Акценти тижня: шанс для демократій у Туреччині та Таїланді, загроза дефолту у США та Пакистані, Цукерберг збагатився, а Маск – навпаки
Огляд основних подій минулих семи днів і реакція на них зарубіжної преси
Mind продовжує цикл публікацій під загальною назвою «Акценти тижня». У ньому ми висвітлюємо головні події, що напередодні сколихнули світове співтовариство та мають відчутний вплив на економіку не лише окремих держав, а й цілих регіонів. Цього разу випуск нашої інформаційної добірки присвячено виборчому марафону в Туреччині та Таїланді, фінансовим гойдалкам у США, Великій Британії і Пакистані, а також поведінці глобальних енергоринків, стану міжнародної авіації і статкам власників техногігантів.
Курс на демократію. У Туреччині та Таїланді голосують за опозицію
Увага всіх світових ЗМІ минулого тижня була прикута до Туреччини, де в неділю, 14 травня, відбулися президентські та парламентські вибори. Вперше потужна турецька опозиція об'єдналася проти Ердогана навколо Кемаля Киличдароглу – колишнього чиновника з міністерства фінансів і голови державного пенсійного агентства.
Окрім боротьби двох світоглядів – прямування до диктатури, прагматичного співробітництва з росією з боку Ердогана та проєвропейського розвитку, що пропонує опозиція, ці вибори демонструють і боротьбу двох економічних напрямів розвитку.
Головною проблемою Ердогана, а отже, надією опозиції, є шалена інфляція – понад 40%, яка призвела до зубожіння мільйонів турків. Стримування інфляції, яка ще восени сягала 86% на рік, відбувається за рахунок штучного уповільнення падіння ліри через продаж кредитних доларів керованим у ручному режимі Центробанком. Кредитний портфель Туреччини сягнув майже $70 млрд, що не може не лякати населення.
Опозиція натомість пропонує «лікувати» інфляцію економічною ортодоксальністю: Кемаль Киличдароглу планує відновити незалежність центрального банку, що неминуче призведе до різкого підвищення процентних ставок. Є розрахунок і на західні інвестиції в країну, яка є найбільшою економікою між Індією та Німеччиною, і яка отримує переваги від митного союзу з ЄС. Сприятимуть інвестиціям й інституційні реформи, які пропонує опозиція: відновлення ролі парламенту та посади прем'єр-міністра, які Ердоган скасував, централізуючи владу на себе; повернення незалежності судів і мерів, боротьба з корупцією серед посадовців.
Втім підтримка Ердогана базується не на реаліях. По-перше, її живлять спогади про те, як він, прийшовши до влади на піку інфляційної спіралі та банківської кризи, фактично врятував країну від економічної кризи. Та й загалом першу частину свого президентства утримував стабільне зростання економіки.
А по-друге, багатьох турків надихає його риторика величі Туреччини, яка відволікає від реальних економічних проблем точковими досягненнями: лише за останній місяць він урочисто відкрив першу в країні атомну електростанцію (збудовану в борг коштами росії), відсвяткував відкриття великого газового родовища в Чорному морі, сів за кермо першого електромобіля Туреччини та представив її перший авіаносець.
Ця риторика підживлюється звинуваченнями опозиції у співпраці із США та Заходом загалом, що надто нагадує пропагандистів кремля. Тож західні ЗМІ у своїх пророцтвах щодо виборів вказали, що боротьба буде важкою, але нічого неможливого для опозиції – принаймні у другому турі виборів, який планується 28 травня, немає.
Майже аналогічна картина складається і з виборами в Таїланді, які проходили того самого дня, 14 травня. Тут опозиція, яка має високу підтримку, теж обіцяє відновити демократичні політики замість авторитаризму чинної влади, яку десятиліттями утримують військові. Але переписана 2017 року Конституція не дає підстав сподіватися на суттєві зміни навіть після перемоги опозиції: повноваження визначати прем'єр-міністра країни мають виключно військові через верхню палату Сенату.
Два світи – два дефолти. Втім США та Британія, здається, змінили інфляційний тренд
В експертних колах минулого тижня також обговорювали арешт колишнього прем'єр-міністра Пакистану Імрана Хана за звинуваченнями в корупції, який викликав загальнонаціональні протести, які своєю чергою спричинили обмеження та блокування платформ соціальних медіа Twitter, Facebook і YouTube. На тлі економічної та політичної кризи в країні аналітики вбачають ситуацію загрозливою. Тим більш, що зараз триває узгодження угоди з МВФ, яка може запобігти дефолту прогнозованому влітку.
Але центральною темою американських ЗМІ стала загроза власного дефолту. 9 травня лідери Конгресу зібралися з президентом Байденом в Овальному кабінеті, аби розпочати обговорення проблеми неспроможності казначейства зробити виплати за суверенними облігаціями або виконати зобов'язання щодо витрат.
До 1 червня, коли в Казначейства вичерпається готівка, вони мають дійти згоди щодо того, як впоратися із «стелею боргу» – механізмом, який жорстко обмежує державні запозичення. Або підвищити, або скасувати його. «Для інвесторів настав час скуповувати казначейські зобов'язання зі знижкою і продавати безглузде страхування облігацій тим, хто нервує. Але навіть в оптимістів є причини для занепокоєння. Оскільки Казначейство вичерпало б свої грошові резерви практично до нуля, за угодою слідуватиме надлишкова емісія, щоб відновити буфер. Навіть найкращий сценарій призведе до витоку ліквідності з ринку і може підштовхнути до зростання дохідності», – пише Economist.
New York Times із цього приводу нагадує, що у своєму останньому щорічному листі до акціонерів Berkshire Hathaway Уоррен Баффет написав про свій оптимізм щодо фінансового майбутнього Сполучених Штатів. Водночас видання схвильоване не стільки фінансовою, скільки внутрішньополітичною стійкістю США: «Сполучені Штати мають можливість сплатити свої борги, але можуть не зробити цього через нездатність досягти політичного консенсусу».
Загалом ця ситуація нагадує оглядачу видання The Hills Майку Ліллісу події 2011 року, коли президент-демократ зійшовся з республіканцями в боротьбі, яка затягнулася на місяці, поставила країну на межу дефолту і призвела до першого в історії США зниження кредитного рейтингу. Тільки цього разу може бути гірше, попереджає він. Адже країна стала більш поляризованою, сторони стали більш непоступливими, деякі республіканці, зокрема колишній президент Трамп, заявляють, що готові допустити дефолт, щоб досягти своєї мети.
Проте інші фінансові показники в США доволі оптимістичні: квітень став 10-м місяцем поспіль, коли темпи зростання цін сповільнилися. Індекс споживчих цін зріс на 4,9%, тоді як економісти, опитані Bloomberg, прогнозували 5-відсоткове зростання. Базова інфляція, яка не враховує волатильні ціни на продукти харчування та паливо, також дещо знизилася. Підвищення процентних ставок Федеральним резервом допомогло сповільнити зростання споживчих цін після їх піку в червні.
Ринки роблять ставку на те, що ФРС незабаром зупинить підвищення ставок, хоча ринок праці все ще розігрітий – минулого місяця роботодавці створили 253 000 робочих місць, що значно перевищило прогнози.
Гірше справи у Великій Британії: Банк Англії підвищив базову процентну ставку в 12-й раз поспіль, піднявши її до 4,5% – найвищого рівня з 2008 року. Річна інфляція в країні залишається стабільно високою – на рівні 10,1%, що значно перевищує інфляцію в США та ЄС. Банк заявив, що подальше підвищення ставок можливе, якщо інфляційний тиск збережеться. На цьому тлі, звісно, консерватори публічно розкритикували прем'єр-міністра Ріші Сунака.
Стриманий енергетичний оптимізм. російську «змію» знешкоджено, але санкції досі не працюють
Зате на енергетичних ринках панує стриманий оптимізм. Ціна на природний газ у Європі впала до найнижчого рівня з липня 2021 року. Альтернативи російським енергоносіям і м’яка зима стали причинами падіння цін газу на голландському хабі TTF (контракт «на добу наперед») до трохи більше 35 євро за мегават-годину. У серпні минулого року ціна сягнула піку в понад 300 євро за МВт-год, оскільки росія скоротила свої постачання. Це призвело до додаткового оподаткування росією нафтовиробників, щоб прикрити газову дірку в бюджеті рф. Втім ціни на нафту всіх марок теж демонструють падіння, причому російська Urals падає інтенсивніше за інші.
Та й загалом кільце навколо росії надто повільно, але стискається. Американський Мін’юст заявив минулого тижня, що знищив мережу цифрового шпигунства, якою майже 20 років керувала путінська росія. Точніше – спеціальний російський шпигунський підрозділ «Турла», який, за словами американських чиновників, оперував шкідливим програмним забезпеченням Snake.
Ця система була розроблена для захоплення та передачі конфіденційних документів та інших пов’язаних файлів із сотень комп’ютерів щонайменше в 50 країнах, зокрема Сполучених Штатах. Натомість ФБР створило власне програмне забезпечення під назвою Perseus, яке змусить «зловмисне програмне забезпечення Snake перезаписати свої життєво важливі команди» та стерти їх із заражених комп’ютерів у США.
Натомість німецький Bild обурився, що уникаючи санкцій, росія імпортує німецьку продукцію через своїх сателітів. «Експорт до Казахстану, Вірменії та Грузії з початку війни подвоївся. Спостерігалося збільшення приблизно на 150% до Таджикистану та 77% до Білорусі, тоді як експорт до Киргизстану зріс на 994%», – пише видання. Ця статистика викликала стурбованість міністерств економіки та закордонних справ країни. За інформацією Bild, Німеччину має відвідати Девід О'Салліван – ірландський дипломат, який був призначений для забезпечення дотримання санкцій ЄС проти росії.
Світ констатує відновлення міжнародних подорожей. На це вказують квартальні прибутки Air France-KLM і International Airline Group, власника British Airways. Підвищений попит і в дисконтному сегменті авіаційної галузі: найбільший європейський авіаперевізник Ryanair замовив у Boeing 150 літаків 737 max з опцією придбання ще 150. Майкл О'Лірі, бос Ryanair Mercurial, критикував Boeing минулого року за затримки літаків, описуючи його керівництво як «безголових курей». Цього тижня він порівняв відносини двох компаній із шлюбом: у нас є сварки, але потім ми «цілуємося і миримося», – цитує його Economist.
Forbes пише, що Ілон Маск зазнає збитків, бо акції Tesla падають, а Марк Цукерберг навпаки збагатився на $10 млрд після звіту Meta про прибутки. «Зараз Цукерберг володіє статком у $85,1 млрд, що приблизно на 140% більше, ніж минулої осені, коли акції Meta коливалися на семирічному мінімумі, але його капітал все ще значно нижчий від піку 2021 року в $136,4 млрд», – зазначає видання. Натомість проблеми Tesla посилила вимушена заява у п'ятницю про відкликання понад 1 млн автівок з китайського ринку, де виявили проблеми з системами прискорення та гальмування. І це не вперше. У березні компанія оголосила, що відкличе 3470 своїх електромобілів після того, як було виявлено ослаблені болти. А в лютому компанія відкликала понад 362 000 автомобілів через експериментальне програмне забезпечення для самостійного водіння, яке викликало занепокоєння щодо безпеки.
І так, звісно, медійний тиждень завершив фінал Євробачення, який відбувся в суботу у Ліверпулі. Тож цілком доречним буде процитувати британську The Gurdian: «Роджер Тейлор з Queen приєднався до минулорічного учасника від Великої Британії Сема Райдера на сцені, щоб зіграти соло на барабанах у пісні Mountain, текст якої частково натхненний боротьбою українського народу. Зрештою, не нова пісня довела Ліверпуль Арену до сліз: це було зворушливе виконання You'll Never Walk Alone, мелодії шоу 1945 року, яка стала ідеальною одою Україні». У цій та багатьох інших статтях, присвячених шоу, Україна згадується частіше за переможницю фіналу – Швецію.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
