Дивний бік науки: кому та за що цього року видали Шнобелівську премію

Оживлення мертвих павуків для використання їх у якості маніпуляторів для роботів, облизування каміння та батарейок, говірка навиворіт та туалети з «відбитком сідниць»: у США привітали цьогорічних лауреатів Шнобелівської премії (Ig Nobel Prize). Як і щороку, за місяць до початку справжнього «Нобелівського сезону», вчені обирають між себе авторів найбільш чудернацьких досліджень.

Це вже 23 вручення премій за досягнення, які «змушують реготати, а потім замислитись». Традиційно, справжні Нобелівські лауреати (дехто з них – у дивакуватих капелюшках) вручають премії та чеки на 1 млрд зімбабвійських доларів ученим, яких обрала редакція науково-гумористичного видання «Аннали неймовірних досліджень».

Сума призу начебто і велика, але долари використовуються ті, що були перед деномінацією: 1 новий долар Зімбабве коштував 10 000 000 000 «старих» доларів. От саме їх і вручають переможцям. Щоб не зазнавались.

Тож, представляємо 10 досліджень, які виявились настільки дивними, що вразили журі. Живіть з цим.

Облизувачі каміння

Премію в галузі хімії та геології отримав Ян Залажевіч з Університету Лейчестеру у Великій Британії – «за пояснення, чому багато вчених облизують каміння».

Він опублікував статтю «Харчування копалинами» (Eating Fossils), у якій поділився знахідкою: «деякі вчені XVII століття облизували каміння задля їхньої ідентифікації». Засмутило автора те, що це «навичка, яку ми майже втратили».

Геолог, відомий серйозними дослідженнями «епохи Антропоцену» (неформальний термін, що описує геологічну добу, в якій людська діяльність впливає на екосистему планети), заявив, що щасливий отримати Шнобеля, оскільки премія «стала однією з найвеличніших традицій науки».

Повторення слова до беззмістовності

Літературну «Шнобелівку» отримала міжнародна група дослідників «за вивчення почуттів людини, яка повторює одне слово багато, багато, багато, багато, багато, багато, багато разів».

Вчені досліджували, як повторення слова може утворити відчуття незнайомості до чогось знайомого – це відчуття має назву «жемавю» (ніколи не бачене) і є антонімічним до відомого нам «дежавю» (раніше бачене).

Під час отримання премії дослідники десятки разів повторювали артикль «the», допоки він не втратив будь-який сенс.

Робо-зомбі-павуки

Премія за машинобудування вручена американським дослідникам, які навчились використовувати вже мертвих павуків-вовків у якості механічного маніпулятора на кшталт захоплювача з аркадних автоматів з іграшками.

На прикладі доволі жахливого відео, в якому павуки розжимають клешні та хапають предмети, дослідники з Університету Райсу в Техасі пояснюють принцип «некробототехніки» – використання частин тіл тварин в якості частин роботів.

Туалети з анальним сканером

Син-Мін Парк зі Стенфорду отримав Шнобелівську премію в галузі охорони здоров’я – за винахід туалету, який непомітно аналізує людські відходи.

Його «Стенфордський туалет» навіть має сенсор «відбитку сідниць», аналогічний відбиткам пальців для ідентифікації на смартфонах – тільки для анусу.

«Не витрачайте свої відходи», – сказав Парк на врученні премії.

Словами навиворіт

Премію в галузі комунікації отримало дослідження людей, які дуже спритно говорять навиворіт. Звичайно, вдячність за нагороду було виголошено саме у цей спосіб.

Волоси у носі небіжчика

У галузі медицини відмічені дослідники, які використали трупи для підрахунку кількості волосків у ніздрях – чи їх бодай не однакова кількість?

Висновок з дослідження: кількість різна у всіх, однак в середньому (у середньостатистичного небіжчика), 120 волосинок у лівій ніздрі та 112 – у правій.

Електросмак

Шнобель у галузі харчування отримали Хіромі Накамура та Хомей М’яшіта з Японії, які створили електрифіковані палички для їжі та соломинки для напоїв. Винаходи роблять смак наїдків та напоїв солонішим.

«Ви колись лизали батарейку?», – поставив запитання на церемонії вручення М’яшіта.

До нудьги нудно

У галузі освіти журі премії вразили науковці, які досліджували, як нудьга викладача під час занять може передатись його студентам.

«Ми дізнались, якщо студенти вважають, що вчителю нудно навчати, то їм також стає нудно», – резюмував дослідження Крістіан Чен.

Погляд угору

Премію з психології отримали американські дослідники, які проводили експерименти з вивчення, скільки людей на вулиці зупиняться та подивляться наверх, якщо побачать незнайомців, що витріщаються вгору.

Експерименти підтвердили: що більше людей дивитиметься вгору, то більше прохожих до них долучиться.

Коїтус анчоусів

Галузь фізики багато б втратила без вимірювання, наскільки «перемішування морської води залежить від сексуальної активності анчоусів».

«Мені здається, що більшість вважає це неважливим – але я з цим не погоджуюсь», – сказав на врученні Б’єіто Фернандо Кастро, один із дослідників.