Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України: «Під окупацією рф наразі перебуває 557 родовищ корисних копалин»

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України: «Під окупацією рф наразі перебуває 557 родовищ корисних копалин»

Руслан Стрілець – про екологічну шкоду від війни, методи оцінки збитків, моніторинг небезпечних забруднень та цифровізацію лісгоспів

This text is also available in English
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України: «Під окупацією рф наразі перебуває 557 родовищ корисних копалин»
Фото: depositphotos.com

Бойові дії негативно впливають на навколишнє середовище будь-якої країни. Не стало винятком і українське довкілля. Обстріли лісів, наземних і річково-морських екосистем, промислових об’єктів, транспортної інфраструктури та будинків, руйнування систем водопостачання, каналізації та поводження з відходами провокують широкомасштабну і вкрай значну шкоду з довгостроковими наслідками для довкілля. На жаль, війна на території України триває, а забруднення ґрунтів, водних шляхів тощо кожного дня викликають серйозне занепокоєння. Адже завдана екологічна шкода Україні надвелика – від обстрілів хімічних заводів до лісів, випалених російськими ракетами.

Про цей пласт проблем, а також про можливості стягнення з рф репарацій за заподіяну екологічну шкоду, підтримку міжнародної спільноти, співпрацю з іноземними партнерами у сфері захисту навколишнього середовища та про нові заходи боротьби з детінізацією ринку деревини у воєнних умовах Mind поговорив з очільником Міндовкілля Русланом Стрільцем.

Про масштаби втрат природних ресурсів під час війни

– Як війна вплинула на екологію та навколишнє середовище в Україні: скільки зараз гектарів випалених лісів, пошкоджених ґрунтів і який відсоток зменшення біорізноманіття? Взагалі, яку шкоду завдано довкіллю через тривалі воєнні дії?

Щотижня ми оновлюємо дані стосовно шкоди нашому довкіллю у зв’язку з війною. Також ведемо активну роботу з міжнародними партнерами та комунікуємо з ними щодо цієї інформації. Спілкуємося з Єврокомісією, я постійно контактую з міністрами довкілля інших країн. Зокрема, нещодавно була онлайн-зустріч із міністром довкілля Чехії Петером Гладіком.

Щодо суми збитків довкіллю, то наразі це $53,2 млрд (майже 2 трлн грн). Майже половина з них – збитки, обраховані за викиди в атмосферу (горіння нафтобаз, спалені ліси, викиди від пересування техніки в перші місяці війни – зокрема, Київська обл., Чорнобильська зона). На другому місці – шкода ґрунтам (11,9 млрд грн), далі – водним ресурсам ($1,5 млрд /59 млрд грн). Щодо водних ресурсів, то понад $410 млн формують збитки внаслідок захоплення гідротехнічних споруд Північно-Кримського каналу.

Так, ми стверджуємо, що росіяни сьогодні крадуть українську воду, фактично пустивши її через цей канал. А кожен кубометр води, який вони спускають із Каховського водосховища для своїх цілей – потенційні збитки України.

Існує стереотип, що в Україні вдосталь води, тому що в нас є Дніпро, однак статистика каже інше. Тому втрата кожного кубометру води – це загроза.

– Коли говорять про екологічну шкоду від війни, то найчастіше згадують лісові ресурси. Це виправдано?

– На жаль, так.

За весь період війни майже третина українського лісу зазнала того чи іншого впливу від воєнних дій. Загальна сума завданої шкоди, напевне, не остаточна – понад $500 млн (20 млрд грн). Йдеться не лише про спалені ліси. Це і пошкодження їх від уламків ракет, і від траншей, які копали росіяни в лісі.

Ми обраховуємо викиди парникових газів і розуміємо, що станом на зараз понад 33 млн тонн емісії додаткового СО2 викликано воєнними діями. Так, це той парниковий газ і зміна клімату, про які сьогодні кажуть усі європейські країни.

Окрім, того ми створили реєстр шкоди довкіллю, завданої військовими діями рф, який є верифікованим завдяки модулю «ЕкоСистеми – ЕкоЗагроза».

– Що ще ви враховуєте в оцінках збитків?

– Під окупацією рф зараз перебуває 557 родовищ корисних копалин. За нашими підрахунками, їхня вартість  5,086 трлн грн.

На жаль, через відсутність фізичного доступу до об’єктів, наразі достовірно визначити повну інформацію щодо розробки родовищ на тимчасово окупованих територіях неможливо.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України: «Під окупацією рф наразі перебуває 740 родовищ корисних копалин»

Війною «пройдено» 900 різних об’єктів природно-заповідного фонду площею понад 1 млн гектарів.

Загалом, війною «пройдено» 160 територій площею 3 млн га – це третина території України. Фактично там, де були окупанти й намагалися нав’язати «руський мір» навіть живій природі, залишаються колосальні збитки й втрати. Тобто третина території країни, де був ворог, – це вплив на довкілля в усіх аспектах (викиди в атмосферне повітря, забруднення ґрунтів).

До того ж Україна сьогодні є однією з найзамінованіших держав світу – приблизно 30% замінованої території. Розмінування забере навіть не десяток років, це важкий, але необхідний процес. Ще 2022 року ми фіксували випадки лісових пожеж (під час деокупації частини Київщини/Чернігівщини), спричинені тваринами – мешканцями лісу, що натрапляли на заміновані об’єкти. Ці вибухи призводили до загорання. Тому чим швидше проведемо заходи з розмінування лісових територій і об’єктів природно-заповідного фонду, тим більше природних багатств збережемо.

У подальшому одне з найголовніших і найважчих наших завдань, окрім розмінування – встановити, скільки забрудників потрапило в ґрунт (що за забрудники та що з ними робити).

До повномасштабного вторгнення в Україні функціонував чеський проєкт із виявлення стійких органічних забруднювачів у ґрунтах. Йдеться про поліхлоровані дифініли – компоненти, що додавалися в радянські часи в трансформаторні мастила для поліпшення їх якості. Сьогодні ми ведемо переговори, щоб змінити/трансформувати завдання цього проєкту і завдяки чеському обладнанню (після деокупації й розмінування територій) провести дослідження – скільки шкідливих речовин потрапило в ґрунт, наскільки вони токсичні і як це потенційно може вплинути на подальше використання тієї чи іншої території. Я впевнений, що високі показники забруднення будуть у Донецькій і Луганській областях. Але дослідження зможемо провести лише після перемоги. 

– В інтерв’ю канадському телеканалу ви зазначили, що внаслідок війни деякі екосистеми України втрачені назавжди. Які території вже ніколи не зможуть бути відновлені й чому?

– Я мав на увазі деякі території зі спаленими реліктовими деревами і водно-болотні угіддя, по яких пройшлися важкою технікою і порушили біобаланс. Також луки та заплави, що зберігалися в природному стані на Херсонщині, Донеччині й Луганщині, Національний природний парк «Святогірський» (там 80% соснових насаджень спалені вщент). Ці природні перлини формувалися сотні років, тому фактично ми втратили їх назавжди. Навіть, якщо будемо все відновлювати, не вдасться це зробити так, як створила природа.   

Про втрати на заповідних територіях

Скільки на сьогодні нашого природно-заповідного фонду постраждало від війни і які плани з відновлення?

– На сьогодні окуповано 514 об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 800 000 га. Під загрозою знищення 16 Рамсарських (водно-болотних) угідь, загальною площею понад 600 000 га. Окупованими залишаються 82 території Смарагдової мережі.

Наприкінці березня Україна звернулася до міжнародних природоохоронних конвенцій для визнання незаконними дій рф на окупованих природно-заповідних територіях Херсонщини (біосферний заповідник «Асканія-Нова» і національний природний парк «Джарилгацький»). Яка реакція міжнародної спільноти?

– Щодо «Асканії-Нова» і нацпарку «Джарилгацький» – до нас надійшла інформація, що ворог почав влаштовувати полювання та вивіз тварин із цих заповідних об’єктів. Тому наше завдання – прискорити процес визнання там злочинних дій росіян. Щоб кожна країна – учасниця Бернської, Рамсарської, Боннської Конвенцій, Міжнародного союзу охорони природи та секретаріату CITES зробила відповідну політичну заяву.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України: «Під окупацією рф наразі перебуває 740 родовищ корисних копалин»

Процес визнання чи засудження дій рф – це політичний процес, і ми зробили перший крок. Я підписав відповідні листи, і ми направили їх у секретаріати цих конвенцій та угод. Оскільки чимало країн є учасниками різного роду природоохоронних конвенцій та угод і багато рішень виносяться консенсусно – протягом певного часу проводяться консультації.

Наші представники беруть участь майже в усіх таких міжнародних заходах (23 конвенції та угоди щодо довкілля). І я певен, що кожна із цих конвенцій, яка отримала наше звернення й відповідні доказові матеріали, винесе рішення, і воно точно буде не на користь рф, а про засудження та майбутні санкції. На жаль, конвенції не є тим органом, що можуть когось засудити чи притягти до відповідальності. Але вони можуть винести політичне рішення. А за останні півтора року ми маємо безпрецедентну підтримку України з боку майже всіх цивілізованих держав світу й безпрецедентні рішення на нашу користь. Бо всі розуміють, на чиєму боці правда і що це росіяни прийшли до нас додому, а не навпаки.

Чи зросла потреба в понаднормових рубках деревини через війну                                                                    

Чи можна сказати, що через масове виробництво укріпспоруд в Україні значно збільшилася заготівля деревини?

– Постачання здійснюються виключно в тих лімітах, які затверджуються на відповідний рік. Я знаю, що лісові підприємства надали допомогу ЗСУ й органам місцевого самоврядування 2022 року на суму майже 1 млрд грн. Сюди входила відповідна деревина для фортифікаційних споруд і паливна деревина (дрова). Також значна кількість деревини була вже закуплена за кошти місцевих фондів або кошти, що виділялися й використовувалися для потреб ЗСУ. Тому не можна казати про те, що хтось незаконно рубав певні обсяги лісу для фортифікацій. І вимушених втрат деревини в цьому напрямку немає. Взагалі щороку є певний обсяг деревини, який заготовлюється філіями ДП «Ліси України». Заготівля деревини від усіх видів рубок у 2021 році становила 14,9 млн м³, а в 2022-му – 13,5 млн м³ (що на 1,4 млн м³ менше).

Тобто понаднормових рубок немає?

– Неможливо зрубати лісу більше або менше. Лісівники діють виключно в межах матеріалів лісовпорядкування і встановлених лімітів. Якщо в них є план рубок там, де це можна робити, – вони діють у межах такого плану. І в багатьох випадках деревина, що використовувалася в областях чи на територіях, наближених до бойових дій, доставлялася не із цього регіону, а звідти, де були відповідні запаси й можна було забезпечити логістику.

Навіть, коли у вересні 2022 року був наратив про те, що весь ліс «пустять під сокиру», бо людям треба взимку чимось топити, я неодноразово робив публічні заяви, що ліс «під сокиру» не віддамо. Ще з квітня 2022 року наше міністерство спільно з Держлісагентством почало підготовку до осінньо-зимового сезону, і ми розуміли, де та скільки у нас є деревини, скільки дров на складах, адже на той момент у нас уже діяв електронний облік деревини.

Отже, казати про надлишкові рубки чи якусь недостачу, не можна. Навіть у найважчий зимовий сезон (коли попит на паливну деревину був значно вищий, ніж раніше), по всій Україні на складах залишалося майже 150 000 м³ паливної деревини. Тобто про дефіцит не йшлося. А коли про нього хтось згадував, то це була штучна інформаційна кампанія.

Про репарації за екозлочини проти довкілля  

Розкажіть про процес оцінки завданої росією шкоди довкіллю та плани України щодо отримання компенсації збитків. Як збираєтеся стягувати репарації за екологічні злочини та відновлювати знищене довкілля (куди саме Україна подаватиме судові позови)? 

– Стягнення репарацій – це робота не лише одного нашого міністерства. Це питання, яким сьогодні займаються всі державні інституції. Ми з перших днів війни почали обраховувати збитки довкіллю – безпосередньо це робить Державна екологічна інспекція завдяки розробленому нами застосунку ЕкоЗагроза. Завдання міністерства – розробити та затвердити методики, про які до 24.02.2022 навіть ніхто й не думав. За кілька місяців вони були розроблені, і за ними Держекоінспекція вже проводила певні розрахунки збитків.

Я певен, ці цифри збільшуватимуться щодня, адже війна ще не закінчилася, – і ми будемо далі фіксувати збитки на нових деокупованих територіях. Ба більше, те, що вже зафіксовано, буде дообраховуватися.

На сьогодні ми маємо внутрішній реєстр екозлочинів – це понад 2300 зафіксованих кейсів. Матеріали передаються до правоохоронних органів, Офісу Генерального прокурора України. А далі уже завдання правоохоронців формувати з них кримінальні справи й включати юридичний механізм.

Нещодавно у Львові відбулася конференція United for Justice, організована Офісом Генерального прокурора. Одна з панелей була присвячена злочинам проти довкілля. Генеральний прокурор Андрій Костін зробив заяву про те, що в Україні буде відкрито представництво Міжнародного кримінального суду (МКС). Отже, ми зможемо отримати міжнародну верифікацію зафіксованих злочинів і збитків. І якщо представництво МКС ефективно  співпрацюватиме з Офісом Генерального прокурора України, то потенційно вже цього року зможемо говорити про спробу пілотних справ. Ми зараз спільно працюємо над презентацією, у якій розкриємо деталі.

Останні подібні кейси, про які ми знаємо, – це війна Іраку в Кувейті 1990 року. Тоді понад 10 років підраховувалися збитки довкіллю, і репарації виплачувалися до 2020 року. Зрозуміло, що за 20 років вартість грошей зводиться нанівець. Тому наше завдання – вже сьогодні максимально якісно та швидко відпрацювати всі моделі й відшкодувати збитки якомога раніше, а не чекати 20 років на виплату репарацій і доведення кейсів.

Про нововведення в реформі з управління лісів   

Розкажіть про реформу управління лісами й роль Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», створення якого було ухвалено урядом у вересні 2022 року. Якого ефекту та в якій перспективі від неї очікують?

– 73% лісу України – це той лісовий фонд, що підпорядкований Держлісагентству і відповідним держпідприємствам (на сьогодні воно одне – ДП «Ліси України»). Інші 27% – інші лісокористувачі (приміром, військові, комунальні, природно-заповідний фонд).    

Насправді, ще наприкінці 20210го уряд України затвердив Державну стратегію управління лісами України до 2035 року.

Вона спрямована на створення єдиного ДП «Ліси України», яке повинно бути 100% власністю держави й у подальшому стати АТ (на кшталт «Нафтогаз», «Надра України»), щоб у нього можна було залучати інвестиції, залишаючи природні багатства в держвласності.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України: «Під окупацією рф наразі перебуває 740 родовищ корисних копалин»

На сьогодні реформа дійшла до стадії, коли ми маємо єдине держпідприємство. Це, безумовно, правильно. Раніше таких ДП було понад 350, а на попередньому етапі – укрупнено до 156. Тобто 156 держпідприємств окремо укладали договори з усіма, хто хотів купити ліс.

Простежувати прозорість процесу, а також те, наскільки договори відповідали тому, що відвантажувалося, було майже неможливо. А великі заводи-інвестори, які хотіли зайти в Україну – наприклад, IKEA – не могли цього зробити, бо їм потрібен різний асортимент деревини для виробництва і вони змушені були б їздити по 156 підприємствах – укладати різні договори й стикатися з корупцією, про яку писали ЗМІ. Єдине ДП «Ліси України», яке весь обсяг деревини продає виключно через електронний аукціон, – запорука того, що будь-якому великому інвестору вже не треба 156 сторін для укладання контрактів.

Наступне питання – цифровізація лісу. Ви чули про наш продукт «Еко-система», через який вже надаємо е-послуги, що раніше теж мали ознаки певних корупційних ризиків. Ми ставимо за мету до кінця цього року перевести майже всі послуги в онлайн-режим. І не просто у формат paperless, а деякі послуги – у people-less.

