Голова Антимонопольного комітету: «З одного боку нам дорікають, що накладаємо замалі штрафи, а з іншого – що АМКУ вбиває бізнес величезними штрафами»

З початком агресії росії проти України та запровадженням воєнного стану АМКУ перемістився з Києва до Львова. Проте згодом швидко відновив діяльність у столиці й уже з липня минулого року практично повернувся до звичайного стану роботи та працює у стандартному «довоєнному режимі». Mind поговорив з Ольгою Піщанською – головою українського конкуренційного відомства – про змови на публічних закупівлях і проєкт «Велике будівництво», найцікавіші кейси і найпоширеніші види порушень, про ринки, куди зараз спрямована увага АМКУ, демонополізацію енергосектору і справу «Нафтогазу», про кроки в подоланні монополізму ДТЕК Ахметова та економічні результати діяльності комітету після 24 лютого 2022 року.      

Про репутацію АМКУ та справжній вплив відомства

– У суспільстві довго панувала думка, що АМКУ – дещо «бутафорський» орган, без особливого впливу. Навіть якщо це перебільшення, не можна не визнати, що в Україні Антимонопольний комітет не є такою грізною структурою, як у країнах ЄС і США. На вашу думку, чи посилився вплив комітету на економіку та бізнес-середовище за останні роки?

– Дійсно, у певної частини суспільства така позиція є. Думаю, це через те, що не всі в повному обсязі розуміють принципи роботи АМКУ – на що він дійсно впливає, які його функціональні обов’язки. Тому іноді з’являються звинувачення на кшталт «комітет не виконує своїх функцій», або «не встановлює ціни» тощо. Ми опікуємося захистом і розвитком конкуренції, яка є одним із найважливіших чинників зростання економіки.

Щодо твердження, що «АМКУ не має впливу». Дозволю собі не погодитися з ним. Варто проаналізувати наші звіти за останні роки – побачимо, що АМКУ акцентував свою увагу саме на великих сегментах, значущих ринках і суб’єктах господарювання («ДніпроАзот», справа «Авіас» – щодо змов на заправках тощо). Ми виносили рішення проти суб’єктів господарювання, які належали, зокрема, особам з «олігархічними ознаками» відповідно до норм закону про деолігархізацію. Ці суб’єкти мають значний вплив на ринки і відповідно на нашу економіку. Навряд чи можна сказати, що «невпливовий» орган був би здатен на таке.

– Про які суб’єкти мова?

– «Тедіс-Україна» («тютюнова справа» щодо зловживання монопольним становищем), АТ «ДТЕК Західенерго» (зловживання монопольним становищем, Бурштинський енергоострів), так звана справа OstChem – коли вперше в історії АМКУ ухвалив рішення про примусовий поділ (на жаль, суд не погодився з позицією АМКУ та скасував рішення комітету). Тобто ми працюємо, хоча рішення і не видаються щоденно через великий обсяг роботи в рамках кожної справи. Це – «велика гра, але гра вдовгу».

Чи є війна перепоною для порушень антимонопольного законодавства і які сфери у фаворитах

– А які найпоширеніші види порушень антимонопольного законодавства в Україні? І як змінився їхній перелік у 2022 році (порівняно з 2021-м)?

– Є декілька видів порушень, і всі вони однаково «популярні» практично завжди. Зловживання монопольним (домінувальним) становищем суб’єктів господарювання, антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання. Окремий «популярний» вид порушення – здійснення концентрації суб’єктами господарювання без необхідного дозволу АМКУ.

Щодо публічних закупівель, то це, наприклад, формування замовником дискримінаційних умов публічної закупівлі (ці заяви розглядає наш орган оскарження), або АУДи (антиконкурентні узгоджені дії, змова задля отримання вигоди) між самим учасниками закупівель. Загалом по всіх напрямках ми проводимо розслідування, але сегмент публічних закупівель фігурує постійно. Тут завжди багато і порушень, і рішень. Навіть у 2022 році, попри війну. Причому і в АМКУ, і в інших конкурентних відомствах світу цей тип порушення вважається найтяжчими, бо він є низкою усвідомлених, продуманих дій, задля отримання прибутку, шляхом фактичного привласнення коштів чи ресурсів держави.

