Спадщина Меркель: 7 епохальних здобутків «королеви Європи»
Підбиваючи підсумки 16-річного канцлерства Ангели Меркель, їй пригадали «атомну помилку» та «удар у спину» Україні
Ангела Меркель очолювала Німеччину з листопада 2005 до грудня 2021 року й стала найстарішим за тривалістю перебування на посаді главою уряду в Євросоюзі та фактичним лідером ЄС. Вона працювала разом із чотирма президентами США, чотирма президентами Франції, п'ятьма прем'єр-міністрами Великої Британії та вісьмома прем'єрами Італії.
На посаді канцлера їй довелося справлятися з чотирма головними викликами: глобальною фінансовою кризою, борговою кризою Європи, напливом біженців до ЄС у 2015–2016 роках і пандемією коронавірусу. До того ж Ангела Меркель визначала заходи Євросоюзу зі стримування агресії Росії після того, як вона анексувала Крим і підтримала сепаратистів на сході України.
Аналітики зазначають, що «спокійна», «прагматична» та «дипломатична» Ангела Меркель прагнула знаходити компроміси, завдяки чому зміцнила імідж Німеччини як «м'якої сили» і згуртувала Євросоюз. Водночас критики стверджують, що ключові кроки вона робила з огляду на те, куди віяв політичний вітер. Меркель часто заради досягнення короткострокової мети ухвалювала рішення, що створили проблеми в довгостроковій перспективі. Так, її відмова від атомної енергетики та запрошення до країни мільйона біженців налаштовують німців проти неї.
Mind зібрав сім значних досягнень Ангели Меркель на посаді канцлера Німеччини.
1. Стала першою жінкою-канцлером і спростувала стереотипи стосовно жінок
У 2005 році, коли Ангела Меркель стала на чолі четвертої за величиною економіки світу, її критикували за політичну недосвідченість, відсутність харизми та сумнівалися в її здатності грати на рівних зі світовими лідерами-чоловіками.
Спочатку їй доводилося витримувати психологічний тиск і навіть приниження. Наприклад, італійський прем'єр-міністр Сільвіо Берлусконі під камери змушував її чекати протягом 15 хвилин, удаючи, що робить важливіший телефонний дзвінок. Російський президент Володимир Путін привів на зустріч із нею великого лабрадора без намордника, знаючи, що Меркель боїться собак. А президент США Джордж Буш на саміті глав держав несподівано почав робити їй масаж шиї.
Ангела Меркель не лише гідно витримала ці ситуації, а й спростувала всі стереотипи щодо поведінки жінок. Своєю беземоційною та раціональною манерою вона вигідно відрізнялася від великої групи егоцентричних лідерів-популістів – Дональда Трампа, Бориса Джонсона, Жаїра Болсонару й навіть Емманюеля Макрона.
«Найбільша спадщина Меркель у тому, що вона продемонструвала здатність жінки очолювати країну й успішно вести її крізь безліч криз. «Уже ніхто не сміється з дівчинки, яка скаже, що хоче стати міністром або навіть канцлером», – зазначала Меркель 2018 року. Сьогодні вона стала взірцем для наслідування для жінок у всьому світі», – пише газета Deutsche Welle.
2. Зменшила політичний екстремізм у країні
Одна з найбільших заслуг Ангели Меркель у тому, що за її правління в Німеччині знизилася популярність політичних екстремістів. На виборах у вересні 2021 року і праворадикальна «Альтернатива для Німеччини», і соціалістична «Ліва партія» отримали менше місць у парламенті, ніж 2017 року.
«Раціональний, заснований на пошуку консенсусу, політичний стиль Меркель – пояснення того, чому ліві та праві радикали стали менш привабливими для громадян. Я думаю, вона нарешті знайшла той спосіб правління країною, який схвалює більшість німців», – цитує Euronews Маттіаса Маттейса, професора міжнародної політичної економіки в Університеті Джона Хопкінса.
3. Змусила Грецію затягнути пасок
У 2010 та 2011 роках країни Південної Європи опинилися на межі дефолту, і Німеччині довелося робити важкий вибір: рятувати їх чи виганяти із зони євро. Ангела Меркель називала цю боргову кризу найважчим випробуванням для Європи з часів Другої світової війни.
На думку Маркуса Цінера, професора журналістики та експерта Німецького фонду Маршалла, ексканцлерку пам'ятатимуть головно за те, як вона витягувала Грецію з боргів.
«Спочатку Меркель довго не погоджувалася створювати фонд для взяття проблемних країн на поруки. Це було в її стилі правління, методичному й такому, яке не приймає ризиків. Витримавши тиск інших лідерів Європи, вона нарешті схвалила план Європейського центробанку щодо запобігання дефолтам південноєвропейських країн через купівлю в них бондів в обмін на заходи жорсткої економії», – розповідає Маркус Цинер.
