Не мішки тягати: що означають президентські претензії до «Пунктів незламності» у столиці

В Україні в разі тривалих відключень електроенергії та пов'язаних із цим гуманітарних проблем працюватимуть тисячі спеціальних «Пунктів незламності». Передбачається, що вони матимуть усі базові ресурси – генератор, запас води, медикаментів, найпростішої їжі – і зможуть вмістити до 400 осіб. Їхня робота активується в разі настання надзвичайної ситуації.

Про це заявив президент Володимир Зеленський у відеозверненні, давши зрозуміти, що такі пункти мають бути підготовлені вже «на вчора». За даними Зеленського, на 2 листопада в Україні були повністю готові 4000 таких приміщень.

Триденний блекаут, відсутність води й зв'язку після обстрілів інфраструктури 23 листопада дали зрозуміти, що такі пункти дуже потрібні. Однак спроби ними скористатися не в усіх були успішними: по-перше, в умовах відсутності мобільного зв'язку та інтернету навіть дізнатися про їхнє розташування не було можливим. Лише деякі громадяни подбали про те, щоб уточнити найближчу адресу заздалегідь. По-друге, у деяких пунктах, які були все ж таки виявлені, проблеми ті самі, що й у всіх – не було електрики.

Це дало президенту можливість обрушитися з критикою на столичного мера Віталія Кличка, назвавши ситуацію з «Пунктами незламності» у Києві «профанацією» і драматично заявивши, «що цього не пробачать». Невідомо, на який ефект розраховував Володимир Зеленський, але навряд чи на те, що відкритий випад проти одного з найпопулярніших у країні міських керівників спровокує гострі запитання до роботи самого Офісу Президента.

Кличко у зверненні у відповідь лише зазначив, що зараз – максимально невдалий час для політичних баталій.

Ба більше – мери інших міст, у яких накопичився пакет претензій до центральної влади і які не висловлюють їх з міркувань «не на часі», також ризикують виявитися несправедливо звинуваченими. І можуть почати діяти на випередження, розповідаючи про сукупну ефективність президентської команди в питаннях гуманітарного захисту населення. Крім того, персони, що озвучили початкові претензії – нардеп від СН Давид Арахамія та один із заступників керівника ОП Кирило Тимошенко – на відміну від президента не мають медійної недоторканності та не користуються серед населення ні симпатією, ні навіть повагою.

Mind розбирався: хто винен і що робити, щоб у разі наступного блекауту українці, зокрема кияни, мали надійне укриття.

Де знаходяться «Пункти незламності»? Вони розташовуються по всій країні, базовий варіант – при обласних і районних адміністраціях. У київських реаліях це найчастіше приміщення районної школи чи кількох об'єктів соціальної інфраструктури.

Адреси «Пунктів незламності» доступні за посиланням. Важливо розуміти, що список частково формувався за заявним принципом. Зокрема, складався і бізнесменами, які хотіли долучитися до ініціативи. Тому їхнє наповнення може відрізнятися. Обов'язковий набір: генератор, теплова гармата або її замінник, інтернет, гаряча вода та можливість приготувати гарячі напої.

Також слід розуміти, що пункти не працюють за замовчанням. Їхня діяльність масово розгорнеться в разі масштабної енергетичної кризи. Поточні відключення таким не є.

Як літні та/або недієздатні люди можуть дізнатися про змогу скористатися «Пунктом незламності»? На рівні Києва останніми днями цю інформаційну роботу проводять соціальні служби. Вони обдзвонюють пенсіонерів (насамперед тих, хто перебуває в базі даних як одержувач соціальних пільг для тих, хто втратив годувальника, що вказує на їхній самотній статус) або опікунів інвалідів, інформуючи про найближчі до них пункти. Для інвалідів пропонується опція транспортування до укриття.

«Пункт незламності» та «Пункт обігріву» – це одне й те саме? По суті – так. Такі пункти в містах відкриваються кожну зиму – вони допомагають виживати незахищеним верствам населення. Але для більшого піар-ефекту ОП провів ренеймінг.

Потрібно зазначити, що кількість таких пунктів, безумовно, збільшилася й надалі збільшуватиметься.

Проблема – лише в Києві? Як справи в інших містах/регіонах? Так само. Критика прямо залежить від рейтингу місцевої влади, який нервує.

В Офісі Президента стверджують, що столиця найменш підготовлена до НП. Але, якщо для умовної Умані достатньо десятків пунктів, для Києва рахунок йде на тисячі.

Крім того, поінформованість та сприяння місцевій владі також часто (хоча не завжди) перебуває у прямій залежності від ступеня лояльності до ОП і безпеки для рейтингу держвлади. Але навіть найлояльніші та найбезпечніші мери отримали рознарядку й перелік уніфікованих вимог до «Пунктів незламності» не більше двох-трьох тижнів тому. З іншого боку, найкмітливіші з них не розраховують на центральну владу, не чекають від неї рознарядок і здійснюють підготовку до зими самостійно.

Тоді чому президент не міг дорікнути комусь із мерів за неналежну, на його думку, підготовку? Тому що «Пункти незламності» – президентський проєкт, і їхнє облаштування центральна влада приписує собі. Те, що роботу по суті покладено на міста, нікого, мабуть, не бентежить.

Відповідають за пункти голови військових адміністрацій, які призначаються президентом і мають усю повноту влади. Для Києва такою людиною є Сергій Попко.

Хто несе витрати на облаштування? Звісно, місцева влада.

Міністерство Михайла Федорова лише анонсувало процес закупівлі чергової партії «Старлінків», щоб забезпечити пункти зв'язком. Що не заважає ОП покладати відповідальність за їхню відсутність на місцеве керівництво.

Чому саме Кличко став винуватою «невісткою»? Це черговий звив давнього протистояння за контроль над столицею, який не зміг отримати Офіс Президента. Поки що успіхи ОП вичерпувалися лише нав'язуванням столичному градоначальнику заступників та переговорами з депутатами його групи.

Війна призвела до формування військової адміністрації, яка де-юре мала зосередити у своїх руках повноваження, але рейтингу Віталія Кличка це не зашкодило. Усі знають ім'я та прізвище столичного мера, але лише деякі – хто є головою військової адміністрації.

Повернімося до «Пунктів незламності». Десь вони таки готові? Так. Киянам варто орієнтуватися на ті пункти, які готували представники ДСНС, зокрема – пожежні частини.