Інтернет речей і N-надцать несподіваних варіантів його застосування під час війни: кейси «розумного» Києва, ДТЕК та «Vodafone Україна»
Що роблять цифрові двійники підприємств і до чого тут Дунайське пароплавство
На перший погляд, повномасштабна війна й IoT – «дещо» несумісні речі. Коли йдеться про виживання, бізнесу не до підтримки та впровадження розумних датчиків і сенсорів. Втім виявилося, не все настільки погано: інтернет речей в Україні продовжує розвиватися. Які проєкти вижили, а які поки що заморожені? Про це й багато іншого розповіли спікери Mind WinTech Summit 2023 – конференції про управління змінами та впровадження інновацій. Mind занотував найцікавіші факти і цитати.
Вікторія Іцкович,
директорка Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації:
У Києві продовжує працювати система інтернету речей. Мережа побудована на базі протоколу LoRaWan. Уже реалізовано багато рішень. У напрямку безпеки (з того, про що можна розповідати) – це контроль проникнення в підвали і на дахи будинків. Наразі рішення розгорнуто в частині районів Києва, воно стосується як безпеки приміщень, так і певних об'єктів.
Використовуємо інтернет речей для трекінгу комунального транспорту. Наприклад, якщо йде сніг, – місто «бачить», де їздять прибиральні машини. Також у столиці працює система резервного керування освітленням і резервне керування та зняття інформації з мобільних котелень.
У напряму екологічної безпеки в Києві розгорнута мережа сенсорів якості повітря. У застосунку «Київ цифровий» можна подивитися якість повітря в конкретному місці, де перебуває користувач. Ця історія також реалізована на базі інтернету речей.
Побудовано мережу із 46 сенсорів, які знімають багато показників. Частина з них доступна користувачам «Києва цифрового», а повний великий набір цих показників – спеціалістам управління екології та іншим зацікавленим особам. Окремо реалізовано контроль викидів шкідливих речовин: у Києві є підприємства, які використовують у своїй роботі хлор та аміак.
Масштабування деяких проєктів, що запустили до повномасштабного вторгнення, поки тимчасово зупинили. Наприклад, наразі контроль вивозу сміття, наповнення сміттєвих баків реалізовано в дуже обмеженому вигляді в Києві. Але бачимо потенціал цього напряму в майбутньому. Ще один цікавий кейс – контроль мікроклімату в приміщеннях, наприклад у школах. Ми його реалізовували до великої війни. Сподіваємося, що буде можливість продовжити надалі. Не тільки його, а ще багато кейсів. Наприклад, зняття телеметричних показників із приладів опалення та інших девайсів, які заходять у будинки.
З якими складнощами стикаємося? Я б назвала їх челенджами. Інтернет речей – технологічно достатньо складний з точки зору системної інтеграції. Ми стикнулися з нестачею компетенції на українському ринку. Це не означає, що фахівців немає. Втім поки дуже мало компаній займається проєктами в цьому напрямку.
У мене є теорія, чому так відбувається. Усі міста унікальні. Створити рішення для одного міста, зробити його «копію» та продати іншому регіону, швидше за все, не вийде. Ми не можемо взяти якесь готове рішення з закордонного ринку та поставити в Києві: абсолютно інша інфраструктура. Тому розвиваємо власний центр компетенцій. Вважаю, що зараз він один із самих розвинутих в Україні, особливо в напряму LoRaWan. Але ми робимо це й тому, що не отримуємо зовнішніх компетенцій.
Наведу один приклад. У нас був досить цікавий проєкт, який стартував до війни: контроль рівня води у дренажній каналізації. Коли йде дощ, місто затоплює в певних місцях. Часто однією з причин є засмічення певних ділянок дренажної каналізації. Тож місто могло би заздалегідь дізнаватися про засміченість і прибирати її.
Так от, девайсів, які міряють рівень води, на ринку дуже багато, але знайти інженерне рішення під них виявилося проблемою. Кожна камера має свою конструкцію, тож виникають питання, де її повісити, вивести антену тощо.
Тобто проєкт складається, здавалося б, з дрібних, але тисячі маленьких інженерних задач. Треба шукати рішення для кожної. Тому нам доводиться брати девайси та своїх інженерів і створювати нове інженерне рішення. Інтернет речей – дуже перспективна історія. Ми шукаємо партнерів, які допоможуть інтегрувати датчики в повноцінні системи.
Андрій Федоров,
директор департаменту B2B «Vodafone Україна»:
Розвиток IoT дуже важливий, тому що це один з основних важелів розвитку цифрової економіки у світі. Як співробітник «Vodafone Україна» можу сказати, що IoT – саме той напрям, з яким ми пов'язуємо своє стратегічне майбутнє. Так, це не мобільний зв'язок або інтернет у смартфоні, як може здаватися на перший погляд, а саме IoT.
Ця ніша в Україні почала активно розвиватися з появою 4G. 2018 року мобільні оператори отримали ліцензії на розгортання 4G-мереж. А вже 2019-го ми створили окрему мережу для інтернету речей (NbIot). Почали зʼявлятися смарт-лічильники, розумний транспорт і ціла низка продуктів для розумних міст, а також розумні фабрики й виробництва.
Наприклад, можна згадати розумний кар'єр на Єристівському кар'єрі в Полтавській області. IoT там використовується для віддаленого управління буровими установками, екскаваторами та іншою промисловою технікою. Ще одне цікаве рішення було впроваджене для Дунайського пароплавства, у якому ІоТ моніторить переміщення суден і вантажів по Дунаю в режимі реального часу.
Багато проєктів реалізовано для енергетиків, банків і фінансових компаній. Ми працюємо з більшістю енергогенеруючих та енерготранспортних компаній для дистанційного зняття показників із вимірювального обладнання, віддаленого контролю та управління різноманітним технологічним обладнанням. Сьогодні вендінгові машини з продажу напоїв і снеків, банкомати, POS-термінали, приміром «Нової Пошти», використовують наші ІоТ-рішення.
Є і рішення, розроблені для розумних міст, зокрема дистанційне управління світлофорами для Центру організації дорожнього руху.
Дмитро Осика,
директор з інформаційних технологій ДТЕК, директор MODUS X:
Наразі вкладаємо шалені гроші у відновлення енергосистеми. Це пріоритет. Але IoT не зупиняємо. Тестуємо можливості та готуємось. Наприклад, у нас був дуже гарний кейс «ДТЕК Нафтогаз», який вперше в Україні побудував цифровий двійник свого родовища. Це дало змогу моделювати виробництво газу.
Ми побачили реальний ефект і зараз щось подібне робимо для іншого бізнесу ДТЕК – тестуємо цифровий двійник електричної мережі. Він допомагає оптимізувати навантаження на мережі, розподіляти електроенергію, зменшити кількість аварій. У воєнний час це дуже важливо. Коли доробимо цей пілотний проект – будемо тиражувати його далі на інші активи. Спочатку в Києві та Київській області.
А взагалі то наша цифрова трансформація стартувала 2019 року, тому вже маємо багато IoT-кейсів. Насамперед це цифрова шахта «Ювілейна». Там на глибині 500 метрів під землею провели Wi-Fi та розгорнули купу датчиків і сенсорів. Вони дозволяють бачити, де перебувають шахтарі, у якому вони там стані, чи немає викидів тощо. Це кейс про безпеку, ефективність виробництва та можливість зв'язку з шахтарями. Хочемо удосконалити технологію і запустити безлюдну виїмку вугілля на базі 5G. Це наш наступний крок.
Є кейси використання IoT на теплових електростанціях. Це великі енергоблоки, сенсори, датчики. Ми збираємо інформацію, як вони працюють. Телеметричні дані передаються у хмару в онлайн-режимі. А штучний інтелект допомагає нам прогнозувати поломки обладнання. Це дуже важливо, особливо в зимовий період. Також використовуємо ці дані для того, щоб оптимізувати витрати палива. За два роки вже заощадили пів мільярда гривень. Це велика сума. І все це працює.
Є кейси аналітики наших сонячних панелей і вітряків. Мова про збирання великої кількості даних, які допомагають нам прогнозувати виробництво й уникати штрафів.
На всіх наших підприємствах використовуємо застосунки, які допомагають інженерам та мобільним бригадам у полях бачити, у якому стані обладнання, які роботи треба провести сьогодні, завтра, післязавтра.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
