Криза як можливість зростання фармринку
 
Матеріал у партнерстві з фармацевтичною компанією «Дарниця»

Криза як можливість зростання фармринку

Як пандемія змінила галузь у 2020 році та чого чекати далі від аптек і фармацевтів

Этот материал также доступен на русском языке
Криза як можливість зростання фармринку

Фармацевтичний ринок – один з небагатьох, який може похвалитися успішними результатами 2020 року. З одного боку, логіка зрозуміла: через пандемію люди почали масово купувати антивірусні й антибактеріальні препарати (обсяг їх продажів зріс на 68% і 32% відповідно). З другого – з тієї самої причини купівельна спроможність населення та загальна кількість проданих упаковок препаратів за цей період впали.

Водночас півтора року пандемії заклали серйозні передумови для якісних змін фармринку та його подальшого зростання. Цей факт підтверджують дані досліджень, зібрані в довіднику «Фармацевтика України 2021», підготовленому компанією Top Lead за підтримки фармацевтичної компанії «Дарниця» й аналітичного ресурсу BusinessViews.

У 2020 році обсяг продажів аптечних препаратів зріс майже на 8% проти 2019 року і сягнув $3,4 млрд. Для порівняння,  у 2015-му через аптечні мережі було продано ліків на суму $1,9 млрд. У середньому щорічне споживання медикаментів на одного жителя України становить $96. Насправді це не дуже велика сума, особливо якщо порівнювати її із цим показником в інших країнах – наприклад, у Швейцарії щорічно витрати на одну людину становлять $789, і навіть в Угорщині – $223 на рік. І все ж – щорічний середній приріст цього показника в Україні становить 12,6%, а це досить високий темп.

Значне зростання аптечних продажів у грошовому еквіваленті пояснюється насамперед тим, що в Україні збільшилася частка ринку зарубіжних фармкомпаній з їхніми дорогими ліками. І попри карантинні обмеження частка дорогих препаратів в загальному обсязі продажів продовжувала збільшуватися протягом року. Наприклад, якщо у 2010 році частка упаковок дорогих ліків у загальному обсязі продажів становила 19%, то у 2020-му вона зросла до 29%. І це попри те, що загальна кількість проданих упаковок ліків зменшилася з 1103 млн у 2018 році до 1027 млн у 2020-му.

Криза як можливість зростання

Топи фармацевтичного ринку

Якщо говорити про лідерів вітчизняного ринку, то ситуація не змінилася. У топ-5 за обсягами аптечних продажів входять українські компанії «Фармак», «Дарниця», «Артеріум», а також іноземні Teva (Ізраїль) і Sanofi (Франція). Загалом 2020 року всі фармпідприємства з топ-20 (а це 50% ринку) продемонстрували приріст обсягів продажів. А «Дарниця», «Артеріум» і «Фармак» увійшли до міжнародного рейтингу найбільших фармкомпаній світу The Pharma 1000.

Але якщо на позиції лідерів карантин вплинув незначно, то топліст лікарських препаратів змінився кардинально.

Торік відчутно збільшилося споживання протимікробних препаратів – на 35,7%, насамперед це дезінфектанти, препарати для терапії респіраторних інфекцій, противірусні й антибіотики. Продажі ліків для системи крові та кровотворення, а також дерматологічні препарати зросли на 10,1% і 9,3% відповідно. Наприклад, антикоагулянт «Ксарелто», який за продажами 2016 року посів 173-тє місце, у 2020-му, коли був затверджений відповідний протокол лікування COVID-19, став фармацевтичним бестселером –  1-е місце на аптечному ринку.

Обсяги продажів препаратів для нервової та серцево-судинної систем зросли синхронно – по +7,2%. Лідерами аптечних продажів уже не перший рік залишаються ліки для травної системи, хоча їх зростання в порівнянні з іншими групами невелике (+ 5,4%).

Криза як можливість зростання

85% ринку лікарських препаратів становить роздріб. Тобто ринок продовжує фінансуватися переважно кінцевими споживачами ліків, а закупівлі для лікувально-профілактичних закладів, які фінансує держава, складають лише 15%.

Госпітальний ринок зростає значно повільніше, ніж аптечний, навіть попри те, що 2020 року тут відбувся значний стрибок, пов'язаний із ростом держзакупівель лікарських препаратів для боротьби з COVID-19. Основний потік закупівель припадає на нового гравця ринку – держпідприємство «Медичні закупівлі України».

Криза як можливість зростання

Вітчизняні чи зарубіжні?

Останнє десятиріччя демонструє чітку стійку тенденцію: українці вибирають вітчизняні препарати. Частка ліків українського виробництва в грошовому еквіваленті зросла з 28% у 2010 році до 37% у 2020-му. Водночас впродовж останніх двох років спостерігається зростання частки продажів іноземних препаратів у грошовому еквіваленті. Насамперед, як говорилося вище, через те, що середня ціна цих препаратів продовжує зростати, і українцям доводиться платити за них більше.

Криза як можливість зростання

Найбільше імпортних препаратів ми отримуємо з Німеччини ($370 млн), Індії ($222 млн), Франції ($163 млн), Італії ($160 млн) і Словенії ($111 млн). І якщо у 2010–2015 роках імпорт ліків в Україну скоротився майже вдвічі – з $2,1 млрд до $1,1 млрд, то протягом останніх років обсяг ввезених препаратів збільшується швидкими темпами, повертаючись до рекордних показників десятирічної давності.

