Німеччина отримуватиме зріджений газ у кредит. Як вдалося замінити торгові схеми колишньої Gazprom Germania?

Німеччина отримуватиме зріджений газ у кредит. Як вдалося замінити торгові схеми колишньої Gazprom Germania?

І як на тлі війни в Україні міжнародні посередники відвойовують собі додаткове «місце під сонцем»

Німеччина отримуватиме зріджений газ у кредит. Як вдалося замінити торгові схеми колишньої Gazprom Germania?
Фото: depositphotos.com

Під тиском геополітичної нестабільності, яку спровокувала війна росії проти України та Заходу, на світовому енергетичному ринку настав переломний момент. Відбуваються тектонічні зміни в структурі попиту та споживання енергоносіїв, перебудовуються напрямки товарних потоків і характер угод, що укладають країни й компанії. Це, зокрема, стосується торгівлі газом, що опинилася в центрі енергетичної кризи.

У Європі замість «газпрому», який у попередні роки контролював близько 60% ринку, впливу набирають інші гравці. Серед них – глобальні енерготрейдери, що стають посередниками між виробниками та споживачами газу.

Знаковою угодою стали домовленості торгового дому Trafigura (Женева, Швейцарія) про кредит на $3 млрд під державні гарантії щодо забезпечення постачання газу в Німеччину. Про цей контракт стало відомо на цьому тижні.

Mind розібрався в деталях угоди, з’ясував, чому федеральний уряд ФРН звернувся до послуг посередника на газовому ринку, а не уклав прямі контракти з виробниками. Та який зиск із такої практики матиме Україна, що знаходиться під пильною увагою міжнародних енерготрейдерів, зацікавлених у співпраці.

У чому суть угоди? Чотирирічну позику на $3 млрд під державні гарантії для Trafigura організував Deutsche Bank та інший міжнародний банк, назву якого компанія не розкриває.

До синдикованого кредиту долучилися понад 25 банків-учасників. Їхня кількість перевищила підписку (кількість банків, які першопочатково висловили бажання брати участь у кредитуванні. – Mind) в 1,6 раза, що свідчить про вигоду такої послуги на газовому ринку.

Не останню роль, вірогідно, у цьому зіграло те, що глобальний трейдер взяв на себе зобов’язання протягом наступних чотирьох років постачати до ФРН значні обсяги природного та зрідженого газу, який є товаром стратегічного значення.

Ресурс отримуватиме компанія Securing Energy For Europe (SEFE), раніше відома як Gazprom Germania. Нещодавно її націоналізував та рекапіталізував федеральний уряд Німеччини. Trafigura вже поставила перший газ за угодою минулого місяця.

Звідки надходитиме газ? Trafigura переважно використовуватиме наявні обсяги зі свого глобального портфелю газу та ЗПГ. Йдеться передусім про американський ЗПГ, з виробниками якого в компанії є довгострокові контракти. За даними Kpler, партнерами Trafigura в США виступають ЗПГ-заводи Freeport LNG,Cheniere Sabine Pass та Corpus Christi. Не виключається також закупівля нових вантажів ЗПГ на спотовому ринку.

Крім угоди з Trafigura, найбільша економіка Європи має домовленості з американським мейджором ConocoPhillips, який щонайменше 15 років доставлятиме катарський ЗПГ на майбутній ЗПГ-термінал у Брюнсбюттелі – щорічно 2 млн тонн від виробника QatarEnergy.

Укладена минулого тижня 20-річна угода американської Sempra Energy з транснаціональним нафтохімічним гігантом Ineos, що контролює найбагатший британець Джим Реткліфф, також обіцяє доставку 1,4 млн тонн ЗПГ в Брюнсбюттель із нового експортного проєкту Port Arthur LNG.

Посередники та ризики. Схоже, Німеччина зробила ставку не на укладання прямих контрактів із виробниками газу, а на співпрацю з посередниками – великими компаніями.

Якщо проводити паралелі з минулими практиками на українському газовому ринку, то такий підхід може погрожувати великими корупційними ризиками та політичними зловживаннями, особливо коли йдеться про міжнародні торговельні операції. Але часи змінюються. Правоохоронці США та Великої Британії останніми роками пильно стежать за діяльністю глобальних трейдерів і мейджорів на нафтогазовому ринку, викриваючи їх зловживання в різних країнах.

Останній такий приклад, що набув неабиякого резонансу в ділових колах, стосується трейдера Glencore (Баар, Швейцарія), який 5 грудня погодився виплатити Демократичній Республіці Конго (ДРК) $180 млн для покриття всіх претензій, пов’язаних«з будь-якими корупційними діями»компанії у 2007–2018 роках.

У листопаді лондонський суд оштрафував Glencore на $340 млн після того, як компанія визнала себе винною «у координації широкомасштабних спроб підкупу державних чиновників за доступ до нафтових вантажів по всій Африц». Загалом Glencore очікує сплата близько $1,5 млрд штрафу – тільки тоді правоохоронці зможуть закрити всі три справи щодо хабарництва та маніпуляцій у ДРК.

Наскільки виправданою є така модель роботи? Поява посередників у торговельних угодах історично пов’язана не зі зловживаннями, а з вигодою, яку вони здатні принести споживачам та продавцям. Їхня участь дозволяє розрубати гордіїв вузол між учасниками ринку, що мають протилежну мету.

Це особливо стосується сучасних умов газової торгівлі. Виробники й експортери «блакитного палива» прагнуть довгострокових угод – зазвичай мінімум на 20 років – для гарантованої підтримки високовартісних інфраструктурних проєктів. А покупці в Європі надають перевагу короткостроковим угодам, тому що дотримуються стратегії поступового скорочення залежності від викопного палива. Під тиском кліматичних активістів газ опинився в чорному списку, незважаючи на лояльність євробюрократів, що визнали його «зеленим» енергоресурсом, безпечним для навколишнього середовища.

Вочевидь, до збільшення посередників у постачанні енергоносіїв треба готуватися й Україні. Навіть у час війни міжнародні енерготрейдери не втрачають інтересу до нашої країни. Зокрема, на сайті Trafigura нещодавно з’явилася україномовна версія. Це свідчить про готовність торгового дому розширювати співпрацю з нашою країною на газовому ринку, що почалася ще 2016 року.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло