17 колишніх банкірів досі судяться з НБУ. Але жоден з банків не повернувся на ринок. Чи є у них шанс, і що вони хочуть довести
Та що стоїть за намаганням оскаржити рішення про виведення фінустанов з ринку
Тривають судові процеси, під час яких акціонери банків-банкрутів намагаються оскаржити рішення держорганів. У розпорядженні Mind з'явилася інформація стосовно судів, ініційованих банкірами проти Національного банку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Йдеться про оскарження виведення з ринку банків у 2014–2017 роках, коли з різних причин НБУ закрив більш ніж 80 фінустанов.
За даними Mind, зараз ідуть 17 таких процесів, у яких відповідачем є НБУ і ще дев’ять – проти ФГВФО. «Акціонери та клієнти виведених із ринку банків зверталися до адміністративних судів із позовами, у яких просили визнати протиправними та скасувати рішення Національного банку», – пояснюють у НБУ.
Про які саме банки йдеться та чого сподіваються домогтися позивачі, виясняв Mind.
Чого саме хочуть власники та клієнти збанкрутілих банків? Як розповіли Mind у ФГВФО, починаючи з 2014 року акціонери банків доволі активно звертаються до судів, намагаючись у судовому порядку оскаржити рішення НБУ та/або ФГВ про виведення з ринку неплатоспроможного банку або його ліквідації.
«Варто звернути увагу, що рішення щодо виведення банку з ринку/ліквідацію банку фонд ухвалює тільки на підставі відповідних рішень НБУ, тож рішення фонду у судах оскаржуються саме як похідні від рішення НБУ. Розгляд цієї категорії справ є досить тривалим і, як правило, такі справи проходять усі судові інстанції, а подекуди і не по одному колу», – кажуть у ФГВФО.
«Нацбанк у свою чергу заперечує проти задоволення позовів у повному обсязі та просить суд відмовити в задоволенні позовів» – кажуть у НБУ, не називаючи імена позивачів. Проте з відкритих джерел відомо про судові процеси з оскарження рішень щодо визнання банків неплатоспроможним, або ж такими, які порушили правила фінансового моніторингу, що призвело до введення тимчасових адміністрацій.
Серед таких банків – «Капітал» Руслана Щербаня, «Місто» Івана Фурсіна, «Cоюз» Сергія Дядечка, «Новий» (акціонером цієї установи було державне підтриємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля»), тощо.
За даними Mind, досі тривають судові процеси проти ФГВФО власників банків «Фінансова Ініціатива», «Народний капітал», «Хрещатик», «Богуслав», Містобанк, «Січ», Мегабанк, «Юнісон».
Чи судилися з НБУ та ФГВФО інші банки? Так. З 2014 року рішення Національного банку про виведення з ринку оскаржували 33 банки. Також 34 банки, які перейшли під контроль ФГВФО, робили спроби оскаржити рішення НБУ та/або фонду. Зокрема, судилися банки «Преміум», «Велес», «Контракт», «Михайлівський», «Грін Банк», Златобанк, «Омега», «Богуслав», «Народний капітал», «Київська Русь», Астра Банк, тощо, а також найбільші свого часу банки – «Дельта» Миколи Лагуна та «Фінансова ініціатива» і Ві.Єй.Бі Банк Олега Бахматюка.
Читайте також: Голова правління Укрексімбанку: «На початку війни в Херсоні, Новій Каховці та Харкові довелося застосувати протокол знищення готівки»
Чи вигравали банки в судових процесах проти НБУ та ФГВФО? Так, деякі банки вигравали суди першої та другої інстанції. Дехто навіть був виведений з-під контролю фонду. Зокрема, це вдалося банкам «Велес», «Преміум», Златобанк, «Союз», «Капітал», Укрінбанк, КСГ Банк.
Суди ж, ініціаторами яких стали акціонери закритих банків, за даними НБУ, доходили максимум до Верховного Суду України. Ми не знайшли кейсів, щоб хтось з акціонерів закритого банку дійшов би в оскаржені далі, у міжнародні суди. «Жоден із закритих банків не повернувся на ринок», – кажуть у НБУ.
Чи є шанси в тих банкірів, які досі судяться з НБУ та ФГВФО, повернути банки? Ці шанси мінімальні, враховуючи зміни до законодавства, запроваджені законом № 590- ІХ від 13 травня 2020 року. Цей закон надав НБУ майже безмежну владу над банківським сектором. «Суд не може ухвалити будь-яке рішення, що може мати наслідком зупинення або припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку або його ліквідації, – розповідають у НБУ. – Розпочата процедура ліквідації банку не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку – згідно з частиною сьомою ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Як уточнюють у ФГВФО, законом №590-ІХ унормовано цю колізію та визначено, що скасування в судовому порядку рішень, які стали підставою для виведення з ринку неплатоспроможного банку / ліквідації банку, не припиняє таку процедуру й не повертає банк на ринок.
«Це дозволило повернути під управління фонду п’ять із семи так званих банків-зомбі, що вийшли з-під контролю фонду: в АТ «Банк Велес» та ПАТ «КБ «Преміум» завершено ліквідаційну процедуру, у АТ «Златобанк», АТ «КБ «Союз» та ПАТ «АКБ «Капітал» ліквідаційна процедура завершується. Ще два банки фактично перебувають поза межами контролю фонду, хоча з юридичної точки зору відповідно до закону у них триває ліквідаційна процедура за правилами, визначеними Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Це ПАТ «Укрінбанк» та ПАТ «КСГ Банк», – зазначають у ФГВФО.
Отже, закон позбавив логіки суди, метою яких було повернути банки на ринок.
Читайте також: Bad bank, який луснув: чому «Родовід» не впорався з розчищенням токсичних боргів
Тоді чому досі тривають суди? «Метою позивачів, які оскаржують виведення банків із ринку, є уникнення відповідальності власників банків за доведення банків до банкрутства», – категорично вважають у НБУ.
Голова юридичної компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець зазначає, що акціонерів банків-банкрутів намагаються притягнути до відповідальності за Кримінальним кодексом. «Але, якщо суд скасує рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, банк на ринок це не поверне, але кримінальна справа розсиплеться. Тож висувати якісь претензії власникам банків буде неможливо», – каже Кравець.
Якщо ж хтось із банкірів цілеспрямовано схоче повернути свій банк на ринок, то слід чекати спроб оскаржити чинне законодавство, яке зараз регулює повноваження Нацбанку.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].