Зірка Африки: як і навіщо росія закріплюється на Чорному континенті

Топновина світового продовольчого ринку минулого тижня, яка, на відміну від продовження дії «зернового коридору», пройшла майже непоміченою в Україні – передача африканській країні Малаві безкоштовної партії російських мінеральних добрив.

Попри те що ця транзакція здійснювалася в рамках гуманітарної місії, обставлена вона була в кращих, точніше гірших традиціях російського імперства – російський гімн, триколор, що розвивається, і присутність посла рф не залишали сумнівів, кому невелика, але значуща в дипломатичному сенсі африканська країна завдячує порятунком від голоду.

Передача добрив урочисто відбулася в селищі Мквінда, вантаж прийняв міністр сільського господарства Малаві Самуель Кавале.

«Ви прийшли нам на допомогу, коли ми найбільше мали у вас потребу», – цитує міністра британська The Guardian, описуючи рф як «справжнього друга». Фермери встали на знак поваги до своїх російських гостей.

Аграріям Малаві було передано 20 000 тон добрив – азот, фосфат і калій. Однак це лише перша в черзі подібних місій із пожертвуваних 260 000 тонн російських добрив африканським країнам, що найбільш схильні до ризиків у продовольчій безпеці.

Mind розбирався, чим така важлива Африка для росії і чим це може загрожувати Україні.

Про які добрива йдеться та чому росія роздає їх безкоштовно?

Торік російська хімічна компанія «Уралхім-Уралкалій» пожертвувала 260 000 тонн добрив африканським країнам, які були внесені ООН до списку країн із найбільшими продовольчими ризиками.

Засновник «Уралхім-Уралкалій» Дмитрій Мазепін перебуває під персональними санкціями через зв'язки з владіміром путіним. Щоб знизити негативний вплив свого статусу на роботу компанії, він залишив посаду генерального директора і продав контрольний пакет акцій.

Пожертвування «Уралхіму» поставляється та розподіляється за посередництвом Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) ООН, а отже, російська  компанія є офіційним партнером гуманітарної місії. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш привітав пожертву «Уралхіму» і подякував урядам, які зробили це можливим, зокрема російському.

Зазначимо, що продати цю партію поза гуманітарною місією «Уралхіму» навряд чи вдалося б: попри те що формально продовольство та добрива не підпадають під санкції, потенційні покупці намагаються уникати будь-яких угод із російськими товарами, тож торік партії добрив застрягли в європейських доках. Навіть під егідою ООН знадобилося майже п'ять місяців, щоб добрива дісталися Малаві.

Уточнимо: рф – офіційний партнер Всесвітньої продовольчої програми?

Так. ВПП працює з росією, як і з іншими державами – членами ООН у рамках гуманітарних місій.

Чи справді безкоштовні добрива – це вагомий аргумент в Африці?

Так, і складно переоцінити його важливість.

Уряд у Малаві та деяких інших африканських країнах субсидує фермерів добривами. Зазвичай йдеться про два-три мішки на господарство. Цього недостатньо, щоб забезпечити видимий приріст ефективності виробництва, крім того, цього року багато фермерів цієї матеріальної дотації так і не дочекалися, тож були змушені вирощувати врожай без добрив.

У Малаві 80% населення є дрібними фермерами, які ведуть натуральне господарство. Без стимулювання вирощених урожаїв не вистачить, щоб прогодувати населення, тому наявність NPK – це буквально питання життя та смерті.

Іронічно, що саме вторгнення росії в Україну призвело до рекордних цін на світовому ринку добрив, що зробило їх недоступними для покупців з африканських країн. Наприкінці 2022 року вартість NPK нарешті почала знижуватися, але вона все ще вдвічі вища за доковідний  рівень.

Наскільки значуща для африканських споживачів етична складова, яка не допускає будь-яких угод із росією?

Мінімально, а радше близька до нуля.

Африканських фермерів не турбує походження ресурсу, який зрештою дозволить їхнім сім'ям вижити. Навіть навесні 2022 року, коли через агресію росії та блокаду Чорного моря Україна зупинила експорт зерна, що призвело до рекордного зростання цін на продовольство, лідери Африканського союзу приїжджали до рф та вели перемовини з владіміром путіним про прямі постачання продовольства.

Чому саме Малаві?

