Трудовий кіберфронт: чи є робота для IT-фахівців в Україні
І як галузь може допомогти в боротьбі з ворогом
Mind уважно відстежує, як вітчизняний бізнес адаптується до умов воєнного стану. Зокрема, ми детально описуємо реалії життя та роботи великих ІТ-компаній, адже саме вони протягом багатьох років генерували значний приплив як валютних, так і гривневих надходжень в українську економіку.
Усі звикли: де-де, а в IT-сфері робота є завжди. До війни в Україні попит на спеціалістів з боку вітчизняних та закордонних роботодавців був чималий. Але за останній місяць ситуація на IT-ринку праці кардинально змінилася. Розповідаємо про ці зміни на прикладі конкретних кейсів, озвучених клієнтами платформи Zakupki.ua.
Що було з IT-ринком праці в Україні до війни?
За останні роки IT-галузь в Україні зростала чи не з космічною швидкістю. Епоха, коли технічні навички на 100% визначають успіх у кар’єрі, змінилася на епоху інтеграції в світові тренди корпоративної комунікації, де найважливіше – продемонструвати власний, нехай і помилковий результат роботи.
І якщо на початку становлення IT-галузі в Україні конкуренція на деякі вакансії «спеціаліста» досягала показників до 90 людей на місце, то, за даними сайтів з пошуку роботи, в середині минулого року попит на українських IT-фахівців бив рекорди до 400 осіб на місце.
Обсяг вакансій активно почав зростати із початком локдауну у квітні 2020 року. Ось чому насамкінець їхня кількість перевищила кількість спеціалістів «у пошуку роботи» втричі. За останніми статистичними даними, у вітчизняних та закордонних IT-компаніях знайшли себе близько півмільйона українських фахівців.
Що з IT-ринком праці в Україні зараз?
За даними опитувань, нині ринок IT-праці в Україні скоротився вдвічі. За першу декаду березня майже 2000 IT-працівників було призвано до лав ЗСУ або вони приєдналися до військ тероборони. Багато закордонних компаній скоротили персонал або відклали контракти.
Президент «Європейської асоціації програмної інженерії» Владислав Савченко додає, що війна дуже сильно змінила компанії українського IT-сектору. Більшість з тих, що працював на внутрішньому ринку, працюють і далі. Але сервісні компанії були позбавлені майже половини платоспроможних клієнтів. Пощастило тим, хто мав запаси і певний кеш-флоу.
Багато проєктів опинилися на паузі або закрилися без оплат. «У європейських та американських топменеджерів є чітка вказівка не укладати нових контрактів з українськими підрядниками на IT-послуги через ризики, які несе із собою війна. Про це розповідає кожна друга компанія в нашій асоціації. Але для таких пересторог немає жодних підстав. За місяць війни всі IT-компанії України передислокувалися в безпечні місця. Більшість хлопців зараз у Західній Україні, дівчата – за кордоном. Завдяки Мінцифрі нам вдалось організувати доставку та роздачу в Україні станцій Starlink, що забезпечують безперебійний інтернет», – зазначає Савченко.
Богдан Шаповал керує командою IT-фахівців у компанії Powercode. Він – один з тих, хто евакуювався до Львова на другий день війни. «Максимальна наближеність до кордону (на випадок евакуації дружини з дітьми) та гарно розвинута інфраструктура. Наскільки я знаю, дуже значна частина працівників IT обрали саме Львів для тимчасового переселення. Перший тиждень обходився мобільним інтернетом», – розповідає він.
І додає: спочатку важко було працювати через емоційний стан. Багато часу йшло на спілкування зі знайомими – хто де, чи в безпеці, але згодом усе налагодилося. «Зараз я втягнувся в звичний робочий режим. Це було не дуже складно, бо пандемія навчила працювати дистанційно, і за фактом у роботі мало що змінилося – ті самі віртуальні мітинги з командою, із замовниками тощо», – ділиться враженнями Шаповал.
Донедавна у Львові було безпечно і комфортно, окрім наявності волонтерських центрів і повітряних тривог, мало що нагадувало про те, що в країні війна – люди гуляють, ходять у кафе. «І це наповнює оптимізмом, що ми обов'язково переможемо. Все буде Україна», – резюмує він.
Колега Богдана – Михайло Опанасенко переїхав із Запоріжжя у Хмельницький і також зараз працює за звичайним графіком. «Наразі винаймаємо квартиру. Іноді бувають повітряні тривоги, але загалом у місті безпечно, і я продовжую працювати в цей складний для країни час. Що стосується якості життя, то тут усе є, нещодавно навіть кінотеатри почали працювати. У вихідні допомагаю волонтерам», – говорить він.
