Змістити фокус: новий франко-італійський альянс у Європі
Чого очікувати від цих домовленостей
За новим двостороннім договором про співпрацю між Францією та Італією росте політичний альянс, здатний реформувати Європейський Союз та його роль у світі. Оскільки Ангела Меркель залишає посаду канцлерки Німеччини, нині всі погляди спрямовано на прем’єр-міністра Італії Маріо Драґі та президента Франції Емманюеля Макрона. Що принесе Європі союз двох держав, Mind пропонує дізнатися з перекладу матеріалу почесного професора економіки в Нью-Йоркському університеті Мелвін Б. Краусс (Melvyn B.Krauss) на Project-syndicate.
Матеріал підготовлений у партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».
Чим цікавий союз Франції та Італії?
Прем’єр-міністр Італії Маріо Драґі та президент Франції Емманюель Макрон готуються до підписання двосторонньої Квіринальської угоди, названої на честь палацу в Римі, з метою посилення франко-італійської співпраці в промисловій і стратегічній сферах. Однак ця угода Парижу й Риму може розвинутися в дещо більше й потенційно змінити динаміку лідерства в усьому Європейському Союзі.
Цей новий альянс Драґі та Макрона може здатися дивним, адже у Франції до італійців подекуди ставляться зверхньо.
Я неодноразово бачив такі прояви на власні очі, коли жив у Екс-ан-Провансі – місті, відомому регулярними зіткненнями французької та італійської культур. Однак сьогодні, коли на чолі країни стоїть надзвичайно компетентний та досвідчений Драґі, засуджувати політику італійців набагато складніше.
Лише за десять місяців після обрання на посаду Драґі став одним із поважніших та найвпливовіших політиків Європи. Напередодні саміту «Великої двадцятки» у Римі в жовтні Драґі особисто зустрівся з президентом США Джо Байденом – цей віч-на-віч свідчить про його високе становище в трансатлантичному альянсі. Як пишуть у газеті New York Times, Байден чітко зазначив, що «Італія і США мають продемонструвати успішне функціонування демократії, а пан Драґі саме це й робить».
Однак Драґі не тільки показує світу, що Італія може функціонувати не гірше за інші багаті й сучасні країни. Італійський прем’єр займає активну проєвропейську й проамериканську позицію та підтримує НАТО. Він вже здійснив низку вправних політичних кроків, які можуть змінити обличчя Європи та ЄС. Перш за все, він встановив тісні відносини з Макроном.
Як зміниться ситуація із безпекою в Європі?
Разом ці два лідери мають чудову можливість посилити вплив на політику ЄС у багатьох сферах від економіки до оборони, особливо зараз, коли Ангела Меркель залишає посаду канцлерки Німеччини після 16 років при владі. Квіринальська угода – це конкретний результат їхньої нової співпраці, спрямований на закриття порожнини, що лишилася після уходу Меркель.
У разі успіху цього альянсу центр впливу в ЄС зрушиться на південь, у бік посиленої європейської інтеграції. Тут позиції Драґі та Макрона збігаються, зокрема у критичному питанні європейської безпеки. Обидва лідери впевнені в здатності ЄС діяти як незалежна воєнна сила, зберігаючи при цьому свої обов’язки перед НАТО в повному обсязі.
Схоже, що Байден і сам підтримує цю точку зору. Як пишуть у виданні Times, «пан Байден заявив пану Драґі [під час жовтневої зустрічі], що, на його думку, сильний Європейський Союз – навіть за наявності єдиних збройних сил – відповідає інтересам Сполучених Штатів». З огляду на посилення уваги Америки до Азіатсько-Тихоокеанського регіону об’єднаний європейський оборонний потенціал – це саме те, що потрібно США.
Поки Китай на чолі із Сі Цзіньпіном рухається все більш агресивним курсом, європейські збройні сили могли б заповнити стратегічні прогалини, що виникли через спроби НАТО переорієнтуватися на Азію. Однак було б помилково вважати, що Америка повертається до Європи спиною через зростання уваги до Азії. Підтримка більшої воєнної незалежності Європи означає вивільнення ресурсів НАТО, щоб зосередитися на Китаї, оскільки він становить значну воєнну загрозу як для Європи, так і для США.
У будь-якому разі мовчазна підтримка адміністрацією Байдена об’єднаних європейських збройних сил надасть Драґі та Макрону додаткові можливості для популяризації цієї ідеї. Враховуючи вірогідність потужної опозиції з боку Німеччини та деяких країн Центральної Європи, це питання навряд чи можна вважати вирішеним.
Хто підтримає альянс двох держав?
Потенціал альянсу Драґі та Макрона зростає ще й завдяки тому, що новий німецький уряд може виявитися набагато прихильнішим до їхнього світогляду, ніж Меркель. Замість «фрау Ні», яка заперечувала більшість ініціатив, спрямованих на посилення європейської інтеграції, в особі її наступника вони, можливо, побачать привітного «герра Можливо».
Хоча Олафа Шольца із Соціал-демократичної партії ще треба буде переконати в перевагах деяких змін, особливо коли йдеться про поглиблену інтеграцію. Однак він не стане відразу відхиляти нові ідеї без розгляду, як це відбувалося останні 16 років, коли канцлеркою була Меркель. Крім того, Шольц працюватиме з партнерами по коаліції, які демонструють більшу відкритість до інтеграції (хоча Партія вільних демократів досі скептично ставиться до посилення фінансової інтеграції).
Трипартійний коаліційний уряд у Німеччині, що складається із соціал-демократів, «зелених» та вільних демократів, може виявитися величезним плюсом для європейського проєкту, і не тільки в питаннях оборонної політики. Драґі та Макрону більше не доведеться битися головами в зачинені двері, коли обговорюватимуть бюджетний і валютний союз, єврооблігації, Китай та Росію.
Сьогодні значне прискорення європейської інтеграції виглядає досить можливим сценарієм. І навіть дуже очікуваним, якщо врахувати можливе повернення Дональда Трампа до Білого дому 2025 року. Сама лише думка про це здатна налякати більшість європейців до нестями, і це сприяє максимальному прискоренню інтеграції попри перешкоди. Будь-хто на їхньому місці зробив би те саме.
Матеріал підготовлений у партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
