Представниця телеком-регулятора: «Більшості українців вигідно користуватися українськими SIM-картами в роумінгу»

Представниця телеком-регулятора: «Більшості українців вигідно користуватися українськими SIM-картами в роумінгу»

Лілія Мальон – про те, як Україна під'єднується до роумінгового простору ЄС

This text is also available in English
Представниця телеком-регулятора: «Більшості українців вигідно користуватися українськими SIM-картами в роумінгу»

Нещодавно Рада ЄС підтримала приєднання України до роумінгового простору ЄС – Roam Like At Home (RLAH). Про це повідомив міністр цифрової трансформації й віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України Михайло Федоров. Які наступні кроки має зробити Рада ЄС та Україна? Коли українці зможуть користуватися привілеями RLAH та в чому вони полягають? Чи будуть суттєво відрізнятися тарифи від нинішніх пакетів послуг, які запустили українські оператори після підписання Спільної угоди про доступний роумінг для українців в ЄС? Про це та багато іншого раніше в бесіді з Mind розповідала член НКЕК Лілія Мальон.

Нагадаємо: спочатку європейські та українські оператори підписали нову Спільну заяву про доступний роумінг для українців в ЄС. Про це нещодавно оголосив телеком-регулятор – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК).

– Угоду-таки продовжили. Як вдалося вмовити європейських операторів?

– Вперше Спільна заява про доступний роумінг для українців в ЄС була підписана 8 квітня 2022 року. Для європейських операторів це був крок солідарності. Вони зробили його на власних добровільних засадах, за що ми вдячні. Тоді складно було прогнозувати тривалість бойових дій, тому строк дії заяви узгодили на три місяці. Відверто кажучи, на той час було важко усвідомили, що війна може тривати так довго – ще цілих три місяці…

Згодом нам – НКЕК – довелося докладати зусиль, щоб угода діяла й надалі. Не обійшлось і без політичної підтримки цього процесу як з української, так і європейської сторін. Перший раз її продовжили в липні, другий – у жовтні. Наприкінці 2022 року зрозуміли, що заяву потрібно продовжувати й надалі. Але є необхідність її оновити. Це було зрозуміло і з даних моніторингу, який ми проводимо як самостійно, так і спільно з Органом європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC). Побачили, що маємо чітку тенденцію збільшення споживання послуг українцями, які вимушено продовжують перебувати в ЄС. Для людей роумінг починав ставати базовою послугою, відповідно дуже змінюється споживацька поведінка.

Тож почали ще одну серію перемовин. У підсумку з 9 січня 2023 року почала діяти нова Спільна заява (хоча офіційно розповісти про неї ми змогли тільки нещодавно – після заяви президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн).

Головна новела документу – вдалося розширити перелік типів дзвінків, до яких застосовуються міжоператорські знижки. Відповідно розширився перелік операторів, які долучилися до Спільної заяви. Відтепер наші роумери можуть телефонувати й на фіксовані номери за прийнятними тарифами (у деяких випадках і безкоштовно). До попередніх учасників угоди з української сторони («Київстар», «Vodafone Україна», lifecell) доєдналися «Укртелеком», «Датагруп», Vega та «ТриМоб». Тобто зараз охоплюється найбільший сегмент вітчизняного ринку.

З європейської сторони у квітні 2022 року до угоди приєдналися 24 оператори, а в  листопаді їх було вже 45. Зараз назвати точну кількість важко: нову Спільну заяву підписали 20 європейських операторів / груп компаній. Наприклад, Vodafone – велика група операторів. Але ми її рахуємо як одного учасника угоди.

Заява відкрита до приєднання в будь-який момент для всіх операторів. І це дуже добре працює. Застосовується ефект «доміно»: на старті документ підписує одна група – інші дивляться, як все це працює, –  органічно підтягуються. Наприклад, нещодавно приєдналися оператори з Мальти. До цього ця країна не покривалася пільговим роумінгом. Очікуємо, що й надалі кількість підписантів з європейської сторони буде збільшуватися. Проте основна когорта операторів, які покривають ринок ЄС, уже є.

Зараз підписали Спільну заяву на шість місяців, що також є новелою. Якщо війна не закінчиться – строк дії документа, сподіваємося, знову буде продовжено. Важкість процесу полягає в координації синхронності дій між операторами та, власне, їхньої залученості. Саме тому процес більшою мірою координується Європейською комісією та НКЕК. Безумовно, оператори працюють на своєму рівні постійно, але, щоб усе було синхронно, процес, зокрема й переговорний, забезпечуємо ми.

– Втім, напевно, для європейських операторів це не дуже вигідна історія?

– З одного боку, так. З іншого – бізнес є бізнес. Якщо б бізнес був явно збитковим – ніхто б в цю історію довго не грався. Якщо б угода була настільки невигідною європейським операторам, не думаю, щоб було можливо й надалі її продовжувати. Безумовно, без дії угоди, гравці потенційно мали б більші доходи.

Втім європейські оператори отримують свою вигоду: наші громадяни користуються як українськими, так і локальними SIM-картами. Тобто європейський ринок, окрім роумерів, отримав і клієнтську базу, яка сплачує абонплату.

Конкуренція на ринку здебільшого зводиться до одного – кількості абонентів. І європейські оператори надбали велику абонбазу, не докладаючи для цього зусиль. Безумовно, вони зробили суперпоступки. Цього не варто недооцінювати. Але й певну вигоду вони із цього мають.

– Скільки українців користуються цим пільговим роумінгом? Яка динаміка з початку повномасштабного вторгнення та про що вона свідчить?  

– Ми постійно відстежуємо кількість активних українських sim-карт. Динаміка насправді дуже цікава. Вона демонструє декілька «речей»: чисельність наших громадян e ЄС, кількість абонентів, які зберігають українські SIM-карти, а також наскільки заходи, яких вживають оператори в рамках Спільної заяви й не тільки, є релевантними та доступними.

Отже, в січні 2022 року – а це почасти туристичний сезон – у нас було 2 млн роумерів. У низький сезон, наприклад, у березні або жовтні ця цифра могла бути приблизно 1,4–1,6 млн. Після повномасштабного вторгнення кількість користувачів, звісно, стрімко зросла. У лютому їх було вже 2,4 млн, у березні – 5 млн. Потім поступово «картина» стабілізувалася. З липня до грудня кількість роумерів коливається в межах 3,9–4,4 млн.

Чому коливається? Багато громадян повертається в Україну на пів місяця-місяць або їдуть в інші країни, а потім знову – в ЄС. Втім статистика не означає, що 500 000 українців повністю перейшли на локальні SIM-карти, відмовившись від українських. Так, деякі абоненті вибрали місцевих операторів, але це не такий великий відсоток.

Також цікава динаміка простежується й у споживацькій поведінці. У січні 2022 року один абонент у середньому використовував 3 хвилини дзвінків у роумінгу, у березні – 17, у грудні – уже 52. Красномовно й споживання трафіку: якщо в березні мали в середньому 0,5 Гб на одного абонента, то в грудні – 3,6 Гб.

Тож, підсумовуючи: цифри свідчать, що більшості українців вигідно користуватися українськими SIM-картами. Тарифи в роумінгу вітчизняних операторів значно нижчі за європейські.

– Наскільки?

– Абонплата європейських операторів стартує приблизно з 5 євро, а середнє значення – 10–15 євро. «Вилка» залежить від країни, локального гравця та самого пакету послуг. Наприклад, у Румунії тариф може бути як за 2 євро, так і орієнтовно за 15 євро на місяць, якщо це бізнес-пакет. У Польщі – приблизно до 10 євро. У Ліхтенштейні, Швейцарії, Бельгії абонплата може досягати й 30 євро на місяць. 

– Тобто українським оператором поки що можна розслабитися?

– Не думаю, що вони планують розслаблятися (сміється). Готуємося приєднатися до роумінгового простору ЄС – Roam Like At Home (RLAH). До речі, співпраця з європейськими операторами в рамках заяви стала чудовим інструментом синхронізації двох ринків. Це унікальний місточок і тест-драйв, який на практиці дозволяє налагодити технічні процеси та добре підготуватися до входження в єдиний роумінговий простір ЄС.

– Україна вже багато років намагається долучитися до роумінгового простору ЄС. Коли нарешті це може статися та за яких умов?

– Займаюся цим напрямом із 2016 року. Війна все змінила: і пріоритети, і процеси та прискорила динаміку. У переддень Саміту Україна – ЄС президент України анонсував оновлений план пріоритетних заходів щодо посилення імплементації поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом і подальшої інтеграції секторів економіки України та ринку ЄС на наступні два роки. Серед пріоритетів – приєднання до роумінгового простору ЄС.

– Тобто Roam Like At Home нас очікує на початку 2025 року?

– Сподіваються, швидше. Втім це дуже важкий процес. По-перше, країни ЄС відбудовували політику RLAH протягом 15 років. Робили це поступово й постійно видозмінювали регулювання. По-друге, згідно з принципом Євросоюзу, внутрішні правила не поширюються на будь-яку третю країну, яка не є членом ЄС. А зараз ми фактично створюємо прецедент: Україна на тих самих принципах і умовах приєднається до внутрішнього ринку роумінгу, не будучи країною Євросоюзу.

Це передбачає важкий юридичний процес і механізм самого приєднання. Тож останні п'ять місяців працюємо над цим разом із партнерами з Європейської комісії. Нещодавно визначили юридичний механізм та запустили перший етап. Він буде декілька компонентний.

Найближчим часом Україна перейде до напрацювання й внесення змін до українського законодавства (тобто будемо імплементувати норми та принципи регулювання роумінгу, закладені в ЄС). Як тільки це зробимо – ЄС почне оцінку нашої роботи. Після цього, власне, і має бути рішення між Україною і ЄС про дату приєднання та фактичного старту RLAH.

Усю підготовчу роботу вже зробили, як тільки завершимо законодавчий процес  – м'яч буде на стороні ЄС. Сподіваюся, вони швидко здійснять оцінку й ухвалять рішення про приєднання.

– Що зміниться для українських абонентів?

– Зараз у рамках Спільної заяви послуги доступного роумінгу надаються перманентно. А Roam Like At Home за своєю суттю створений для короткострокового перебування в роумінгу – туризму, тож має чіткі обмеження по часу користування (3–4 місяці). Втім, якщо війна не закінчиться до старту RLAH, наші люди, які вимушено перебувають за кордоном, мають й надалі отримувати перманенті послуги. Тож зараз шукаємо й таке рішення. Хоча дуже сподіваємося, що воно не знадобиться.

Для споживача все буде просто: перетинаєш кордон з ЄС – отримуєш Roam Like At Home. Ні, це буде не безкоштовний роумінг, як іноді стверджується. Безкоштовних послуг не буває. Коли пропонують щось безкоштовне – це aбо демпінг, або введення споживача в оману. RLAH означає: коли абонент перебуває роумінгу, він отримує свій домашній пакет послуг із певною абонплатою, яка містить і послуги роумінгу.

– Раніше ви розповідали, що спільно з Держспецзв’язку працюєте над тим, щоб отримати кошти від Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) на відновлення української інфраструктури. Уже вдалося?

– Поки ухвалили резолюцію про відновлення інфраструктури та зробили оцінку пошкодження телекомунікаційної інфраструктури й понесених втрат станом на початок вересня. В МСЕ створено фонд, куди країни-члени можуть перераховувати кошти.

Але для повноцінного запуску роботи фонду потрібно ще пройти юридичні процедури. Разом із ними ініціюємо свіжу оцінку пошкоджень. Робота триває, але не будемо забувати, що МСЕ – агенція ООН, яка має 193 країни-члени, тож деякі процеси відбуваються досить повільно. Тому наразі не можу сказати, чи вже надходять кошти в фонд.

– Чи є вже механізм розподілу коштів між операторами?

– МСЕ – не фінансова організація, вона не може видавати «живі» гроші та надавати їх приватним компаніям. Допомога буде тільки на рівні країни та передбачає два напрями: фінансування інфраструктурних проєктів і постачання обладнання, яке необхідно для відновлення пошкоджених мереж або розгортання нових, якщо відновити неможливо.

– Які саме проєкти фінансуватимуться?

– Перелік ще не сформований. Поки можу гіпотетично припустити, що в пріоритеті має бути відновлення мереж мобільного та фіксованого зв'язку на звільнених територіях. Зараз головне, щоб ці кошти «народилися» і було ухвалено принципове рішення про розподілення.

– Можливо, членам МСЕ було б простіше надавати гроші, якщо б бачили, в що саме їх інвестують?

– Так, звісно. Україна надасть повний обсяг необхідної інформації. Але маємо розуміти: одна справа – наше бажання, інша – бюрократичні процедури МСЕ. До речі, багато країн – членів МСЕ вже зараз напряму передають кошти в Україну. Коли ж гроші поступають у фонд, вмикається більш складний механізм.

– У МСЕ входять вендори телеком-обладнання. Ericsson та Nokia заявили про вихід із російського ринку. Позиції Huawei і ZTE дещо «туманні». Чи може МСЕ вплинути на дотримання санкцій всіма вендорами?

– Складне питання. У теорії ми можемо вимагати це тільки від резидентів країн, які запровадили санкції. На практиці, не впевнена, що у МСЕ є підстави тиснути на китайські Huawei і ZTE.

– Давайте повернемося до українського ринку. Чи надають оператори регулятору дані про розмір збитків від руйнування інфраструктури, крадіжки обладнання окупантами, падіння доходів через зменшення кількості абонентів тощо?

– Таку статистику оператори не мають нам подавати. Втім вона важлива. Саме тому регулятор самостійно розробив підхід до обрахування понесених втрат. У перші місяці війни збирання, обрахування будь-якої інформації було суперзатратною історією для операторів, у них просто не було на це ресурсу.

Тож ми розробили формулу й підрахували орієнтовні збитки: $600 млн – прямі втрати від пошкодження мобільних та фіксованих мереж станом на червень. Ці дані згодом використовували Світовий банк і Київська школа економіки у своїх власних оцінках втрат та звітах. Звісно, зараз ця сума «дещо» більша.

– Чи можливе відшкодування збитків від країни-агресора? З 2014 року не пам’ятаю таких кейсів.

– Відверто скажу, не пам'ятаю таких звернень чи кейсів із боку операторів. Імовірно, це історія за дужками.

– Чим зараз регулятор може допомогти?

– Це питання курує уряд. Є проект Плану відновлення України. Документ розроблений Національною радою з відновлення України від наслідків війни. Ми також були долучені до роботи у відповідній тематичні групі. Тож відновлення зруйнованих мереж електронних комунікацій включено до загального плану.

– Тобто після перемоги оператори мають підбити збитки та надати уряду?

– Так. Важливо, що сектор електронних комунікацій уже серед сфер, які включено до плану відновлення, і які мають хоча б орієнтовні цифри понесених втрат. Ці дані включаються в загальні потреби України на відновлення. Регулятор та Мінцифри доклали зусиль, щоб про телеком не забули.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло