«З підвалу вийшли з 8 продуктами»: як під час війни GoIT вдалося вирости у 2,5 раза
Та навіщо компанія запустила IT-магістратуру
«Майже половина українського ІТ – це фахівці, які не закінчували університет. Хочеться вступати в конкуренцію з державними навчальними закладами, тому що в них програми навчання надто застарілі», – каже співзасновник GoIT Антон Чорний. Чи вдасться компанії конкурувати з університетами? Навіщо IT-школа запустила магістратуру? Як компанія виживає під час війни? І до чого тут Казахстан? Про це та багато іншого Mind розповів співзасновник GoIT Антон Чорний.
Про історію створення
Історія ІТ-школи GoIT почалася у кризовому 2014-му. CEO компанії Антон Чорний розповідає, що тоді в Україні був бум переходу в IT-сферу, а створення навчальних курсів – відповідь на вимоги ринку. «Ми були одними з піонерів ринку IT-світчерів», – каже співрозмовник.
З мінімальними інвестиціями в десятки тисяч гривень засновник Роман Корицький почав шукати перших клієнтів. Антон Чорний став СЕО та співзасновником у 2017 році. За допомогою клієнтської бази партнерів молодій компанії вдалося залучити перших студентів. «Наприклад, коворкінг «Часопис» розсилав інформацію про події GoIT, які проходили в середовищі, своїм клієнтам», – розповідає співзасновник.
Спочатку фаундери самостійно проводили індивідуальні співбесіди зі студентами. Перша група навчалася офлайн у Києві, проте під час ковіду компанія повністю перейшла в онлайн. Зараз GoIT – це група edtech-компаній, які працюють на шести ринках. Окрім IT-навчання для світчерів, компанія пропонує курси для підлітків 7–17 років GoITeens і магістерську програму Neoversity.
Про навчання
«Тепер ми з кожним не спілкуються. Це було б трошки накладно», – сміється Антон Чорний. У навчальному процесі компанія використовує методологію «70, 20, 10», яка базується на розподілі навичок учнів: 70% вони отримуються через практику, 20% – через менторство та зворотній зв'язок, 10% – через теоретичне навчання. «Можна прочитати книжку Джеймі Олівера, як приготувати класний грибний крем-суп, але якщо ти просто прочитав і не спробував, то в тебе тільки 10% розуміння, як зробити його смачним», – порівнює співрозмовник. Студенти працюють із платформою Learning Management System, де зберігаються всі матеріали: електронні книжки, мінізавдання з автоперевіркою кода та домашні роботи.
Програма навчання побудована на 4 типах навичок: технічних, кар'єрних, м'яких і володінні англійською мовою у сфері IT. Кожна програма складається з модулів: один модуль – один тиждень.
«Щоб стати успішним випускником у середньому наш студент вчиться 15 годин на тиждень, з них кодить 5 годин», – розповідає СЕО компанії. Залежно від курсу програма навчання може тривати від трьох до десяти місяців. Магістерська програма Neoversity, яку компанія нещодавно запустила, триває два роки.
Антон Чорний каже, що спочатку створити таку програму було мрією. П’ять років тому команді з 40 людей запустити онлайн-університет було не під силу. Коли компанія зросла, запустила IT-магістратуру разом із міжнародним вищим навчальним закладом Woolf, сертифікованим в ЄС.
«Ми створювали з випускниками стартапи, побачили велику різницю між розробниками й інженерами. Щоб створити власний проєкт, потрібні інженери, які вивчили не одну мову програмування, мають алгоритмічне мислення. Такі люди виходять уже після довготривалої освіти», – зауважує співрозмовник.
Про працевлаштування та ринок
Протягом навчання зі студентами працює кар'єрний центр. На початку курсу він робить анкетування студентів відповідно до їхньої мети, надає фідбек. Після цього відбуваються заняття, на яких кар'єрні консультанти вчать базовим навичкам: складати CV, писати супровідні листи, заповнювати профілі на Linkеdin. Після закінчення курсу кар’єрний центр ще пів року взаємодіє зі студентами, пропонує вакансії від партнерів.
Компанія має свою вебстудію, штат якої на 70–80% складається з випускників. Деяких студентів вони запрошують на стажування. Випускники працюють більш ніж у 850 компаніях.
За словами Антона Чорного, темпи наймання залишаються високими. «Ринок до цього був дуже перегрітий. Тому конкуренція збільшилася, але роботу знайти можна. Усе більше студентів навчаються у нас з-за кордону і там працевлаштовуються», – додає він. Під час війни 1400 студентів GoIT в Україні знайшли роботу у сфері IT, з них понад 600 – у 2023 році.
«Навіть зараз мідлів і сеньйорів робота шукає сама. Здебільшого, якщо спеціалісти хочуть отримати вигідніші умови праці, вони починають шукати іншу роботу. Втім джунам все ж таки треба витратити деякий час, щоб отримати перший оффер. «Вакансії є, проте збільшився час для пошуку роботи», – пояснює співрозмовник.
Про конкурентів
За словами СEО Антона Чорного, компанія відрізняється від конкурентів завдяки бізнес-моделі free trial. «Пропонуємо студентам навчатися безкоштовно протягом тижня. За цей час вони можуть виконати один проєкт і визначитися, чи підходить їм професія», – розповідає CEO компанії.
Найбільшими конкурентами за увагу користувачів GoIT вважає відео на YouTube та серіали на Netflix. «YouTube є прямим конкурентом, оскільки на цій платформі доступна велика кількість інформації. Проте більшість людей не може самостійно навчитися й отримати роботу без проходження спеціалізованого курсу та допомоги викладачів із менторами, особливо у сфері програмування, де текстовий матеріал важливіший за відео. Крім того, на YouTube є багато застарілої інформації, яка може ввести в оману новачків», – пояснює Антон Чорний. Він додає, що Netflix є конкурентом, оскільки надає розважальний контент, який може відволікти студента від навчання.
Іншими конкурентами компанія вважає університети. «Дуже хочеться вступати в цю конкуренцію з державними навчальними закладами, тому що там програми ще старіше, ніж на ютубі», – каже співрозмовник. Серед приватних компаній є понад 100 гравців на ринку, які пропонують свої навчальні курси. Але, за словами Антона Чорного, ринок уже сегментований і прямими конкурентами вони не є.
Про повномасштабну війну
24 лютого не поставило на паузу всі процеси компанії. «Люди, які працюють із клієнтами, уже перебували у Львові, тому в нас простою і затримки не було», – згадує Антон Чорний. Проте челенджі для компанії почалися пізніше. Протягом першого місяця війни компанія прийняла у Львові 100 сімей своїх працівників. Зважаючи на те, що GoIT вже давно відмовилася від офісів і працювала онлайн, знайти житло для всіх людей стало викликом.
Коли почалися блекаути, компанія повинна була забезпечити робочий процес: щоб викладачі кожного дня проводили 3–4 заняття, а ментори швидко відповідали на домашні роботи. Компанія зібрала всіх охочих в Яремче. «Там було організовано все необхідне, зокрема закуплені дизельні генератори й організовані робочі місця», – розповідає співрозмовник
Коли тільки почалася війна, команда зрозуміла: в Україні телефонувати й пропонувати курси немає кому, бо в людей є інші справи. «Щоб не сидіти склавши руки в підвалах у Львові, запустилися в Казахстані. Не хотіли там працювати, але розуміли, що наш відділ продажу може працювати на цьому ринку. Як тільки в Україні ринок відновився, ми перестали там продавати. У нас була мета зберегти команду, і не казати людям, що вони йдуть у неоплачувану відпустку», – зауважив співрозмовник. Загалом компанія пропрацювала там близько трьох місяців.
Попри це за час повномасштабної війни компанія виросла у 2,5 раза. У чому успіх? Антон Чорний запевняє, що, сидячи в підвалах, команда не гаяла час, а вийшла з нього з 8 новими продуктами. «Але, звичайно, перш за все вплинула міжнародна експансія. За минулий рік ми в Польщі виросли в багато разів, плюс інші країни почали розвивати», – пояснює він.
Про ринки та інвестиції
На початку засновники вклали в компанію десятки тисяч гривень. Зараз компанія реінвестує майже весь прибуток у розвиток, зокрема відкриває нові локації. З початком повномасштабної війни GоIT почала розширювати свою географічну присутність. Компанія працює на 6 ринках: Україна, Польща, Румунія, Мексика, Колумбія та Філіппіни.
При виборі нових локацій, команда враховує кілька критеріїв: наявність достатньої кількості вакансій у сфері ІТ, різницю в заробітній платі між програмістами й представниками інших професій. Наприклад, як в Україні, середня зарплата IT-фахівця може перевищувати зарплату інших професій у 7–8 разів. Крім того, є країни, які схожі на Україну за менталітетом і мають значний ІТ-потенціал. Наприклад, Польща та Румунія. «На закордонних ринках зростання відбувається легше. В Україні зростаємо з певних обсягів, а на нові локації виходимо з нуля», – пояснює Антон Чорний.
За його словами, відкриття одного ринку вимагає підготовки протягом 4–6 місяців. Сума, яка потрібна для відкриття локації, може варіюватися залежно від конкретного ринку. Проте в середньому це 4–8 млн грн. У планах компанії стати лідером у Східній Європі та увійти в топ-3 у Південно-Східній Азії.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
