«Картельна змова» на газовому ринку України: видобувники ігнорують біржу, трейдери розділилися на табори

«Нафтогаз України» планує вийти на Українську енергетичну біржу (УЕБ) для закупівлі газу українського видобутку орієнтовно наприкінці квітня – на початку травня 2023 року.

Про це повідомили Mind у держхолдингу.

НАК планує здійснювати закупівлі власним коштом компанії, щоб забезпечити стале проходження наступного опалювального сезону. Також компанія «має на меті підтримати вітчизняних видобувників заради розвитку та збільшення українського видобутку».

Свій інтерес має до цього й біржа. На УЕБ розраховують, що це пожвавить ринок і збільшить кількість реальних угод у комерційному сегменті. Повернення НАК також може зменшити напруженість між найбільшими видобувниками та трейдерами, яка виникла на спотвореному війною ринку й призвела до змови газових компаній Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського.

Mind розібрався в причинах і наслідках подій, які відбуваються на внутрішньому газовому ринку та призвели до його перекосу.

Як трансформувався внутрішній ринок газу? До початку великої війни Україні не вистачало власного газу, щоб задовільнити весь попит на внутрішньому ринку. В «Нафтогазі» підрахували, що за підсумками 2021 року споживання блакитного палива в країні становило майже 29 млрд куб. м – це на 3% менше, ніж у 2020 році. Промисловому сектору знадобилося 8,5 млрд куб. м, на потреби населення (включно з ТКЕ для виробництва тепла) пішло 13,6 млрд куб. м.

При внутрішньому видобутку майже 20 млрд кубометрів, Україна позаторік імпортувала 2,6 млрд куб. м газу – на 84% менше показника 2020 року. Крім того, українські видобувні компанії протягом року загалом експортували 2,5 млрд кубометрів блакитного палива.

Повномасштабна війна радикально змінила ситуацію. З її початком 24 лютого 2022 року Верховна Рада запровадила воєнний стан. Міненерго заборонило експорт газу «у зв’язку з проведенням бойових дій» та обмежило публікацію офіційних галузевих даних.

Mind вдалося отримати інформацію від безпосередніх учасників ринку.

Газові трейдери оцінили падіння промислового попиту на газ в Україні після 24 лютого у 20–30%, а комерційного видобутку – на 15–20%. Самі приватні видобувники говорять про скорочення виробництва газу порівняно з 2021 роком на 15% – до 4,3 млрд куб. м.

Чому біржові торги опинилися «за бортом»? За таких умов приватні видобувники мали б повністю забезпечувати потреби вітчизняного бізнесу й активно торгувати на УЕБ, щоб заробляти та підтримувати уражену війною українську економіку. Але біржові дані показали протилежну тенденцію. Аналітики УЕБ у своїх оглядах зазначають, що протягом останніх місяців контракти на ресурс у підземних сховищах взагалі не укладаються, і фіксують обмежену кількість угод на газ у ГТС.

Продажі природного газу на Українській енергетичній біржі 

Джерело: дані УЕБ

Водночас, як стверджують співрозмовники Mind на ринку, видобувні компанії повернулися до укладання газових угод поза біржою – напряму з комерційними споживачами. Свіжий доказ цього – лист від ТОВ «Київські енергетичні послуги» Ріната Ахметова, яке працює на ринку під брендом Yasno, надісланий днями одному з таких споживачів.

Висловивши «повагу та надію на плідну співпрацю», Yasno запропонувала укласти договір на постачання газу в травні із ціною 13 100 грн за 1000 куб. м на 24 квітня. «Надійність поставок забезпечена матеріально-технічною базою та власним газовим ресурсом ДТЕК Нафтогаз, який є найбільшим приватним видобувачем вуглеводнів в Україні. Ваш бізнес завжди захищений власним видобутком та резервами в підземних сховищах», – йдеться в комерційній пропозиції Yasno*.

До чого це призводить? З одного боку, видобувники намагаються створювати штучний дефіцит і підвищити ціни в комерційному роздрібному сегменті – тобто піти проти ринку. З іншого – споріднені з ними трейдери отримали можливість демпінгувати на цінах для бізнесу, щоб переманювати до себе перспективних клієнтів від інших гравців.

«Ринок спотворений обмеженнями та втратив цінові орієнтири. Ще торік найбільші приватні видобувні компанії змовились утримати свій ресурс на падаючому ринку та обмежити «владу споживача» або домогтися повернення відкритого ринку та експорту, щоб отримати доступ до цінового арбітражу», –  розповів Mind один з учасників ринку.

Він мав на увазі минулорічні зустрічі найбільших видобувників, де обговорювалися скоординовані дії, аби втримати від падіння комерційні ціни на газ на УЕБ попри економічний спад і скорочення попиту на внутрішньому ринку. А каталізатором для їх проведення стало нібито порушення «Нафтогазом» домовленостей, досягнутих держхолдингом із приватними видобувниками, коли компанією торік керував Юрій Вітренко.

Як закладалися передумови для «картельної змови»? Протягом серпня – вересня 2022 року газові ціни в Європі на TTF стрибнули вище $3000 за 1000 кубометрів, «газпром» залякував пророцтвами про $4000, а «Нафтогаз» готувався до опалювального сезону – вперше в умовах повномасштабного вторгнення – і намагався створити запаси у ПСГ.

Багато це чи мало, можна зробити висновок із цін у той період: газ на УЕБ торгувався за 45 000 – 47 000 грн, а за європейський ресурс імпортерам доводилось сплачували понад 90 000 грн. Тобто при забороні на експорт пропозиція держхолдингу для приватників виглядала привабливою. Проте «Нафтогаз» не виправдав їхніх очікувань. «НАК викупив у ДТЕК та «Укрнафтобуріння» лише мізер, а іншим газом, вважай, став користуватися безоплатно», – розповів один із безпосередніх свідків тих подій, з яким спілкувався Mind, готуючи публікацію. Про ці ж факти говорять інші джерела на ринку.

А в «Нафтогазі» їх відкидають. «Згадані звинувачення є абсурдними та не мають під собою жодних підстав», – таку лаконічну відповідь отримав Mind 25 квітня від держхолдингу.

Проте, за версією видобувників, саме реагуючи на специфічні дії «Нафтогазу», вони розробили план, як «відігратися» на ринку, стримуючи від продажу газ у ПСГ, щоб організувати «штучний дефіцит» у комерційному сегменті. Автор цієї ідеї, яка стала відомою в галузевих колах під назвою «газовий картель» – топменеджер Ігоря Коломойського Микола Бакуненко. З київського офісу на вулиці Князів Острозьких бізнесмен керує не тільки «Укрнафтобурінням», де офіційно має посаду СЕО. За інформацією Mind, його вплив поширюється і на іншого видобувника, підконтрольного Ігорю Коломойському – Полтавську газонафтову компанію, де гендиректором офіційно призначений Віталій Дороган.

Що відбувається зараз? У своїй грі проти незалежних трейдерів видобувники використовують інфраструктуру УЕБ. На біржі розраховують, що поява такого великого гравця як «Нафтогаз», що збирається закуповувати в них газ власним коштом, дозволить укладати угоди «у прозорий і недискримінаційний спосіб». Крім того, на ринку з’явиться ціновий індикатив, на який зможуть орієнтуватися інші учасники, пропонуючи свій ресурс на продаж.

Зрештою, якщо видобувники продовжать маніпулювати комерційним ринком через споріднених трейдерів, приваблюючі платоспроможний бізнес порівняно низькими цінами, то зникне конкуренція – на ньому залишиться доволі обмежене коло гравців. Якщо зараз у комерційному сегменті активно присутні близько 20 трейдерів, які з’явилися після відкриття газового ринку 2015 року, то тепер їхня кількість ризикує перетворитися на «велику трійку» – як це було до лібералізації, коли правила гри залежали виключно від політичних домовленостей у високих кабінетах на Печерських пагорбах.

*ДОПОВНЕНО: Уже після виходу  матеріалу до редакції надійшов коментар від компанії YASNO, у якому йдеться, що подібна комерційна пропозиція є стандартною для ТОВ «Київські енергетичні послуги». «У цій пропозиції передбачена подекадна модель розрахунку за придбаний газ. Так, до 10 числа місяця клієнт зобов’язується оплатити 33% від вартості придбаних обсягів, до 20 числа – ще 33% і до 30 числа – решту 34%», – наголошують у Yasno. І додають, що компанії під брендом постачальника газу YASNO купують газ для подальших операцій зазвичай у 2-4 компаній-видобувальників залежно від щомісячних обсягів продажів.

Загалом же обсяги газу, які реалізує YASNO, є незначними у розрізі всього ринку: «Оскільки на невеликих обсягах отримати вигідні пропозиції неможливо, компанії не працюють на біржових майданчиках, спілкуючись із клієнтами напряму. Для продажу газу YASNO використовує класичні інструменти: торги, розсилання комерційних пропозицій».

---