Криза як можливість зростання

Головні споживачі українських експортних ліків – Узбекистан, Азербайджан, Казахстан, Білорусь і Молдова. Темпи зростання експорту не відстають від імпортних показників, хоча його обсяги та вузька географія не такі, як мали б бути. Пояснюється це насамперед тим, що для продажу в Європу українські виробники мають отримати відповідні сертифікати GMP. На сьогодні українські фармацевти отримали всього сім таких сертифікатів, тому західноєвропейський фармринок усе ще залишається важкодоступним для наших виробників. Їм доводиться проходити подвійну перевірку: спочатку в Україні, а потім – на рівні держав – членів ЄС.

Також варто взяти до уваги технологічне й матеріальне відставання нашої країни, наслідками яких на фармринку є мала кількість власних розробок і дуже повільне впровадження закордонних технологій. Чинні норми регулювання також створюють перешкоди, уповільнюючи вихід на ринок нових препаратів.

Ще один виклик розвитку вітчизняних фармпідприємств – малий обсяг внутрішнього ринку. Низька купівельна спроможність населення автоматично означає невеликий ринок збуту. А це так само відбивається на обсязі інвестицій і повільному нарощуванні виробництва. Як наслідок, ми маємо запізніле впровадження технологій і збільшення собівартості продукції, а також відсутність економічних можливостей для виходу за кордон.

Одним із способів розв'язання цього завдання може стати популяризація добровільного медичного страхування. Сьогодні фінансування охорони здоров'я в Україні виглядає так: 49% витрат бере на себе населення, 47% – держава і тільки 4% – це добровільне медичне страхування. Всього лише 5% жителів України мають таку страховку.

Для порівняння: у Польщі держава фінансує 70% усіх витрат на охорону здоров'я, а 69% жителів мають добровільну медстраховку. У Нідерландах держава покриває 83%, а страховку мають 84% жителів.

Криза як можливість зростання

Саме страхування – основа системи охорони здоров'я будь-якої розвиненої країни. Тому лідери фармринку вважають, що Україні потрібно якомога швидше переглянути структуру фінансування охорони здоров'я та стимулювати добровільне медичне страхування населення. Це дасть можливість акумулювати гроші і забезпечити високу якість і ефективність медичних послуг.

Інновації та цифровізація фармринку: як нові технології допомагають зберегти екологію і гроші

Зростання фармринку на тлі загальної економічної кризи останніх років пояснюється також тим, що фармацевтика – один із лідерів української економіки за обсягом витрат на інновації. За словами голови ради директорів Darnitsa Group Дмитра Шимківа, стресостійкістю фармацевтика зобов'язана високому проникненню інновацій в усі процеси.

«У фармацевтичному секторі найвища частка інноваційно активних виробництв з усіх галузей переробної промисловості. 48% фармвиробників сфокусовані на інноваціях у сфері R&D, технологій і устаткування, здобутті та застосуванні нових знань». У 2020 році «Дарниця» інвестувала в інновації 291 млн грн, з яких більша частина – це інвестиції в модернізацію виробництва та цифрову трансформацію.

Криза як можливість зростання

Такий підхід сприяє не тільки зростанню продуктивності, а й економії, прискоренню виробництва, створенню нових робочих місць, залученню кращих кадрів і підвищенню заробітної плати. На сьогодні середня зарплата на фармацевтичному ринку – найвища (21 100 грн) серед усіх галузей переробної промисловості (у середньому – 11 500 грн), і кількість зайнятих в фармсекторі продовжує зростати.

Криза як можливість зростання

Пандемія значно прискорила цифровізацію галузі. Цифрові медичні книжки, що дозволяють мати історію лікування в постійному доступі, електронні черги в поліклініці, електронні рецепти за програмою «Доступні ліки» і онлайн-зв'язок із лікарем – нарешті стали нашою реальністю.

Активно розвивається e-commerce, чому значно посприяло внесення змін до Закону «Про лікарські засоби», які легалізували дистанційну торгівлю й доставку лікарських препаратів. Сьогодні практично кожна аптека має власний сайт, паралельно розвиваються великі маркетплейси, через які клієнт може отримати інформацію про будь-який препарат, вибрати потрібні ліки, аптеку, порівняти ціни, забронювати, замовити доставку тощо. Яскравим представником такого формату є ресурс Liki24.com , чий трафік 2020 року збільшився у вісім разів. Крім того, і самі фармкомпанії намагаються вибудувати «нульові» канали продажів – без посередників. Зараз вони шукають способи налагодити прямий зв'язок із кінцевими споживачами.

Окремо стоїть питання цифрової реєстрації нових ліків. На створення паперових досьє лікарських препаратів в Україні (а це до 8000 аркушів кожне) витрачаються природні, людські, фінансові та часові ресурси. У підсумку ми отримуємо тисячі вирубаних дерев, втрати часу на дорогу між офісом і Державним експертним центром. Але головне – можливі ризики помилок і втрати інформації, підвищення собівартості ліки і принаймні кілька місяців затримки виходу на ринок. Усе це – результат застарілих паперових методів реєстрації препарату. Тому перехід на електронний формат eCTD – одне з першочергових завдань діджиталізаціі процесів у будь-який фармкомпанії.

Крім очевидного висновку про те, що для фармацевтичного ринку криза стала точкою зростання, дослідження актуалізує необхідність повної діджиталізаціі цього сектору промисловості. З одного боку, пандемія прискорила давно очікувану цифровізацію галузі, з іншого – висвітлила її проблеми, пов'язані з недосконалим регулюванням і занадто повільним впровадженням сучасних технологій. Нові реалії вимагають прискорення інноваційних процесів і, звичайно, перерозподілу фінансування у сфері охорони здоров'я, що хоча б частково допоможе зняти з населення фінансовий тягар відповідальності за своє здоров'я.

 
Матеріал у партнерстві з фармацевтичною компанією «Дарниця»
Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті