Чи «просяде» гривня у другій половині року
І від чого залежатиме курс української нацвалюти
Інфляція та курс валют в Україні систематично справляють руйнівний вплив на статки населення та бізнесу, порушуючи макростабільність й ускладнюючи економічний розвиток. У Нацбанку очікують, що найближчим часом інфляційний показник сягне рівня 11,2% у річному вимірі, але не піде вище. Стратегія економічної безпеки до 2025 року, яку затвердив президент України, проводить «червону лінію» для цін на рівні 12%. Проте девальвація гривні восени 2021 року за певних обставин може стати чинником, який зажене ціни вище цих меж, чим поставить у незручне становище як Нацбанк, так і голову держави.
Поточний стан: пік ревальваційного впливу
Поки що 2021 рік складається для курсу гривні цілком успішно. ФРС планово друкує «антикризові» долари, створюючи передумови для посилення нацвалют країн з висхідними економіками. А зростання цін на метали та зерно забезпечують розширення валютних потоків до України. До того ж всупереч усім карантинам заробітчани переслали на батьківщину у січні – червні на 8,5% більше, ніж торік. Нацбанк взагалі очікує, що сукупне зростання відповідних переказів за рік становитиме 11%.
Офіційний курс гривні до долара з початку року зміцнився. Проте посилення сягнуло лише близько 6% завдяки чистому викупу Нацбанком понад $1,2 млрд з міжбанку – найбільшим втручання з боку НБУ було у червні. За той самий період у 2020 році гривню штучно девальвували на 16%: чиста скупка валюти Нацбанком тоді склала $1,1 млрд.
НБУ й поточного року волів би девальвувати гривню. За це йому була б конкретно вдячна низка українських олігархів, серед яких переважають експортери – вони отримують прямий зиск від ослаблення нацвалюти. Крім того, понадпланова девальвація дозволяє збільшити надходження до бюджету – зазвичай оподаткування імпорту формує більший профіт для Мінфіну, аніж втрати через зростання видатків на обслуговування валютних боргів.
Але фіскальна та монетарна розслабленість 2020 року в купі з потужним ціновим стрибком на зовнішньому ринку так розігнали внутрішні ціни, що сформувалися істотні політичні ризики для НБУ. У зв’язку із цим центробанк примушений гальмувати ціни, зокрема й за рахунок ревальвації. Разом із тим він притримує темп посилення гривні, щоб показувати свою корисність для експортерів і Мінфіну.
Межами цієї дихотомії можна пояснити всі останні дії центробанку. Зокрема, з одного боку, він заявив, що з 1 серпня і до кінця 2021 року прагнутиме щоденно купувати лише до $5 млн, а не $20 млн, як раніше (у серпні ще не було жодного тижня, щоб центробанк вклався в намічений обсяг). А з іншого боку – розширив можливості інвестування за кордон у межах е-лімітів та дозволив купувати валюту в межах ліміту 100 000 євро на день без наявності підстав та зобов’язань.
Погляд з платонівської печери
Можливо, не треба все ускладнювати. Поки що Нацбанк прагне скоротити монетарні стимули. Він також офіційно заздалегідь попередив про додаткове підвищення облікової ставки – розмір такого підвищення все ще полемізується.
Крім того, проглядаються шанси на отримання нової частини фінансування МВФ. «Потрібно закрити два основних питання. Одне стосується покращення корпоративного управління в НБУ. Гадаю, ми зможемо оперативно вирішити його упродовж вересня. Друге пов’язане з функціонуванням антикорупційних органів (НАБУ). Після ухвалених важких рішень щодо судовій реформі чи електронному декларуванню маємо всі шанси дотиснути і це», – повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
Втім, не варто й все спрощувати. Курс – дзеркало економіки. Реальний ВВП України в II кварталі 2021 року зменшився порівняно з попереднім кварталом на 0,8% (з урахуванням сезонного фактору), а у I кварталі – таке зменшення склало 1,1%. У річному вимірі ВВП за підсумками II кварталу зріс на 5,4%, але Мінекономіки погіршило свої прогнози росту ВВП загалом за підсумком року з 4,6% до 4,1%.
На цьому тлі наближення початку нового сезону бізнес-активності та пов’язаного з ним розширення імпорту – цілком очевидний чинник: можливо час для вигідної купівлі долару в поточному році стрімко завершується.
Крім того, Кабінет Міністрів офіційно заявив, що хоче впливати на монетарну політику Нацбанку. У купі з іншими внутрішніми та зовнішніми проблемами НБУ це може призвести до «чергової позачергової» зміни очільника центробанку, хоча й говорити про це поки що передчасно.
Нуару до перспектив додає вірогідність нового військового загострення та ризики для подальшого транзиту газу.
Що буде далі?
Тим часом у Нацбанку очікують, що 2021 року поточний рахунок платіжного балансу буде зведено з дефіцитом 0,4% ВВП. Це зумовлюватиметься зростанням імпорту на тлі відновлення внутрішнього попиту, пожвавлення закордонного туризму та вищими обсягами виплат дивідендів.
У Нацбанку зазначають, що глобальна цінова кон’юнктура для України після стрімкого поліпшення в І півріччі 2021 року надалі дещо погіршуватиметься. Зростання пропозиції навіть за високого попиту поступово стабілізуватиме світові ціни на більшість товарних груп.
Зокрема, нарощування світової пропозиції сталі скоригує ціни донизу, хоча реалізація плану протидії викидам у Китаї утримуватиме цінову планку на високих рівнях. Через збільшення виробництва руди Австралією, Бразилією та Китаєм (на африканському залізорудному проєкті) вона поволі дешевшатиме.
До того ж світові ціни на енергоносії стрімко зросли в умовах відновлення світової економіки, дії угоди ОПЕК+ та вичерпання запасів (запаси природного газу станом на кінець червня в Європі залишалися на 10-річному мінімумі для цього періоду). В НБУ прогнозують, що ціни на нафту коливатимуться близько $60–70/бар, а попит на природний газ зростатиме, що утримуватиме ціни на нього – попри сезонні корекції – на високому рівні.
Разом із тим у Нацбанку очікують врожай зернових у поточному році на рівні 77 млн тонн, проти 65 млн тонн у 2020-муі та 75 млн тонн у 2019 році. А ось за оцінками Альфа-Банку, у 2021 році очікується історичний рекорд врожаю зернових в обсязі 78–79 млн тонн: комбінація рекордного врожаю та високих цін збільшить виручку від експорту зерна до рекордних $12 млрд на тлі погіршення оцінок врожаю пшениці в інших країнах Північної півкулі.
Як згортаються стимули?
За оцінками МВФ, у результаті розгортання монетарних стимулів у світі додалося близько $10 трлн. Серед іншого діюча антикризова політика ФРС США передбачає плановий викуп активів по $120 млрд на місяць (US Treasuries на $80 млрд та цінних паперів, забезпечених іпотечними кредитами, на $40 млрд) до досягнення істотного прогресу мети щодо зайнятості та інфляції.
Але в межах засідання 27–28 липня більшість з 19 членів Федерального комітету з операцій на відкритих ринках (FOMC) допустило, що умови для початку уповільнення викупу активів з ринку можуть настати поточного року. Низка експертів припускає, що відповідне рішення може бути ухвалено вже у вересні: наступне засідання заплановано на 21–22 вересня.
Посилення монетарної політики в США підвищить ставки на американському ринку і спричинить відтік капіталу з ринків країн, що розвиваються. Очікувані зміни в монетарній політиці ФРС уже створюють передумови для зміцнення долара – щасливі власники доларових авуарів можуть обраховувати майбутні прибутки.
Ще одним глобальним чинником посилення долару є острахи, що штам «Дельта» COVID-19 здатний уповільнити відновлення світової економіки. Для сировинних галузей це може принести зменшення цін на commodity.
При цьому, за оцінками IIF, обсяги світового боргу на кінець І кварталу 2021 року сягали 360% ВВП. Це формує засади для запеклої конкуренції за кошти інвесторів у перспективі: країна, на території якої триває локальний військовий конфлікт, долучиться до цієї боротьби зі слабкої позиції.
З іншого боку, варто також враховувати, що Конгрес США вже затвердив першу частину масштабного інфраструктурного плану обсягом понад $1 трлн, який ініціював Білий дім. Дискусія навколо другої частини плану на $3,5 трлн почнеться восени – пропонуються значні соціальні витрати.
Чого чекають «у народі»?
Фахівці Info Sapiens багато років вираховують індекс девальваційних очікувань на підставі опитувань населення. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років. Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й розмір населеного пункту.
Значення індексу визначають шляхом відрахування від частки відповідей, що свідчать про зростання девальвації, частку відповідей, що свідчать про її зменшення. Після цього до отриманої різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200: коли значення індексу дорівнює 200 – це означає, що всі опитані передбачають зростання девальвації.
Так ось, за даними найсвіжішого дослідження Info Sapiens, у липні 2021 року очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих трьох місяців стали похмурішими: індекс девальваційних очікувань зріс на 11,4 п. та складає 139,4. Проте у порівнянні з минулорічними показниками віра у стабільність курсу нацвалюти стала сильнішою. Показник індексу в липні минулого року сягав 161,8.
