Вузький коридор: з 19 березня має бути пролонговано зернову угоду. росія висуває нові вимоги. Чи буде продовжено експорт зерна з України?
До формального закінчення Чорноморської зернової ініціативи залишається півтора тижні – і досі немає гарантій її продовження
Угода про експорт зерна з портів Великої Одеси, укладена 22 липня 2022 року у Стамбулі, підійшла до закінчення чергового 120-денного звітного періоду. 18 березня домовленість має обнулитися або бути продовжена. Попри те, що минулого разу, у листопаді, переукладання договору відбувалося набагато драматичніше – з гучним лясканням дверима росією – а зараз навколо зернового питання встановилося відносне затишшя, рівень напруженості досяг максимуму. Та й перспективи експорту лишаються туманними.
Для продовження угоди достатньо, щоб жодна зі сторін не висловила заперечень. Однак, як і торік восени, слово взяла росія.
1 березня російське МЗС заявило, що Київ має намір «звинуватити збройні сили російської федерації в нібито завданні невибіркових ударів по радіаційно небезпечних об'єктах, які здатні призвести до витікання радіоактивних речовин і зараження місцевості» і для цього нібито доставив в порти Великої Одеси інгредієнти для створення бомби».
Візит генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша до Києва 8 березня лише підкреслив, що сторони далекі від узгодженої позиції. А тому знову потрібне втручання міжнародних інституцій.
З початку дії «зернового коридору» – де-факто з вересня 2022 року – Україна експортувала майже 23 млн тонн зерна. Майже половину цього обсягу становила кукурудза. Цей канал збуту залишається критично важливим і безальтернативним для аграрної галузі.
Mind розбирався, чому напруженість навколо Стамбульської угоди знову досягла апогею і які шанси на її продовження.
Чому з боку рф виникають претензії, окрім очевидного мотиву – послабити економіку України? Справді, очевидно успішна міжнародна торгівля України, яка дозволяє підтримувати стабільність національної валюти, навряд чи тішить агресора.
Однак правда й у тому, що внаслідок зернової угоди інтереси рф не були реалізовані, хоча це було обіцяно.
Паралельно із зерновою угодою між рф та ООН було підписано двосторонній документ, згідно з яким остання зобов'язалася сприяти постачанню російської агропродукції – насамперед добрив – на зовнішні ринки.
І хоча зернова частина угоди успішно виконується, прогрес у частині меморандуму «росія – ООН» щодо активізації російського аграрного експорту та постачання добрив близький до нуля.
Найімовірніше, справа не у свідомому саботажі ООН, яка, можливо, і хотіла б виконати цю частину домовленостей. Однак приймаючи сторони – покупці, скільки б їх не запевняли, що на харчову частину російських товарів обмеження не поширюються, воліють перестрахуватися та вдаються до самосанкцій. Як наслідок, для операцій із рф зберігаються обмеження на банківські платежі, страховки й підвищені ставки фрахту для портів тощо.
«Вивозу російської сільгосппродукції створюються відверті перешкоди по всьому світу, хоч би як не переконували всіх у зворотному представники ЄС», – заявив російський міністр закордонних справ сергій лавров, виступаючи в Нью-Делі 2 березня.
МЗС рф опублікувало заяву, якою вкотре дало зрозуміти, що росія «не бачить сенсу в збереженні угоди, якщо вона не дотримується в частині російських інтересів».
Чого хоче досягти рф в обмін на пролонгацію Стамбульської угоди? Офіційних даних немає.
Згідно ж із кулуарними інсайдами, вимога москви номер один – перепідключення до міжнародної системи платежів SWIFT россільгоспбанку, який є посередником при фінансуванні аграрних угод. У Єврокомісії ще кілька місяців тому заявили, що розглянуть цю можливість, проте поки що не поспішають цього робити.
Також залишається актуальним питання відновлення експорту російського аміаку аміакопроводом Тольятті – Одеса, який не працює з 24 лютого 2022 року. На сьогодні сторони не розуміють, як гарантувати безпеку такого прокачування – будь-яка помилка загрожує екологічною катастрофою на Одещині. москва може вимагати офіційно прописати ці пункти в угоді.
Що потрібно Україні? Насамперед – продовження експорту зерна. Особливо це важливо напередодні весняної посівної, щоб дати аграріям сигнал про можливість планувати свою діяльність і гарантувати збут майбутнього врожаю.
Чорноморські порти, через які перевалювалося 90% агропродукції на зовнішні ринки до 24 лютого 2022 року, і зараз залишаються безальтернативними каналами збуту – залізниця, незважаючи на всі старання та модернізацію, не здатна їх замістити.
Завдання максимум – розширити горизонт планування зі 120 днів до року, а також включити до переліку портів, з яких може здійснюватись експорт, порт Миколаєва, який до повномасштабного вторгнення перевалював третину всього експорту зерна.
Зазначимо, що за нинішніх затримок на етапі інспекції в Босфорі залишаються недозавантаженими навіть одеські порти. Крім того, відвантаження з Миколаєва неможливі до звільнення Кінбурзької коси через військові ризики, що зберігаються.
Якою є позиція ООН? Організація як одна із сторін – підписантів угоди очікувано наполягає на її продовженні.
Глава ООН Антоніу Гутерріш під час візиту до Києва наголосив на необхідності продовження угоди, використавши формулювання «критично важливо».
«Я хочу наголосити на винятковій важливості пролонгації Чорноморської зернової ініціативи 18 березня та роботи зі створення умов для максимально можливого використання транспортної інфраструктури в Чорному морі відповідно до мети ініціативи, – сказав Гутерріш на пресконференції в Києві. – Експорт українських, а також російських продуктів харчування й добрив має важливе значення для глобальної продовольчої безпеки та цін на продукти харчування».
Якою є позиція Туреччини як гаранта угоди? Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що Анкара старанно працює над продовженням ініціативи.
Однак через те, що турецький уряд зосереджений насамперед на ліквідації наслідків руйнівного землетрусу, фокус уваги з інших питань, зокрема зернової ініціативи, зміщений.
Так продовжать чи ні? З вірогідністю 90% Чорноморську зернову ініціативу буде продовжено. Але жодна із сторін не отримає 100% бажаного.
Найімовірніше, строк у 120 днів збережеться, а чітких гарантій експорту своїх товарів рф не отримає. Але при цьому збереже важіль впливу на інтенсивність торгівлі, затягуючи інспекції українських судів.
Світова увага до функціонування «зернового коридору» надто велика – на його продовженні наполягають країни «Великої сімки» і навіть Китай.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: editor@mind.ua.