Якщо типи порушень залишилися тими самими, то через нинішні проблеми в економіці змінився перелік ринків, на яких вони відбуваються. Тому фактичне зменшення кількості зафіксованих порушень не всюди можна вважати достатньою ознакою для аналізу щодо наявності змін у кращий чи гірший бік.  

– Назвіть топсферу, де вбачаєте загрози для конкуренції? Зокрема, чи існують вони в секторах виробництва м’яса птиці та дистрибуції тютюнових виробів?

– Ми стежимо за діяльністю у всіх сферах економіки й аналізуємо всі скарги, але звертаємо особливу увагу на сегменти, які мають важливий вплив не лише на свою сферу, а й на інші напрями економіки. Наприклад, – енергосектор. Війна показала, наскільки він важливий для всієї країни, відповідно порушення на ньому також можуть мати значний вплив. Також у пріоритет 2023 року ми винесли фінансовий (банківський) сектор, оскільки умови фінансування і роботи на ньому впливають на можливості розвитку й відновлення інших сегментів економіки.

Окрім того, встановлено пріоритет, що стосується приватизації держмайна. Контроль за цим процесом зараз дуже важливий, оскільки в результаті узгоджених дій між суб’єктами господарювання під час аукціонів ми можемо, наприклад, отримати після війни нові монополії чи суб’єктів господарювання зі значною ринковою владою.

Ще один пріоритет стосується будівельних матеріалів. Його визначення пов’язано із запланованою відбудовою України, до того ж сектор має потенціал стимулювати інші сегменти ринку, або, навпаки, не давати там розвиватися конкуренції.

Сектори виробництва харчової продукції. Вони не належать до пріоритетів, але є соціально важливими. Наприклад, у рамках дослідження, що стосувалося ринку курячих яєць, ми виявили 18 фактів здійснення концентрації групою «Авангард» без отримання дозволу АМКУ. Відкрили справу та оштрафували на 10,7 млн грн. Зараз цей штраф сплачено. Також АМКУ проводив дослідження ринку курячого м’яса, у рамках якого було відкрито справу щодо можливого зловживання монопольним становищем групою МХП. 

– Коли буде детальніша інформація по МХП?

– Терміни залежать від швидкості отримання інформації АМКУ від суб’єктів господарювання, органів влади, з реєстрів тощо.  

До речі, наш законопроєкт №5431 щодо реформування АМКУ (збільшення інституціональної незалежності, поліпшення інструментарію, врегулювання порядку перевірок АМКУ, надання права отримання інформації з реєстрів, конкретизація умов отримання дозволу на концентрацію відповідно до норм ЄС тощо) лежить у Верховній Раді вже майже два роки. Він давно готовий до голосування у другому читанні, але я не бачу, щоб там була воля для ухвалення. Його розгляд затягується. Навіть попри те, що наші європейські й американські партнери неодноразово говорили про підтримку законопроєкту, так само як і Єврокомісія – у своєму останньому звіті. І якщо повернутися до початку запитання, то реалізація цього законопроєкту дала б комітету можливість отримувати інформацію шляхом не лише надсилання письмових вимог, а й доступу до баз даних. Це пришвидшило б нашу роботу.

Якщо проаналізувати останні 7–10 років, то в Раді було зареєстровано значну кількість законопроєктів, які мали на меті реформувати АМКУ. Ця вимога прописана навіть в угоді з МВФ. Та до сьогодні жодних зрушень у реалізації реформи не сталося.

Наприклад, хоча ми й винесли 2022 року менше рішень, ніж 2021-го, але наклали штрафів (частину вже сплачено до держбюджету) набагато більше, ніж коштує державі все утримання АМКУ. Також і економічний ефект від діяльності АМКУ виявився більшим, ніж у 2021 році. Я вважаю, що цим ми завдячуємо, зокрема, нашій стратегії щодо концентрації зусиль на розслідуванні великих і важливих справ, як-от справа «Нафтогазу» (щодо встановлення умов в договорах для суб’єктів господарювання). Або дослідження ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, розпочате в розпал його дефіциту та зростання цін. Тут ми вже надали рекомендації і пропозиції Кабміну – встановити над цим ринком ефективний контроль (не плутати з «регулюванням»). Але досі у напрямку реалізації цих рекомендацій, на жаль, нічого не зроблено.

