Дипломатичне очищення іміджу: як Саудівська Аравія змінює ставлення світу завдяки перемовинам щодо України

Минув тиждень відтоді, як на узбережжі Червоного моря – у місті Джидда в Саудівській Аравії – відбулася міжнародна конференція, присвячена пошуку можливостей для завершення війни в Україні на справедливих умовах. Її унікальність проявилася не лише в дивовижній появі спадкового принца та прем’єр-міністра королівства Мухаммеда бін Салмана як ініціатора перемовин і посередника між Києвом та москвою. Вперше в зустрічі такого масштабу взяв участь Китай: його представник підтримав ідею територіальної цілісності України, а росію взагалі не запросили.

Після Джидди імплементація української «формули миру» продовжилася в Києві. Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак провів у п’ятницю чергову зустріч із представниками іноземних дипломатичних установ, акредитованих в Україні. Вона стосувалася пунктів «Енергетична безпека» та «Недопущення ескалації війни та повторення агресії».

Водночас світові медіа продовжують висвітлювати подробиці цієї значущої зустрічі в Саудівської Аравії та аналізувати її вплив на приборкання агресії путінського режиму.

Один із таких текстів написала знана американська журналістка Юлія Іоффе, що спеціалізується на зовнішніх відносинах Вашингтона, для видання Puck («Шайба»). Назва проєкту натякає на пустотливого лісового духа, персонажа п’єси Шекспіра «Сон літньої ночі», а також будинок типографії в районі Coхо Нью-Йорка, де працювала редакція легендарного сатиричного журналу Spy («Шпигун»), який «обирав і перемагав президентів, обурював ортодоксів та дратував монополістів».

У статті під назвою «Угода MBS» авторка розповідає цікаві деталі про те, що насправді означає міжнародна активність MBS, та ділиться своїми спостереженнями, наскільки успішною може бути нетрадиційна дипломатія в сучасному світі, де звичні підходи у веденні політичних і бізнесових справ виявилися неспроможними зберегти мир.

Mind пропонує своїм читачам адаптований переклад цього матеріалу.

Минулими вихідними в мармуровому готелі Ritz-Carlton у Джидді, на узбережжі Червоного моря в Саудівській Аравії, представники близько 40 країн зібралися разом, щоб обговорити, як припинити війну в Україні. Але гості не надто насолоджувалися краєвидами. Високопоставлений чиновник президентської адміністрації, який був присутній на переговорах, розповів мені, що вони застрягли в «надмірно кондиціонованих» конференц-залах, у яких, за його словами, «холод пробирав до кісток». Насправді нічого не було вирішено або узгоджено.

Однак це була доволі значуща зустріч – як для тих, хто був присутній, так і для тих, хто був відсутній. Представники Китаю, Південної Африки, Бразилії та інших країн, які часто називають Глобальним Півднем, надіслали своїх емісарів. А представник КНР із питань Євразії навіть зустрівся в кулуарах із радником Джо Байдена з національної безпеки Джейком Салліваном і Вікторією Нуланд, другою особою в Державному департаменті. росія, з іншого боку, не була запрошена й назвала переговори «обманом». Проте, враховуючи різноманітність поглядів на війну серед учасників, конференція була визнана продуктивною і позитивною настільки, що всі, включно з Китаєм, США й Україною, пообіцяли зібратися знову.

«Китайці були конструктивні, – сказав високопосадовець американської адміністрації. – Це була перша зустріч за їхньої присутності, і вони не просто уважно слухали, а й брали участь в обговоренні».

MBS домігся того, що Бразилія, президент якої відмовився засудити вторгнення путіна, надіслала своїх представників. Мексика, Південна Африка, Замбія, Африканський Союз і багато інших нейтральних країн – частини світу, що скептично ставиться до аргументів Заходу щодо росії та України – також делегували своїх людей у Джидду. «Саудівці були дуже активними в залученні інших держав і корисними у розв'язанні низки питань. Було вкрай важливо провести таку розмову в неєвропейському середовищі, скликану неєвропейською країною», – сказав високопоставлений представник Білого дому.

Це не перший раз, коли MBS намагається бути ефективним посередником у російсько-українській війні. Він домовлявся про повернення українських дітей, викрадених росією. Допоміг організувати несподіваний великий обмін полоненими, у якому брали участь громадяни США та Європи. Він прагне бути корисним у справі про повернення додому репортера Wall Street Journal Евана Гершковича [якого затримала російська влада, звинувативши у шпигунстві]. MBS також відправив $400 млн гуманітарної допомоги Україні, водночас відмовившись від закликів Вашингтона втримати низьку ціну на нафту.

Він також зумів стати корисним – або удавав, що є таким – у посередництві в конфліктах у Судані, а також між Ефіопією та Еритреєю. «З погляду дипломатії у саудитів був чи не найкращий рік. Їм вдалося укласти іранську угоду з китайцями. Вони залучили сирійців до Ліги арабських держав. Вони закрили главу про Хашоггі й уклали угоду зі професійним гольф-туром LIV Golf, тож «спортивне очищення» для них надзвичайно ефективне. А тепер вони приймають переговори щодо України. Якщо подивитися, де була Саудівська Аравія 2018 року після вбивства Хашоггі і де вона зараз, складно уявити, що це одна і та сама країна», – каже Ян Бреммер, засновник Eurasia Group.

Навіщо Саудівській Аравії таке посередництво?

Хоча MBS не взяв на себе відповідальності за вбивство Хашоггі, він визнав, що це було «помилкою». Але, як скаже вам будь-який фахівець із піару, не може бути кращого способу впоратися з помилкою, яка руйнує репутацію, ніж витіснити її позитивними новинами. Існують усілякі способи очищення іміджу: «спортивне» «зелене», а тепер і дипломатичне. «Це ще одне перо в капелюсі MBS. Зараз він прагне продемонструвати свою силу як глобальний гравець та лідер позаблокового світу», – каже Сара Лея Вітсон, виконавчий директор DAWN, правозахисної групи, заснованої Хашоггі.

Щодо спроб посередництва MBS у припиненні війни в Україні, каже Вітсон, «іронія долі жахлива»: «Саудівська Аравія веде незаконну війну в Ємені вже вісім років, і, незважаючи на перемир'я, миру там немає. Це призвело до загибелі понад 300 000 людей в Ємені та до гуманітарної катастрофи. Мені дуже хочеться сподіватися, що, презентуючи себе миротворцем, MBS почне з беззастережного припинення війни в Ємені та виплати репарації за шкоду, яку Саудівська Аравія завдала їхній країні».

Зрештою, обидві країни були по різні боки холодної війни. «Коли ЦРУ більше не могло фінансувати політичні рухи в Африці та інших місцях, Саудівська Аравія втрутилася. Саудівці фінансували правий журнал в Італії, а також праві рухи в Південній Америці. Вони фінансували бойовиків у проксі-війнах тієї епохи в Африці. Усе посилення ісламізму проти комунізму було спільною операцією Саудівської Аравії та США. А наповнюючи ринок нафтою протягом 1985 – 1991 років, вони допомогли довести до банкрутства СРСР», – пояснює Хайкель.

За його словами, нинішній сплеск активності Саудівської Аравії спрямований не стільки на те, щоб сподобатися США, скільки на те, щоб перепозиціонувати себе на світовій арені як глобальну державу та місце для інвестицій.

З цього приводу Хайкель висловився дуже яскраво: «Західні імперські нарциси вважають, що все крутиться навколо них. А Саудівській Аравії начхати на те, що вони думають про них!». Або, як зазначив співрозмовник у Ер-Ріяді, який побажав зберегти анонімність у публічному обговоренні державної політики, «західні ЗМІ, що висвітлюють події в Саудівській Аравії, завжди розглядають це як специфічний виверт, щоб завоювати прихильність недоброзичливців країни. Відверто кажучи, це досить безглуздо. Нічого й досі не спрацювало, а критики й досі не заспокоїлися».

Спадковий принц КСА – великий авантюрист чи зважений політик?

Співрозмовники вказують також на іншу динаміку у грі, що керує дипломатичними авантюрами MBS. Багато хто звертає увагу, що спадковий принц намагається розвернути саудівське суспільство від ісламізму до націоналізму. Такі прагнення вже призвели до того, що влада дозволила саудівським жінкам керувати автомобілями та жити на самоті, громадянам – відвідувати кіно й концерти, а також фактично скасувала релігійну поліцію.

«Те, що робить MBS, має суто внутрішні причини. Усе це стосується переорієнтації населення на щось інше, крім релігії. Це все для того, щоб сказати, що Саудівська Аравія – велика країна, якою можемо пишатися, і ми здатні багато чого досягти у світі. Він дуже прагматичний і корисливий. Він намагається створити бренд Саудівської Аравії як місця для інвестицій з диверсифікованою від нафти економікою, та привабливого для туристів», – каже Хайкель.

У своїх прагненнях MBS більше схожий на Лі Куан Ю або Сі Цзіньпіна. «MBS розуміє, що ніколи не буде частиною Заходу, але хоче бути частиною G20, у нього є амбіції «азійських тигрів». Тому його меседж: «Не думайте про мене як про розпалювача війни, думайте про мене як про того, хто може допомогти із Суданом, Східною Африкою та Україною», – пояснює дослідник із Прінстона.

Чого вдалося досягти?

Щодо посередництва у припиненні війни в Україні, то мої співрозмовники (можливо, більш прихильні з них) зазначають, що Ер-Ріяд у певному сенсі тримає в руках ідеальні карти, аби зробити цю гру – як через свої зв'язки, так і через бажання отримати власні бонуси.

«Ми бачимо, як Саудівська Аравія реалізує свій потенціал на світовій арені», – розповідає джерело в Ер-Ріяді. «Це держава, яка володіє багатьма важелями економічного та військового впливу в регіоні. Вона має пристойні відносини з москвою, хороші – з Україною, а також з американцями й китайцями. Хто ще має подібний профіль? Індія, можливо, але в Індії немає політичної волі для цього», – каже мій співрозмовник. Він також зазначає: «США нічого не можуть зробити, вони є противником росії. Європа нічого не може зробити. Африканські країни недостатньо значущі. Є дуже мало країн, які можуть взяти на себе таку роль».

Факт залишається фактом: наразі це працює. Українці, якщо вірити Андрію Єрмаку, правій руці Зеленського та представнику України в Джидді, задоволені результатом. Його команді довелося відстоювати свою позицію перед країнами, які більше симпатизували росії або не повністю поділяють західний наратив про війну. І, судячи з повідомлень Єрмака в телеграмі, він вважає, що ця місія виявилася вдалою.

За словами високопоставленого чиновника в адміністрації Байдена, зустріч у Джидді була «корисною». На ній було досягнуто «широкої згоди» з таких питань, як важливість територіальної цілісності України, необхідність гарантування продовольчої і ядерної безпеки, а також повернення українських дітей додому.

«Я не думаю, що країни Глобального Півдня потрібно переконувати в тому, що війна – це погано і що вона має побічні ефекти. Складнішим стає те, як, зрештою, вирішувати ці питання і закінчити війну», – сказав співрозмовник. 

«Переговори в Джидді були доволі успішними. І американці, і китайці, і європейці, і країни Глобального Півдня загалом вважають, що саудівці змогли стати корисними. Усі вдячні за те, що вони роблять, окрім росіян – у цьому і є сенс. Буде проведено ще одну таку зустріч. Китай також проявив себе. Буде створено робочі групи за окремими напрямами. Річ у тім, що після Джидди існує широкий, майже глобальний консенсус щодо ідеї територіальної цілісності України, яку поділяють і Китай, і США. Так, диявол ховається в деталях, але в порівнянні з тим, де ми були ще пів року тому? Я віддаю саудівцям належне», – підсумував Бреммер.