Легальні альтернативи HDRezka: у яких онлайн-кінотеатрах є український дубляж і субтитри
Чому вітчизняні сервіси поки гальмують та до чого тут «рівень галюцинацій» ШІ
HDRezka стала популярною в нашій країні не тільки через показ наднових фільмів і серіалів, адже доволі швидко «освоюють» чужий контент усі пірати. Ця платформа обійшла конкурентів завдяки двом «продуктам»: українському перекладу та фільмам мовою оригіналу з субтитрами. Після заборони цього та інших сервісів у легальних вітчизняних онлайн-кінотеатрів з’явився шанс перетягнути до себе значну кількість підписників. Чи вдасться? Куди саме підуть глядачі після блокування HDRezka? На ці та інші питання шукав відповіді Mind.
Чого хочуть користувачі? Свіжих досліджень із відповіддю на це запитання немає. Втім є показовий приклад Netflix. Цей сервіс вийшов на український ринок у 2016-му. Але перші п’ять років дуже повільно просувався. А от у 2021-му стрімко злетів – одразу після того, як компанія почала дублювати контент українською та випускати нові фільми із субтитрами.
Тоді тільки за два місяці кількість підписників зросла з 50 000 до 140 000. І це попри те, що Netflix надає глядачам контент лише власного виробництва зі специфічним лейтмотивом: стрижень більшості фільмів і серіалів – «цей світ – повне лайно, а світла в кінці тунелю не видно».
Чи чують глядачів вітчизняні гравці? Зараз в Україні залишилося близько десяти локальних відеосервісів із фільмами й серіалами: Megogo, Sweet.TV, Volia TV, Trinity-TV, YouTV, Prosto TV, «Київстар ТБ», Vodafone TV, TV+. Великі онлайн-кінотеатри Divan.tv та OLL.TV не вижили з різних причин.
Після 24 лютого 2022 року більшість компаній видалили зі своїх платформ контент російського виробництва. Втім на фільми з перекладом російською все ще припадає значна частка в бібліотеках відеосервісів. Хоча гравці просять правовласників надавати продукт з українською озвучкою або самостійно його перекладають.
У Megogo розповідають, що зараз мають 76% контенту українською і з початком повномасштабного вторгнення спостерігають активний приріст переглядів саме державною мовою. «Але багато контенту, на жаль, не має української локалізації. Професійне озвучення або дубляж є дуже дорогим. Щоб кожен фільм мав доріжки всіма можливими мовами, студіям доведеться вкласти сотні тисяч доларів. Ми активно інвестуємо у створення українських доріжок. Навіть маємо внутрішнє правило: не відкривати новинки, якщо в них немає української озвучки. Але існує десятки тисяч годин контенту минулих років, який не має української доріжки. Озвучити все – просто фізично неможливо», – пояснює директорка з контенту медіасервісу Megogo Марія Панченко.
Та уточнює: 2021 року компанія створила власну студію озвучення Megogo Voice. З початку повномасштабної війни команда студії озвучила приблизно 600 годин контенту українською, це 304 проєкти. «Також співпрацюємо з іншими українськими студіями, повністю завантажуючи їх. Зокрема, для того, аби серіали НВО звучали українською, працює три студії на додачу до Megogo Voice», – каже Марія Панченко.
У «Датагруп-Volia» з минулого року почали закуповувати контент лише в українському дубляжі. «Якщо правовласник його не має, намагаємося самостійно озвучити фільм. Уже озвучено велику кількість українських фільмів та інвестовано в цей процес майже 10 млн грн», – ще влітку 2022 року розповідали в «Датагруп-Volia».
У «Київстар ТБ» кажуть, що зараз мають понад 68% україномовного контенту. «Щороку кількість контенту іноземного виробництва, дубльованого державною мовою, на платформах стрімко зростає. Ми ведемо перемовини з правовласниками та співпрацюємо зі студіями дубляжу, аби надати доступ до контенту українською мовою. Наші користувачі це помічають і цінують. До прикладу, всі нові прем'єрні фільми від Disney, Warner транслюються з офіційним українським переглядом. Правовласники розуміють, що український переклад важливий, тому надають чи створюють додаткові україномовні доріжки», – запевняє СЕО «Київстар ТБ» Павло Рибак.
У Vodafone TV зараз близько 50% контенту з озвученням державною мовою. «Незважаючи на те, що українці люблять користуватися піратськими сервісами, кількість свідомих людей, які обирають легальний контент, зростає з кожним роком. А всі вітчизняні сервіси зацікавлені в його розвитку та просуванні. Втім озвучування фільму – це досить дорогий процес, адже він робиться на професійній студії. І гроші з переглядів в українських онлайн-кінотеатрах власники реінвестують у тому числі в переклад та озвучку контенту», – розповідає керівниця департаменту бренду та комунікацій «Vodafone Україна» Ніна Власюк.
Контент мовою оригіналу із субтитрами гравці також намагаються впроваджувати. Наприклад, ще 2021 року у Sweet.TV розповідали, що запустили цей продукт. «Фільми англійською із субтитрами – ідеальне рішення для тих, хто хоче покращити свою вимову та поповнити фразеологічний, словниковий запас. Ми зібрали найкращі фільми, які допоможуть у вивченні англійської мови… Перегляд фільмів, мультфільмів в оригіналі дуже цікавий. Навіть старі стрічки можна побачити під іншим кутом. Головна перевага полягає в тому, що глядач чує реальні голоси популярних акторів, бачить їх справжні емоції, запам'ятовує фрази, які носії мови часто використовують у повсякденному житті», – так заохочували глядачів у Sweet.TV.
У Vodafone TV розповідають, що запустили контент як з українськими субтитрами, так і з оригінальними: «Його кількість досить велика – більше такого контенту серед фільмів і мультфільмів, менше – серед серіалів. Продовжуємо збільшувати базу».
А якщо перевірити? Моніторинг Mind показав, що наразі користувачу важко знайти потрібні йому продукти. На головних сторінках локальних відеосервісів не просувають ці опції. Немає ані умовної статистики (ХХ ХХХ фільмів з українським дубляжем та ХХ ХХХ з субтитрами), ані посилань на бібліотеки з таким контентом. А пошук на платформах видає невеликі добірки. Подальша перевірка свідчить, що далеко не всі фільми у видачі дійсно з дубляжем або субтитрами.
Чому легальні гравці довго «запрягають»? «На локальних відеосервісах поки що мало дубляжу та субтитрів з однієї простої причини: для багатьох правовласників ринок України – це така собі чорна діра з непрогнозованим або низьким доходом і величезним рівнем піратства. Здебільшого вони готові вкладатися в переклад фільмів, які йдуть у кінотеатрах. А локалізація іншого контенту з правами для диджиталу – частіше нецікава, тому що ці гроші важко відбити. Дубляж місцевими студіями на замовлення ОТТ-сервісів або власними силами мультимедіа-платформам також стопориться: за умовами співпраці, правовласники мають надати дозвіл і перевірити якість перекладу, на що знову ж таки потрібні час та гроші», – розповідає експерт Олександр Глущенко.
І пояснює: ми живемо в надконкурентному світі. У правовласника, умовно, є 50 звукових доріжок. «Він бачить, що у Франції може заробити, скажемо, 1 млн євро, а в Україні – «геморой» і $10 000. Тож куди він затратить свою бурхливу енергію? Поки ми не почнемо платити за контент, вони не відповідатимуть взаємністю», – вважає експерт.
За словами Марії Панченко з Megogo, аби змінювати ситуацію на ринку, компанія багато років у перемовинах із правовласниками акцентує, як важливо українцям споживати контент рідною мовою. «Постійний діалог і зростання переглядів фільмів українською є аргументом для студій локалізувати контент або надати на це дозвіл. Звісно, йдеться виключно про легальне споживання: тому важливо, аби аудиторія відмовлялася від піратських ресурсів. Ці процеси тісно взаємоповʼязані. Віримо, що з часом озвучування українською буде за замовчуванням майже в кожного тайтлу», – сподівається Марія Панченко.
Наскільки має вирости український ринок, щоб правовласники вийшли на окупність перекладу? Павло Рибак каже, що на цей показник впливає багато різних чинників. Окрім споживання контенту на легальних сервісах, важливо ще враховувати середній чек у нашій країні та типи прав. «Загалом окупність перекладу фільму навіть зараз реальна для правовласників, проте не варто забувати про операційні можливості. Кожен правовласник – це бізнес із певним штатом працівників. І коли у правовласника всередині постає питання: витрачати свій ресурс на ринок, наприклад, Німеччини, де середній чек у декілька разів вищий, або ж витратити ресурс своїх працівників на український ринок – він обиратиме першочергово той ринок, де зможе зібрати якомога більшу кількість глядачів, що конвертується в заробіток», – пояснює СЕО «Київстар ТБ».
Олександр Глущенко доповнює: в Україні з'явиться ринок, коли абонентські бази ОТТ-сервісів будуть мільйонними, а не стотисячними. Наразі ж кількість показів на HDRezka у 5–10 разів більша, ніж у того ж Megogo.
Тож зараз виграють пірати, які не питають дозволу у правовласників на показ чи озвучування вкраденого контенту та роблять його на заощаджені на несплаті роялті і податків кошти. «HDRezka заповнила вакуум, заробила грошей і вбила розвиток легального ринку. Поки більшість глядачів не усвідомить, що перегляд фільмів на піратських ресурсах – це злочин, співучасть у крадіжці та вбивство креативної індустрії – не варто чекати розуміння від правовласників. Як каже один знайомий: «Піратство – це як надзюрити собі в штани на морозі: спочатку – тепло, а потім – халепа», – пояснює Олександр Глущенко.
