Хліба та газу: як харчова промисловість реагує на здорожчання енергоносіїв
І по кому ця ситуація б’є найбільш відчутно
Спотова ціна газу в Європі зростає на 30%: майже до $2900 за тисячу кубічних метрів – через зупинку «Північного потоку – 1». Вартість найближчого (жовтневого) ф'ючерсу на TTF на біржі ICE Futures з початком торгів у понеділок зросла до $2855 за тисячу кубометрів, при тому що в п'ятницю торги закрилися на рівні $2213. Подорожчання енергоресурсів позначається на всіх галузях економіки, але негативні наслідки цього впливу на харчову промисловість люди відчувають у першу чергу. Як зможуть співіснувати рекордні ціни на газ та виробництво продуктів харчування, що мають залишатися доступними для всіх, – це завдання, яке зараз вирішують уряди практично всіх країн.
Як дорожнеча газу позначається на європейських фермерах?
У Нідерландах – другому за величиною після США агроекспортері – тепличне господарство опинилося під загрозою через свою енергоємність. Місцева асоціація тепличного садівництва оцінює ризик банкрутства на рівні 40% від усіх тепличних садів країни.
Представники галузі звернулися до уряду з проханням запровадити низку пільг, щоб компенсувати зростання цін на газ – період дорожнечі енергоресурсів, вважають бізнесмени, триватиме близько двох років.
У Польщі представники харчової промисловості поки відчули здорожчання енергоресурсів у форматі скорочення поставок деяких складових виробництва. Так, енергоємні виробники пластмас зменшили обсяги продукування упаковки. А хімічні заводи скоротили виробництво аміаку та побічного продукту – вуглекислого газу, який у харчопромі використовується для знезараження продуктів у молочній та м'ясній індустріях. Ціни на аміак, який використовують при виробництві азотних добрив, зросли на світовому ринку з лютого майже вдвічі – до $1600 за тонну.
Хто найгостріше відчув загрозу в Україні?
В Україні традиційно першими панікувати почали пекарі, у яких 30 вересня закінчується дія пільгової ціни на газ. Їх важко звинувачувати за цю «випереджальну перестраховку» – будучи виробниками найбільш соціально чутливого і тому одного з найзарегульованіших продуктів, будь-яку зміну в складових собівартості вони відчувають напрочуд гостро.
30 вересня спливає термін урядової постанови №489 від 29 квітня, за якою підприємства «Нафтогазу» зобов'язані продавати газ за пільговими цінами – по 32 гривні за кубометр – виробникам соціально значущих товарів. Однак до липня ринкові ціни були нижчими за мінімальну державну – на рівні 27 грн/куб. м, і таким чином необхідності в державному втручанні не виникало.
За іронією, ця необхідність виникла тоді, коли пільговий режим фактично сплив – наприкінці вересня поточна постанова припиняє свою дію, і в той же час ціни на природний газ на українському ринку зросли до найвищих значень від початку року, впритул наблизившись до 45 000 грн/1000 куб. м (з ПДВ). Ринкові котирування на жовтень вже перевищили 55 000 грн/1000 куб. м, що еквівалентно зростанню ціни на кожному буханці 3–4 грн.
Нівелювати подорожчання енергоресурсів економією на інших стаття собівартості не вдасться, оскільки всі способи – спрощення рецептури, зниження відпускної ваги, перехід на дешевші ресурси – вже вичерпано.
Чому ця проблема – загальнонаціональна?
Як заявив в інтерв'ю перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів та директор ТОВ «Київхліб» Юрій Дученко, на сьогодні вже зупинили свою діяльність до 20% підприємств хлібопекарської галузі – це ті, що були тимчасово анексовані або розбомблені. За його оцінкою, необхідність купувати газ на загальних підставах може призвести до закриття ще 10% тих, що залишилися.
Крім того, хліб обов'язково присутній у структурі закупівель установ соціальної сфери та ЗСУ. Тож його подорожчання саме по собі збільшить навантаження на бюджет.
Практично гарантовано, що постанову пролонгують: у масштабах держави для хлібопекарської галузі потрібен відносно невеликий обсяг газу. Однак це може розв’язати лише малу частину проблеми газових цін для харчопрому. Населення не харчується самим лише хлібом. А при всьому бажанні уряду здешевити енергоресурс для всіх виробників продуктів це навряд чи вдасться. Власне, такі вимоги вже лунають – проте вони вочевидь нездійсненні.
За прогнозами аналітиків Українського клубу аграрного бізнесу, відносного зниження цін варто очікувати лише на овочі, оскільки зараз на ринку пік пропозиції врожаю. Однак у подальшому врожай надійде на зберігання, робота потужностей якого також забезпечується газом.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
