Президентська платформа UNITED24 зібрала 28 млрд грн на відновлення. Куди йдуть ці гроші?

Рік тому, 5 травня 2022 року Президент України Володимир Зеленський оголосив про створення фандрейзингової платформи UNITED24. Вона мала стати головним «вікном» для збирання пожертв на підтримку України від міжнародних партнерів, донорів, благодійників. Кошти планувалося використовувати на потреби Збройних Сил України, гуманітарної допомоги, відновлення інфраструктури та інформаційну протидію російській агресії.

Протягом року за офіційними підрахунками платформа зібрала $328 млн. Ці кошти перераховувалися на рахунки трьох відомств: Міністерства охорони здоров'я, Міноборони та Мінінфраструктури. Але, як згодом з’ясувалося, під брендом UNITED24 збори проводили ще вісім міністерств, яким сукупно вдалося додатково залучити $451 млн. Тобто загальна сума за попередніми підрахунками становить $779 млн, або 28 млрд грн за офіційним курсом.

На порталі UNITED24 звітність про надходження та використання грошей оновлюється щотижня, однак подається в узагальненому вигляді. Громадськість бачить лише таблицю із сумами щоденних надходжень, а також назвою, кількістю та вартістю придбаного обладнання. При цьому немає інформації, хто постачав товар і хто його отримав. Не публікуються і жодні підтверджувальні документи щодо руху коштів і закупівель товарів.

Mind за підтримки неурядової організації State Watch спробував вияснити: як збираються та розподіляються ці пожертви, як обліковуються та хто за це відповідає.

Як збирає гроші UNITED24? Це свого роду унікальна процедура в історії України. «Фактично це небюджетні рахунки, рахунок відкритий у Нацбанку, де міністерства могли за власними процедурами використовувати кошти, – пояснює Мартина Богуславець, виконавча директорка Інституту законодавчих ідей. – Цей механізм раніше ніколи не застосовувався. Це були небюджетні кошти, тож звичайні контрольні процедури не застосовувались».

На що збирає гроші UNITED24? Зараз через платформу кошти збираються за такими напрямами:

• оборона та розмінування (рахунок Міноборони для збору коштів на підтримку Збройних Сил);
• медична допомога (рахунок МОЗ для задоволення потреб охорони здоров’я);
• відбудова України (рахунок Мінінфраструктури «Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури»);
• освіта і наука (рахунок МОН для задоволення потреб освіти і науки);
• розмінування (рахунок Мінекономіки для фінансування заходів гуманітарного розмінування).

Щоквартально проводити аудит витрачання коштів мала авторитетна міжнародна компанія «Делойт  Україна». Але станом на 5 травня 2023 року в публічному доступі немає даних про результати такого аудиту. Редакція Mind надіслала запит до компанії, але на момент виходу матеріалу відповіді не отримала.

Як регулюються витрати з рахунків UNITED24? Громадські активісти проаналізували всю нормативну базу, яка стосується розпорядження цими коштами, вивчили всі відкриті джерела, надіслали у відповідні міністерства понад 30 запитів на доступ до публічної інформації і провели антикорупційну експертизу.

Формально урядовою постановою №472 ці рахунки віднесені до рахунків UNITED24, але дані та звіти щодо витрачання цієї суми ніде не публікуються. Тобто документом передбачено, що під брендом UNITED24 має здійснюватися збір коштів на 11 рахунків. Водночас на платформі  відбувається збір коштів лише на три рахунки, найближчим часом буде додано ще два.

Чому додаткові вісім міністерств – під питанням? За словами Мартини Богуславець, за рахунками інших восьми міністерств не проводиться аудит, подібний до того, який проводиться щодо рахунків перших трьох відомств. Не публікується інформація про зібрані та витрачені кошти. «Амбасадорами репутаційно не підтримується створення всіх цих інших рахунків. І на міжнародному рівні вони не промотуються. Тобто це фактично внутрішня ініціатива міністерств», – зазначає вона.

Також активісти виявили, що деякі міністерства паралельно збирають кошти на ті самі потреби. Наприклад і Мінінфраструктури, і Міністерство охорони здоров'я використовують кошти на реконструкцію закладів охорони здоров'я. На думку експертів, це також створює корупційні ризики, а тому подібних ситуацій потрібно уникати.

Це призводить до плутанини благодійників щодо природи рахунків, створює репутаційні ризики для ідеї допомоги і відбудови України. У результаті ресурси використовуються хаотично, а повноваження дублюються. Тому громадські активісти рекомендують чітко відокремити рахунки під брендом UNITED24, які додані на фандрайзингову платформу, від інших рахунків на підтримку України.

Чи можна якось упорядкувати цей процес? «Аналітичний центр StateWatch розробив модель онлайн-інструменту контролю медичних витрат за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». На цьому порталі зосереджена вся інформація про те, що закуповують, у кого закуповують за кошти UNITED24 у сфері охорони здоров'я, хто ухвалює рішення, що закуповувати, яка ціна за одиницю товару, як потім цей медичний товар розповсюджується Україною, а також які потреби є у медичних закладах, які звертаються з деокупованих територій до Міністерства охорони здоров'я з метою попросити кошти на відбудову», – розповідає Гліб Канєвський, голова аналітичного центру StateWatch.

За його словами, на основі аналізу розподілу коштів у сфері охорони здоров'я було підготовлено кілька простих рекомендацій щодо того, як забезпечити прозорість витрачання коштів.

Перше – усі документи (протоколи) про те, що й у кого закуповують, за якою ціною, мають бути оприлюднені.

Друге – мають бути оприлюднені всі запити від органів влади місцевого самоврядування і від медичних закладів та інших суб'єктів, які контролюють міністерства. Тобто на що конкретно запитуються кошти і відповідно інформація, які запити задоволені, а які – незадоволені. «Щоб була зрозуміла логіка, кому в першу чергу надають кошти на відбудову, кому надаватимуть кошти в інші черги, або взагалі не надаватимуть», – пояснює Гліб Канєвський.

Усі звіти про витрати коштів мають бути абсолютно логічними й публікуватися двома мовами: українською та англійською. «Дуже багато жертводавців за межами України хотіли б побачити повні звіти англійською мовою», – додає він.

Хто та як витрачає гроші, зібрані на UNITED24? Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, комунальні та державні підприємства подають заявки з проєктами на фінансування. На що витрачати кошти – вирішує спеціальна комісія, яку створює кожне міністерство. Такі комісії розглядають заявки на фінансування та публікують на офіційних вебсайтах міністерств протоколи своїх засідань зі звітами про прийняті рішення.

Громадські активісти за підсумками власного аналізу констатують: зараз не всі міністерські комісії працюють прозоро. Наприклад, не оприлюднюється інформація про всі подані заявки, про порядки денні, протоколи комісій, відсутні критерії пріоритезації витрат, не транслюються засідання. Тому громадськість не може контролювати розподіл коштів.

Наприклад, хоча на офіційному вебсайті МОЗ є спеціальний розділ із протоколами засідань Комісії «з питань розподілу коштів для задоволення потреб охорони здоров’я», але ці дані несистематизовані. А тому аналізувати ефективність здійснених витрат складно.

Аналітикиня StateWatch Анастасія Химичук зазначає: щоб забезпечити прозорість використання грошей, які збираються під брендом UNITED24, потрібно встановити критерії пріоритезації: за яким підходом одним відмовляють, а іншим виділяють кошти. «І потрібно інформувати громадськість завчасно про те, коли буде засідання комісії, які питання розглядатимуться», – додає вона.