Ніна Власюк доповнює: кожен, хто любить дивитися неліцензійні фільми та серіали навіть українською мовою, має розуміти, що він сповільнює розвиток легального україномовного контенту.
Чи допоможе ШІ прискоритися локальним гравцям? Останнім часом з’являється багато ШІ-сервісів для перекладу/субтитрів, які теоретично можуть скоротити витрати на створення популярних «продуктів». «Залучити до озвучування ШІ – цікава ідея, але на цей момент жоден ШІ-сервіс не може запропонувати якість, яка б зрівнялася з професійною. Тому ідея в полі нашого зору, але практичної реалізації поки немає. Наголошуємо – поки», – розповідає Ніна Власюк з «Vodafone Україна».
У «Київстар ТБ» також поки приглядаються до цього «помічника». «У першу чергу дубляж має бути якісним. Є багато прецедентів, коли користувачі, навпаки, негативно реагують на неякісний дубляж, тож це процес, який потребує часу та залученості високопрофесійних фахівців. Сподіватися на ШІ в цій справі немає сенсу, оскільки вирішальну роль відіграє саме людський фактор. Проте ми зі свого боку активно дивимося в напрямок ШІ-сервісів і розглядаємо різні варіанти інтеграцій для поліпшення та урізноманітнення наявного контенту», – пояснює Павло Рибак.
А в Megogo давно тестують подібні сервіси й уже частково використовують. «Втім штучний інтелект ще не дійшов до рівня перекладу та озвучення реальними людьми. До того , наразі такі технології обходяться доволі дорого і якісний синтез українською мовою з інтонаціями й емоціями можуть запропонувати лічені компанії», – каже Марія Панченко.
За її спостереженнями, зараз найвища якість ШI-озвучування передбачає перевірку кінцевого звуку редакторами, оскільки контекстний переклад машинами не завжди вдалий. «Існує навіть така метрика, яка називається «рівень галюцинацій» – тобто рівень викривлення чи спотворення машиною суті сюжету чи репліки. Можливо, згодом, з розвитком ШI за рік-два – якість кінцевого продукту буде не нижча за класичні студії, а ціна буде меншою. Тоді й очікуємо різкого збільшення кількості контенту, озвученого українською», – пояснює директорка з контенту медіасервісу Megogo.
Куди підуть користувачі після блокування HDRezka & company? Аудиторія піратів на вибір має три варіанти.
Світові платформи. Наразі в Україні локалізувалися тільки Netflix, Apple TV+ та Amazon Prime Video. Ці сервіси пропонують глядачам як український дубляж, так і субтитри. Інші гіганти – Disney Plus, Hulu, HBO Max, Peacock тощо – періодично переносять вихід в Україну та поки їх контент доступний без перекладу.
Тарифи в першої трійці майже однакові: від 4,99 до 9,99 євро на місяць залежно від наповненості пакету послуг. Про плюси та недоліки кожної із цих платформ Mind розповідав раніше.
Локальні відеосервіси. Перевага вітчизняних гравців перед світовими в тому, що вони збирають на своїх платформах контент різних виробників і виставляють трохи нижчі тарифи (від 100 грн на місяць). Втім ці «смаколики» можуть виявиться марними, якщо місцеві компанії не запакують дубляж і субтитри в окремі продукти та не нададуть глядачеві легкий шлях для їх пошуку.
Повернення до піратів. Але вже за платню. «По-перше, дивитися піратський сервіс через безкоштовний VPN – таке собі задоволення. Якість важкого відео буде «відмінною». Тож доведеться платити $5–10 на місяць за адекватний VPN. Плюс «прикрутити» VPN до телевізора або приставки – ще одна «весела» історія та танці із бубном. По-друге, для обходу блокування HDRezka пропонує платну підписку: $20 за півроку. Тобто за рік глядач має заплатити мінімум $100 за VPN і пірату. У легальних світових платформ річна абонплата – від 60 євро, у вітчизняних – від 1200 грн, це не враховуючі різні акції», – пояснює Глущенко.
І прогнозує, що в піратів поступово знизиться кількість нових фільмів з українських дубляжем і субтитрами: «Падіння аудиторії та доходів, витрати на періодичне створення нових «дзеркал» вдарять по рентабельності «бізнесу». Пірати – не меценати й не народні месники, а бізнесмени, які монетизують вкрадене. Не треба їх романтизувати та наділяти невластивими їм якостями. Україна – це Європа, ми є частиною цивілізованого світу. Тому рано чи пізно держава та правовласники переможуть піратів. Не можна постійно бігати від снайпера».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].