Інтернет-провайдери під час війни: «Безліч пошкоджень, відновлюємо мережі 24/7, тарифи не підвищуємо»

На фото вище – офіс інтернет-провайдера «Бест» у Бучі. Точніше – те, що від нього залишилося після «гостювання» в місті  «асвабадітілей». «Бізнесу в Маріуполі уже не існує. Сєверодонецьк зовсім не працює, на місто може чекати така ж доля, як і Маріуполь», – говорить співзасновник групи компаній «Ланет» Віктор Мазур. Скільки таких зруйнованих офісів та абонентів без інтернету по всій країні, стане відомо після перемоги України.

Поки що Mind попросив інтернет-провайдерів, які працюють у різних регіонах, розповісти, у якому стані їхні мережі, скільки пошкоджень починаючи з 24 лютого вже довелося усунути, як змінився трафік і наскільки може просісти/зрости оборот телеком-індустрії 2022 року.

Про відновлення мереж  

Опитані спікери одноголосно розповідають, що техніки виконують свою роботу в режимі 24/7, іноді під обстрілами.

У київстарівській мережі «Домашній Інтернет» зараз стабільно працює близько 90%. «Але ця цифра досить динамічна та змінюється декілька разів на добу. Адже з початку війни ми втрачаємо ділянки мережі на тимчасово окупованих територіях, порушується безперервність надання послуг через знеструмлення. На жаль, маємо справу і з критичним пошкодженням або навіть повним знищенням ділянок інфраструктури, є складнощі і з доступом до обладнання через адмінобмеження (військовий стан, комендантські години, черги на блок-постах). Робимо все можливе і від нас залежне, щоб якомога більше українців мали доступ до інтернету та зв’язку з близькими», – пояснює керівник департаменту фіксованого зв'язку «Київстар» Сергій Сухорук.

В «Укртелекомі» також наголошують, що картина доступності послуг у населених пунктах може змінюватися  кілька разів на добу через наслідки бойових дій. У цілому критична інфраструктура та національна мережа працюють стабільно. «На початку квітня загальний рівень роботи районних вузлів інтернет-послуг становив 89%. У деяких областях цей показник тимчасового дещо нижчий. Наприклад, у Запорізькій, Донецькій і Харківській областях. На жаль, поки що послуги недоступні в Луганській області, та ми шукаємо шляхи відновлення», – говорить директор із корпоративних комунікацій «Укртелекому» Михайло Шуранов.

У більшості місць присутності Vega магістралі в нормі, і користувачі отримують послуги, як у довоєнний час. «Коли виникають проблеми, ми за першої можливості відновлюємо мережі, щоб забезпечити людей зв’язком. Оперативно вдавалося поновлювати зв’язок у Києві, Боярці, у деяких районах Харкова і більшій частині Чернігова. На жаль, у найбільш постраждалих містах наразі немає можливостей оцінити масштаби пошкоджень, але попри всі складнощі технічна команда продовжує відновлювати мережу в усіх населених пунктах окрім Маріуполя», – пояснює генеральний директор Vega Сергій Скрипніков.

У магістрального провайдера «Атраком» мережі працюють на більшості території. «Постійно їх відновлюємо. На жаль, великі проблеми маємо зі службами електроживлення», – уточнює директор «Атраком», голова правління ІнАУ Олександр Савчук.

Про кількість аварій

«Роботи вистачало й у мирний час, але зараз вона набула трохи іншого сенсу. Швидкість усунення аварії – це швидкість, з якою люди повертають собі зв'язок із близькими та доступ до інформації. Часто це навіть важливіше за доступ до їжі чи побутових умов», – розповідає Сухорук із «Київстар». На мережі «Домашній Інтернет» вже виконали близько 3000 ремонтних робіт, відновили понад 10 км оптичного кабелю. Зараз щодня на роботу виходить близько 450 техніків. Вони працюють у більш ніж 110 містах. 

У «Датагруп-Volia» за перший місяць війни техніки закрили 13 948 заявок щодо аварій і пошкоджень на мережі. 45% із цих заявок пов’язані з пошкодженнями внаслідок бойових дій.

У Vega з 24 лютого було зафіксовано 1864 клієнтських звернення через пошкодження, з яких 1601 закрито з відновленням. «Наприклад, в Антонівці (Херсонська обл.) відновлювали мережі кілька разів, але наразі знову є великі пошкодження оптичного кабелю через ракетні удари та артилерійські обстріли, а доступ для проведення ремонтних робіт – вкрай важкий. Зараз маємо зафіксовані 132 проблемні листи в Херсоні, Миколаєві, Дергачах, які відновити не можемо через відсутність логістики, мінування територій, постійні обстріли та труднощі в доступі до пошкоджених ділянок», – пояснює Скрипніков.

Савчук із «Атраком» розповідає, що до війни в них постійно була велика кількість аварій, пов'язаних із крадіжкою кабелю: «Завдяки комендантській годині такі пошкодження практично впали до нуля. Проте з'явилися інші аварії, пов'язані з будівництвом захисних споруд. Такі пошкодження усуваємо досить швидко й відносно недорого».

Про розмір матеріальної шкоди

Голова правління ІнАУ говорить, що поки що дуже складно підрахувати прямі збитки по ринку. «Дорогими пошкодженнями є знищення вузлів зв'язку, телекомунікаційних вишок, великої кількості обладнання. На жаль, в операторів уже є такі втрати. А у «Атракома» прямий матеріальний збиток наразі невисокий, навіть у порівнянні з мирним часом», – пояснює Савчук.

Керівник департаменту фіксованого зв'язку «Київстар» вважає, що остаточні суми втрат і збитків компанія зможе оцінити, коли стабілізується переміщення населення, буде доступ до огляду та аудиту всіх пошкоджень, поліпшиться логістика. Але втрати на рівні мінімум 20% неминучі.

Директор із корпоративних комунікацій «Укртелекому» розповідає, що вже зараз з огляду на пошкодження інфраструктури збитки компанії – понад мільярд гривень. Більш детально поки говорити зарано.

Про навантаження на мережу та швидкість доступу

У компанії «Домашній Інтернет» розповідаюсь, що в перші дні від початку ракетних обстрілів і бомбардування країни навантаження на мережу зросло в більш як 1,5 раза. «І це зрозуміло: люди почали активно переглядати відео, новини, соцмережі, онлайн-стримінг тощо. Але все це дуже стрімко повернулося до «нормального» навантаження через, знову ж таки, вимушену міграцію в західні регіони, де «Київстар» був максимально підготовлений до збільшення абонентської бази. 30 березня ми завершили модернізацію мережі фіксованого зв’язку у Львові, тож тепер усі користувачі мають змогу перейти на тарифи зі швидкістю до 1 Гбіт/с. Зараз оцінюємо технічні можливості для проведення таких робіт і в інших містах на Заході», – пояснює Сухорук.

В УТ говорять, що навантаження досягає пікових значень насамперед через пошкодженнями інфраструктури. «У таких випадках ми вимушені обмежувати швидкість доступу для приватних абонентів у деяких областях, щоб надати пріоритет сервісам ЗСУ та важливим об'єктам інфраструктури. Просимо абонентів із розумінням ставитися до цього», – пояснює Шуранов.

Савчук із «Атраком» пояснює, що частіше проблеми з трафіком пов'язані з конкретними пошкодженнями. «Наприклад, у Чернігові, Охтирці ушкоджувалися магістралі. У результаті весь трафік перерозподілявся на інших провайдерів і спостерігалося перевантаження мережі. Але загалом по країни навантаження на мережі не зросло: кількість абонентів не збільшилася, навпаки, зменшилася, тому що велика кількість людей емігрувала за кордон».

У Vega також кажуть, що не помітили критичних змін у навантажені на мережі. «Є коливання трафіку залежно від міст, але це ніяк не впливає на швидкість та якість послуг. Окрім напрямків, де ведуться військові дії, мережа працює в штатному режимі. Компанія не запроваджувала обмежень швидкості, абоненти отримують послуги на тих самих умовах і з тими самими параметрами, що до 24 лютого. За технологією FTTB – до 100 Мбіт/с, за технологією GPON – до 1 Гбіт/с», – уточнює Скрипніков.

Про падіння доходів

З початком війни багато провайдерів перейшли в режим bypass: послуги надаються й тим користувачам, хто не мав змоги за них сплатити. «На початку березня таких користувачів у нас було близько 420 000, або 35%. Але як тільки населення почало вгамовувати паніку, налаштовуватися на режим життя в умовах війни, ми мусили повертатися до відновлення платіжної дисципліни. Деякі користувачі оплачували послуги вже в останні дні розрахункового періоду, що, здавалося б, не має ніякого сенсу. Вдячні всім, хто проявив свою відповідальність і небайдужість, адже ми не припинили виконувати свої зобов’язання перед підрядниками, постачальниками, державою і суспільством», – говорить керівник департаменту фіксованого зв'язку «Київстар».

За його словами, вимушена міграція, зокрема виїзд за кордон, суттєво зменшили кількість активних користувачів, а разом із ними і дохід від надання послуг: «Думаю, у майбутні місяці ситуація може ще трохи погіршитися через відкладений ефект від зупинення деяких проєктів із модернізації мережі, розширення покриття, впровадження нових продуктів тощо».

У «Датагруп-Volia» розповідають, що зараз усі гравці телеком-ринку концентруються не на фінансових показниках та конкуренції: «Головне завдання – перемога у війні. Можемо лише подякувати тим нашим абонентам, які продовжують сплачувати за послуги, навіть у такий скрутний час. Ми дуже вдячні їм за таку відповідальну позицію і закликаємо всіх до цього. Це, у свою чергу, дозволяє нам платити технікам та інженерам, закуповувати необхідні для ремонту ліній матеріали та забезпечувати зв’язком наших громадян».

У «Київстар» та Vega така сама позиція. «Розуміємо, що у багатьох людей зараз може не бути можливості заплатити за інтернет, тому продовжуватимемо надавати сервіси повною мірою, незалежно від балансу на рахунку. Водночас просимо сплачувати за послуги усіх, хто може це робити. Кошти необхідні для забезпечення якісного сервісу, відновлення мережі та виконання всіх зобов’язань перед контрагентами», – говорить Скрипніков із Vega.

Про можливе підвищення тарифів

Голова правління ІнАУ розповів Mind, що не чув таких розмов на ринку. Опитані спікери це підтвердили. «Наразі це питання – не на часі», – говорять в «Укртелекомі» та «Датагруп-Volia».

«До перемоги тарифи для клієнтів нашої компанії не змінюватимуться. Далі – дивитимемося на зміни собівартості надання послуг: вартості обладнання, витратних матеріалів, оплати праці, оренди тощо», – уточнюють у «Київстар». У Vega кажуть те саме.

Про динаміку телеком-індустрії у 2022 році

Голова правління ІнАУ вважає, що у всіх національних операторів буде невелике падіння. «У регіонах, де тривають активні бойові дії, – думаю, більше ніж удвічі. У деяких може бути в три-чотири рази, наприклад, у Краматорську. В західних регіонах, навпаки, можна очікувати зростання обороту. У «Атракома», думаю, буде падіння біля 30%. Для нашої компанії це досить багато», – уточнює Савчук.

За словами Сухорука, найважче зараз локальним провайдерам зі Сходу та Півдня, які втрачають або вже втратили свій бізнес. «Скрутні часи переживають і медіагрупи, які зараз підтримують населення трансляцією онлайн-марафону загальнонаціональних новин без рекламних інтеграцій і доходів від них. Напевно, частину цих втрат вдасться компенсувати різними поліпшеннями з боку уряду та державних інституцій, на кшталт спрощеної податкової системи у 2%, зменшення ставки оренди електроопор до 0,01 грн/місяць тощо», – говорить керівник департаменту фіксованого зв'язку «Київстар».

Скрипніков уточнює, що зараз спостерігається вимушена міграція населення та бізнесу до західних і центральних областей України. «Компанії, які мали сильні позиції на ринку, зростають у цих регіонах, але загальна картина по країні буде вкрай складною. Оператори зв’язку мають підтримувати високу якість сервісу, усувати аварії в надскладних умовах і попри суттєві непередбачувані витрати, а загальна спроможність населення платити за послуги падає. Імовірно цей рік ознаменується суттєвим зростанням попиту та навантаженням на мережі операторів з одного боку, а з іншого – падінням загального прибутку через надання безкоштовних сервісів і великі витрати на відновлення інфраструктури», – пояснює гендиректор Vega.

Про роботу над помилками та очікування від держави

«Післявоєнна відбудова країни неодмінно стосуватиметься і ставлення держави до телеком-галузі. Уже зараз спостерігаємо критичну роль зв’язку в інформуванні та комунікації з населенням (сповіщення про повітряні тривоги, часи та маршрути евакуації, організація гуманітарної підтримки тощо). Захист цивільного населення в укриттях підсвітив проблему у відновленні захисної функції цих самих укриттів: старі підвали, часто без ремонтів і умов навіть для короткострокового перебування або ж міцні бетонні бункери ще з радянських часів без покриття будь-яким зв’язком, де стає незрозумілим навіть коли це укриття можна полишити. Розуміння поточної ситуації на вулицях та допомогу у відновленні хронології подій вдається здійснити через записи камер відеоспостереження», – пояснює Сухорук.

За його словами, навіть в умовах воєнного стану в країні продовжує діяти надто забюрократизована та тривала процедура легалізації земельних ділянок і місць для розташування обладнання для забезпечення як мобільного, так і фіксованого зв’язку. Для прикладу, відведення земельної ділянки під вежу зв’язку в середньому триває пів року.

«Окремий «біль» операторів у довоєнний час – відмови в наданні доступу до інфраструктури (як державної, так і приватної) через радіофобію, бажання балансоутримувача отримати неринковий надприбуток тощо. Через це тільки 2021 року «Київстар» був змушений демонтувати 70 базових станцій. Такі безпідставні відмови мають бути заборонені. Важливим є закріплення обов’язковості застосування спеціального закону про телеком-доступ до інфраструктури замість законодавства про оренду майна», – вважає Сухорук.

Скрипніков доповнює: важлива підтримка міжнародних партнерів, уже існують певні перемовини щодо надання гуманітарної допомоги телеком-операторам. «А потреби у витратних матеріалах та обладнанні будуть дуже суттєвими. З боку держави також має бути переоцінка важливості галузі та створення однакових прозорих умов для всіх учасників ринку: обліку абонентської бази та отриманого прибутку, оподаткуванні, налагодженні процесу надання доступу та вартості оренди у балансоутримувачів», – резюмує гендиректор Vega.