Генеральний директор Prozorro: «Не думаю, що «тендерна мафія» як явище існує в Україні на кшталт Cosa Nostra в Італії»

Останнім часом в інформпросторі дедалі більше та гучніше фігурують різноманітні кейси, коли під час тендерів на Prozorro укладаються угоди, вартість і цільове призначення яких не дуже корелюються з повсякденням країни, що воює. Це стосується як закупівель на потреби армії, так і замовлень на виконання тих чи інших робіт у комунальному секторі.

Електронна система публічних закупівель Prozorro була створена наприкінці 2015 року задля того, аби державні та комунальні замовники мали змогу оголошувати тендери на закупівлю товарів, робіт і послуг, а представники бізнесу могли змагатися на торгах за можливість поставити їх державі. На початку створення проєкт мав дві основні мети: зменшити корупцію в сфері держзакупівель, дозволивши громадськості моніторити тендерні процеси, і надати замовникам товарів та послуг можливість отримувати максимально вигідну комбінацію ціни і якості. Усе це мало підвищити довіру бізнесу до держзакупівель загалом.

Про те, чи вдалося позбутися корупції під час держзакупівель сьогодні, про нюанси проведення тендерів на Prozorro у воєнний час – зокрема тих, які викликають у громадськості сумніви й небезпідставні запитання, а також про те, як система Prozorro реагує на «підозрілі» умови тендерів і підтримкою яких глобальних інституцій послуговується, Mind детально розпитав у гендиректора онлайн-платформи Миколи Ткаченка.

Про сліди «тендерної мафії»

– Не секрет, що «тендерна мафія» та «договорняки» в Україні існують приблизно стільки ж, скільки й загалом функціонує система тендерів. Сьогодні ніхто й не намагається приховати, що оборудки на державних закупівлях відбуваються суто за домовленістю. Учасники різних ринків розповідають, що схеми взагалі стали примітивні: по дзвінку фірма виграє тендер і по дзвінку її просять знятися з нього чи завищити ціну. Як часто у своїй практиці ви стикалися з подібним?

– Якщо ми говоримо про систему Prozorro та її роль у системі закупівель, то вона насамперед є інструментом для закупівельника і для того, щоб зробити ефективну закупівлю. Тобто завдяки Prozorro держава в ефективний спосіб може провести закупівлю. Причому система із самого початку була так задизайнена, щоб унеможливити значну частину корупції, яка раніше існувала в закупівлях. Зокрема, через наявність багатьох електронних майданчиків, з яких оголошуються закупівлі та подаються пропозиції. Це унеможливлює історію, коли майданчик в курсі про всі пропозиції, що надійшли на тендер, і може «злити» ці дані постачальникам.

Умовно, сама архітектура вже з самого початку «заточена» на унеможливлення «договорняків» всередині системи. А те, що відбувається за її межами, хто кому телефонує і що каже – ми ніяк не проконтролюємо. Але що справді важливо, це те, що система Prozorro побудована за принципом «Усі бачать Усе». Отже, усі умови тендеру, всі документи та ціни, з якими прийшли постачальники на тендер, кожне рішення замовника (наприклад, чому він відхилив одного постачальника та обрав іншого) – це все видно в Prozorro. Тому примітивні «телефонні» схеми тут точно не спрацюють – їх буде видно як на долоні. І в кожного буде можливість побачити ці зловживання, зокрема в контролюючих і правоохоронних органів, які зможуть притягнути порушників до відповідальності.

Про «дивні» тендери для окупованих територій

– В Україні більше ніж за півтора року війни склалася цікава ситуація, коли на кошти бюджету продовжують фінансуватися тисячі чиновників, що виїхали з окупованих рф територій. Держава утримує міськради Маріуполя, Мелітополя, Сєверодонецька тощо. Ба більше, ці структури проводять тендери на закупівлі товарів і послуг для міст, що перебувають під окупацією. Наприклад, кейс міськради Нової Каховки: у вересні придбано апарат УЗД для центральної міської лікарні за 2 685 700 грн. Згідно з угодою, постачальник ТОВ «РАД-Фарм» повинен був протягом 5 днів з отримання заявки покупця доставити апарат за адресою у Новій Каховці (яка, до речі, окупована рф із 24.02.2022…). Аналогічно «Енергоатом» продовжує витрачати сотні мільйонів гривень на тендери для Запорізької АЕС – уже після її захоплення рф (за даними Prozorro, на ЗАЕС після 24.02.2022 було оголошено тендерів на 566 млн грн). Наприклад, 210 млн грн витрачено на організацію лікувально-профілактичного харчування робітників ЗАЕС, а 28 млн грн – на послуги з охорони від пожеж території і будівель станції. Як такі тендери потрапляють на Prozorro і чому їх пропускає система верифікації? Як взагалі система бореться з подібними випадками?