Наприклад, декларація про відходи вже повністю не контактує з чиновником. Тобто бізнес спілкується виключно з електронним модулем: подання автоматично реєструється – і надходить відповідь. У такий спосіб знищується корупційний ризик. Я прагну, аби у сфері довкілля всі послуги надавалися саме так.

У нас є електронний облік деревини, і ми розуміємо, де і яка деревина заготовлюється, куди відвантажується. 12 травня 2023 року уряд ухвалив постанову про електронний лісорубний квиток. Це первинний документ, який дає право вирубати те чи інше дерево. Раніше його видавали в паперовому вигляді управління Держлісагентства та ЦНАПи, але де-факто ми розуміємо, як це було насправді.

Ці зміни – вони про прозорість, контроль і планування. Коли в нас буде об’єктивна інформація і 100% прослідковуваність – будь-яку самовільну рубку буде одразу видно. На сьогодні оцифровано майже всю лісову територію України.

Наступний етап – електронна ТТН (товарно-транспортна накладна). Ви знаєте про бірки, які клеїли на кожну колоду (е-облік деревини), – хочемо замінити її на електронну ТТН, що генеруватиметься системою на підставі лісорубного квитка. Якщо в ньому прописана певна кількість дерев – ми розуміємо, скільки потенційно з нього буде кубометрів якої деревини і якого асортименту, і система автоматично генерує цю ТТН. Обдурити комп’ютер буде неможливо.

Також цією ж постановою запроваджено е-сертифікат походження деревини. Він потрібен для експорту деревини чи певного виробництва, щоб підтвердити її легальність.

Отже, вже з 1.06 запрацюють нові електронні сервіси, що дозволять мінімізувати корупційні ризики та запровадять прозору систему отримання.

Про доречність тотальної заборони на вирубку деревини

Чи готові ви ініціювати повну заборону на вирубку деревини в Україні в найближчі кілька років, аби відновити лісові масиви в південно-східних регіонах?

– Не бачу логіки між відновленням південно-східних регіонів і повною забороною рубки лісу. Лісівники завжди висаджували лісу більше, ніж рубали. Крім того, з літа 2021 року діє програма Президента України «Зелена країна», у рамках якої планується висадити 1 млрд дерев. Щоб це стало реальністю, ДП «Ліси України» планує побудувати 9 лісонасіннєвих центрів, де вирощують саджанці із закритою кореневою системою. 7 з них вже створені (Тернопільська, Хмельницька, Львівська, Донецька (бойові дії, частково вивезли обладнання), Кіровоградська, Закарпатська, Волинська).

Щоб відновити лісові масиви, не треба забороняти рубку повсюди – слід взяти нові саджанці й відповідно до технологій посадити в землю. Поки саджанець не досягне вікової зрілості (для деяких видів деревини – 40–50 років, інших – 100–120 років і більше), його не рубатимуть.

На кожній території лісгоспу є відповідні матеріали лісовпорядкування,там прописано, де можна/не можна рубати. А якщо ми хочемо заборонити щось рубати – надаємо території відповідний статус заповідного об’єкту (створюємо національні природні парки, розширюємо територію екомережі по країні). І слід розуміти, що екосистеми в Україні різняться – від Донецька до Львова, від Чернігова до Сімферополя. Кожна має свої особливості. Тому потрібен виважений підхід – з урахуванням регіонального аспекту й наукової складової. Наприклад, місяць тому я підписав наказ про заборону використання інвазійних видів рослин для лісгоспдіяльності (лісорозведення) через можливий їх вплив на екосистему.

Ви сказали, що зараз бізнес, що працює у деревообробній галузі, не такий потужний. Наскільки впали масштаби?

– Не можу дати цифру, бо ми з бізнесом не контактуємо. Та по теперішнім обсягам реалізації (продаж деревини) розуміємо, що певна просадка є. Скільки в цьому обсязі збільшення попиту на паливну деревину й зменшення попиту для переробки/використання – дані є в Мінекономіки.

Про спільні проєкти з міжнародними партнерами

На вашій зустрічі в середині лютого з комісаром ЄС з питань навколишнього середовища Віргініюсом Сінкявічюсом і владою Бучі, Ірпеня, Броварів, Борисполя, Фастова та Бородянки йшлося про те, що Київщина стане пілотною для участі в ініціативі ЄС щодо «зеленої» відбудови міст «Фенікс». Що це за проєкти «зеленої» відбудови міст, яке фінансування і перші результати?

