З 1 жовтня повертаються штрафи за відсутність РРО: ДПС знову карає підприємців, які продають товари повз касу

Закон №3219-IX, який набув чинності 1 серпня, передбачає повернення не лише податкових перевірок, а й штрафів за порушення податкового законодавства. В окремому блоці йдеться про застосування штрафних санкцій до підприємців і компаній, які, згідно із законодавством, є користувачами реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

З 1 жовтня штрафуватимуть усіх, хто має використовувати касові апарати, але не робить цього.

«З 1 жовтня 2023 року відновлюється повна відповідальність за порушення у сфері застосування РРО, крім відповідальності на тимчасово окупованих територіях, територіях активних і можливих бойових дій», – попередив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та уточнив, що суми штрафів будуть «великими».

Mind розбирався, кого саме штрафуватимуть податківці і як вони мають намір виявляти підприємців-порушників.

Кого могли штрафувати за невикористання РРО ще влітку? Відповідно до норм закону № 3219-IX, застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення у сфері застосування РРО відновлено з 1 серпня щодо суб'єктів господарювання, які:

• здійснюють операції купівлі/продажу іноземної валюти;
• займаються організацією та проведенням азартних ігор.

Штрафи застосовуватимуть за порушення, які вчинені не лише до, а й під час воєнного стану.

Кого штрафуватимуть із 1 жовтня? Згідно з роз'ясненням Державної податкової служби (ДПС), починаючи з 1 жовтня застосування штрафних санкцій буде відновлено стосовно всіх підприємців і компаній, які займаються торгівлею, працюють у сфері громадського харчування або надають послуги.

Варто також врахувати, що мораторій на штрафні санкції не діє для вищезгаданих представників бізнесу, які перебувають на окупованих територіях та в зоні бойових дій. Залишається лише питання, як ДПС зможе фізично проконтролювати таких підприємців і зафіксувати їхні порушення.

Як воєнний стан впливає умови застосування РРО? Незважаючи на військовий стан в Україні, який діє з 24 лютого 2022 року, звільнення від застосування РРО як такого немає.

Тобто бізнес зобов'язаний використовувати у своїй діяльність касові апарати або програмні рішення для обліку операцій так само, як він це робив і до запровадження військового стану.

Різниця лише в тому, що застосування штрафних санкцій у період з 1 січня 2022 року до 30 вересня 2023 року обмежене.

«Проте на сьогодні переважна більшість суб'єктів господарювання взагалі не дотримуються порядку використання РРО, оскільки чинне законодавство надає їм таке право до 1 жовтня 2023 року (мається на увазі відсутність штрафів за порушення. – МІnd)», – коментує Андрій Тимонов, адвокат, радник юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS.

Хто має використовувати РРО? Відповідно до чинного законодавства (а саме відповідно до ст. 3 закону №265/95-ВР), застосування РРО є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання, які:
• здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (з використанням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо);
• продають товари або надають послуги, у тому числі у сфері громадського харчування;
• приймають готівку для подальшого виконання платіжних операцій.

У тому ж законі № 265/95-ВР і в постанові Кабінету Міністрів №1336-2000-п прописані винятки, які дають право відмовитися від РРО.

Касові апарати та програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються (наведений нижче список не є вичерпним):

• під час продажу продукції власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння);
• під час проведення банківських операцій, крім операцій із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються поза касами банків;
• під час продажу проїзних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
• під час продажу квитків державних лотерей через електронну систему прийняття ставок;
• під час продажу товарів за готівку на ринках (тільки для фізосіб);
• при наданні фізособами побутових послуг у селах та селищах (обслуговування та встановлення техніки/електроніки, ремонт квартир, приготування їжі тощо);

Які штрафи передбачено за порушення? Основні штрафні санкції у сфері касових операцій є такими.

• 100% вартості товарів/послуг – за реалізацію цих товарів/послуг без використання РРО або за невидачу фіскального чека. У разі повторного порушення штраф зростає до 150% суми.
• 510 грн – за неподання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, та за відсутність контрольної стрічки на РРО.
• 5100 грн – за використання РРО, у конструкцію якого було внесено зміни, які не передбачені документацією виробника касового апарату / розробника програмного забезпечення.

Додатково до цього можуть накладатися адмінштрафи, а саме:

• за порушення порядку проведення розрахунків – 34–85 грн з особи, яка не використала РРО (продавця, касира), та 85–170 грн із посадових осіб суб'єкта господарювання;
• за ненадання покупцю/клієнту можливості розрахувати електронними платіжними засобами – 1700–3400 грн із посадових осіб суб'єкта господарювання.

• 25% вартості товарів/послуг у разі їх продажу без використання РРО або з використанням на неповну суму, а також 50% вартості проданих товарів/послуг за аналогічне повторне порушення (замість 100% та 150% відповідно).

Як ДПС виявлятиме порушників? Основний інструмент контролю з боку податкової служби – це фактичні перевірки (вони дозволені ще з березня 2022 року), під час яких податківці можуть проводити «таємні закупівлі»: купувати товари й відстежувати дотримання правил використання РРО підприємцями. Додатково ДПС може проводити документальні планові перевірки, які дозволені з 1 серпня 2023 року.

«Відповідальність за порушення, пов'язані з використанням РРО, накладатимуть за незастосування РРО, невидачу розрахункового документа й видачу розрахункового документа на неповну суму купівлі», – каже Андрій Тимонов.

Інших категорій бізнесу, що має застосовувати у своїй діяльності РРО, планові перевірки не стосуються. Але розслаблятися не варто: податкова може контролювати бізнес за допомогою позапланових фактичних і документальних позапланових перевірок.

Їхня особливість у тому, що інспектори приходять без попередження і підставою для їхнього візиту може бути практично будь-яка причина. Скарга від незадоволеного покупця чи наявність у ДПС інформації про те, що підприємець порушує податкове законодавство.

«Навіть, коли контрольно-ревізійний захід проводиться за заявою платника податків у зв'язку з ліквідацією суб'єкта господарювання, питання використання РРО також може бути частиною такої перевірки», – попереджає Богдан Трохимець, молодший юрист Arzinger.