Динаміка індексу девальваційних очікувань
| січ. | лют. | бер. | квіт. | трав. | черв. | лип. | серп. | вер. | жовт. | лист. | груд. | |
| 2021 | 148,7 | 139,5 | 134,3 | 145,3 | 136,2 | 128,0 | 139,4 | - | - | - | - | - |
| 2020 | 131,7 | 132,5 | 154,0 | 146,8 | 136,5 | 142,7 | 161,8 | 165,9 | 160,8 | 160,6 | 154,8 | 147,8 |
Що пророкують експерти?
Директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин повідомив Mind, що динаміка гривні значною мірою матиме девальваційний характер, але залежатиме від низки чинників. За його словами, зокрема, якщо будуть введені нові карантинні обмеження через погіршення ситуації з коронавірусом, то це спричинить консервування сукупного попиту: девальвація матиме вкрай обмежений характер з виходом до кінця року на рівень 27,5–27,8 грн/$.
Проте, якщо НБУ продовжить боротися з інфляцією і підвищить ставку, то зростуть ставки на міжбанку, а курс коливатиметься у нинішніх межах (залишиться нижче 27 грн/$).
Борговий чинник, на погляд Юрчишина, не матиме вирішального значення, оскільки резерви зараз цілком достатні, щоби пройти вересень. А ось слабка економічна динаміка може спричинити ослаблення гривні.
«Млявість економічної динаміки може погіршитись, якщо слабким буде врожай (на тлі високих цін на енергоресурси). Тоді курс перевищить рівень 28 грн/$ і може вийти на 28,5 грн/$», – зазначив він.
Експерти ICU відзначають, що за поточними відсотковими ставками гривневі ОВДП не дуже цікаві внутрішнім та зовнішнім інвесторам. «Мало цікавлять нерезидентів, особливо в умовах дуже ймовірного сезонного ослаблення гривні восени», – повідомили у компанії.
Керуючий партнер інвесткомпанії Hug's Ерік Найман вважає, що максимального зміцнення гривня сягне у серпні-вересні: експорт нового врожаю може загнати курс аж на позначку 26,5 грн/$. «Поки локально з великою вірогідністю очікуємо укріплення гривні у район 26,5 грн/$. Чи буде вона міцнішою – поки маловірогідно», – сказав він.
На його думку, нерезиденти можуть отримати новий апетит до ОВДП за курсу 28 грн/$.
Фінансист вважає, що девальваційний тиск відновиться у жовтні-листопаді і залежатиме від цін на газ на температурних показників. «Великих девальваційних ризиків ми до кінця року не очікуємо», – підкреслив він.
Разом із тим, в Ukraine Economic Outlook зазначають, що нещодавнє погіршення Нацбанком інфляційних прогнозів спричинено очікуваннями більш глибокої девальвації гривні осінню-зимою поточного року.
Прискорення девальвації гривні очікують й у Київській школі економіки (KSE). «Саме прямі та вторинні ефекти здорожчання енергоносіїв, на нашу думку, підтримуватимуть інфляцію високою й до кінця року. Також, якщо зміцнення курсу в І половині року стримувало зростання цін, то прогнозоване знецінення гривні до позначки орієнтовно у 28,3 грн/$ (наприкінці 2021 року) знижуватиме ефект попереднього зміцнення», – прогнозують у KSE.
«Серпень 2021 року ще буде сприятливим для міцного курсу гривні, що пов’язано з продовженням експорту нового урожаю, який цього року є доволі великим. Проте, восени гривня трохи послабить свої позиції», – застерігають у Міжнародному центрі перспективних досліджень (МЦПД).
Серед ризиків для гривні, у МЦПД відзначили також можливе розгойдування політичної ситуації в країні, що може негативно вплинути на потік спекулятивного капіталу, а також можливі нові кадрові зміни в НБУ.
Прогноз офіційного курсу гривні
| 2021 | 2022 | 2023 | |
| середній за рік, грн/$ | 28,0 | 28,5 | 29,0 |
А ось Мінфін ще у липні оприлюднив свої курсові прогнози, підготовлені у межах розробки бюджетної декларації на 2022–2024 роки: на кінець 2021 року курс очікується в межах 27,6-29,6 грн/$, 2022 року – 27,7-29,7 грн/$, 2023 року – 27,9-29,9 грн/$, 2024 року – 28,4-30,4 грн/$.
Оцінки курсу гривні до долара у Бюджетній декларації на 2022-2024 роки
| 2021 | 2022 | 2023 | 2024 | |
| середній курс | 28,0 | 28,6 | 28,8 | 29,2 |
| на кінець періоду | 28,6 (+/-1) | 28,7 (+/-1) | 28,9 (+/-1) | 29,4 (+/-1) |
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