– Взагалі на Prozorro немає як такої системи верифікації. Якщо це державне підприємство, і воно є замовником із точки зору законодавства, то воно зобов'язане проводити закупівлю в системі Prozorro. Тому держпідприємства ми реєструємо автоматично. Так само й постачальників, хоча замовники й зобов’язані відхиляти учасників, які не відповідають критеріям доброчесності (наприклад, якщо на них накладені санкції, або вони перебувають в реєстрі корупціонерів). І говорити, що система має на якомусь етапі відсікати чи блокувати закупівлі, ми не можемо, бо в такому разі порушуватимемо законодавство. Але є чимало механізмів, які реалізовані в системі, аби можна було поскаржитися – щоб зреагував сам замовник, або Державна аудиторська служба (ДАСУ) тощо. І коли ці органи знаходять під час перевірок певні порушення, тоді ці закупівлі блокуються чи скасовуються.

А ми, як Prozorro, блокувати закупівлі не маємо права, це суперечить закону. А якби і могли, то державні організації, яких ми почнемо блокувати, почнуть шукати шляхи, як поза Prozorro укласти прямий контракт і взагалі піти в «тінь». А це значно більш ризикова історія.

Щодо закупівель для організацій на окупованих територіях, то тут слід розглядати все більш глибоко, адже це питання аж ніяк не закупівель, а законодавства. Якщо Україна вирішила підтримувати роботу медичних закладів на окупованих територіях, платити зарплату лікарям і давати змогу проводити закупівлі необхідного обладнання і Держказначейство пропускає ці платежі, то системи Prozorro це ніяк не стосується. Схожа ситуація і з закупівлями для ЗАЕС.

– Тобто ніякого підводного каміння в подібних тендерах ви не вбачаєте?

– У мене немає повноважень «дивитися». Це справа державних контролюючих органів: Національної поліції, АМКУ, ДАСУ тощо, а також небайдужої журналістської спільноти. Зі свого боку, з різного роду порушеннями ми поборолися вже максимально – адже створили таку екосистему, де всі все бачать. 

Про різні види «підозрілих» тендерів

– Ви зазначили, що Prozorro не блокує тендери з «підозрілими» умовами. А чи планується впровадження чогось подібного? (Як приклад: ДП «КривбасПромводопостачання» у квітні оголосило тендер на заміну труб майже на 20 млн грн. Та є одне «але»: за умовами тендеру в ньому могли брати участь лише ті, хто побував на території цього режимного об’єкта – а без дозволу місцевої влади і керівництва підприємства це неможливо. Тобто фільтруються «чужі» й у такий спосіб державні гроші перетікають у фірми, узгоджені з місцевими чиновниками…

– У системі є відповідний механізм – скарга на дискримінаційні умови в АМКУ. Кожен може подивитися умови тендеру (тендерна документація, вимоги до постачальника тощо). І якщо там є завідомо дискримінаційні умови – потенційний постачальник може на це поскаржитися, а АМКУ в регламентні строки має відреагувати. Зазвичай, такі кейси розглядаються в позитивному руслі, і дискримінаційні умови скасовують.

– Також непоодинокі випадки на Prozorro, коли переможцем торгів стає єдиний учасник. (Наприклад, у Львові у вересні було оголошено тендер на реконструкцію вул. Бандери майже за 100 млн грн. Заявку в системі Prozorro розмістив «Львівавтодор». А переможцем став одноосібний учасник – Onur Construction International (дочка великої турецької будкомпанії Onur), яка останніми роками часто виграє тендери на будівництво доріг. На тендер уже подано скаргу в Державну аудитслужбу. До речі, розміщений договір із переможцем аукціону підписано 2 вересня, а тендер оголошено 15 вересня. Як таке трапляється? І чи можна забезпечити більшу/максимальну прозорість у держзакупівлях?

– Цю львівську історію ми дещо досліджували, і з точки зору закону, на перший погляд, там немає порушень. Тому що це закупівля на додаткові роботи до договору, укладеного «Львівавтодором» ще 2020 року на понад 200 млн грн.

Замовник має право провести додаткову закупівлю до 50% від вартості основного договору, аби замовити додаткові роботи в того самого підрядника протягом трьох років. І ми бачимо, що сума останньої закупівлі справді не перевищує 50%, і новий договір було укладено 2 вересня 2023 року, тоді як перший – 3 вересня 2020-го. І власне, саме через те, що «Львівавтодор» напряму закупив додаткові роботи, а не проводив тендер у Prozorro, він спершу уклав договір, а потім опублікував про це в системі звіт. Тому формально тут начебто порушень немає, але на 100% з’ясувати це можуть правоохоронні органи.

Своєю чергою Держаудитслужба вже робить свою вибірку та ухвалює рішення щодо запуску процедури моніторингу. Отже, наша система допомагає аудиторам у виявленні потенційних ризикованих закупівельних процедур. Цей алгоритм уже працює, ми його постійно оновлюємо та враховуємо зворотний зв`язок від Держаудитслужби.

Про тендери з «російським слідом»

– А чи фільтрує система Prozorro учасників тендерів, що можуть бути афілійовані з країною-агресором? Наприклад: згідно з даними Prozorro, відновлювати після російського ракетного удару 9-поверховий будинок у Сергіївці Білгород-Дністровського р-ну збиралася компанія, пов’язана з одеським втікачем Русланом Тарпаном (ТОВ «Укрспецпроєкт», що є фігурантом кримінальної справи щодо привласнення коштів на реставрації). Чому фірму Тарпана, який співпрацює з рф і зараз перебуває в міжнародному розшуку, допустили до тендеру? І що буде з проєктом?

– Є дуже чіткі правила, які зобов’язують замовників відхиляти учасників, які є громадянами рф та білорусі, а також компанії, кінцевими бенефіціарами яких є громадяни рф/рб, з часткою у капіталі понад 10%. Це саме стосується компаній, які знаходяться у санкційному списку РНБО – їх обов’язково відхиляти. Тому тут питання, наскільки зв’язок цієї компанії з рф є доведеним. Те саме стосується кримінальної справи – має значення, чи вона ще розглядається, чи є доведеною вина підрядника у завданні збитків державі. На жаль чи на щастя, наявність журналістських розслідувань про афілійованість компанії з країною-агресором, чи про ймовірні прояви корупції, не є підставою для відхилення учасника. Бо це також би дало багато простору для зловживань.

Стосовно долі проєкту з відновлення 9-поверхового будинку в Сергіївці Білгород-Дністровського району: тендер, у якому брала участь згадана вами компанія «Укрспецпроєкт» був скасований, і Служба відновлення в Одеській області вже оголосила новий. Триває етап подачі пропозицій, тож невдовзі ми всі зможемо побачити, які компанії на нього подалися і хто буде визначений переможцем.

Про змови учасників процесу

– ЗМІ пишуть, що на Prozorro набирає обороти нова «схема» – підряд отримує компанія, яка перша завищить ціну до рівня бажань замовника. Також журналісти виявили десятки пропозицій, які подавалися з різницею у декілька хвилин після оголошення торгів. Тобто об’яву про тендер завантажено в 21:03, а в 21:10 вже з’являється «правильна заявка» з вдалою маржею, яка потім у вигляді твердої ціни переходить в угоду з переможцем. Чи не свідчить це, що подібні «заявники» заздалегідь знали про час оголошення тендеру і вже були готові до нього – тобто це змова учасників процесу?

– Така ситуація існує із закупівлями електроенергії, коли замовник у тендерній документації вказує, що ціна не може бути з мінусовою маржею, тобто нижчою за ціну РДН («ринок на добу наперед»). І в результаті, хто перший надасть свою пропозицію з мінімально допустимою ціною, той і переміг. Хто перший встав – того й капці.

Зараз цей алгоритм Міністерство економіки разом з АМКУ намагаються врегулювати, бо вважають, що є можливість встановлювати ціну нижче РДН. Адже інакше це справді дає багато простору для зловживань.

Про обсяги закупівель через Prozorro

– На початку року вийшло інтерв’ю з екс-CEO Prozorro Василем Задворним. Він стверджував, що за 2022 рік Prozorro втратила 60% замовлень через те, що держкомпанії проводять закупівлі не через е-систему (нібито через секретність – хоча не всі вони стосуються армії і подекуди лопати ставали таємним товаром). Наскільки поширені такі прецеденти зараз? І які через це втрати Prozorro за 9 місяців 2023 року?

– Як ви знаєте, перші місяці після повномасштабного вторгнення використання системи Prozorro не було обов’язковим. І навіть звітувати про закупівлі було дозволено вже після воєнного стану. Тож майбутнє нашої системи було невизначеним. Лише згодом вдалося відновлювати використання Prozorro, з дуже багатьма винятками, які дозволяли укладати прямі контракти. Тому на цьому етапі головним KPI екосистеми став відсоток від суми всіх закупівель, який припадає саме на конкурентні закупівлі в системі Prozorro. Тобто який відсоток витрачається саме з максимальною прозорістю та ефективності, а не йде в «тінь».

І наприкінці 2022 року, як правильно зауважив пан Василь, на Prozorro припадало лише 40% від обсягів закупівель. Натомість зараз 80% від обсягів закупівель проходить через Prozorro. І це дуже великий шлях, який ми пройшли разом із Міністерством економіки. Цьому максимально сприяли правила, закладені в постанову №1178, які дозволяють не вказувати чутливу інформацію в закупівлях (наприклад, про виробничі потужності постачальника чи місце постачання), але все одно проводити їх у системі. 19 жовтня якраз виповнився рік, відколи діють ці правила, і відтоді через Prozorro оголосили закупівель на 589 млрд грн.

Великим зрушенням також було повернення незбройних оборонних закупівель у Prozorro. Завдяки цьому Міністерство оборони України вже заощадило понад 5 млрд грн на закупівлях, а українські постачальники та виробники можуть бачити потреби наших Сил оборони, перемагати на торгах та отримувати замовлення. І так само українське суспільство може бачити ці закупівлі і перевіряти ціни, аби не повторилася історія з яйцями.

Про кооперацію зі Світовим банком

– Після низки скандалів із закупівлями Міноборони, повідомлялося, що Prozorro переходить на нові стандарти закупівель: тепер вони відповідатимуть вимогам міжнародних тендерних процедур Світового банку. Старт програми анонсували на липень. Чи діє вона і за яким алгоритмом?

– Це рішення не пов’язане із закупівлями Міноборони, а є для нас іншим важливим напрямом. Ми як країна маємо бути дуже зацікавлені в тому, аби всі закупівлі для відновлення України відбувалися максимально прозоро та із залученням українського бізнесу. І ми переконані, що це може забезпечити використання Prozorro не лише для закупівель за українським законодавством, а й для тендерів за кошти міжнародних організацій і банків розвитку, які надають велику підтримку України. Але тут важливо розуміти, що ці організації мають свої напрацьовані роками правила закупівель, яких мають дотримуватися. І вони, скажімо, є більш гнучкими стосовно того, щоб забезпечувати максимальний баланс між ціною і якістю закупівлі.

Тож з нашим урядом Світовий банк провів аудит Prozorro і надав рекомендації, які вдосконалення мають бути втілені в нашій системі, аби вона відповідала правилам Світового банку, зокрема для вартісних міжнародних тендерних процедур із порогом від 5 млн євро. Тож ми розробили нову процедура відповідно до цих рекомендацій і зробили це так, щоб нашою системою можна було користуватися і відповідно до правил інших міжнародних організацій. По суті, замовник задаватиме конкретні, необхідні для нього параметри процедури: чи має там проходити аукціон, чи потрібна прекваліфікація учасників, чи є ціна єдиним параметром вибору переможця.

З 31 липня ми анонсували, що Prozorro і майданчики вже готові для проведення закупівель за міжнародними правилами. Потім два місяці ми проходили аудит Світового банку й 6 жовтня отримали від нього офіційне підтвердження, що система Prozorro повністю відповідає вимогам. Але до цього моменту свої закупівлі в Prozorro вже проводить проєкт TAPAS, який фінансується USAID. Тобто перші закупівлі за правилами донорів уже відбулися.        

– А чи вже є перші закупівлі для потреб відбудови?

– Для відбудови вже теж проводяться закупівлі, зокрема Агентством відновлення на кошти Фонду ліквідації наслідків російської агресії. Закупівлі на відбудову в рамках тендерних процедур World Bank ще не стартували. Коли це станеться, поки важко прогнозувати. Проте ми активно співпрацюємо з Мінвідновлення і з Мінекономіки, щоб надати якомога ефективніші та швидші інструменти для проєктів відновлення.  

– А в якій валюті йтиме подача пропозицій і як виглядатиме механізм участі та оскарження (по тендерах зі Світовим банком)? 

– Після доопрацювання наша система підтримує мультивалютність (причому на рівні лоту). Тобто, якщо закупівля багатолотова, кожен постачальник і кожен лот може бути поданий у різних валютах (гривня, долар, євро) у рамках однієї пропозиції.

Про ноу-хау в сфері держзакупівель

– Які оновлення ще чекають на держзакупівлі найближчим часом?

– Зараз ми розробляємо електронну тендерну документацію. Тобто цифровізуємо все, що можна цифровізувати в системі, аби максимально перевести умови тендерної документацію в електронні поля Prozorro. Наразі переважна більшість з них публікується в документах, які замовники публікують при оголошенні закупівель, і постачальники мають їх детально опрацьовувати, щоб не пропустити жодну з вимог. Тож це суттєво полегшить для них роботу, і вони одразу можуть зрозуміти, чи підходить їм цей тендер та чи немає там дискримінаційних вимог, які можна оскаржити.

Також ми розробляємо електронний контрактинг. Тобто більше ніяких паперових договорів, підписання ручкою і пересилки поштою. Інформація буде в системі, у машиночитних полях і будь-які органи зможуть тягнути контракт з нашого API. Спершу цей функціонал запрацює в Prozorro Market.

Багато у нас проєктів, які націлені на інтеграцію з держреєстрами, зокрема з реєстром фізичних та юридичних осіб, на яких накладені санкції. Також у планах інтеграція із цифровою системою для підзвітного управління відбудовою DREAM. Інтеграція дасть змогу бачити конкретний проєкт на відбудову, по якому проводиться закупівля, а також надалі відстежувати виконання договору та процес будівництва.

І про майбутнє Prozorro Market

– У розрізі теми про оновлення, окресліть основні перспективи розвитку Prozorro Market.

– Це той інноваційний інструмент, у який ми дуже віримо і який уже показав свою ефективність. Він дозволяє бізнесу, якщо той виробляє чи постачає стандартизовані товари, один раз пройти реєстрацію, а потім отримувати замовлення, забезпечувати державу товарами й стандартними послугами. І це автоматично має знижувати ціну, бо вже не треба закладати у продаж вартість на підготовку тендерної документації.

Водночас для замовників це можливість дуже швидко закупити необхідний товар, і ще й з високим рівним конкуренції та економії. Тому що середня кількість пропозицій на закупівлю в Prozorro Market – 3,5, тоді як на звичайних торгах у Prozorro – 2. І в деяких категоріях електронний каталог продемонстрував таку ефективність, що уряд уже зробив обов’язковим проводити закупівлі великого переліку ліків і медвиробів саме через Prozorro Market. Наскільки знаю, на черзі – продукти харчування.

Загалом із розвитком Prozorro Market туди переходитиме дедалі більше закупівель. Зокрема, у травні цього року держава закупила у Prozorro Market товарів майже на 600 млн грн. А станом на вересень – уже на 1,3 млрд грн. Прогнозовано, кінець року (листопад і грудень) буде ще більш активним у плані закупівель.