Під час боргової кризи Ангелу Меркель постійно критикували як південноєвропейські країни, яких вона змусила туго затягнути паски, так і деякі північні держави, що хотіли вигнати з єврозони Грецію та інших слабких членів валютного блоку. На тлі загальної істерії на піку кризи Ангела Меркель зберігала «стратегічний спокій» і гнула свою лінію. Це запобігло розпаду валютного блоку й посилило в ньому позиції Німеччини, експортно-орієнтована економіка якої виграла від ослаблення курсу євро.
4. Відмовилася від атомної енергетики
У 2010 році близько чверті електроенергії в Німеччині вироблялося на 17 АЕС. Ангелу Меркель, фізика за освітою, вважали захисником атомної енергетики. Однак 2011 року, за кілька днів після радіоактивної катастрофи на японській АЕС «Фукусіма-1», вона оголосила про негайну зупинку в Німеччині восьми найстаріших атомних електростанцій. Інші дев'ять АЕС було вирішено закрити не пізніше 2022 року.
Передбачалося, що «вуглецево-нейтральні» атомні реактори будуть замінені такими самими чистими відновлюваними джерелами. Але цього не сталося, і Німеччина змушена спалювати величезні обсяги вугілля. Із цього палива, що забруднює атмосферу та негативно впливає на клімат, країна зараз генерує близько 27% своєї електроенергії.
«Німеччина також спалює більше природного газу, 40% якого вона імпортує з Росії. І надалі ця залежність зростатиме. Нерішучість Німеччини в підтримці України проти агресії РФ випливає з того, що 2011 року Меркель взяла курс на відмову від атомної енергії», – пише в статті із заголовком «Атомна помилка Заходу» на The Atlantic політичний аналітик Девід Фрум.
На його думку, відмова від АЕС – це був політичний маневр, який Ангела Меркель зробила через свій 43%-вий антирейтинг, який виник після вжиття непопулярних заходів під час європейської боргової кризи 2010–2011 років. Відмова від АЕС дозволила їй заручитися підтримкою політичних партій та виборців. Багато німців було налаштовано проти атомної енергетики після Чорнобильської катастрофи 1986 року, внаслідок якої над північними територіями Німеччини утворилася радіоактивна хмара.
5. Впустила понад 1 млн біженців
У 2015 році Меркель ухвалила ризикове рішення не закривати кордони Німеччини для більш ніж мільйона незаконних мігрантів, які прорвалися до Євросоюзу із Сирії, Афганістану, Іраку та країн Африки. Тоді канцлер наполягала на «дружньому ставленні» до біженців і неодноразово повторювала фразу: «Ми впораємося».
Однак ця політика відкритих дверей спричинила нові хвилі мігрантів до кордонів ЄС, а також сприяла зростанню популярності націоналістичних партій у європейських країнах. Біженців було вирішено стримувати далеко від кордонів Євросоюзу. Навесні 2016 року Ангела Меркель домовилася з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, щоб той не пропускав мігрантів до ЄС в обмін на отримання 3 мільярдів євро від ЄС. Пізніше аналогічні угоди було укладено з Лівією та Марокко.
6. Підтримала Росію у будівництві газопроводу «Північний потік – 2»
Польський політик Дональд Туск, який у 2014–2019 роках очолював Раду Європи, назвав «найбільшою помилкою Меркель» її співробітництво з Росією у будівництві «Північного потоку – 2». За його словами, канцлерка Німеччини «виявилася безпорадною перед лобістською силою німецьких бізнесменів» і замість скорочення залежності від російського газу погодилася на «поганий із погляду інтересів Євросоюзу проєкт».
Газопровід вартістю $12 млрд буде протягнутий дном Балтійського моря з Росії до Німеччини. За словами критиків, ця труба позбавить Берлін важелів тиску на РФ, створить розкол у Європі і стане для Путіна «геополітичною зброєю» для шантажу Києва. Кремль отримає можливість позбавляти Україну грошових надходжень від транзиту газу її територією.
7. Блокувала постачання зброї Україні
Після того як Ангела Меркель залишила посаду канцлера, німецькі видання розкритикували її за перешкоджання Україні в отриманні «засобів для самозахисту від Росії». Так, газета Bild провела розслідування та з'ясувала, що Ангела Меркель особисто розпорядилася, щоб Україна не отримала озброєння, закуплене на початку 2021 року за лінією НАТО. Німеччина заблокувала постачання вже оплачених 90 американських снайперських гвинтівок Barrett і 20 литовських комплексів протидії дронам EDM4S.
Інше німецьке видання Die Welt нагадало, що після російської анексії Криму 2014 року Німеччина відмовилася відправляти до Україну кевларові жилети та каски, запрошені Києвом для захисту своїх військових. Той факт, що цього року Берлін наклав вето на постачання зброї Україні іншими країнами НАТО, Die Welt розцінило як «завдання Німеччиною удару в спину Україні». Блокування відбулося після того, як Росія навесні 2021 року зібрала війська біля українського кордону.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
