини Хельга Шмід. Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ призначено діючу державну секретарку МЗС Португалії Терезу Рібейро. Директор Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) – італійський екс-депутат Маттео Мекаччі, верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин – ексглава МЗС Казахстану Кайрат Абдрахманов.

Що передувало цій боротьбі і чи дійсно міжнародна інституція може виконувати свої функції Mind пропонує дізнатися з матеріалу Джес Смі (Jess Smee) для Euobserver. Вона є журналісткою з Берліну, що пише для The Guardian та інших видань, і редактором SGI News і Bertelsmann Stiftung's BTI Blog.

Матеріал підготовлений у партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».

Що передувало призначенню керівництва організації

П’ять місяців тому політичні оглядачі по всьому світу були приголомшені новиною про те, що Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) де-факто не має керівництва, і здивовано спостерігали як у середині липня генеральний секретар ОБСЄ Томас Гремінгер покинув свій пост разом із трьома іншими діячами.

Причиною масового звільнення керівництва була спроба Азербайджану відсторонити від посади представника ЗМІ Гарлема Дезіра, звинувативши його в «надмірній критиці» свободи преси в Азербайджані.

Скарги посилювалися й до них приєдналися інші країни, зокрема Туреччина й Таджикистан, які висловили невдоволення представницею з прав людини Інгібьоргою Солрун Гісладоттір.

Нарешті, після втручання Франції, Канади, Норвегії та Ісландії, усі чотири лідери звільнили свої посади, залишивши ОБСЄ без керівництва вперше з моменту утворення органу 1975 року.

Ключовий міжнародний гравець у запобіганні конфліктів, посередництві та просуванні демократії залишився без лідера тоді, коли організація ставала все більш затребуваною. Від участі в конфлікті на Сході України до довготривалого конфлікту навколо спірної території Нагірного Карабаху, який у вересні переріс у повноцінну війну.

ОБСЄ опинилася в центрі процесу посередництва в Нагірному Карабасі, а також виступає співголовою Мінської групи.

Напередодні підписання Вірменією й Азербайджаном на початку листопада угоди про припинення вогню, оглядачі наполягали на тому, щоб Мінська група зробила більше, щоб зупинити зростання кількості загиблих, наприклад, активізуючи свою діяльність на місцях.

Багатосторонність у скрутному становищі

Міжнародні оглядачі швидко зауважили, що внутрішні сутички навряд чи могли статися в гірший момент, збігаючись з глобальними економічними й соціальними проблемами, що посилюються пандемією коронавірусу.
«У нас проблеми, якщо вузькі інтереси позбавляють нас життєво важливого лідерства в розпал глобальної кризи», – коментує події представник США Елсі Гастінгс, голова двопартійної Гельсінської комісії, у заяві з Вашингтона.

«Сьогодні, як ніколи, нам необхідні надійні багатосторонні інститути, що допоможуть знайти рішення проблем під час і після пандемії». Будучи єдиною організацією з питань забезпечення безпеки, до складу якої на рівних правах входить Росія, США та інші великі західні країни, ОБСЄ є надзвичайно впливовою.

Але тріщини, що виникають у її структурі, є частиною більш масштабного занепаду багатосторонності, про що свідчать такі інститути, як ООН та Світова організація торгівлі, члени яких також походять з діаметрально протилежних політичних таборів.

Але тоді, коли вплив багатосторонніх угрупувань слабшає, авторитаризм і занепад громадських свобод є світовою проблемою. Нещодавня доповідь фонду Бертельсмана, присвячена питанням демократії, за 2020 рік, ілюструє як демократії стикаються зі зростаючими викликами зсередини, наголошуючи на необхідності глобального єднання й уважного розгляду.

«Цілеспрямований підрив демократичних наглядових органів та обмеження прав на участь у політичному житті демократично обраними урядами («відступ демократії») можна спостерігати у все більшій кількості країн... Низка демократично обраних урядів цілеспрямовано підриває наглядові органи, призначені для того, щоб притягнути їх до відповідальності та зобов’язати керувати відповідально. Автократичні режими намагаються ще щільніше закрутити гайки для опозиційних сил і вільних ЗМІ»,– йдеться в доповіді.

Нагляд за голосуванням у США, критика Білорусі

Попри кадрові проблеми, ОБСЄ, як і раніше, грає важливу роль, спостерігаючи за результатами голосування, домагаючись свободи ЗМІ та виступаючи посередником у конфліктах.

Візьмемо, наприклад, моніторинг виборів у США та часто цитовану критику Дональда Трампа, який стверджує про фальсифікацію виборів, що, на його думку, «підриває довіру громадськості» до демократії. Або нещодавню заяву, спрямовану посилити тиск на Білорусь із метою припинення безкарності за порушення прав людини і проведення вільних виборів.

Але те, наскільки серйозно сприймаються коментарі організації, залежить від її міжнародної репутації. А вона, як стверджують спостерігачі, постраждала через відсутність керівництва в останні місяці. «На мою думку, вакуум у керівництві, який триває занадто довго, підриває довіру до ОБСЄ», – заявила Стефані Ліхтенштейн, колишня офіційна представниця ОБСЄ та експерт цього інституту.

Для обрання нових лідерів ОБСЄ на чотири посади розглядались 11 претендентів.

Прихована боротьба за владу у верхівці ОБСЄ

Дискусії за закритими дверима, ймовірно, були складними й суперечливими, не в останню чергу через те, що призначення вимагають консенсусу між усіма 57 державами, а це означає, що будь-який член організації може заблокувати угоду.

Минулий досвід показує, наскільки складним може бути цей процес: Для виборів останньої групи з чотирьох лідерів, що відбулися 2017 року, знадобилося кілька місяців перемовин і неформальних зустрічей міністрів закордонних справ, щоб вийти з глухого кута.

Отже, весь світ уважно спостерігає за подіями. Після року надзвичайних нових проблем, жорстоких конфліктів і дефіциту демократії ОБСЄ повинна продемонструвати, що достатньо впливова та згуртована, щоб протистояти майбутнім викликам.

Матеріал підготовлений у партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті