Акценти тижня: амбіції Маска та Китаю не вводять в оману; економіка США зростає, а Німеччини – навпаки
Огляд основних подій минулої семиденки та реакція на них зарубіжної преси
Минулого тижня шпальти практично всіх провідних світових ЗМІ заполонив Ілон Маск. І не лише через ребрендінг Twitter. Так, The Guardian розмірковувала, чому Маск хоче, щоб X став аналогом WeChat для Заходу. Як відомо, китайська платформа WeChat є поєднанням застосунків, яке використовується для обміну повідомленнями, як соціальна мережа, для платежів, підписок, оплати комуналки, доставки їжі, квитків на літак і потяг, виклику транспорту та багато іншого. Ілон Маск заявив, що хотів би, щоб ребрендований Twitter став таким же незамінним на Заході.
Ілон Маск прагне домінувати. Втім американці йому не довіряють
«У Китаї ви фактично живете у WeChat, тому що він дуже зручний і корисний у повсякденному житті, і я думаю, що, коли ми зможемо досягти цього або хоча б наблизитися до цього в Twitter, це буде величезний успіх», – сказав він співробітникам своєї соцмережі. Захоплення ідеєю «універсального застосунку» не є новим і вже багато років не полишає голови західних технологічних керівників. Торік повідомлялося, що Microsoft розглядає можливість створення «суперзастосунку».
Брюс Дейслі, колишній керівник європейського підрозділу Twitter, каже, що це «дещо хибне припущення» – вважати, що, оскільки всі застосунки з'явилися і досягли успіху в Китаї, те ж саме станеться і в інших країнах. Однак він додає, що зробити платежі ключовою частиною ребрендингової платформи Twitter – явна амбіція Маска – може спрацювати в США, де система онлайн-банкінгу та платежів менш розвинена, ніж у Великій Британії та Європі. Питання в тому, чи довірите ви Маску будь-який платіжний процес, зазначає Дейслі.
Люсі Інгем, керівник відділу контенту компанії FXC Intelligence, яка займається аналізом даних, каже, що в амбіціях Маска щодо платформи є логіка. «Ви можете мати дійсно хороший продукт і дійсно хорошу систему, але, якщо люди не довіряють їй, нічого не вийде». Такої самої думки дотримуються й інші спікери, які до того ж зауважують, що Маск звільнив 80% персоналу соцмережі та показав себе «дуже ненадійним партнером» відтоді, як купив Twitter.
New York Times схвильована тим, що Ілон Маск став домінувальною силою в супутникових інтернет-технологіях, і способи, якими він користується цим впливом, викликають велику тривогу. А саме – майже повний його контроль супутникового інтернету. «Легкозаймиста особистість, 52-річний Ілон Маск не має чітких прихильностей. Хоча пана Маска називають геніальним інноватором, він один може вирішити відключити доступ до інтернету Starlink для клієнта або країни, і він має можливість використовувати конфіденційну інформацію, яку збирає ця служба. Такі занепокоєння посилюються тим, що жодна компанія чи уряд не змогли наблизитися до того, що створив Ілон Маск» – пише видання.
NYT зауважує, що в Україні деякі побоювання справдилися: він неодноразово обмежував доступ до Starlink під час війни. У вересні на приватному заході, на якому були присутні тодішня спікерка Палати представників Ненсі Пелосі та інші, Маск запропонував мирний план для України, який передбачав анексію росією українських земель. Ця пропозиція обурила багатьох присутніх.
Торік він відмовив Україні у проханні надати доступ до Starlink поблизу Криму, щоб вона могла направити начинений вибухівкою морський дрон на російські кораблі, пришвартовані в Чорному морі. Пізніше Маск заявив, що Starlink не може бути використаний для дальніх ударів безпілотників. Втім, за інформацією видання, у червні Пентагон купив від 400 до 500 нових терміналів і послуг Starlink, а отже, він отримав контроль над визначенням зони дії інтернет-сигналу Starlink на території України, щоб ці нові пристрої могли виконувати «ключові функції і певні місії». Очевидно, це має на меті забезпечити Україну спеціальними терміналами й послугами для виконання чутливих функцій без побоювання переривання зв'язку.
Водночас Тайвань не ризикує ставати залежним від Starlink. «Ми боїмося, що, коли ми замовимо пристрої у Starlink, потрапимо в якусь пастку, – сказав NYT старший науковий співробітник Гарвардської школи Кеннеді в Тайбеї Джейсон Хсу, колишній тайванський законодавець. – Ілон має величезні комерційні інтереси в Китаї».
Просто смішну історію про ребрендинг Twitter розповідає The Economist: робітників, які намагалися прибрати стару назву зі штаб-квартири компанії в Сан-Франциско, на півдорозі зупинила поліція, залишивши «er» як головну вивіску компанії. Було б ще веселіше, якби вони паралельно встигли написати нову назву – «Х».
Економіка США зростає. Але аналітики Волл-стріт нервують через ейфорію ринку акцій
Також британське видання попереджає, що оптимізм, який панує на ринку акцій, може мати летальні наслідки. «Надія на бум продуктивності, спричинений штучним інтелектом, витіснила побоювання щодо зростання та інфляції, які стали основним ринковим наративом. Акції великих технологічних компаній, що, як вважається, мають всі шанси отримати вигоду від такого буму, стрімко зросли в ціні», – пише The Economist.
Згодом цей оптимізм перекинувся й на решту ринку: те, що почалося як вузькоспрямоване зростання, переросло у повномасштабний бичачий ринок. Але видання цитує легенду Волл-стріт Джона Темплтона: усі ринки «народжуються на песимізмі, ростуть на скептицизмі, дозрівають на оптимізмі і вмирають від ейфорії». Зараз, на думку авторів, ринок перебуває як раз в ейфорії.
Тим часом Wall Street Journal інформує, що економічне зростання США прискорюється попри очікування уповільнення. Минулого кварталу економіка зросла на 2,4%, що свідчить про те, що США уникають рецесії, – пише видання. Оскільки інфляція падає з історичних максимумів, а ринок праці залишається сильним, стійке зростання додає перспективи м'якого приземлення, коли інфляція повернеться близько до цільового показника Федерального резерву в 2% без рецесії.
Економічне нездужання Німеччини та спаплюжена репутація Китаю. Залежність від російських енергоресурсів дається взнаки
Аналогічну оцінку економіці США дає Bloomberg, який водночас дуже негативно оцінює економіку Німеччини. «Економічне нездужання Німеччини нагадує епоху «хворої людини Європи», – пише видання, посилаючись на дані за ІІ квартал, які не показали зростання після рецесії. І тривала промислова слабкість затьмарює перспективи країни. Рецесія, з якої Німеччина зараз ледь вийшла, уже кинула виклик сміливому прогнозу канцлера Олафа Шольца в січні про те, що такий спад «абсолютно точно» не відбудеться.
Цього разу тривала енергетична криза в Німеччині, спричинена війною в Україні, завдає шкоди виробникам в економіці, яка вже бореться з демографічно зумовленим дефіцитом кваліфікованих кадрів і низькою продуктивністю. Тривалий головний біль Німеччини з приводу того, як виробляти доступну енергію, що є результатом її багаторічної залежності від російського газу та політично зумовленої відрази до ядерної енергетики, залишається окремим викликом так само, як і спроби прискорити відхід від викопного палива.
Тим часом посилення глобальної конкуренції у сфері електромобілів загрожує її автомобілебудуванню. Такі довгострокові виклики поєднуються зі слабким попитом у Китаї та жорсткою монетарною політикою, що призводить до подальшого скорочення промисловості. Ще одне підвищення процентної ставки Європейським центральним банком на чверть пункту минулого тижня з метою приборкання інфляції посилить тиск на галузь, зазначає Bloomberg. Втім експерти радять робити ставку на малий бізнес, так званий Mittelstand – загальнонаціональну мережу малих, часто сімейних, підприємств, чия спеціалізована продукція уже давно забезпечує основу експортної могутності країни.
Про Китай цього тижня писали мало не всі провідні видання. Але несподіваною стала публікація в Al Jazeera, де йдеться про дослідження Pew Research Center, яке демонструє негативне ставлення до Китаю в усьому світі, особливо в країнах із високим рівнем доходу. Результати опитування свідчать: дві третини людей у 24 країнах світу погано ставляться до Китаю. У середньому 67% респондентів висловили негативну думку про Пекін, тоді як лише 28% поділяють позитивну.
Pew опитав понад 30 000 дорослих у 24 країнах, зокрема США, Мексиці, Німеччині, Австралії, Бразилії, Ізраїлі, Нігерії, Японії та Індії. Дослідження показало, що негативне сприймають Китай переважно в країнах із високим рівнем доходу, як-от Австралія, Швеція, Південна Корея і Японія. Воно також було помітно високим у США, де 50% респондентів назвали Пекін найбільшою загрозою для Вашингтона у відкритому запитанні, порівняно з 17% респондентів, які назвали москву.
Респонденти в таких країнах, як Індонезія, Нігерія та Мексика, висловили набагато більш позитивну думку про Китай, що, ймовірно, пов'язано з поєднанням низки чинників – від його ролі в забезпеченні 5G-інтернетом країн із середнім рівнем доходу до масштабних інвестицій через такі проєкти, як його інфраструктурна ініціатива «Один пояс, один шлях». Індія була помітним винятком серед країн із середнім рівнем доходу, оскільки її відносини з Китаєм погіршилися через спірний кордон протяжністю 3500 км, що простягається через Гімалаї. Отже, 67% респондентів в Індії (проти 46% у 2019 році) негативно висловилися щодо Пекіна, незважаючи на тісні економічні зв'язки між двома країнами.
Спроби Пекіна зробити цього року ребрендинг і виступити глобальним миротворцем також зазнали невдачі, навіть після того, як він виступив посередником у відновленні відносин між Саудівською Аравією та Іраном і запропонував зіграти аналогічну роль в Україні та Палестині. У середньому 71% респондентів заявили дослідникам, що вважають, що КНР «не сприяє глобальному миру і стабільності». Ще 57% звинуватили Китай у втручанні у світові справи всупереч іміджу, який Пекін намагається створити. Тобто, як і у випадку з росією, скільки не називай пацюка Мурчиком він від того котом не стане, навіть якщо замуркає.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].