6800 росіян і 53 олігархи: як РНБОУ та Мін'юст конфіскують російські активи під час війни
І хто швидше за інших потрапляє в поле зору української влади
Українська влада намагається заблокувати всі російські активи на території України, щоб кремль не використовував їх для фінансування війни. Втім президент рф владімір путін завчасно попередив олігархів про можливі санкції. І тому чимало російських активів змінили власників, щоб формально уникнути відповідальності. Mind спільно з аналітичним центром StateWatch розбирався, наскільки успішно Україна знаходить це приховане майно та конфісковує його попри російські хитрощі.
Читайте також: Очищення від «російського сліду» та жонглювання бенефіціарами. Як українські компанії змінюють власників під час війни
Як формуються списки для аналізу? Щоб розшукувати російські активи та ефективно стягувати їх на користь держави, у Міністерстві юстиції створили профільний Департамент санкційної політики. Саме сюди потрапляють рішення Ради національної безпеки та оборони України про застосування персональних санкцій. Спеціалісти департаменту представляють інтереси держави під час судових розглядів щодо стягнення активів до держбюджету. І саме тут розробляються міжнародні механізми відшкодування збитків, завданих Україні під час війни.
Станом на травень 2023 року РНБО винесла 27 рішень, у яких є імена близько 6800 осіб, щодо яких застосовано блокування активів. Опрацьовуючи цей список, Мін'юст виявив на території України активи вже близько 250 росіян, зокрема 53 олігархів.
Коли за рішенням РНБО передбачена санкція блокування, а також заборона виведення російських капіталів за межі України, бізнес припиняє приносити дохід власникам. Тому все, що виробляється та заробляється компаніями, які належать росіянам, залишається на території України.
StateWatch розробив онлайн-інструмент для аналізу конфіскації активів агресора. У графі компанії «управитель» можна подивитися, що з цим активом відбувається після того, як його конфіскували або арештували. Наприклад, конфіскований у російського олігарха Андрєя Молчанова ТОВ «Аерок» Національне агентство з питань розшуку та менеджменту активів передало в управління українській корпорації «Харківські будматеріали».
«Я закликаю всіх, хто має необхідну інформацію, знає про обставини, що можуть свідчити про дії підсанкційної особи або про її зв'язки з певним активом, інформуйте Мін'юст – це не кладеться кудись у стіл. Це все перевіряється, фіксується і комунікується потім у зворотному напрямку», – каже директор Департаменту санкційної політики Мін'юсту Інна Богатих.
За словами голови громадської організації StateWatch Гліба Канєвського, робота Мін'юсту має бути максимально підсилена, тому що все російське майно можна стягнути по закону «Про санкції», але лише під час дії воєнного стану. «Після його скасування ця процедура буде недоступна. І якщо не будуть стягнуті всі великі активи російського капіталу в Україні, то вони далі функціонуватимуть і намагатимуться впливати на наш політичний порядок денний», – каже він.
Стаття 5-1 Закону України «Про санкції»:
Підстави, умови та порядок стягнення активів фізичних або юридичних осіб в дохід держави. Санкція може бути застосована лише щодо фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України або значною мірою сприяли (у тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами. Ця санкція може бути застосована лише в період дії правового режиму воєнного стану та за умови, що на відповідну фізичну чи юридичну особу в порядку, визначеному цим законом, уже накладено санкцію у виді блокування активів.
Аналітики онлайн-системи YouControl знайшли понад 25 000 юросіб, які мають зв'язок із російською федерацією та республікою білорусь. Цю інформацію вони передають у правоохоронні органи.
«Основні результати – це коли бенефіціар – учасник юридичної особи є громадянином рф чи білорусі або ж має зв'язок із фінансово-промисловими групами росії. Або ж там в назві компанії міститься назва країни-агресора, – пояснює засновник та СЕО YouControl Сергій Мільман. – Крім того, у системі є інформація про зв'язки з недружніми країнами, які голосують проти України на засіданнях Генеральної асамблеї ООН: це Китай, Північна Корея, Сирія, Нікарагуа, Куба. Іноземні уряди вже конфісковують російські активи на своїй території. Тому буде потрібно відстежувати не лише активи, заарештовані в Україні, а також і в інших країнах».
Як спеціалісти виявляють зв’язки бізнесу з країною-агресором? У Мін’юсті вже створили методологію пошуку російських активів і навчилися збирати докази, які суд вважатиме вагомими, щоб конфіскувати майно спонсорів військової агресії.
«Якщо ми говоримо про великий бізнес і про значні активи, то зв'язки дистанційної особи з активом взагалі не простежується в офіційних джерелах, – пояснює Інна Богатих. – Тобто ці зв'язки опосередковані, їх потрібно розкручувати, описувати та доводити в суді. І саме тому тут дуже важливий судовий контроль для того, щоб держава була певна, що вчиняє правильно, стягуючи активи дистанційної особи на свою користь».
За словами Гліба Канєвського, конфіскація російських активів потрібна, щоб повністю викорінити російський бізнес з України: «Це стратегічне питання, щоб російський бізнес не мав жодного впливу ні на політичні процеси, ні на інформаційну чи культурну політику держави та на інші сфери життя, які, на нашу думку були просто просякнуті впливом кремля через різноманітних російських олігархів і бізнесменів в Україні».
Активи російського олігарха Олега Дерипаски на території України. Суму корпоративних прав компанії в Україні аналітики StateWatch оцінюють у 3,67 млрд грн
Як StateWatch виявляють зв’язок українських компаній із російськими бенефіціарами:
- Кінцевим бенефіціаром української компанії є громадянин рф або російська компанія.
- Докази правоохоронних органів і правосуддя у кримінальних провадженнях про наявність зв’язків між українською компанією та російським бенефіціаром.
- Описи зв’язків між українською компанією та російським бенефіціаром у журналістських розслідуваннях.
Як відбувається конфіскація російських активів? StateWatch та YouControl створили реєстр російських олігархів. У ньому аналітики зібрали інформацію про 53 російських олігархів зі списку 2021 року Forbes, які знаходяться під українськими санкціями та є бенефіціарами бізнесу в Україні. Усі ці люди володіють112-ма компаніями із сумарним статутним капіталом у 6 млрд грн.
Конфіскацію активів у межах закону «Про санкції» Україна розпочала у вересні 2022 року. Вищий антикорупційний суд уже стягнув до держбюджету активи 12 компаній із цього списку. А корпоративні права 21 активу заарештовано в межах різних кримінальних проваджень.
Реєстр олігархів дозволяє перейти на досьє компанії в аналітичному сервісі YouControl. Одразу після реєстрації можна перевірити, з ким пов’язана юрособа та в який спосіб, чи фігурувала в судових справах, чи брала участь у тендерах та основні реєстраційні дані з ЄДР
«Серед загальновідомих прізвищ у Реєстрі олігархів є кілька десятків маловідомих осіб. Але навіть вони мають широку мережу бізнесу в Україні: це готелі, торгові центри, торгові мережі, нафтовидобувні компанії, які можуть впливати на політику цілих регіонів в Україні, – пояснює аналітик Роман Стеблівський. – Ці компанії мають бути стягнуті в першу чергу, тому що вони належать найбагатшим людям росії».
Як афілійований із росією бізнес намагається обходити санкції в Україні? Згідно з даними Національного агентства з питань запобігання корупції, за кілька днів до початку повномасштабної війни російські олігархи переоформили свої активи на підставних осіб. Як приклад, НАЗК називає російського олігарха Олега Дерипаску, який перевів свою власність на австрійського бізнесмена Зігфріда Вольфа.
«Перед початком широкомасштабної війни путін зібрав у себе всіх російських олігархів для обговорення плану дій із підтримки російської економіки у випадку посилення обмежень. Саме після цієї розмови, за інформацією іноземних ЗМІ, більшість російських олігархів встигли переоформити власні фірми та майно на своє близьке оточення, щоб уникнути майбутніх санкцій», – повідомили в НАЗК.
Тому Мін'юст намагається конфіскувати не лише ті активи, які прямо належать росіянам, а й ті, стосовно яких є достатньо перевірена інформація щодо їх опосередкованої приналежності до рф. Зараз українські суди аналізують наявні докази цих фіктивних угод. Насамперед вони розглядають справи щодо блокування та конфіскації активів росіян. Як правило, судовий спір полягає в доведенні, що актив належить саме підсанкційній особі.
«Смішно, коли нас намагаються переконати, що, коли особа купила актив 75% титанового комбінату за 3750 євро за два дні до повномасштабного повторення, то це український інвестор, і ми неправильно позбавляємо його права власності», – коментує Інна Богатих.
За її словами, питання допустимості доказів обговорюється прямо в судовому процесі. Відповідно формується практика щодо супротиву санкціям з боку росіян.
«По кожному бізнесу, що працює, по кожному цінному активу є представники опонентів, – пояснюють у Мін'юсті. – Вони намагаються довести, що цей актив не належить особі із санкційного списку. Як правило, підсанкційні компанії маскуються десятками років. Зв'язки потрібно доводити в суді. Це найскладніша й найбільш інтелектуально затратна робота».
Які конкретно активи вдається стягнути? Як приклад можна розглянути судовий процес щодо заблокованих активів компанії «РУСАЛ», які належать російському олігарху Олегу Дерипасці. Це резонансна справа, бо Дерипаска – наближений до російського президента й контролює російські підприємства, які виготовляють військову техніку. А отже – сприяє збройній агресії проти України.
Під час судового розгляду про стягнення активів до Держбюджету України представники Олега Дерипаски свою позицію не висловили. Натомість у їхніх інтересах виступали представники українських компаній, чиє майно Мін’юст хотів конфіскувати. Мовляв, вони не мають жодного відношення до Дерипаски, а тому власність цих компаній не можна передавати на користь держави.
Наприклад, адвокат В.О. Влащенко заявив, що «ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» не вчиняло жодних дій, що створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України». За його словами, виробництво зупинено до 31 березня 2022 року, і сировину відтоді на територію рф не транспортували. Аналогічні пояснення звучали в інтересах ТОВ «Гуардон Україна».
Суд конфіскував активи Миколаївського глиноземного заводу на користь держави попри спроби російського олігарха Олега Дерипаски довести, що він не контролює цей актив.
Так само представник ТОВ «Запоріжалюмінторг» заперечував проти стягнення на користь держави корпоративних прав цієї компанії. За його словами, 100% корпоративних прав належить компанії Bouganvillia Consulting Ltd, зареєстрованій на Британських Віргінських островах – які не мають жодного відношення до російського бізнесу.
Також представники українських підприємств обурювалися, кажучи, що в документах, які надавали правоохоронні органи, не зазначені джерела походження даних і підтверджувальні документи. А тому ці докази не можна вважати такими, які слід брати до уваги.
Втім ВАКС таки вирішив стягнути ці активи в дохід держави. Проаналізувавши структуру власності компаній, суд дійшов висновку, що вони через ланцюг юридичних осіб опосередковано належать російській компанії МКПАТ «ОК РУСАЛ».
І підсумував: санкція у виді стягнення в дохід держави активів застосовується і в тому випадку, коли фізична або юридична особа може прямо чи опосередковано розпоряджатися ними.
Схожа ситуація була під час судового розгляду щодо блокування активів ще одного російського олігарха – Михайла Шелкова. Втім цього разу ВАКС був поблажливіший до підсудного.
Адвокати просили відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення в дохід держави 100% частки в статутному капіталі та всього майна ТОВ «Інвестагро», ТОВ «Тай-Мінералс» і ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат». В обґрунтування цієї позиції представники компаній зазначили: жодна зі сторін не заперечує, що власником цих компаній є офшорна компанія «Лімпієза Лімітед». Але переконували суд, що в лютому 2022 року склад власників «Лімпієза Лімітед» змінився – і Михайло Шелков начебто перестав бути кінцевим бенефіціарним власником вищевказаних підприємств.
Обґрунтовуючи свою позицію, адвокати наполягали, що підприємство не надавало коштів для фінансування воєнних дій російської федерації, а їхня продукція на території рф не відвантажувалася.
«ТОВ «Демурінський ГЗК» перерахувало на потреби армії 1 млн грн та на добровільних волонтерських засадах надає товарно-матеріальні цінності, логістичні послуги та іншу гуманітарну допомогу військовим частинам. Тобто ТОВ «Демурінський ГЗК» явно демонструє проукраїнські погляди та сприяє наближенню перемоги України», – наголосили представники компаній.
Попри війну з 2014 року останні роки перед вторгненням продукція Демурінського ГЗК експортувалася до росії, де, ймовірно, використовувалася у виробництві зброї
Аналізуючи матеріали справи, суд зазначив, що не знайшов доказів продовження фактичного володіння Шелковим компанією «Лімпієза Лімітед». А інформація, що міститься в листі Служби зовнішньої розвідки та Офісу Генерального прокурора, має загальний характер і не підтверджується іншими матеріалами справи. Також суд наголосив: Мін'юст не довів, що приміщення та земельні ділянки, які він хоче стягнути в дохід держави, справді належать ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат».
Тому ВАКС вирішив стягнути в дохід держави не всі активи, як цього просив позивач.
Конфіскувати все майно вдалося лише в Апеляційній палаті ВАКС. Пояснюючи своє рішення, судді зазначили, що титановмісна продукція Демурінського ГЗК може бути використана у військовій агресії проти України.
«Можливі наслідки у вигляді застосування санкцій були передбачуваними для відповідача, про що свідчать дії з переоформлення права власності Корпорації «Авісма» на 75% акцій у статутному капіталі компанії «Лімпієза Лімітед» на іншу особу, – йдеться в постанові Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. – Наразі важко визначити суспільний інтерес, важливіший за припинення військової агресії рф проти України, відновлення територіальної цілісності України, миру на всій її території та відвернення спричинених рф негативних наслідків. Стягнення активів у сукупності з іншими заходами сприятимуть досягненню цього суспільного інтересу».
Як стягувати більше російських активів? У Мін'юсті вважають, що для ефективнішого блокування російських активів потрібно створити публічний державний реєстр санкцій. За словами Інни Богатих, у цьому реєстрі має бути список усіх підсанкційних осіб з повним набором ідентифікаційних даних: від дати народження до інформації про її компанії та власність.
«Функція цього реєстру – щоб підсанкційна особа отримувала якусь позначку як особа, до якої застосована санкція. Щоб кожен реєстратор, нотаріус, банк, який має доступ до цього публічного реєстру при проведенні операції, ввівши ідентифікаційні дані, бачив певну відмітку, що особа під санкціями й до неї треба проявити особливу увагу. Тобто як мінімум перевірити, які санкції застосовані, і, якщо є санкція щодо блокування активів, відмовити у проведенні будь-яких операцій (відчуження чи розпорядження своїми активами)», – зазначають у Мін'юсті.
Відповідний законопроєкт №8392 про створення такого реєстру вже на розгляді в парламенті та готується до другого читання.
Ще одна законодавча ініціатива – законопроєкт №9235 – дозволить Міністерству юстиції розкривати банківську таємницю, щоб отримати інформацію про наявність коштів на рахунках підсанкційних осіб. Зараз такі дані може дозволити отримати лише суд, і в очікуванні рішення втрачається багато часу.
«Намагаючись конфіскувати активи росіянина, ми лише знаємо, що кошти на рахунку в нього є. А от скільки – невідомо, – розповідає Інна Богатих. – Але в позовних вимогах треба чітко вказувати суму стягнення. І тому нам доводиться по кілька разів повертатися в суд, щоб стягнути активи однієї і тієї самої особи – якщо суд таки дозволить розкрити дані про кількість коштів на рахунках. Це просто сповільнює і затягує процес. Якби ми могли заздалегідь отримати інформацію, то цього додаткового кроку не потрібно було б робити».
Окрім цього, у Міністерстві юстиції вже говорять про те, що потрібен закон, який передбачає кримінальну відповідальність за обхід санкцій. «У нас безлад у цьому сенсі. Має бути чітко встановлений механізм: якщо ти якимось чином допоміг підсанкційній особі вивести актив, то відповідай за це в рамках закону. І відповідно кримінальна відповідальність має бути й до самої підсанкційної особи, яка намагається вчинити дії щодо виведення своїх активів», – аргументує Інна Богатих.
Аналітики StateWatch вважають, що в нормативно-правовій базі потрібно зафіксувати пріоритетне коло перших осіб, з яких починати процес стягнення активів. Мовляв, ресурсів ніколи не вистачатиме для того, щоб встигнути під час воєнного стану відправити на процедуру стягнення відразу тисячі осіб із санкційних списків РНБОУ.
«На рівні Кабінету Міністрів має бути напрацьована якась концепція, розпорядження за індикаторами, що в першу чергу мають бути підготовлені позови про стягнення активів тих підсанкційних осіб, які, наприклад, мають підприємства за певними ознаками: стратегічні, зі сфери ВПК, космічної галузі, банківської сфери. А особи, які мають, наприклад тільки нерухоме майно, можуть почекати, – пояснює Гліб Канєвський. – Щодо будь-яких пріоритетів має бути економічна оцінка. Тобто чи це активне підприємство, чи банкрут і знаходиться десь у занедбаному будинку. У такому сенсі логічно, що цю компанію має бути стягнено в останню чергу».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