Тож у «Європейській асоціації програмної інженерії» запевняють – перестороги Заходу щодо ризиків невиконання замовлень українськими розробниками безпідставні. Усі проєкти, замовлені в Україні, будуть виконані якісно та у визначений термін.
Утім для тих, хто бажає та вміє робити щось корисне, в IT-галузі чим зайнятися є. По-перше, в Україні працює потужна організована Мінцифрою IT-армія, а по-друге – свою роботу продовжують громадські організації. Одна з таких – «Український народний контроль за діджиталізацією». Її керівник Андрій Роговський створив благодійний навчальний проєкт «IT-паросток», до якого може долучитися будь-хто.
«Зараз найкраще, що можна робити, – це вивчати цифрові технології. Не обов'язково розробляти коди. Популярний відеоблогер здатен завдати шкоди ворогові більше, ніж група любителів, яка надсилає DDOS із хмарних ресурсів на сайти-мішені. Перспективи залежать виключно від мотивації, уважності та самонавчання. У нас немає секретних технологій чи власних курсів – натомість ми залучаємо до розробки практичних кейсів (зокрема й для потреб ВСУ та ТРО) та у процесі їх створення дозволяємо волонтерам зрозуміти свої слабкі сторони, після чого їм самим легше побудувати своє кар'єрне зростання», – додає Андрій Роговський.
Тобто, якщо хтось серйозно вирішить будувати кар'єру в цифровому світі – він туди потрапить. «Просто це може забрати роки, а з нами – місяці, тому що ми є єдиною організацією, яка не просто дає вудку, а ще вчить, як правильно ловити рибу. Останній з проєктів – додаток Odb-auto-app – за тиждень увійшов до десятки найкращих у AppStore», – підкреслює він.
Що буде далі з IT-ринком праці в Україні?
Поки попит на українських IT-фахівців з боку закордонних компаній падає, зростає увага до спеціалістів з боку... держави. Так, багато фахівців долучаються до проєктів Мінцифри, які допомагають СБУ, ЗСУ та військам тероборони вирішувати завдання, пов'язані із вторгненням. Ті ж IT-волонтери з проєкту «IT-паросток», а це близько пів тисячі людей, створюють цілі програмні комплекси для відстеження мародерів, викрадених автомобілів тощо.
«Ми відкрили цілий відділ, у якому десятки фахівців-початківців під моїм керівництвом вивчають канали припливу валюти в Росію через компанії-прошарки, проводять інформаційно-диверсійні заходи високого інтелектуального рівня. Примітивним DDOS ми не займаємось. Також ми допомагаємо СБУ виявляти вразливі місця в інформаційних інфраструктурах. Я чув про зміни в законодавстві, які допоможуть отримати винагороду за подібну допомогу державі з боку громадськості. Адже раніше всі наші спроби донести держструктурам інформацію про можливі кібератаки розбивалися об незацікавленість чиновників, а деякі звернення – взагалі губилися», – розповідає Андрій, керівник ГО «УНКД» та проєкту «IT-паросток».
Отримавши освіту інженера-конструктора, Антоніна Осипенко не змогла знайти роботу, проте вирішила бути волонтером. «Думала, що я нічого знайти не зможу дистанційно. В “УНКД” я і сама навчаюсь, і допомагаю новачкам. Взагалі дуже багато чого вже навчилася. Керівники проєкту навчили мене багатьом речам, які використовують сучасні компанії для ведення аналізу ринку, обробки інформації та роботи з реалізацією ідеї – від її появи до успішного впровадження на світовому ринку. Також я проводила дослідження для інституту емоційного розвитку. Сподіваюся, висновки, зроблені при цьому дослідженні, допоможуть іншим знаходити гідну і високооплачувану роботу, навчать вести переговори та спілкуватися з великою кількістю людей. Наразі я вже можу створювати застосунки на react-native – один з таких вже допомагає на блокпостах розпізнати номери машин» – розповідає вона про свій досвід співпраці з Odb-auto-app.
У «Європейській асоціації програмної інженерії» запевняють: зараз необхідно донести реальний стан речей до західних партнерів, а саме: українські IT-фахівці мають можливість та продовжують працювати за будь-яких умов. І якщо до України не будуть залучені нові IT-контракти – це призведе до небезпеки усього IT-сектору.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