Про гучні кейси на розгляді АМКУ

– Наприкінці року АМКУ наклав найбільший штраф у 2022 році – 92 млн грн за змову на публічних закупівлях під реконструкцію стадіону в Рівному. АМКУ зумів довести, що дві компанії, які брали участь у торгах, погоджували свою поведінку, аби штучно усунути конкуренцію. Які ще цікаві кейси-2022 щодо змов можете назвати і чи є вже цьогоріч гучні справи й перемоги АМКУ?

– І цього року ми відкривали справи, і торік виносили численні рішення щодо змов на закупівлях. Робота триває. Якщо говорити про 2022-й, то на рівні центрального апарату щодо змов було винесено 16 рішень, на рівні територіальних відділень – ще 57. Тобто загалом – 73 рішення за рік. Водночас зауважу, що за чотири місяці 2023 року нашими територіальними відділеннями уже прийнято 69 рішень щодо змов на закупівлях. Наприклад, рішення щодо змови на торгах компаній «Будгарант-7» і «Харківспецбудмеханізація-7» – щодо ремонту і прибирання вулиць Полтави, придбання легкових автомобілів для Держекоінспекції (змова «Арт-сіті» і ТОВ «Артмотор») тощо. Було рішення щодо «Укрстальпостач» і Українського трубного заводу – штраф 103 млн грн, і це найбільший штраф за 2022 рік. Наразі його оскаржують у суді.    

Також у 2022 року ми винесли рішення по змові на закупівлях продуктів харчування, де замовником було Міноборони України. На жаль, тому, як відбуваються закупівлі сьогодні, ми не завжди можемо надати оцінку, бо частина з них не здійснювалася у відкритому форматі.

Ми неодноразово наголошували на нашій позиції: слід уникати такої практики й виходити на конкурентні торги (якщо для цього є всі умови) і надавати максимальній кількості суб’єктів господарювання можливість приймати в них участь. Також цікавий кейс, що стосується не закупівлі, а приватизації: Самбірський радіозавод «Сигнал», завдяки змові «переміг» ТОВ «Торговий дім Львівський електроламповий завод «Іскра» під час аукціону з продажу об’єкта малої приватизації – Тернопільського радіозаводу «Оріон». АМКУ оштрафовав обох учасників.

Загалом потенційно цікавих справа в АМКУ зараз багато на розгляді. Чого варта справа щодо оператора ГТС, порушена за ознаками зловживання ним монопольним становищем. Зараз ми перебуваємо на стадії аналізу. Також на розгляді важлива й цікава справа по цукру, але там не лише значний обсяг інформації, а ще й наявні проблеми з отриманням інформації від суб’єктів господарювання (пов’язано з війною). І це той приклад, коли АМКУ не в змозі швидко розглядати справу, користуючись лише інструментом вимог.

– А хто фігуранти?

– Йдеться про можливі антиконкурентні узгоджені дії великих виробників цукру – групи «Астарта» та ТОВ «Радехівський цукор». Справу відкрито ще до війни (на основі нашого дослідження) – коли сталося різке зростання вартості цукру. Певні підозри викликало те, що виробники, які були в різних умовах госпдіяльності, схожими діями обмежили конкуренцію на ринку, тобто отримали змогу підвищувати ціни вище конкурентного рівня.

Про закордонний досвід у виявленні змов на торгах

– А які механізми виявлення змов берете з іноземного досвіду?

– Місяць тому в нас був великий круглий стіл у Вашингтоні, присвячений змовам на торгах. З результатів заходу можна зробити висновок, що ця проблематика – не лише українська, вона є у кожній країні. І всюди зараз ускладнюється ситуація зі збиранням доказів порушення. З одного боку – суди посилюють вимоги до доказових баз, які мають надаватися у справах (і АМКУ це відчуває під час судових розглядів). З іншого – суб’єкти, які є мають намір порушити законодавством, постійно «вдосконалюються» та вигадують нові способи, зокрема й з застосуванням новітніх технологій, для здійснення змов. Тому нам потрібно бути завжди на крок попереду.

Стосовно закордонного досвіду, то там застосовується переважно система прямих доказів. Це перевірки, аналітичні бази, спеціальне програмне забезпечення тощо. І тут ми знову повертаємося до проблеми з ухваленням з/п №5431…   Проте, незважаючи на відсутність ресурсів, які є у наших закордонних колег, АМКУ знаходить способи посилення доказової бази, наприклад, співпрацює з правоохоронними органами.

