Усе до хати: як держава акумулює землі Академії аграрних наук

Кабінет Міністрів передав в управління ФДМУ 25 державних підприємств, які раніше підпорядковувалися Національній академії аграрних наук. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду 11 серпня.

Основна цінність підприємств, що передані Фонду держмайна, – земельний банк, який сягає 100 000 га і відповідає 11-му місцю в рейтингу українських агрохолдингів за площею земель під обробкою. Усього під управлінням фонду внаслідок передачі зібрано 370 000 га земель сільськогосподарського призначення державної форми власності.

«Після вступу в дію нещодавно ухваленого закону щодо запуску прозорої оренди державних с/г земель ФДМУ планує виставити їх на відкриті аукціони на Prozorro.Продажі. Перші аукціони мають відбутися у 2024 році», – йдеться в повідомленні фонду.

Mind розбирався, якими є шанси успішно розпорядитися із цим колосальним земельним ресурсом і чому НААН перестала бути в очах держави адекватним керуючим.

Чому виникла потреба вилучити землі в Академії аграрних наук?

НААН – один із найбільших землевласників в Україні. Величезні земельні масиви – до того ж зазвичай найкращі землі в різних регіонах – були надані вченим для селекційних та експериментальних потреб.

Загалом в академії нараховується близько 300 (276) юросіб – закладів, організацій та підприємств, майже кожна з яких володіє землею.

Загальна вартість земельного банку НААН, за даними Рахункової палати, сягає 3 млрд грн за курсом 2022 року. Значна кількість цієї землі не оформлена, дані про нею відсутні в Земельному кадастрі, і це утворює скритий ресурс для передачі у користування приватному бізнесу.

Формат оренди при цьому, як правило, не фігурує, однак використовуються інші юридичні механізми зі схожим ефектом – інвестдоговори чи «спільне оброблення». У такий спосіб бізнес економить на участі в земельних торгах і позбавляється конкуренції, а несумлінні держслужбовці отримують корупційну ренту.

Наскільки великим є масштаб зловживань у НААН?

Про це можна судити з нещодавніх гучних справ, що пов’язані із землями академії.

Так, на минулому тижня СБУ затримала нардепа від «Слуги народу» Анатолія Гунько саме за махінації із землями Національної академії аграрних наук. За гонорар у $221 000 він обіцяв бізнесмену забезпечити надання в оброблення державних земельних наділів площею 1700 га.

Тижнем раніше обшуки відбулись у президента академії Ярослава Гадзало, якого підозрюють у передачі земель НААН приватним особам.

Усього за даними слідства, в оброблення передано 150 000 га сільгоспземель, що генерує дохід організаторам схеми у $20 млн на рік.

Скільки ж усього земель у Національної академії аграрних наук?

Те, що навіть такий базовий показник відсутній у відкритому доступі, наявно демонструє рівень «тіні» у земельних ресурсах академії.

Різні відомства наводять різні цифри:

• САма Академія «зізнається» у 200 000 га.
• За даними Держгеокадастру, за НААН числиться 320 000 га земель.
• Рахункова палата України станом на 2020 рік, після аудиту академії, вивела цифру в 465 000 га.

Чому саме зараз почалась активність довкола державних сільгоспземель, зокрема НААН?

Причин активізації дві.

Перша – держава шукає резерви для наповнення бюджету, а стан держфінансів вимагає робити це швидко. На підвищення прибутковості державних сільгоспземель направлений законопроєкт №7588, який перебуває на повторному другому читанні.

Документ передбачає впровадження обов’язкової процедури аукціону для передачі земель держструктур в оренду. ДП будуть трансформовані у АТ/ТОВ із 100%-вою часткою держави й отримають право на оренду земель, що їм належать, після чого зможуть передавати їх у суборенду через торги.

Друга причина – наближення старту другого етапу земельної реформи. З наступного року право придбання сільгоспземель набудуть юридичні особи, отже, відповідно зросте попит на великі цілісні наділи.

Щоб реалізувати обидві ці можливості необхідно позбавитися напівлегальних конкурентів і заблокувати, наскільки це можливо, передачу держземель в оренду «повз касу».

НААН – єдиний державний землевласник із специфічним підходом до управління цим активом?

Один із найбільших, але не єдиний.

Великі земельні банки є в «Нафтогазу» та залізничників. Інша річ, що за кількістю сільгоспземель НААН дійсно не має собі рівних. Широкі земельні наділи має і ДП «Конярство України».

Однак найбільш невизначеною є ситуація у Міноборони, яке володіє численними військовими містечками, інфраструктурою і в тому числі сільгоспземлями для підсобних господарств. Інформація про них традиційно була мінімальною, масштаб зловживань – колосальний, однак під час дії воєнного стану уряд навряд чи ризикне робити кроки в напрямку альтернативного використання цих активів.

Наскільки реально зараз для ФДМУ знайти зацікавленого орендатора на землі НААН?

Цілком реально – попит на землю перевищує пропозицію.

За два роки після відкриття в Україні ринку землі в обіг залучено лише приблизно 1% усіх сільськогосподарських земель (підконтрольні території).

При цьому, за експертними оцінками, через повномасштабне вторгнення на ринку землі не відбулося понад 10 000 угод загальною площею 282 000 га та вартістю 11,5 млрд грн, а це 0,2% ВВП країни. Найбільші втрати поніс ринок землі в Харківській та Херсонській областях.

За підсумками перших шести місяців 2023 року земельний ринок відновився у всіх областях, найбільші обсяги очікувано зафіксовані в Західних регіонах.