Після Німеччини майно «газпрому» заарештувала Польща. Хто наступний?

Намагання «газпрому» продати своє майно у Німеччині та Польщі лояльним псевдонезалежним партнерам виявилися невдалими. Щоб ухилитися від майбутніх санкцій та зберегти можливість впливати на політичні процеси в Євросоюзі, наступні спроби російська корпорація може здійснити в Угорщині. Цілком вірогідно, що європейський наступ на російські газові позиції в цій країні, якою керує лояльний до режиму кремля Віктор Орбан, може стати вирішальним як для майбутнього європейського газового ринку, так і для майбутнього ринку України.

Mind з’ясував, які для цього є передумови.

Що відбувається з активами «газпрому в Польщі? Міністерство розвитку та технологій Республіки Польща за поданням Агенції Внутрішньої Безпеки ввело режим тимчасового державного управління головним російським активом у польській газотранспортній системи – це польсько-російський газовий консорціум EuRoPol Gaz. Він має виключні права на прокачку закупленого в рф європейцями газу до Польщі та Німеччини польською ділянкою газопроводу Ямал – Європа.

Арешт активів стався одночасно з тимчасовою перемогою рф: російській стороні 21 листопада вдалося виграти апеляцію у польському суді на штраф у 6,2 млрд євро, який був раніше накладений на «газпром» за порушення антимонопольних стандартів.

Раніше, до арешту активів, формувалася інша перспектива – термінової зміни партнерства. Щоб виплатити штраф, «газпром» планував зробити «перелицювання» активів, точніше, продати довіреним особам у ЄС більшість свого майна. Така зміна власників дозволила б знизити ефективність європейського тиску на монополію. Її майном керували б довірені громадяни ЄС чи Швейцарії.

У нинішньому випадку з Польщею такі оборудки провернути не вдалося. Але аналогічна стратегія «перелицювання» іміджу та перекидання російських активів в ЄС на лояльних москві європейців, спостерігається далеко не вперше. І вірогідно її буде продовжено.

Що відбувається з активами «газпрому» в Німеччині? Навесні 2022 року російська монополія з метою тиску на ЄС зненацька відмовилася від своїх майнових прав та планів подальшого розвитку активів швейцарської компанії Gazprom Germania, яка оперувала щонайменше 25% газового ринку Німеччини. Цей актив у москві планувалося перепродати лояльним європейцям, щоб посилити «підгодовування» проросійських сил у ЄС. Перепродажі тоді вдалося запобігти. І Мінекономіки Німеччини 4 квітня заявило, що йому вдалося запобігти можливій купівлі Gazprom Germania двома офшорними компаніями з російським капіталом, Palmary International та Gazprom Export Comparial Business Services LLC. 

Як іще російський газовий монополіст ховає своє майно по Європі? Відмічені в Німеччині та Польщі випадки спроб «перелицювання» активів та пошуку лояльних місцевих партнерів не поодинокі. В інших країнах також фіксувалися невдалі спроби перепродати активи «газпрому» до третіх та фіктивно незалежних рук.

Вони робилися ще задовго до початку нападу на Україну у 2014 року. Наприклад, у Туреччині в 2010-ті роки «Газпром Експорт» невдало намагався продати своїм новим псевдонезалежним партнерам контроль над одним із своїх дочірніх підприємств в Туреччині, яке було співзасновником українського ЗАТ «Газтранзит», що оперує газопроводом Тальне – Ананьїв – Ізмаїл. Лояльний перепродаж планувався для того, щоб гальмувати розвиток можливості імпорту газу до України з Румунії та Туреччини.

Аналогічні спроби ховати активи за примарою нового партнерства відмічалися і у Литві. В цій країні «газпром» в 2010-ті роки намагався засунути маріонеткових акціонерів у місцеву газорозподільчу монополію Lietuvos dujos. Метою було руками фіктивно незалежних європейців гальмувати роботу Балтійського газопроводу, який прокладається до Латвії та Естонії з LNG-терміналу Independence в Клайпеді. Нині замість Lietuvos dujos розвитком газопроводу займається незалежна AB Amber Grid. Постачальником газу є норвезький газовий гігант Equinor.

Чого чекати далі? З огляду на таку часто невдалу менеджерську практику «газпрому» із приховування активів нормальні власники давно б мали змінити керівництво цієї монополії. Але це не в російському випадку. Отже можна чекати, що спроби перепродажу триватимуть і далі. Очевидно, що на черзі після провалів у Німеччині та Польщі може стати Угорщина.

У цій країні поки що преспокійно працює трубопровідний консорціум «Панрусгаз». Він в рівних долях належить «газпром експорт», угорській MVM зі значною долею держави в капіталі, а також швейцарській Centrex Hungária Zrt., яка входить до орбіти «газпромбанку» та українського газового магната Дмитра Фірташа. За статистикою 2021 року, на Угорщину припадало близько 90% всього імпорту природного газу в Україну. Своєю чергою, більшість імпорту газу до самої Угорщини прямує через Сербію та газопровід «Турецький потік».

1 лютого 2022 року вперше в історії розпочався фізичний імпорт газу з Угорщини в Україну (раніше газотранспортна система могла працювати лише в напрямку з України до Угорщини).

26 травня, через три місяці після початку великої війни росії проти України, Оператор української ГТС домовився з угорським оператором FGSZ про продовження доступу до гарантованих потужностей для імпорту газу з Угорщини в Україну до 31 березня 2023 року.

«Це зберігає для Україні надійний доступ до затребуваного маршруту імпорту газу, адже з початку 2022 року поставки з Угорщини склали 46% імпорту газу до України, а за підсумками 2021 року – понад 81%», – йдеться в повідомленні на офіційному сайті ОГТСУ, датованому кінцем травня.