Маємо декілька кейсів, що ґрунтуються на підставі матеріалів, отриманих від правоохоронців. Зокрема, матеріали НАБУ лягли в основу справи про змову на торгах суб’єктів групи компаній «САП Україна» (продавали програмне забезпечення SAP). На сьогодні компанія вже сплатила 75 млн грн штрафу. Тобто ми йдемо в напрямку отримання прямих доказів і водночас співпрацюємо з іноземними партнерами щодо пошуку можливостей поліпшити програмне забезпечення для ведення розслідувань. 

–  Буквально нещодавно Mind підготував рейтинг так званих тендерних чемпіонів – компаній, які раз-по-раз впевнено перемагають у тендерах. А отже, виникає питання, наскільки вони дотримуються конкурентних правил у своїй роботі? Чи можна сказати, що подібні кейси набувають системного характеру, і якщо так, то як АМКУ планує з ними боротися ?  

– Будь-яким негативним тенденціям ми можемо протидіяти, лише вдосконалюючи свою практику, посилюючи роботу щодо, наприклад, збору достатньої доказової бази. Але ми не лише викриваємо АУДи, а й працюємо як орган оскарження. Причому – у режимі нон-стоп. З січня до квітня цього року до нас надійшло вже понад 3000 заяв, що стосувалися скарг на закупівлі. Ухвалено близько 2000 рішень про задоволення скарг. І, до речі, за цей період суд не скасував жодного рішення органу оскарження.

До того ж нещодавно запрацювали нові комісії, що складаються з уповноважених із питань оскарження закупівель. Це ще більше підвищить продуктивність роботи цієї структури. Тобто орган оскарження є ефективним інструментом відновлення балансу на закупівлях, тому я хотіла б закликати суб’єктів господарювання використовувати його, якщо вони вважають, що їх права було порушено.

Щодо певної системності, про яку ви питаєте, не можу сказати. Тому що і справ щодо АУДів на закупівлях і заяв про до органу оскарження в нас завжди однаково багато.

Про дієвість штрафів як метод зупинити порушника

– Напередодні нового року АМКУ вже вчетверте оштрафував (на 2 057 956 грн) виробника масла й сиру з Миколаєва – за хибне маркування продукції та молокозавод «Ружин-молоко» на Житомирщині на 1,6 млн грн (за «несправжнє» масло). Вам не здається, що це марна робота, і слід змінювати, можливо, підхід чи переглядати суму штрафів, якщо виробник не виправляється, або позбавляти ліцензії?

– Законом встановлено обсяг штрафу – до 10% щодо порушення ЗЕК і до 5% – у разі порушень законодавства щодо захисту від недобросовісної конкуренції, або здійснення концентрації без отримання дозволу АМКУ. Тобто ми накладаємо штраф відповідно до доходу суб’єкта господарювання.

Дійсно, нам з одного боку дорікають, що ми накладаємо замалі штрафи, а з іншого – що АМКУ вбиває бізнес величезними штрафами. Оштрафований суб’єкт буде завжди невдоволений. Це зрозуміло. Але я хочу наголосити, що мета нашого штрафу – зупинити порушника, і в більшості випадків – це дієвий спосіб її досягти. Навіть у цьому великому кейсі, який ви процитували, після того як виробники молочної галузі сплачували штрафи, а в декого вони сягали понад 20 млн грн (ТОВ «Богодухівський молзавод»), поведінка відповідачів здебільшого таки змінювалася. Тож думаю, не варто робити висновки щодо загальної ситуації, ґрунтуючись на одному-двох прикладах.     

Що робити, коли порушник не реагує на штрафи та продовжує незаконну діяльність? У нас набір, так би мовити, «каральних» інструментів до однотипного порушення застосовується однаковий: ми накладаємо штраф і додатково можемо накладати ще й певні зобов’язання на порушника. Щодо пропозиції позбавляти їх ліцензії чи вводити якісь інші, ще більш суворі заборони. Хочу наголосити, що подібні рішення мають бути виваженими, адже існуватимуть ризики вже власноруч спотворити конкуренцію, змінити ринки, можливо, не в кращий бік.

– АМКУ на початку січня порушив справу за ознаками вчинення ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн» порушення закону «Про захист від недобросовісної конкуренції». Виробник сигарет запевняє, що твердження щодо IQOS є достовірними й підтвердженими науково. АМКУ розпочав процес встановлення, чи є підозрюване порушення обґрунтованим. Що вдалося встановити?

– Це цікава справа, стосується публікації та поширення інформації щодо властивостей зазначеної продукції. Вона зараз на розгляді. Ми поки аналізуємо матеріали й будемо ще запрошувати додаткову інформацію. Ми ставимо собі за мету винести рішення у цьому році.    

Про системність зловживань на державному «великому будівництві» і про те, чи є держава банківським монополістом

– Серед основних корупційних скандалів в Україні 2022 року фігурує «Велике будівництво», яким опікувався Кирило Тимошенко. На початку 2022-го ексдержуповноважена АМКУ Агія Загребельська заявила, що «Велике будівництво» – показовий приклад організації картелів на державному рівні й розкрадання бюджетних коштів: «Обмежена кількість компаній, домовляючись між собою заздалегідь про розподіл підрядів, бере участь в аукціонах і не конкурує одна з одною». І за її словами, контролюючі органи перебувають у долі з підрядниками. Прокоментуєте?

– АМКУ не оцінює дії на предмет корупції – це повноваження правоохоронних органів. Ми оцінюємо змови суб’єктів господарювання або дії, які спотворюють конкуренцію.

Щодо «Великого будівництва». Хочу наголосити, що ми не відокремлюємо справи на ті, що, наприклад, стосуються «ВБ», і на ті, що не стосуються, або стосуються якихось інших проєктів. АМКУ оцінює всі факти та дивиться, чи є там ознаки порушень. Я не можу сказати, що є якась системність і всі проєкти, які підпадають під визначення «Велике будівництво» чи входять до цієї програми, проводилися з порушеннями. Але змови і тут мають місце. Це так. Їх ми оцінюємо нарівні з іншими аналогічними порушеннями.

Наприклад, зараз у нас розглядається справа №54/45-21 про можливу змову ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» і ТОВ «ЗТС ГРУПП» (закупівля стосувалася капітального ремонту дороги М-12 Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка (через м. Вінницю). Також на розгляді справа по можливій змові ТОВ «Гранд Плейс» і ТОВ «Південбудсервіс-18» (закуповувався капітальний ремонт частини приміщень приймального відділення міської клінічної багатопрофільної лікарні №25 у Харкові). Є справа щодо можливої змови ТОВ «Газонафтовий промисловий комплекс» і ТОВ «Комфортколір» (стосується реконструкції з добудовою дитячого садочку в Полтавській області). Тобто ознаки порушення й у цьому проєкті наявні, але не можу сказати, що вони численніші, ніж по закупівлях у інших сферах.

– Наразі рівень концентрації держави в банківському секторі на рівні 60%. Це один із найбільших показників у світі. Хіба його не можна трактувати як монополію?  

– Усе ж таки тут йдеться не про одного суб’єкта господарювання, а про різних. Кожен із них веде окрему госпдіяльність, кожен має наглядові ради, у них немає одного єдиного центру управління. До того ж монополіст – це певний суб’єкт господарювання, а держава не є ним. Бо, якщо слідувати вашій логіці, ми маємо об’єднати в єдину систему не лише всі державні банки, а й усі держпідприємства.

Що робить АМКУ для демонополізації енергогалузі й усунення монополізму ДТЕК

– Одне з основних завдань АМКУ – демонополізація енергосектору. Якою мірою воно виконано, з чим слід боротися насамперед – монополією чи олігархами? І які заходи АМКУ щодо демонополізації енергетики?  

– Є природні монополії (визначені однойменним реєстром) і є набуті. Монопольне ж становище саме по собі не є порушенням ЗЕК. Зловживання цим становищем, або ринковою владою є порушенням. І перед тим як проводити якісь дії щодо зниження монополізації, АМКУ спочатку потрібно довести саме наявність порушення на ринку.  

Енергосектор складається з різних ринків (як-от купівля/продаж електроенергії – здійснюється на кількох окремих сегментах ринку, які, разом із ринком допоміжних послуг, формують ринок електричної енергії). Здебільшого на кожному з них є різні гравці. На цих ринках також і різна нормативно-правова система. Хоча товар, дійсно, один – електроенергія. Тому АМКУ, у разі існування якихось ознак порушень, на кожному ринку спочатку визначає наявність/відсутність монопольного становища в певного суб’єкта.