Ця країна не має виходу до моря, і загроза голоду тут одна з найвищих. Купівельна спроможність населення знизилася через 25%-ву девальвацію національної валюти.

При цьому Малаві знаходиться в центрі дипломатичної боротьби за вплив на Африканському континенті.

Російська пожертва допоможе виробити 800 000 тонн кукурудзи та нагодувати 400 000 сімей

Куди далі буде спрямовано російську гуманітарну експансію?

Наступною у списку одержувачів добрив «Уралхіму» стоїть Кенія, постачання має відбутися найближчими місяцями.

При цьому компанія «Уралхім» заявила, що вивчає склад ґрунтів і культури, щоб кастомізувати партії добрив та збільшити їхню ефективність.

Чим обумовлений інтерес  до Африки?

Він має дві складові.

Перша – ринкова. Африканський ринок дуже цікавий виробникам добрив і продуктів харчування, а російським – ще й через географію постачань, що звузилася  після 24 лютого 2022 року.

Населення Африки сьогодні становить понад 1,3 млрд осіб, а до 2050 року, за оцінками експертів, збільшиться вдвічі. Це один із ринків, який зростає найбільш швидко у світі завдяки тому, що в багатьох країнах континенту лише недавно з'явився прошарок середнього класу, який живе в містах. Найбільший інтерес викликають інвестиції в енергетику й видобуток корисних копалин, а також сільське господарство, виробництво, транспорт, інфраструктуру.

Так, російська компанія «Фосагро», яка посідає перше місце в Європі і третє у світі з виробництва добрив, що містять фосфор, має намір збільшити експорт своєї продукції до країн Африки вдвічі протягом п'яти років. За останні п'ять років експорт добрив компанії до країн Чорного континенту зріс вчетверо.

У Єгипті, який є найбільшим імпортером пшениці у світі, створюється кластер із переробки продуктів харчування з рф. У планах також створення спільної російсько-єгипетської фітосанітарної комісії та перехід у розрахунках між країнами на національні валюти.

Російським експорт до Африки не обмежується коммодітіз, навпаки, туди поставляються і споконвічно «скріпні» продукти, як-от шоколад «Алёнка».

Друга складова важливості Чорного континенту, проте тісно пов'язана з ринковою – це геополітичний вплив. Його встановлення ускладнене розрізненістю африканських держав, їх великою кількістю та військовими конфліктами, що періодично виникають. При цьому росія зі своїм авторитарним режимом для багатьох африканських країн є більш зрозумілим та логічним партнером, ніж європейська демократія.

А що ж Україна?

Україна намагається брати участь у перегонах за право «нагодувати Африку». Програма Grain from Ukraine передбачає постачання на континент партій зерна через «зерновий коридор» з Одеси. Курує цю програму голова Офісу Президента.

Судячи із занепокоєння російськими успіхами – а статті про передачу добрив «Уралхіму» обійшли світові ЗМІ, Україна в Африці як благодійник не сприймається. Колишній президент Малаві Джойс Банда нещодавно стала «послом зерна» в Україні, але український гімн у цій країні наразі не лунав. Враховуючи, що навіть заставний пост у телеграм-каналі Андрія Єрмака, який інформує про цю програму, містив кілька фактологічних та арифметичних помилок, результат є очікуваним. Зокрема, не зрозуміло, з якої норми споживання виходив голова ОП, написавши, що 27 000 тонн пшениці, які Україна поставила Ефіопії, дозволять прогодувати 100 000 людей на рік.

*Mind ще торік відправив запити з проханням прояснити деталі програми Grain from Ukraine до ВПП, ОП, Мінінфастурктури, але перша порадила шукати всі відповіді в Україні, а два інші адресати запити проігнорували.

Чи зводиться боротьба за Африку лише до безкоштовної роздачі продуктів?

Ні.

Можна сміятися з фото зустрічі глави МЗС росії сергія лаврова та делегації африканського племені в національних костюмах, але свій внесок у зміцнення відносин між країнами вони роблять.

Минулого літа в росії пройшов Другий саміт «Росія – Африка» і ще кілька подібних заходів намічено цього року. Перший саміт відбувся у 2019-му.   

Що ще спільного в росії та Африки?

Якщо проаналізувати справи в Міжнародному кримінальному суді, то 90% фігурантів – це африканські лідери. Нещодавно до них приєднався і владімір путін.