Голова парламентської ТСК з питань захисту прав інвесторів: «Найбільші світові страхові агенції DFC і MIGA погодилися страхувати політичні й військові ризики в Україні»

Після повномасштабного вторгнення рф в Україну майже не заходять нові іноземні інвестиції. Хоча тенденція загалом не нова: наприклад, падіння обсягів іноземних вливань у вітчизняну економіку фіксувалося ще з 2014 року. І за кордоном Україна часто сприймається в контексті формули 3С: «корупція, Чорнобиль, конфлікт» (англ. – Corruption, Chornobyl, Conflict).     

Зарубіжні дипломати й вітчизняні підприємці одноголосно говорять про непрозору судову українську систему, поширену діяльність чорних реєстраторів, рейдерство, податкові негаразди, корупцію і тривалі судові тяжби інвесторів із держорганами. На жаль, український бізнес-клімат не сприяє припливу інвестицій.  І звісно, за такого стану речей, Україна не може розраховувати на залучення значних коштів не лише з-за кордону. Щоб змінити ситуацію, потрібен захист прав інвестора, приватної власності.

Разом із головою ТСК із захисту прав інвесторів Галиною Янченко Mind розбирався, що заважає сьогодні притоку вітчизняного й іноземного капіталу, які чинники та явища відлякують якісний капітал. А також поговорив про бізнеси з російським «шлейфом», реальну допомогу ТСК інвесторам, що звертаються по допомогу, і про практику страхування ризиків підприємців у воєнний час.  

Про утиски бізнесу з боку провладних структур 

– Які найпоширеніші випадки порушень прав бізнесу фіксує ТСК – судовою і виконавчою владою (зокрема, правоохоронцями), органами місцевого самоврядування чи шляхом зловживань положеннями чинного законодавства України? Назвіть конкретні кейси (закінчені / у роботі).

– Цього року інвестори найчастіше до нас звертаються зі скаргами на податкову та силовиків, що перешкоджають діяльності компаній – дві третини наших кейсів за рік були саме такими. 

Якщо говорити про податкову, основна причина скарг – це масове блокування податкових накладних, а також присвоєння компаніям статусу «ризикових». І на сьогодні ця проблема залишається досить гострою.

Тиск на бізнес із боку силових органів сьогодні в першу чергу має форму відкриття кримінальних проваджень під надуманими приводами, за якими далі йдуть обшуки, вилучення майна. Усе це гальмує або взагалі зупиняє роботу підприємств. На мою думку, вчиняти таке зараз, під час війни, коли економіка на спаді, – це просто підривна діяльність.

Наведу деякі приклади. Нещодавно в нас був у роботі кейс Дмитра Олійника, очільника Федерації роботодавців України. У підприємця вилучили значну суму коштів під час обшуків у справі, у якій він не мав навіть жодного процесуального статусу: не був ані підозрюваним, ані свідком. Нам, парламентській спецкомісії із захисту інвесторів, вдалося довести не лише те, що не було підстав для обшуку й вилучення коштів – не було навіть підстав для відкриття кримінального провадження, адже йшлось про звичайний господарський спір між двома компаніями.

Інший наш кейс стосується податкової. Ми працювали зі справою Deus Robotics – це одна з небагатьох компаній в Україні, які проєктують і виготовляють роботів. Три останні їхні податкові накладні ДПС заблокувала. У підсумку зараз компанія, яка створює якісний інноваційний продукт із високою доданою вартістю, платить великі зарплати, серйозно розмірковує над перенесенням своїх виробничих потужностей до Польщі чи США.

На жаль, повернути такі компанії в Україну, якщо вони переїдуть за кордон, буде досить складно. І все це на тлі розмов щодо нашого високого IT-потенціалу, завдяки якому Україна може піднімати економіку й створити європейську «Кремнієву долину», а в цей же час податківці «кошмарять» і зупиняють діяльність таких прогресивних компаній.

– На продовження розмови про конкретні кейси та дії силовиків, хочу зазначити, що голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун скаржиться на тиск на аграріїв із боку Нацполіції та СБУ. Зокрема, йдеться про відкриті ще влітку кримінальні справи стосовно фермерів Черкащини (нібито у привласненні державних коштів): ТОВ «ДК ВЕТ», СТОВ «АФ Маяк», СТОВ «Воля», ТОВ «Золотоніський бекон», що входять до групи компанії Time. Відомо, що Дикун звертався за допомогою у ТСК. Що вам вдалося з’ясувати по цих справах?

– Ми взяли частину цих кейсів у роботу та дали рекомендації власникам підприємств, які документи необхідно зібрати, аби представити їх у прокуратуру й органи слідства. Від одного кейсу ми відмовилися, бо власник компанії, за нашою інформацією, фігурував в іншому нашому кейсі – але з боку рейдерів.

Для парламентської спецкомісії репутація – на першому місці. І наша репутація, і репутація підприємств, які до нас звертаються. Ми ніколи не захищатимемо компанії, які себе негідно проявили в минулому.

Цього року ми захищали кейс Красногірського олійного заводу. Це експортоорієнтоване підприємство, яке виготовляє органічну олію. Тобто досить знакове фермерське господарство. На початку 2023 року на його було здійснено рейдерський напад: наша ТСК одразу взяла цей кейс у роботу, швидко відбила підприємство від рейдерів і сприяла притягненню злочинців до відповідальності. Так ось, за попередньою інформацією, серед учасників нападу фігурує власник компанії, яка до нас пізніше звернулася, і саме із цієї причини ми їм відмовили.       

–  На початку розмови ви зазначили, що максимум скарг із боку бізнесу цього року надходить на податківців. Зокрема, іноземні інвестори часто скаржаться на свавілля податкової. Наприклад, у нещодавньому інтерв’ю Mind голова Німецько-української ТПП Райнер Перау поскаржився на проблеми німецького бізнесу у відносинах із Податковою службою, яка нерідко паралізує роботу підприємств, заходячи на несанкціоновані перевірки з метою виписки надуманих штрафів. Також бізнес-омбудсмен Роман Ващук в інтерв’ю нам зазначав: «Щойно податкова відновила роботу – потік звернень і скарг повернувся до довоєнного рівня». Чи звертаються інвестори з такими питаннями у ТСК і чи вдається «порозумітися» з податковою?

– Зі скаргами на податкову українські компанії звертаються частіше, ніж іноземні. Як я вже говорила, найчастіше це скарги на блокування податкових накладних.

Але цього року було й дещо нове: ми отримали цілу низку звернень від спиртзаводів, які кілька років тому в рамках демонополізації ринку були приватизовані приватними особами. Так от, податкова відзначилася тим, що часто з надуманих причин позбавила ліцензій низку таких компаній. Погодьтеся, не найкраща реклама не лише для політики приватизації, а й загалом в інвестиційній сфері.

Одному зі спиртзаводів, Червонослобідському заводу на Київщині, ми вже допомогли відновити роботу. Але претензії податкової для підприємства вилилися у пів року простою і страшні збитки. Якби підприємство весь цей час працювало, воно могло б сплатити до державного й місцевого бюджету пів мільярда гривень податків. Отже, велике питання, яка взагалі ефективність і користь таких дій ДПС.

Про різницю в активності довоєнного рейдерства і нинішнього    

– А яка динаміка випадків рейдерства в Україні – різниця з довоєнними часами (ЗМІ за даними відкритих джерел пишуть, що кількість рейдерських атак зросла з початку 2023 року й перевищила показник за весь 2022 рік – зокрема, за 5 місяців цього року зафіксовано 147 кримінальних проваджень за фактами рейдерських дій, що на 12% більше, нівЂ‹ж 2022-го – 131 провадження)? 

– Одразу зазначу, що не зовсім коректно включати в порівняння 2022 рік, адже після вторгнення на пів року були закриті реєстри і діяла заборона на реєстраційні зміни. Зрештою Мінʼюст погодився відкрити реєстри лише за умови, що буде прийнято спільний  законопроєкт нашої спецкомісії і Міністерства юстиції. Ми дуже багато працювали над розробкою цього законопроєкту. В його основу лягло чимало кейсів ТСК, а також професійна експертиза Віктора Дубовика, керівника антирейдерської колегії Мінʼюсту, Євгена Горовця, заступника міністра юстиції, колег із Нотаріальної палати України та особисто міністра Дениса Малюськи.

Зрештою наш законопроєкт №3774 ухвалили в травні 2022 року. І він мав суттєвий позитивний вплив на ситуацію. Отже, якщо подивитися наведену вами статистику, то побачимо серйозну позитивну зміну: цьогоріч рейдерських справ у 2,7 раза менше, ніж у відповідний період 2021 року.

Додатково до цікавих тенденцій можу зазначити, що у 2022 році було набагато менше скарг від бізнесу не лише за фактами рейдерських атак, а й на роботу Нацполіції загалом. Я вважаю, що це було досягнення тодішнього керівника МВС Дениса Монастирського. Цього року ми знову фіксували резонансні випадки з рейдерством. Але навіть при цьому ситуація краща, ніж до повномасштабного вторгнення.

–  Чи вдавалося вашій парламентській комісії не просто повертати захоплене рейдерами майно, а й притягати їх до відповідальності? Наведіть приклади, якщо такі були. 

– Знову ж це кейс Красногірського олійного заводу. Це була брутальна історія рейдерства а-ля 1990-ті роки. У ній рейдери вдалися не лише до підробки документів, а й до силового захоплення підприємства й навіть погроз працівникам зброєю. Така зухвалість настільки мене вразила, що я взяла справу під свій особистий контроль. На сьогодні в цій справі вже є вироки трьом першим фігурантам, ще шістьом вручені підозри.

Ще один із недавніх кейсів: ми допомагали відбивати від рейдерської атаки компанію ZV Development, це інвестор будівництва мультифункціонального комплексу для бізнесу, розвитку та відпочинку URBAN KOZIN на Київщині. У цьому кейсі мали плідну співпрацю з МВС і Мін’юстом. У підсумку нам вдалося позбавити ліцензії нотаріуса Олександра Левашова, який сприяв рейдерським діям. Тож він уже ніколи не зможе провести жодної  реєстраційної дії і брати участь у рейдерських атаках.

Також ми домоглися позбавлення ліцензії реєстратора, який допомагав з подальшою перереєстрацією майна на підставних осіб. Зараз працюємо над тим, аби ці фігуранти отримали реальні судові вироки. Це має бути серйозним сигналом-попередженням всім іншим нотаріусам і реєстраторам, які в погоні за наживою беруть участь у незаконних оборудках.

Про російський шлейф в інвестиціях і рейдерство з боку арма

– Якщо ми вже зачепили болючу тему рейдерства, то компанія IDS Ukraine вимагає зупинити рейдерство «Моршинської» і скасувати конкурс АРМА. Як прокоментуєте цей неоднозначний кейс?

– «Моршинська» до нас не зверталася. А якщо б і звернулася – ми б не допомагали російським власникам. Я особисто підтримую санкційну політику й вважаю, що російські активи в Україні мають бути конфісковані, а виручені від управління чи продажу кошти – направлені на відбудову нашої країни. Російські олігархи, які підтримують і фінансують путінський режим, мають як співучасники заплатити за руйнування, спричинені рф в Україні.

Але це не відміняє проблем навколо АРМА. Свого часу парламентська ТСК приділила багато зусиль, щоб відформатувати роботу цього державного органу. До 2021 року значна частина скарг, яка надходила в нашу спецкомісію, стосувалася рейдерства саме через АРМА. Причому це зазвичай було найбільш цинічне рейдерство.

Уявіть, класична рейдерська атака тоді вважалася карним злочином, але, якщо забрати чуже майно через АРМА – це була абсолютно легальна схема, у межах чинного законодавства, так би мовити. Враховуючи, що тоді в АРМА передавалися всі арештовані активи вартістю понад $20 000, а агентство далі могло розпоряджатися ними на власний розсуд: просто лишити на збереженні в себе, віддати іншій компанії в управління або продати.

Ми в спецкомісії розробили законопроєкт по наведенню порядку в АРМА, зокрема заборонили їм продавати чужі активи до вироку суду. На нашу думку, приватна власність має бути недоторканна, поки в судовому порядку не буде доведено, що актив злочинний. Таким чином, головну годівницю в АРМА ми прикрили.

Проте, на жаль, діяльність АРМА в інших аспектах не стала значно прозорішою. Передача об’єктів, зокрема російських активів, переданих у рамках санкційної конфіскації, відбувається непрозоро. Багато активів просто застрягли в повітрі. І навіть із кадровими змінами – нещодавно в АРМА призначили нову керівницю Олену Думу – суттєвих змін поки що не бачу.

Зараз «під крило» АРМА потрапила величезна кількість арештованих російських активів, але збільшення кількості дійсно публічних прозорих конкурсів, наразі я не спостерігаю. Тому Олені Думі є над чим попрацювати – інакше вона ризикує поповнити цвинтар «політичних трупів» колишніх керівників АРМА. Майже всі керівники агентства йшли з посади з багажем кримінальних проваджень і знищеною репутацією. Сподіваюся, нова очільниця АРМА змінить цей тренд. Побачимо.      

– Повертаючись до проблематики «Моршинської» – на вашу думку, подібний розвиток подій чекає всі компанії в Україні, де є хоча б 1% «російського сліду»? 

– Авжеж, ні. Якщо в компанії лише 1% чи міноритарний пакет у російського власника, то арештовується лише ця частка, яка може бути передана в державну власність, і держава отримуватиме свою частину прибутку. Якщо ж мова про компанію, де росіяни – власники або володіють мажоритарним пакетом, там може бути конфіскація всього активу. 

– Продовжуючи тему «російських слідів» у сфері інвестицій, зазначу, що в європейських підприємців і чиновників зростають претензії до націоналізації бізнесів в Україні, а також невдоволення правоохоронною і судовою системою країни, які не захищають права інвесторів. Як пише EU Today: «Будь-який бізнес українських чи міжнародних інвесторів може бути звинувачений у не патріотизмі, прихованій фінансовій підтримці тероризму чи наявності зв'язків із рф. І механізму правового захисту від таких звинувачень в Україні немає». Зокрема, йдеться про скандал із латвійським енергохолдингом VS Energy, що інвестував значні кошти в Україну, а натомість отримав звинувачення від ДБР/СБУ (у тому числі публічно від перших осіб держави) у співпраці з рф – нібито причетності до бізнесу одіозних російських олігархів і політиків Бабакова, Гінера та Воєводіна. А в нещодавньому інтерв’ю Mind посол Австрії розказав, що проти двох австрійських компаній (Amic Energy Management GmbH, яка має в Україні мережу із 300 АЗС «Amic», і картонної фабрики в м. Українка) порушено справи нібито за ухилення від сплати податків і зв’язки з рф. Ви не вважаєте, що такі необдумані кроки можуть стати червоним маяком для інших інвесторів, які б хотіли відновлювати Україну та її економіку?

– У кожному випадку потрібно розбиратись. Зокрема розбиратися, хто є реальним бенефіціарним власником тієї чи іншої компанії. Тобто компанія може бути зареєстрована в Австрії, Латвії чи будь-якій іншій європейській державі, але, якщо її власники росіяни, такий актив може підпадати під санкції і конфіскацію.

Щодо вашого питання, то компанії VS Energy, Amic Energy і картонна фабрика в м.Українка не зверталися до нас по допомогу стосовно зазначених вами підозр. І ще раз, якщо в них є реальний російський слід, ми таку справу не візьмемо в роботу спецкомісії. У нас були прецеденти, коли ми відмовляли із цих причин.

Про страхування ризиків інвесторів   

– І підсумовуючи нашу розмову: чи застосовуєте ви досвід інших країн у питанні захисту прав інвесторів?

– Звичайно. Ми вивчили підходи західних країн до захисту інвестицій. Та це переважно фінансові і страхові інструменти. Наприклад, страхування інвестицій від політичних ризиків, так званий PRI (political risk insurance). У всьому світі цей інструмент перекладає основні ризики з інвестора на страхову компанію. Це не просто дає впевненість інвесторам, а й суттєво здешевлює і полегшує доступ до фінансів, адже кредитор також не розділятиме ризиків зриву інвестиційного проєкту і відповідно невиплати кредиту.

Тоді я, як секретар Національної інвестиційної ради, підняла питання про необхідність термінових переговорів з найбільшими страховими агенціями, які страхують політичні ризики, і також почала домовлятися з ними про новий інструмент – страхування від військових ризиків. Торік було проведено цілу низку вдалих переговорів із найбільшими світовими страховими агенціями, такими, як DFC і MIGA. Перша, DFC – це урядова фінансова інституція США, MIGA – страхова корпорація, що входить до структури Світового банку і займається страхуванням ризиків для бізнесу. Зрештою вони погодилися страхувати політичні й військові ризики в Україні.

Відтепер, якщо нове підприємство, запущене іноземним або українським інвестором, має страховку від військових ризиків та отримує пошкодження в результаті воєнних дій, наприклад прильоту ракети, – страхові агенції повністю покривають витрати інвестору. Така формула перекриває для бізнесу значну частину ризиків і може знову зробити інвестиції в Україну менш ризикованими.

Це найкращий іноземний досвід, який можна наразі залучити. Цього року вже є перші компанії, які скористалися такою можливістю. На сьогодні застраховані від військових ризиків перші 7 проєктів. Найпершим став реабілітаційний центр на Львівщині Superhumans. Ці компанії почнуть будувати в Україні підприємства і створювати робочі місця. Це перші цеглинки у фундамент економічного відновлення нашої країни.