Також на розгляді – справи про концентрацію, що стосуються придбання ДП НАЕК «Енергоатом» частки у статутному капіталі ТОВ «Хмельницькенергозбут», ТОВ «Черкасиенергозбут» і ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія».

Якщо ж розглядати демонополізацію буквально, це означає, що ми повинні призначити поділ. АМКУ поки приймав лише одне єдине таке рішення, і воно стосувалося примусового поділу групи компаній OstChem, про який ми згадували з початку розмови. До речі, і у світовій практиці таких кейсів небагато. Найвідоміший кейс, звісно, Standard Oil у США, який суд розглядав п'ять років. Ще приклад – «добровільно-примусовий поділ» AT&T, який звершився мировою угодою та взяттям зобов’язань щодо реструктуризації бізнесу. Загалом такий радикальний інструмент доречно застосовувати, коли суб’єкт здійснює системне й значне порушення закону. На жаль, наше рішення щодо OstChem не було підтримано судом. Але ми проаналізували підстави для судового скасування і врахуємо їх у майбутньому.

На мою думку, дійсно ефективна демонополізація має здійснюватися завдяки розвитку ринків, зменшенню бар’єрів входу на них, створенню стимулювальних умов для залучення нових учасників. Тут ми працюємо разом з НКРЕКП і Міненерго в напрямку вдосконалення нормативно-правової бази.

– Влітку минулого року було чимало галасу щодо передачі «Нафтогазу» 26 облгазів, які належали Дмитрові Фірташу під брендом РГК (це майже 60% всього ринку розподілу роздрібного газу в Україні). АМКУ тоді зробив заяву, що «Нафтогаз» стає фактичним монополістом із постачання газу населенню, не маючи відповідного дозволу АМКУ, і «Нафтогаз» навіть не звертався по дозвіл на концентрацію 93% ринку постачання газу побутовим споживачам. Однак відтепер структури «Нафтогазу» поставляють газ споживачам аж у 16 областях. Як так вийшло, що «Нафтогаз» продовжує поглинати облгази й міськгази, створюючи монополію на ринку розподілу газу? І чи вживатиме АМКУ якихось заходів протидії?

– Хочу зазначити, що, згідно із законодавством, у Кабінету Міністрів є певні повноваження ухвалювати рішення, навіть коли АМКУ не дає дозволу чи встановлює заборону. Але зараз ми з’ясовуємо всі обставини по цьому питанню. Як тільки буде результат – ми публічно оголосимо свою офіційну позицію.

Загалом у нас зараз на розгляді три справи про порушення НАК «Нафтогаз України» і пов’язаними з нею відносинами контролю суб’єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінувальним) становищем на ринках оптової реалізації (постачання) природного газу та на ринку послуг транспортування.

Зокрема, це справа про зловживання монопольним становищем ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» на ринках оптової реалізації і постачання природного газу (стосується змісту договорів щодо купівлі-продажу природного газу газопостачальними компаніями). По цьому ж факту ми вже надали рекомендації відповідачеві, і він їх виконав. І, хоча сама справа ще триває, економічний ефект від виконання цих рекомендацій становить понад 808 млн грн. Попри складність справ, ми маємо намір уже цього року щодо деяких з них винести рішення. 

– А що АМКУ робить у питанні подолання монополізму ДТЕК – чи фіксуєте зловживання компаніями групи Ахметова монопольним становищем на ринку електроенергії?

– У нас уже є два винесених рішення щодо компаній, які входять до групи ДТЕК. І до речі, я не пригадую, щоб у попередні роки взагалі виносилися рішення щодо цих компаній. Одне з наших рішень стосувалося зловживань на Бурштинському енергоострові (розслідувалося декілька років, штраф 275 млн грн), і зараз ми його дуже складно відстоюємо в судах. Зараз воно повернулося на «нове судове коло». Друге – по АУДах, де ДТЕК був одним із фігурантів (стосується встановленню вартості вугілля). Теж здебільшого суди не підтримують наші рішення. Поки не можу сказати, чим все закінчиться.  

І ще за власною ініціативою АМКУ зараз аналізує інформацію, яка нещодавно з’явилася у ЗМІ стосовно продажу «Енергоатомом» електроенергії за 0,01 грн/МВт·год компаніям ДТЕК.