– «Фенікс» – програма непрямого фінансування, у рамках якої з 2023 року буде залучено ресурси вартістю 7 млн євро з двох джерел – Horizon Europe Cities і програми ЄС LIFE (грантової програми, учасником якої Україна є з червня 2022 року). Ініціатива може допомогти відновлюватися зруйнованим/пошкодженим містам за «зеленими технологіями». Цього року ЄК планує провести для архітекторів, муніципалітетів та інших зацікавлених сторін навчання, де розкаже, як подавати запити на такі проєкти.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України: «Під окупацією рф наразі перебуває 740 родовищ корисних копалин»

Кожен муніципалітет, який хоче взяти участь і претендувати на ці кошти, може запропонувати до 7.07.2023 свої проєкти із «зеленою складовою» і мати право на відшкодування надлишкових витрат, що йдуть на «зелені технології». Наприклад, всередині будівлі можна використовувати звичайну фарбу (не екологічно безпечну) і більш дорожчу – з екоскладовою. Надлишкову вартість відшкодує «Фенікс».

Міндовкілля за час повномасштабного вторгнення рф в Україну підписало меморандуми про екологічну співпрацю з низкою країн (Польща, Канада, Японія, Естонія, Литва, Австрія, Італія). Зокрема, на початку березня Україна й Фінляндія домовилися про контакти у сфері розвитку моніторингу довкілля та екобудівництва. Про які конкретні спільні проєкти йдеться: їх фінансові масштаби та терміни запуску? І в чому полягає практична співпраця з іншими переліченими країнами?

З Міністерством навколишнього середовища Фінляндії співпрацюємо у сфері розвитку моніторингу довкілля та екологічного будівництва. Уже провели декілька зустрічей із представниками Міністерства закордонних справ Фінляндії, Фінського інституту навколишнього середовища й Фінського метеорологічного інституту. Орієнтовний бюджет компонента моніторингу атмосферного повітря – 1 млн євро. У рамках співпраці: модернізація системи моніторингу, підтримка в моделюванні та прогнозуванні якості повітря, дослідженні впливу війни на якість повітря на основі супутникових даних і підвищенні обізнаності українських фахівців у сфері моніторингу атмосферного повітря.

Також тривають техконсультації між представниками ДП «Ліси України» й представниками Фінляндії щодо обміну досвідом і технологіями у сфері будівництва дерев’яних будиночків за фінськими технологіями, а саме:

  • створення житла для тимчасово переміщених сімей лісівників; створення освітніх центрів для працівників лісового господарства та молоді;
  • створення лісових рекреаційних пунктів.

Щодо співпраці з іншими країнами. Міністерство навколишнього середовища Литви передало нам 33 автомобілі, 2 човни, 300 комплектів протипожежного спецодягу, комп’ютерну техніка тощо. Чорнобильська зона відчуження від Європейської Комісії, США, ЄБРР, МАГАТЕ, Норвегії, Великобританії, Канади, Японії отримає допомогу в розмірі понад 1 млрд грн.

Завдяки підтримці наших міжнародних партнерів із квітня 2022 року підприємства Зони відчуження (за узгодженими з ними проєктами) постійно отримують різну допомогу, як-от: дозиметричне обладнання, мобільна лабораторія, спектрометри, автомобілі реагування, засоби індивідуального захисту, проєкти організації зв’язку, спецодяг, комп’ютери й ноутбуки, контейнери для зберігання радіоактивних відходів, серверне та мережеве обладнання, засоби вимірювальної техніки для проведення дистанційної радіаційної розвідки та індивідуальні дозиметри для персоналу, протипожежні автомобілі й обладнання для запобігання та гасіння пожеж у зоні відчуження. Крім того, коштом міжнародних партнерів відновлено Центральну аналітичну лабораторію Державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр».

Також є методична допомога в розробці планів управління річковими басейнами від Німеччини та імплементації українського законодавства до законодавства ЄС.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло