Як онкоцентр із Краматорська через війну опинився на заході України та побудував там успішну мережу
Державне медоб’єднання за рік створило три філії у Львівській та Івано-Франківській областях і паралельно відновило роботу на Донеччині
Через повномасштабне вторгнення росії мільйонам українців довелося рятуватися від війни, почасти за кордоном, а тисячі підприємств перемістилися в безпечніші регіони, щоб мати змогу продовжити роботу та підтримувати економіку країни. Збереження діяльності в таких умовах стало особливим викликом для спеціалізованих підприємств, зокрема з медичної галузі.
Показовим тут є кейс комунального некомерційного підприємства «Обласне територіальне медичне об’єднання м. Краматорськ» (далі – ОТМО), одним із основних напрямів якого є лікування онкозахворювань. Керівництво ОТМО не лише релокувало техніку та спеціалістів, а й за рік в евакуації вибудувало новий формат роботи та створило ефективну ланку держлікарні на заході України з трьома повноцінними філіями.
Mind поспілкувався з директором підприємства Олександром Гейком і дізнався, як йому вдалося не лише зберегти підприємство й команду попри повномасштабну війну та евакуацію на захід України, а й значно розширити мережу та запровадити сучасні цифрові технології в роботі лікарів.
Олександр Гейко, директор Обласного територіального медичного об’єднання м. Краматорськ
Чим медоб’єднання жило до 24 лютого?
Обласне територіальне медичне об’єднання міста Краматорськ (ОТМО) до повномасштабної війни складалося з Медичного центру сучасних методів лікування онкології, Медичного серцево-судинного центру, Центру нефрології та діалізу, а також Діагностичного центру в Слов’янську. ОТМО – комунальне некомерційне підприємство, яке надавало й надає вторинну та третинну медичну допомогу, працює за Програмою медичних гарантій від НСЗУ.
Історія його появи така. Після 2014 року в Донецькій області не залишилося «третинки», усі відповідні заклади опинилися в окупованому Донецьку. Тож за 2015–2016 роки у Краматорську на базі міського онкологічного диспансеру з нуля була створена лікарня обласного підпорядкування, яка надавала саме висококваліфіковану медичну допомогу. Вибудувані служба кардіохірургії, діагностична служба, відділення гемодіалізу, які потім трансформувалися у відповідні центри, разом з онкоцентром утворили єдине ОТМО.
«До подій 2022 року ми досить успішно працювали. Наша лікарня обслуговувала частину Донецької, Луганської та Харківської областей, загалом – близько мільйона осіб. У нас до війни також були філії у Донецькій області: крім того, що основні медцентри розташовувалися у Краматорську, у Слов'янську в нас був обласний діагностичний центр, а філії центру діалізу працювали в Бахмуті, Мирнограді та Великій Новосільці», – розповідає Олександр Гейко.
У краматорському ОТМО був створений і стрімко розвивався потужний кардіохірургічний центр, було розширено центр гемодіалізу, і до 24 лютого 2022-го існувало багато амбітних планів.
«Ми вже самостійно виконували операції на відкритому серці. Успішно працювали за програмою «Стоп інфаркт», проводили стентування при інфаркті, ургентні операції, готувалися до проведення трансплантації, а також до надання допомоги за пакетом «Стоп інсульт». Причому ми готувалися не лише до тромболізису, а й збиралися проводити тромбоекстракції, для чого вже було відповідне обладнання і навчені фахівці», – згадує керівник об’єднання. Але плани відкоригувало повномасштабне вторгнення рф.
Перші «воєнні» рішення й евакуація на захід
Олександр Гейко зізнається: живучи в Донецькій області, поруч із війною ще з 2014 року та маючи досвід вимушеного переїзду з окупованого Донецька, усе одно не міг уявити, що війна перейде в таку фазу. «Коли вранці 24 лютого я особисто побачив, як над нами пролітали ракети, то було шоком», – ділиться він.
У перші дні вторгнення керівництво ОТМО працювало над тим, щоб не допустити паніки та згуртувати колектив. У березні 2022-го бойові дії розгорталися дуже швидко, і вже був зайнятий Ізюм, велися важкі бої в Маріуполі. Коли виник ризик оточення Краматорська, медоб'єднання вирішили евакуювати. «Ми отримали від обласного керівництва наказ вжити заходів для збереження високовартісного обладнання», – розповів Олександр Гейко.
Робоча нарада
За словами директора ОТМО, у сучасній медицині дві основоположні складові – фахівці та медична техніка. Тож, щоб зберегти обидві, у медоб’єднанні почали ретельно готуватися до їх часткової евакуації. «Спочатку ми знайшли місце, де могли би зробити склад медичної техніки. Державний центр реабілітації інвалідів «Галичина» у Львівській області безкоштовно надав нам площі», – згадує він.
У квітні 2022 року після загальних зборів колективу, на яких проговорили план поновлення роботи, медоб'єднання частково виїхало з Краматорська, а у травні вже було на Львівщині. Частина працівників залишилася, а всіх охочих евакуюватися вивезли та організовано поселили більш-менш в одному місці. У подальшому це допомогло утримати більшу частину персоналу.
З релокацією підприємству допомогло обласне керівництво. ОТМО безкоштовно отримало товарний залізничний вагон, яким перевезло медтехніку. Інше вивозилось орендованими автівками своїм коштом. Перш за все евакуювали найбільш дороговартісне й високотехнологічне обладнання, на зразок ендоскопічних апаратів та УЗД-апаратів експертного класу. За досить короткий термін вивезли медтехніки на суму понад 800 млн грн. Певну кількість обладнання залишили у Краматорську, щоб лікарні могли продовжувати працювати.
Щодо евакуації пацієнтів, то на період виїзду медоб’єднання ургентних хворих у ньому не було. Пацієнти були планові. А гемодіалізних хворих евакуювали за декілька тижнів, розподіливши по різних центрах гемодіалізу.
Львівська філія: труднощі при відкритті
Після евакуації на захід країни ОТМО за досить стислий термін змогло відкрити відділення у Львові: воно запрацювало у травні 2022 року. На Львівщині зупинилися насамперед тому, що знайшли там склад для медтехніки та місце для заселення персоналу.
На той час була реальна потреба в роботі медоб'єднання саме в цьому регіоні через величезну кількість переселенців, переважно зі сходу. Останнім комфортніше було відвідувати лікарів із «рідних» регіонів.
За словами Олександра Гейка, основним його завданням як керівника стало зберегти колектив, забезпечивши персонал роботою, щоб у перспективі відновити діяльність у Краматорську. Що врешті йому і вдалося.
Аби не «розпорошитися» по місцевих лікарнях і зберегти самостійність, медоб'єднання в евакуації хотіло залишитися єдиною юридичною особою. У цьому полягала основна складність при пошуку приміщення. У місцевих лікарнях ніхто не був проти взяти техніку чи фахівців із Краматорська, але працювати поряд з іще однією юрособою не хотіли.
Врешті приміщення для розгортання відділення вдалося знайти практично в центрі Львова. Приватний медичний заклад надав ОТМО в оренду цілком підготовлені площі з обладнаними операційними та ліжковим фондом. В оснащення не довелося вкладати жодної копійки, а орендна ставка – не вища за ставку в держлікарнях.
«У приватного медзакладу ми орендуємо площі за ту вартість, за яку ми орендуємо площу в державних лікарень. Якщо відверто, то дуже вигідна оренда. Ми займаємо поверх у приватному медичному закладі, але як окрема юридична особа», – уточнює Олександр Гейко.
Як перебудували структуру відділень?
Львівська філія – це по суті проєкція ОТМО у Краматорську: в ній надаються ті самі послуги, що й у центрах об’єднання. Зокрема, на захід переїхала більша частина персоналу онкологічного диспансеру, тож у Львові сформували відділення, у якому зібрали по лікарю практично зі всіх онкологічних відділень, які працювали в Краматорську.
«Звісно, щоб так працювати, ми провели певну реорганізацію. До війни в нас були окремі відділення: хірургії, гінекології, хіміотерапії тощо. А зараз, щоб скоротити і адміністративні витрати і максимально ефективно використовувати площі, ми скомпонували всі ці відділення. Залишили окремо радіологічне відділення, а всі інші поєднали й зробили відділення комбінованих методів лікування», – розповідає Олександр Гейко. І додає: поки кількість хворих дозволяє, центр на заході працюватиме за такою схемою.
Цікаво, що приблизно в один час із відкриттям відділення у Львові, після вимушеної перерви у 26 днів. медоб’єднання частково поновило роботу й у Краматорську. А на кінець 2022 року краматорський онкоцентр уже працював повноцінно: проводилися хірургічні операції, радіологічне та хіміотерапевтичне лікування.
Ще дві філії в евакуації
Через кілька місяців після початку роботи у Львові медоб’єднання відкрило відділення у Стрийській районній лікарні на Львівщині, де також орендує приміщення і залишається окремою юридичною особою.
У Стрию раніше не було онкологічного відділення, тож краматорське ОТМО закрило цю потребу. Хворим громади набагато простіше та зручніше лікуватися безпосередньо поруч із місцем проживання. До цього при підозрі на патологію навіть на обстеження вони їздили аж до Львівського онкодиспансеру.
Нова філія на Івано-Франківщині
Наприкінці жовтня також відкрилося відділення у Вигодській громаді Івано-Франківської області. «Фактично зараз у нашого ОТМО саме як у краматорського підприємства є філії у Львові, Стрию і в Івано-Франківській області», – пояснює Олександр Гейко. Загальна назва цих філій – Медичний центр «Захід».
Схід і Захід разом, або Новий формат роботи
Роботу лікарень і персоналу після повноцінного відновлення діяльності в Краматорську було дещо оптимізовано. Щоб підтримувати діяльність медоб'єднання на сході й утримати висококласних фахівців, забезпечивши їх роботою, на підприємстві запровадили «вахтовий» формат роботи. Він полягає в тому, що бригада лікарів приїжджає до Краматорська, працює там тиждень-два та їде на захід, а в цей час на її місце заїжджає інша бригада. Утворено кілька таких груп працівників, які змінюють одна одну. Наймають у вахтові бригади, серед іншого, лікарів зі Львівщини.
У такий спосіб у Краматорську надається обсяг медичної допомоги, який цілком закриває всі потреби хворих у Донецькій області, а лікарі, які мають великий досвід, постійно задіяні та затребувані.
Прийом пацієнтів
Пов’язаний такий формат у тому числі з гострою потребою в спеціалістах. Дефіцит кадрів у медичній галузі загалом та в ОТМО зокрема був ще до повномасштабної війни, і зараз він тільки посилився. До 24 лютого 2022-го на підприємстві працювало від 570 до 600 працівників, і вже тоді дефіцит кадрів досягав 40%. Зараз у ОТМО працює лише дві третини колективу, тобто 330 людей.
Тож ОТМО шукає кваліфікований персонал і радо акумулює на себе високоякісних фахівців з усієї України: у закладах об’єднання зараз працюють лікарі не лише з Краматорська, а й із Запоріжжя, Маріуполя та західних регіонів.
Як війна та переїзд вплинули на розвиток медоб’єднання?
Багатьох громадян і бізнес війна навчила і вчить знаходити у змінах можливості, по-новому дивитися на звичне, робити те, про що раніше б не подумали. Так, через вторгнення рф і евакуацію, за словами Олександра Гейка, керівники й співробітники ОТМО змогли «зсередини» подивитися, як працюють їхні колеги на заході. «Львівська медицина дуже високоякісна, там дуже фахові лікарі. У нас є можливість зібрати найкраще і поєднати це в щось єдине», – ділиться він і додає, що краматорські фахівці навчилися деяким новим методам лікування за цей період.
Нова операційна у філії на Івано-Франківщині.
В умовах війни та ускладненої логістики спеціалісти ОТМО також активно опановують нові технології, які раніше були їм недоступні, зокрема телемедицину. Підприємство впровадило в опис висновків комп’ютерного томографа систему штучного інтелекту. У планах – зробити ремонт в операційному блоці та задіяти систему телемедичної операційної.
Залишатися єдиною організацією, за словами Олександра Гейка, медоб’єднанню допомагає високий рівень цифровізації. Зараз підприємство працює над єдиною бухгалтерською програмою, а далі хоче сполучити програмний комплекс бухгалтерів та економістів і під’єднати його до медичного лікувального програмного комплексу.
Нових напрямів надання послуг із початку війни медоб'єднання не запровадило, бо й до того працювало практично за всіма пакетами від НСЗУ. Але відкрило новий підрозділ у Краматорську – відділення паліативної допомоги.
Про майбутнє медоб’єднання після Перемоги
Олександр Гейко наголошує: основне завдання підприємства на найближчий час – повноцінно розгорнути у Краматорську той рівень обслуговування, який був до повномасштабної війни, і забезпечити мешканців Донецької області високоякісною меддопомогою. «Це основна мета. І за фактом все те, що ми робимо, усі наші філії на заході країни відкриті саме для цього. Тобто за допомогою цих філій ми змогли зробити отаку от вахтову схему роботи, утримати колектив і все інше», – ділиться керівник ОТМО.
Водночас він вважає філії краматорського закладу на заході самодостатніми та не планує закривати їх після Перемоги. Ба більше, на думку Олександра Гейка, з погляду менеджменту підприємства вдалим рішенням було б розширити мережу. Однак для реалізації цієї ідеї потрібні спеціалісти, яких зараз і так бракує, та техніка.
Найближчими роками керівник медоб'єднання збирається розвивати його в напрямах високоцифрових та високоякісних медичних технологій і бачить подібні перспективи у вітчизняній медицині загалом.
«На українську медицину чекає світле майбутнє, я впевнений у цьому. Наші лікарні будуть відбудовані та дуже добре оснащені й цифровізовані. Якщо взяти розвиток медицини за останні роки, він йде, на мій погляд, у геометричній прогресії. Незважаючи на війну, реформи впроваджуються, галузь розвивається. І моя особиста думка, що шлях до того рівня медичних реформ, до якого Європа йшла пару десятиліть, ми пройдемо за декілька років», – підсумовує Олександр Гейко.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
