Об’єднання заради посилення: за лаштунками Проєкту ПРООН «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні»

Нещодавно у kmbs завершилася навчальна програма Проєкту ПРООН «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні», під час якої учасники отримували знання та практичні навички для розвитку організаційної, управлінської та фінансової спроможності своїх бізнес-об'єднань (БО), розробляли й захищали стратегії подальшого розвитку. Як народився цей Проєкт? Які завдання ставили перед собою організатори, і яких результатів вдалося досягти учасникам?

Лідерство, зростання, зв’язки

Проєкт ПРООН «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» створено у співпраці з Міністерством економіки України і за підтримки Швейцарії. Цей проєкт спрямовано на прискорення розвитку сектора ММСП шляхом зміцнення потенціалу членських бізнес-об'єднань.

Перша фаза Проєкту відбувалася у 2015-2018 роках, тоді у програмі брало учать 7 бізнес-об’єднань України. «Метою було з’ясувати, чому в Україні на 25 році незалежності, за наявності розвиненої підприємницької спільноти, з понад 1 млн суб’єктів до БО входить лише 3-5%», – розповідає координатор Проєкту Владлен Сисун.

Владлен Сисун, координатор Проєкту

Значить, на відміну від великого бізнесу, мікро-, малий та середній не є згуртованими, а голос підприємців на державному рівні почути важко. «Бізнесу потрібна “нервова система”, і в усьому світі нею є бізнес-об’єднання», – каже координатор Проєкту. Відповідно, серед завдань було посилення розвитку членства, організаційної спроможності БО, спроможності ставати фінансово незалежними й залучати кошти. І, зрештою, у межах програми планувалося навчати БО кооперуватися та робити колаборації.

«Також на початку співпраці з kmbs ми замислилися: а чому бізнес-об’єднання такі малі? – ділиться пан Владлен. – Типове “живе” БО – це клуб із 40-80 підприємців, який може існувати десятиліттями, але не зростати. Так, наче вперся у стелю. Це спостереження допомогло нам усвідомити: у центрі об’єднання завжди є лідер – людина, яка задає формат БО. І масштаб його особистості, наче у дзеркалі, відображається на масштабі організації. Отже, ідея нашої програми – через лідера вплинути на увесь сектор».

Перша фаза була вдалою: 6 із 7 організацій-учасниць значно зросли (деякі – у декілька разів) й посилилися. А з 2020 року почалася друга фаза Проєкту, яка стала масштабнішою – у ній узяли участь 27 БО, серед яких 7 торгово-промислових палат та 12 галузевих членських БО. Організації, які увійшли до складу учасників, відбиралися на конкурсній основі зі 120 кандидатів.

Друга фаза: завдання та навчання

Надзавданнями програми були розвиток лідерів БО, розвиток команд, створення стратегій БО та формування звички БО навчатися. «Важливим елементом програми було формування звички бізнес-об’єднань навчатися. У БО зазвичай не дуже великі команди, і вони занурені в операційну діяльність. Проєкт став для них можливістю піднятися над “операційкою”. Завданням бізнес-школи було показати учасникам цінність навчання, як воно допомагає їм по-новому подивитися на свій розвиток, будувати нові зв’язки, гуртує БО між собою на базі спільної мови», – коментує Едуард Мальцев, заступник декана kmbs.

Едуард Мальцев, заступник декана kmbs

На них чекали 9 насичених навчальних модулів. Перші шість із них були аудиторними, а 7-9 мали бути призначені для роботи над стратегіями та захисту. Але на середині навчання почалася війна. Програмі довелося зробити паузу на два місяці, але вже у травні навчання відновилося і навіть вийшло на новий рівень. Адже в умовах війни кожне з БО стало гуманітарним центром, а завдяки програмі учасники змогли зайнятися навчанням підприємців та відродженням бізнесу на своїх територіях.

Продовження програми відбувалося з додаванням онлайн-компоненти. Власне, у неї від початку закладався онлайн-елемент, адже навчатися мали як керівники, так і фахівці БО. І якщо керівники мали бути присутніми офлайн, то для фахівців передбачалася саме онлайн-присутність. Війна змусила активувати опцію онлайн відвідування занять для усіх.

«Також під час війни ми додали до програми індивідуальний та груповий коучинг та фасилітацію – аби зміцнити єдність команд, покращити спільне розуміння їхніх завдань та посилити їхню залученість до процесу стратегування», – каже пан Едуард. Тому частина стратегування відбувалася на фасилітованих сесіях із професійними фасилітаторами. Вони допомагали командам структурувати обговорення та доходити до результату.

Загалом за час навчання учасники ознайомилися з такими курсами: «Персональний розвиток управлінця», «Менеджмент БО», «Управління персоналом», «Управління проєктами та програмами», «Маркетинг БО», «Фінанси БО», «Комунікації БО» та «Урядування та адвокація».

Стратегії та захист

Завершувала програму ділова гра «Захист стратегії БО», яка допомогла учасникам отримати досвід колегіальної роботи. Її співавторка та професорка kmbs Олена Сапожкова розповіла: «kmbs вже давно використовує формат ділової гри на програмах Executive МВА та Presidents’ MBA, і він завжди дає учасниками новий погляд, нове розуміння».

