Великий північний півот: як Норвегія рятує Європу від енергокризи і чому не всі цьому раді
І чи вдасться їй у майбутньому збалансувати інтереси прибічників «зеленого переходу» та великих нафтогазових корпорацій
Завдяки відмові європейців від російського газу доходи Норвегії, отримані з продажу вуглеводнів, торік злетіли на $100 млрд. Північне королівство забезпечило майже третину всього блакитного палива, спожитого країнами ЄС, і стало його найбільшим постачальником на континенті.
Запорука енергетичної безпеки Європи – скромна будівля в місті Ставангері, де розташовано офіс компанії Petoro. Вона управляє частками в ліцензіях, що належать уряду Норвегії, виданих на геологорозвідку та видобуток нафти й природного газу на континентальному шельфі. Йдеться приблизно про три десятки родовищ вуглеводнів.
Petoro ні розвідку, ні видобуток не здійснює, хоч і контролює діяльність енергетичного гіганта Equinor. Компанія акумулює прибуток, отриманий державою від продажу нафти і газу, та переводить його на рахунок Суверенного фонду.
«Війна й уся енергетична ситуація показали, що норвезька енергетика надзвичайно важлива для Європи. Ми завжди були важливі, але, можливо, ми цього не усвідомлювали», – сказала в інтерв’ю The New York Times Крістін Феєрсков Крагсет, виконавчий директор Petoro.
Багато хто в Норвегії має змішані почуття щодо такої залежності від викопного палива. На останніх національних виборах 2021 року найбільш дискусійними питаннями були наслідки зміни клімату й доля подальшої розробки родовищ вуглеводнів. Але раптово актуалізовані постачання енергії в Європу, схоже, спонукали до консенсусу. І до переконання в тому, що країна повинна продовжувати видобуток, принаймні протягом наступних років.
Mind дослідив останні тренди в розвитку нафтогазової індустрії Норвегії та з’ясував, які перепони заважають цій країні значно збільшити постачання газу до Європи.
Чому Норвегія переглянула свій курс на відмову від викопного палива? Війна змінила політичні настрої. «По суті, Європа сказала: «Агов! Нам потрібна ваша енергія», – каже Ульф Свердруп, директор Норвезького інституту міжнародних відносин.
Норвегія не є членом ЄС, але вона уважно спостерігає за подіями на європейському континенті. Після початку війни Брюссель і європейські країни, серед яких і Україна, звернулися за допомогою до Осло. «Наш внесок полягав у збереженні експорту газу та його збільшенні», – розповів прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
Норвегія вже видобувала великий обсяг газу, транспортуючи його підводними трубопроводами до північної Європи, але уряд дозволив додатковий видобуток. Результатом стало збільшення виробництва газу минулого року на 8%.
«Ми у своїх пошуках не залишили без уваги жодного каменю», – сказав Андерс Опедаль, виконавчий директор Equinor.
Як це позначилося на прибутках країни та її бізнесів? Норвегія здобула значний фінансовий профіт за те, що прийшла на допомогу Європі. Подібно до того, як енергетичні компанії Shell і BP торік отримали рекордні прибутки, Petoro заробила близько $50 млрд у 2022 році – це майже втричі більше, ніж роком раніше. Equinor повідомила про надвисокі скориговані прибутки в $75 млрд. У 2022 році доходи від нафти і газу принесли норвезькій державі $125 млрд, за оцінками уряду, це приблизно на $100 більше, ніж 2021 року.
Нафтові і газові долари надходять до Cуверенного фонду Норвегії, вартість активів якого зросла до $1,3 трлн. Фонд володіє приблизно 1,5% з 9000 зареєстрованих компаній по всьому світу. Уряд може використати його річний прибуток для фінансування 20% державного бюджету. Це, зокрема, допомогло підтримати економіку Норвегії, яка збільшилася на 3,3% у 2022 році, від волатильності на нафтогазовому ринку.
Однак не всі норвежці раді торішньому бурхливому потоку вуглеводневих доларів. Вони називають їх «кривавими» грошима, заробленими на стражданнях людей. «Ми вважаємо ці гроші доходами від війни», – говорить член парламенту Норвегії, представник Зеленої партії Расмус Ганссон. З його словами, ці мільярди необхідно перевести до спеціального фонду допомоги Україні.