Як працюють комісії з розподілу коштів? «Комісія розглядає заявки, які їм подають державні органи або органи місцевого самоврядування, – пояснює Мартина Богуславець. – У порядках передбачено напрям, куди вони можуть направляти. Наприклад, МОЗ може закуповувати транспорт, відновлювати лікарні, ремонтувати якесь обладнання тощо. Не міністерство, а безпосередньо комунальне підприємство та державні органи вже розпоряджаються цими коштами. В окремих міністерствах такі кошти можуть виділятися у ручному режимі. І взагалі ані слова ні про склад комісії, ні про вимоги комісії, як вона повинна працювати і цими коштами розпоряджатися. А це – величезні корупційні ризики».

Зазвичай комісії розглядають заявки в закритому режимі. Вони не обмежені жодними критеріями чи необхідністю обґрунтовувати рішення. Міністерства перераховують гроші обраним заявникам. Заявники самі організовують закупівлі. Контроль за цим процесом – формальний.

Як це виправити? Щоб процес відбувався прозоро, до складу комісій мають входити представники громадськості. Зараз не існує критеріїв, за якими одні проєкти вважаються пріоритетними, а інші – менш важливими. Засідання таких комісій мають відбуватися в режимі онлайн. А всі охочі повинні мати можливість переглянути відео засідання у вебархіві – для розуміння, що відбувається, як голосують, за якими пріоритетами виділяють кошти та кому.

«У більшості міністерств у склад комісії входять виключно працівники міністерств. Наша вимога – незалежна робота комісій, які розподіляють кошти в міністерствах – із визначенням чіткого внормування складу цієї комісії, визначенням відсоткового співвідношення громадськості і працівників міністерства», – пропонує Химичук.

Лише Міністерство відновлення і Міністерство цифрової інформації дають найбільше інформації по тому, як вони використовують кошти з платформи UNITED24.

Мінцифри відкрило інформацію про суми коштів, які надійшли за запитами. Тобто фактично заявки, які надходили на відшкодування. Організували незалежний огляд комісії і визначили конкретні підстави для відмови в задоволенні запиту на фінансування.

Міністерство відновлення оприлюднило перелік усіх поданих звернень, доданих матеріалів, стану їх розгляду, проєктів актів щодо розподілу коштів фонду. Зараз на сайті міністерства є онлайн-трансляція засідань Міжвідомчої комісії та відеоархів трансляцій.

«Це теж дуже важливо, бо ми не розуміємо, чому одним об'єктам виділяються кошти, наприклад, одній школі, яка розташовується в регіоні, де велися бойові дії, а іншій такій самій школі не виділяються», – наголошують активісти.

«У партнерстві з Мінцифри ми напрацювали зміни до постанови №472, яка стосується всіх рахунків, – каже Мартина Богуславець. – Ми величезну кількість рекомендацій під час нашого дослідження надали відповідним директоратам Міністерства цифрової інформації. Працювали з великою кількістю міністерств і протягом восьми місяців надавали свої рекомендації щодо того, як процес реконструкції можна зробити набагато прозорішим. Потрібно розробити єдиний порядок систематизації та оприлюднення даних про надходження й витрати коштів за всіма напрямами надходжень у рамках проєкту UNITED24».

Як зробити процес реконструкції України прозорим? Ідеї громадських активістів щодо змін до постанови КМУ №472 та №1286:

• визначити прозорі процедури використання коштів і звітування;
• розділити рахунки для збору добровільних внесків на рахунки міністерств і рахунки, які розміщені на платформі UNITED24;
• передбачити, що кошти на відбудову пошкодженого/знищеного нерухомого майна виділяться з рахунка Мінінфраструктури;
• оприлюднювати дані про надходження й витрати українською та англійською мовами;
• оприлюднювати пропозицій щодо виділення коштів;
• пропускати звернення щодо розподілу коштів на відбудову пошкодженого/знищеного нерухомого майна через систему DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accounable Management) – державну електронну екосистему, яка забезпечує єдиний цифровий маршрут для всіх проєктів відбудови. Громади можуть створювати свої проєкти, презентувати їх міжнародним партнерам для залучення фінансових ресурсів та управляти процесом будівництва.