Аграрні козирі: українське зерно стало частиною передвиборчих кампаній у Східній Європі. Хто, як і навіщо «прокачує» цю тему в Польщі?
Прикордонні країни відчувають настільки сильний економічний вплив аграрного сектору України, що не можуть не враховувати це у своїй політичній риториці
Через півтора тижні, 15 жовтня, у Польщі відбудуться парламентські вибори і паралельно – всенародний референдум. На виборах буде обрано 560 членів Національних зборів Республіки Польща: 460 депутатів Сейму X скликання та 100 членів Сенату XI скликання.
Вибори – самі по собі нетривіальна подія, але ці прикметні ще й тим, що можуть позбавити лідерства партію «Право і Справедливість», яке вона утримує з 2015 року. Поточний рейтинг ПіС оцінюється максимум у 35%. Це можна порівняти з показниками головної опозиційної сили – партії «Громадянська коаліція» колишнього прем'єра Дональда Туска, підтримка якої становить близько 30%.
Цих політичних конкурентів, окрім співставних рейтингів, об'єднує ще дещо – негативна навколоукраїнська риторика.
Коли росія заблокувала морський експорт Чорним морем, основні потоки збіжжя були перенаправлені через західні кордони – і насамперед через Польщу. Однак виявилося, що зерно, замість того, щоб прямувати далі, осідало в країні й заповнило польські елеватори. Справа стала настільки серйозною та гучною, що відбулася зміна міністра сільського господарства.
Питання української аграрної присутності на польському ринку дуже швидко перестало бути – якщо взагалі колись було – виключно економічним.
ПіС, тонко вловлюючи настрої у суспільстві, коригувала відповідно до них свою риторику. Якщо на початку 2023 року партійні функціонери називали новини про засилля українського зерна російським ІПСО та вважали проблему надуманою, то вже до травня вони звільнили «свого» міністра сільського господарства й розпочали «священний похід» на захист польського рольніка (селянина). Опонента вони називають «Тусковий Берлін», звинувачуючи його в роботі на Німеччину та в нібито бажанні пожертвувати інтересами польських аграріїв заради західноєвропейського бізнесу. У свою чергу Туск також демонізує українське зерно у своїй риториці, щоправда, з акцентом на те, що правляча партія через некомпетентність дозволила проблемі зайти настільки далеко.
Mind розбирався, як кукурудза і пшениця стали чинником політичної боротьби.
Хто є основними учасниками передвиборчих перегонів? У польському електоральному змаганні цього разу представлено п'ять основних політсил:
- правляча партія «Право та Справедливість»
- «Громадянська коаліція» колишнього прем'єра Дональда Туска
- соціал-демократична коаліція «Ліві»
- центристська коаліція «Третій шлях»
- ультраправа «Конфедерація свободи та незалежності»
Яка розстановка сил? Опитування громадської думки вказують на успіх опозиційних партій. Один із чинників цього успіху – скоординована стратегія. Для виборів більшість опозиційних партій, окрім ультраправої, уклали «Сенатський пакт – 2023», згідно з яким висувають єдиного кандидата в кожному окрузі.
Українське питання винесене на референдум, який пройде синхронно з виборами? Ні.
На референдум буде винесено чотири питання: про продаж державного майна іноземцям, підвищення пенсійного віку, зведення стіни на польсько-білоруському кордоні та (не)допуск нелегальних іммігрантів із Близького Сходу та Африки.
Ставлення до референдуму неоднозначне як в опозиції, так і в пересічних громадян. Є думка, що це не більш ніж технологія, яка покликана шляхом популістських запитань підвищити лояльність до правлячої партії. Єврокомісія також здивована ініціативою, особливо враховуючи, що жодного впливу на політику Євросоюзу результати плебісциту не матимуть.
ПіС – в авангарді боротьби з українським зерном. Як ця тема може бути використана проти них? Позиція правлячої партії підкреслено радикальна, оскільки її представників – точніше, їхні фірми називають основними вигодонабувачами від імпорту українського продукту.
У польському сегменті інтернету вже кілька тижнів мандрує список із переліком компаній-імпортерів та їх бенефіціарів, де значиться «кузен сенатора ПіС», «колишній сенатор ПіС», «колишній помічник посла ПіС» тощо. Mind не публікує список з етичних міркувань і через неможливість верифікувати його фігурантів.
Однак у Польщі це зараз тема номер один. І громадськість наполегливо вимагає розкрити назви компаній – імпортерів українського зерна та їх власників, прямо називаючи серед останніх функціонерів урядущої партії.
Міхал Колодзейчак, лідер об'єднання «Агроунія», пішов іще далі. Він вважає, що ПіС навмисно ввела українське зерно на польський ринок, щоб викликати антиукраїнські настрої та потім зіграти на них.
Яка позиція основної електоральної групи – фермерів? Фермерам справді є чим дорікнути ПіС. Ексміністр сільського господарства та віцепрем'єр Генрік Ковальчик насправді закликав селян не продавати зерно, а чекати «найкращих цін». Найкращі ціни так і не настали, оскільки на ринок вийшов український товар. Тепер це справді виглядає так, ніби міністр навмисно ввів співгромадян в оману, щоб звільнити місце для українського збіжжя, яке мало прибути.
«На мій погляд, партія «Право і Справедливість» зробила це спеціально, щоб дозволити цьому статися, створити сьогодні перед виборами антиукраїнські та антиєвропейські настрої, створити цю поляризацію: Україна погана, ЄС поганий, тому вони хочуть збудувати націоналізм, який нібито захистить поляків, – каже лідер «Агроунії». – Вони розпалюють пожежу, а потім гасять її».
Чи є список польських компаній, які заробили на зерні з України? Міністр сільського господарства та розвитку сільських районів Роберт Телус заявив, що виступає за оприлюднення списків компаній, які заробили на імпорті збіжжя з України. За його словами, це кілька сотень юридичних осіб.
В основному йдеться про компанії, які імпортують зерно до Польщі. Однак нам невідомий список юросіб, які контролює Національна податкова адміністрація (KAS) – на нього розповсюджується дія закону, що захищає фінансову таємницю. KAS відмовляється публікувати цей список.
«Публікація списків не вирішить жодної проблеми. Йдеться про компанії, які імпортували зерно з України відповідно до закону», – сказав міністр в інтерв'ю польським ЗМІ.
Хто з України продавав у Польщу найбільше зерна? Потрібно відразу наголосити, що при таких відвантаженнях жодних законів не було порушено. Компанії продавали збіжжя польським контрагентам у межах абсолютно «білих» контрактів.
За даними Mind, найбільше зерна з України експортував у цьому напрямку транснаціональний трейдер Viterra – воно було поставлене на елеватори, що належать їй у Польщі. Але немає інформації, чи було воно надалі продано на польському ринку, чи попрямувало далі у складі партій, призначених іншим країнам.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