Як норвезька економіка розвиватиметься далі? Чи збережеться високий прибуток норвезької нафтогазової промисловості – питання відкрите. Європейські ціни на газ падають протягом кількох місяців. Війна в Україні посилила рішучість європейців перейти вид викопного палива на відновлювальні джерела енергії та прискорила «зелений» перехід. Сценарії, змодельовані урядом, показують, що видобуток нафти і газу в Норвегії досягне піку наприкінці поточного десятиліття, потім почнеться тривалий спад.
І все ж таки Норвегія сподівається і в наступні роки зберегти експорт газу до Європи на високому рівні. Борючись з пандемією, уряд запровадив 2020 року тимчасові податкові послаблення, щоб підтримувати інвестиції в галузь. Це сприяло сплеску буріння та геологічної розвідки загальною вартістю понад $43 млрд.
Нафтогазова компанія Aker BP планує інвестувати $19 млрд, щоб збільшити видобуток на третину до 2028 року. «Ми постійно буримо розвідувальні свердловини», – сказав її виконавчий директор Карл Герсвік.
Найбільші енергетичні компанії королівства планують відновити розвідку й освоєння нових родовищ в Арктиці. Уряд планує розвідку в Баренцевому морі, де, за оцінками геологів, міститься понад 60% нерозвіданих запасів вуглеводнів Норвегії. Чиновники пояснюють це бажанням зберегти за країною статут ключового постачальника енергоносіїв до Європи.
Нині найзначнішими родовищами в Баренцевому морі є «Голіаф» і «Сновіт». Багатообіцяючим новим родовищем вважається гігант «Вістінг», на якому працює Equinor. Наприкінці минулого року всі роботи на ньому були припинені через високу інфляцію та проблеми з обладнанням. За словами віцепрезидентки Equinor із розвідки та виробництва Грети Біргітт Хааланд, новий графік буде готовий до 2026 року.
Які перепони ймовірні на цьому шляху? Проте є сумніви, що Норвегія зможе значно збільшити постачання газу до Європи. Причина – обмежена вільна потужність наявних газопроводів. Аргументи для будівництва додаткової інфраструктури є слабкими, стверджує виконавчий директор Aker BP Карл Герсвік. Знадобиться близько 20 років експлуатації, щоб окупити інвестиційні витрати. А тиск на країну щодо скорочення викидів парникових газів і стримування розвитку нафтогазової промисловості навряд чи зникне. До середини століття норвезький газ Європі, можливо, і зовсім не буде потрібен у значній кількості.
Расмус Ганссон, депутат від Партії зелених, вважає, що Норвегія повинна відмовитися від викопного палива до 2035 року, щоб захистити клімат. Кліматичні активісти визнають, що зараз королівство має видобувати природний газ через війну в Україні. Водночас вони наполягають, що уряд не повинен використовувати енергетичну кризу як аргумент для розробки нових нафтових і газових родовищ, які тривалий час вироблятимуть викопне паливо.
«Норвегія замикає Європу на те, що справді є проблемою для клімату», – сказав Фроде Плейм, голова Greenpeace у Норвегії.
Чи вдасться досягти компромісу енергетикам та екоактивістам? Аналітики вважають, що уряд Норвегії прагматичний – тож, швидше за все, відкоригує енергетичну галузь країни так, щоб вона відповідала енергетичній політиці Євросоюзу. «Щоб у Норвегії було майбутнє, наша енергетична політика повинна бути узгоджена з Європою», – сказав Ульф Свердруп, директор Норвезького інституту міжнародних відносин.
Так само, як більшість європейських країн, Норвегія вже розпочала перехід до відновлюваних джерел енергії. Нафтогазові компанії активно інвестують кошти в будівництво вітрових ферм і намагаються скоротити викиди парникових газів. Але багато спеціалістів побоюються, що відновлювані технології не зможуть створити достатньо високооплачуваних робочих місць для 6% працездатного населення, задіяного зараз у нафтогазовій галузі.
Хільде-Маріт Ріст, лідер профспілки SAFE, що захищає інтереси 12 000 енергетиків, впевнена, що такої гарної роботи, як на нафтових платформах, «чиста» енергетика забезпечити не може.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