Олена Сапожкова, професорка kmbs

Ділова гра для Проєкту була дещо модифікованою, адже вона проводилася для БО, а не бізнесу. Учасників розділили на дві команди: «керівники», які презентують стратегії БО, і «наглядова рада». Наглядова рада мала оцінити кожну стратегію та обрати найкращу пропозицію. А керівники презентували стратегії та колегіально оцінювали рольову спроможність наглядової ради. Ділова гра проводилася на двох модулях, тому кожен з учасників програми зміг побувати в обох ролях.

«Результатом гри стало те, що учасники отримали досвід колегіального прийняття рішень, зрозуміли, що це доволі складно. З кожною презентацією коментарі ставали глибшими, а учасники – дедалі зацікавленішими у роботі колег, починали співпереживати», – розповідає пані Олена.

«У більшості учасників Проєкту до початку програми не було стратегії як такої – хіба що плани, які називалися стратегіями, або стратегії-лозунги, – продовжує вона. – Упродовж навчання учасники працювали з професійними фасилітаторами, проводили стратегічні сесії зі стейкхолдерами та засновниками. І, зрештою, те, що вони напрацювали, і представляли на захисті. Можливо, ці стратегії не є ідеальними, але учасники зрозуміли, як на стратегічному рівні думати про майбутнє, як його бачити й планувати».

Учасник програми Ігор Бартків, перший віцепрезидент Івано-Франківської ТПП, поділився: «Участь у програмі дала нам можливість систематизувати стратегію Палати, відкрила багато шляхів для розвитку організації, значно розширила наше коло контактів та відкрила для нас позиціонування у фокусі партнерських об'єднань. З головного – необхідність впровадження багаторівневого членства, постійна розробка нових послуг та кооперація з іншими бізнес-об'єднаннями, перш за все, в напрямку адвокації».

«На початку навчання учасники часто говорили: “Все погано, усе пропало”. Але після роботи з коучами та навчання, вже на захисті стратегій, таких розмов не було взагалі. Усі дбають про те, що буде далі, як відновлюватися, перезапускатися, допомагати бізнесу, що можна зробити навіть із обмеженими ресурсами тощо. Відбулася переорієнтація на позитив, розвиток, пошук можливостей (а вони є й сьогодні) та активні дії», – підсумовує Олена Сапожкова.

Що далі?

Великою цінністю Проєкту стало формування спільноти однодумців. Лідери 27 провідних бізнес-об'єднань України побачили та почули один одного, зрозуміли, хто чим живе, і, зрештою, постало комм’юніті: вони створили консорціуми, запустили спільні проєкти. І це попри війну! Учасники й зараз продовжують спільно працювати над покращенням своїх планів, збираються, запрошують фасилітаторів та коучів.

«Зараз ми спостерігаємо шалений рівень зв’язків. Практично кожна організація тепер має 10-12 партнерських контактів з іншими БО. Отже, програма допомогла створити дійсно сталі зв’язки, сформувати ядро спільноти», – каже Владлен Сисун.

Тетяна Тарасенко, керівниця проєктів Української Асоціації Меблевиків

Тетяна Тарасенко, керівниця проєктів Української Асоціації Меблевиків, підтверджує, що програма для неї стала місцем для плідного нетворкінгу з іншими асоціаціями. «Навчання в kmbs надало не тільки нову інформацію, як певні інсайти, які згодом ми імплементували в роботу УАМ. Навчання надихнуло на створення власної академії FBA в рамках асоціації, адже ми зрозуміли, що галузеве професійне навчання – це дуже важливо для наших учасників. Цінним для команди стала робота з коучем, вона допомогла сфокусуватися на головному та розставити пріоритети. Плідною та продуктивною виявилась і робота на стратегічній сесії з фасилітатором.

Упродовж курсу ми додали у свою роботу новий вид членства в УАМ – інформаційне членство, яке плануємо запустити найближчим часом. Дуже корисною виявилась грантова програма, яка допомогла запустити В2В-платформу UBB (Ukrainian Brave Business), за допомогою якої український виробник може проводити онлайн В2В-зустрічі з потенційними замовниками. Зараз ми активно просуваємо її як в Україні, так і за кордоном».

Ганна Черкашина, голова правління «Клубу Ділових Жінок МЛТ»

А Ганна Черкашина, голова правління «Клубу Ділових Жінок МЛТ», розповіла: «Окрім нового оточення та можливості спілкуватися, обмінюватися досвідом із колегами з інших громадських організацій, програма дала мені знання щодо створення сильної, системної організації з чітким розуміння місії та завдань. Уже сьогодні можна сказати, що програма не лише посприяла тому, що локальна жіноча організація не розпалася через окупацію, але й набула чіткого та конкретного вектора подальшого розвитку.

Також програма відкрила для мене нові можливості та допомогла самовизначитися зі своєю професійною діяльністю. До неї свою участь у бізнес-об'єднанні я сприймала як паралельну діяльність та громадське навантаження, думаю, через брак досвіду та знань у цій сфері діяльності. Зараз я чітко бачу себе лідером бізнес-об'єднання, активно працюю над створенням проєктів, програм та галузевих кластерів».

Сьогодні організації займаються реалізацією своїх стратегій, а Проєкт продовжує опікуватися розвитком бізнес-об’єднань, які взяли участь у програмі, й робитимете це упродовж наступних 1-1,5 років. Зрештою, розвиваючи БО – донори вкладаються у зміцнення українського бізнесу та, як наслідок, української держави.

Навчальну програму було проведено в рамках швейцарсько-українського Проєкту “Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні”, який впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні у співпраці з Міністерством економіки України і за підтримки Швейцарії.