Голова наглядової ради «Prozorro.Продажі»: «Найбільш успішною є приватизація спиртзаводів, елеваторів і хлібокомбінатів»

Влітку 2022 року, після кількамісячної перерви, пов'язаної із запровадженням воєнного стану, було перезапущено приватизацію малих об'єктів держвласності. За даними «Prozorro.Продажі», за цей час державний бюджет отримав 2,5 млрд грн, що у 2,5 раза більше, ніж стартова ціна виставлених на продаж об'єктів та активів. Крім того, Фонд державного майна (ФДМУ) включив до списку малої приватизації ще близько 1200 лотів (дані на 12 червня 2023 року), серед яких пакети акцій підприємств, єдині майнові комплекси, об'єкти незавершеного будівництва, соціально-культурної сфери.

Представники Мінекономіки та ФДМУ знову заговорили про відновлення великої приватизації. Наприкінці червня заступник міністра економіки Олексій Соболєв повідомив, що міністерство ініціювало необхідні для старту великої приватизації технічні зміни й розраховує на їхнє ухвалення Кабміном. Після цього процес продажу великих об'єктів можна буде запустити на «Prozorro.Продажі». А голова фонду Рустем Умеров в інтерв'ю Bloomberg заявив, що вже до кінця 2023 року держбюджет може отримати від великої приватизації близько $400 млн (15 млрд грн).

Mind поспілкувався з головою наглядової ради «Prozorro.Продажі» Іллею Михайловим і з'ясував, як проходить мала приватизація в умовах війни, які об'єкти користуються найбільшим попитом, а також як підвищити ефективність аукціонів.

– Чи змінилися мета й завдання малої приватизації за останні п'ять років?

– У 2018 році було встановлено нові правила гри на ринку малої приватизації, що передбачає продаж об’єктів балансовою вартістю до 250 млн грн. Головне завдання, яке реалізовується увесь цей час завдяки «Prozorro.Продажі», – допомога державі та територіальним громадам у пошуку нових ефективних власників для активів, які раніше простоювали, занепадали та генерували лише збитки.

Крім цього, приватизація невеликих об’єктів відкриває можливості для малого та середнього бізнесу при створенні нових виробництв і робочих місць, а також відіграє неабияку роль для підтримки економіки держави загалом.

– Скільки отримала держава від малої приватизації з 2018 року та після введення воєнного стану?

– За п'ять років малої приватизації надходження до держбюджету перевищили 10 млрд грн. З моменту відновлення малої приватизації влітку 2022 року й до сьогодні до держбюджету надійшло понад 2,5 млрд грн. Причому стартова ціна всіх проданих за цей рік активів становила 1 млрд грн. Тобто навіть попри війну ми спостерігаємо динамічний попит на активи, збільшення ціни тих об’єктів, які держава виставляє на продаж. Ба більше, конкуренція на аукціонах, які відбуваються в умовах війни, вище, ніж вона була до 24 лютого 2022 року. У середньому на один лот претендує чотири учасники. Це демонстрація того, що бізнес вірить у державу та готовий інвестувати в розвиток економіки.

– Які об’єкти продаються найкраще після відновлення малої приватизації?

– Дійсно успішною стала приватизація спиртзаводів, велика частина  яких уже продана. Крім того, Фонд держмайна виставив на торги ще три підприємства – ЄМК ДП «Триліський спиртовий завод» (Київська обл.), ЄМК ДП «Угерський спиртовий завод» (Львівська обл) та Новосілківське місце провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт».

В управлінні ФДМУ ще залишаються спиртзаводи, приватизація яких може бути оголошена найближчими місяцями. Попит мають активи з аграрної галузі, зокрема комбінати хлібопродуктів та елеватори. Непогано продаються інфраструктурні об’єкти й виробничі потужності підприємств, які спеціалізуються на видобутку корисних копалин.

– А як відбуваються земельні аукціони? Згідно зі статистикою, за період воєнного стану їхній обсяг становить 1 млрд грн.

– По всіх категоріях об’єктів, які знаходяться в системі «Prozorro.Продажі», ми бачимо зацікавленість. Земля не є виключенням. Це ліквідний актив, у який люди готові вкладати кошти навіть у воєнний час. Ба більше, хочу сказати, що Світовий банк провів дослідження щодо ефективності нашої системи саме з погляду організації земельних аукціонів у порівнянні із системою «СЕТАМ» і фізичними аукціонами. Згідно із цим дослідженням, щорічні втрати органів місцевого самоврядування, поки не була впроваджена реалізації ділянок саме через онлайн-аукціони «Prozorro.Продажі», становили приблизно $500 млн.

– До речі, якось взагалі змінився портрет покупця державних активів з лютого 2022 року?

– Ми не спостерігаємо суттєвих змін ні за номенклатурою об’єктів, ні за портретом інвесторів з точки зору тікета, тобто суми, яку інвестор готовий витратити на придбання активів та їхню подальшу модернізацію. У середньому, розмір такого чека в межах від $3 млн до $5 млн. Саме в цей діапазон вписується більшість угод.

– Які перспективи приватизації на найближче майбутнє? Чи багато об’єктів взагалі залишилося?

– Держава має чітко для себе визначити перелік активів, які не підлягають приватизації. Після цього буде значно легше оцінювати сукупність об’єктів, які мають бути передані у приватну власність, і скласти покроковий приватизаційний план.

– Після того як актив приватизований, що з ним зазвичай відбувається далі? Чи є якісь обмеження на маніпуляції, які новий власник може здійснювати з придбаним об'єктом?

– Усе залежить від наявності постприватизаційних умов, які формує ФДМУ і які має виконати новий власник об’єкта після його придбання. Як приклад можу привести Центральний автовокзал у Києві. Згадаємо, яким він був, і яким він став після зміни власника. І це, до речі, об’єкт малої приватизації: Центральний автовокзал разом із п’ятьма автостанціями у столиці та 18 у Київській області були приватизовані навесні 2020 року за 230 млн грн.

Загалом потенційні інвестори, які беруть участь в аукціонах, конкурують своїми бізнес-планами, зважаючи на обсяги наявних ресурсів і бачення, як розвивати об’єкт приватизації в майбутньому та максимізувати прибуток, який він має генерувати. Тому, якщо новий власник захоче знести колишнє підприємство та побудувати на його місці інше виробництво, це його право. Головне, щоб подібні дії не були заборонені постприватизаційними умовами.

– Серед тих, хто цікавиться малою приватизацією, майже виключно українські покупці. Хоча, за законом, покупцями можуть бути й іноземці. Чому їх немає?

– Будь-який іноземний інвестор, який вкладає (або хоче вкласти) кошти в економіку іншої держави, оцінює для себе весь спектр ризиків, зокрема ризики воєнно-політичні. Ми розуміємо ту ситуацію, у якій знаходиться наша країна зараз, та її вплив на інвестиційні настрої.

Крім того, серйозний іноземний інвестор не розглядатиме проєкти й активи, вартість яких є меншою за $200 млн. Тому що його супутні витрати (на підготовку угоди, на юридичне супроводження тощо) будуть значно вищими, ніж він зможе отримати від такої інвестиції згодом. Але, попри те що нерезиденти не беруть участі в малій приватизації безпосередньо, вони роблять це опосередковано. Тобто надають пільгове фондування українським підприємцям і компаніям під купівлю певних об’єктів. 

– Також цікаво, чому іноді не відбувається приватизація потенційно привабливих активів. Наприклад, продаж Білгород-Дністровського порту зривається вже декілька разів поспіль. У чому причина таких невдач?

– Ці ситуації можуть відбуватись у зв'язку з кількома причинами. По-перше, ринок не готовий платити за актив ту ціну, в яку він оцінений. І тут мова не тільки про вартість придбання об’єкта приватизації, а й про ті витрати, які згодом ляжуть на плечі нового власника: погашення боргів, інвестиції у реновацію, технічне переоснащення виробництва.

По-друге, дійсно є категорія неналежних учасників, що здійснюють непрямий контроль над об’єктом приватизації і зацікавлені у зриві аукціонів, щоб цей контроль не втратити. З такими учасниками ми системно боремося. У тому числі збільшуючи гарантійні внески, які в разі відмови переможця аукціону сплачувати гроші за придбаний об’єкт зараховуються в дохід держави.

– З осені 2022 року в системі почали з'являтися лоти державних банків, які виставляють на продаж заставне майно за кредитами. Наскільки успішним є процес реалізації цих активів?

– Не можу сказати, що продаж заставного майна державними банками проходить жваво. Швидше за все, вони поки що тестують ринок і вивчають попит. Про це свідчать параметри лотів, які розміщують банки, їхня висока вартість зокрема. Але це зовсім не означає, що такі активи продаються успішно і за тією ціною, яка оголошена.

– За законодавством, якщо з першого разу лот не продали, то допускається покрокове зниження стартової ціни, але не більше ніж на 50%. Як ви вважаєте, такої знижки завжди достатньо?

– Усе залежить від того, яку стратегію обрав продавець. Більш агресивна стратегія передбачає встановлення свідомо низької стартової ціни лота, яка при продажі привабливих об’єктів призводить до зростання конкуренції на торгах і забезпечує успішну приватизацію активу за ринковою вартістю.

Але, оскільки йдеться про об’єкти державної власності, які мають, скажімо так, певні особливості, організатори торгів вимушені хеджувати свої ризики та спочатку виставляти високу ціну активу, після чого поступово знижувати її і в такий спосіб «шукати» ринок.

– До речі, а як ви оцінюєте ініціативу підняти гарантійний внесок при проведенні повторних аукціонів, що міститься в законопроєкті №6102-д. Чи не відверне збільшення суми внесків потенційних покупців?

– Я вважаю, що вплив такої норми буде виключно позитивним, оскільки вона стане додатковим запобіжником для недобросовісних учасників. Зараз загальна частка зірваних торгів (аукціонів) у системі «Prozorro.Продажі» становить близько 9% від загальної кількості оголошених аукціонів. Якщо відповідальність за  такі дії буде посилена, думаю, що частка подібних торгів значно знизиться.

До речі, на початку липня Міністерство економіки зі свого боку також запропонувало зміни до умов аукціонів із малої приватизації. Йдеться про такий елемент як lock-in другого учасника аукціону. Тобто, поки перший учасник не укладе угоду купівлі-продажу з організатором торгів або не відмовиться від неї, другий перебуватиме в режимі очікування. Це дозволить мінімізувати ймовірність змови між учасниками аукціонів і скоротити кількість зірваних торгів.