Тютюнове лобіювання: перелік НАЗК, російський слід та спірні інвестиції
Тютюнові корпорації продовжують вести справи з росією та залучають до відбілювання своєї репутації українські держструктури
З майже 50 компаній, що перебувають у створеному НАЗК переліку «Міжнародних спонсорів війни», дві – тютюнові. Вони повсюдно вказують, що є великими платниками податків в Україні та інвестують у її розвиток. Проте виявляється, що їхні російські представництва також є не меншими, а то й більш потужними платниками, і інвестицій в ринок країни-окупанта вони чомусь не шкодують (заявляючи про прямо протилежне).
Philp Morris International утримує близько 30% ринку рф та у 2022 році сплатила $206 млн податків, Japan Tobacco International – 34,9% та $3,6 млрд податків (дані НАЗК).
Спонсорство геноциду
Протягом майже двох років Україна бореться за своє існування на всіх фронтах: від безпосередньо воєнного до фінансового. А саме – санкційного, намагаючись обмежити доходи, що їх отримує російський бюджет, третина витрат якого у 2024 році піде на підтримку війни.
До топ-10 найбільших платників податків до російської скарбниці входять дві тютюнові компанії – Philip Morris International та Japan Tobacco International. Штат першої нараховує близько 1500 працівників, що працюють на двох заводах в рф, інша має чотири заводи у країні та отримує з країни-агресора 11% консолідованого доходу світової групи (дані за підсумками 2022 року).
За приблизними підрахунками, податків, сплачених однією лише PMI до бюджету росії, вистачить на:
- 4 900 ракет «Калібр»,
- 1 089 танків Т-90М,
- 78 штурмовиків Су-57.
Інвестиційний клімат – посушливий, місцями до вигоряння
Один з розповсюджених важелів впливу тютюнових корпорацій – інвестиції у країну. Так, влітку цього року Філіп Морріс Україна розповсюдила реліз щодо понад $30 млн інвестицій у нову фабрику на Львівщині. Цю новину, окрім по-більшості профільних ЗМІ, активно просувала українська державна інституція «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» (UkraineInvest).
Інвестиційний офіс, за даними релізів, запропонував корпорації ділянку для будівництва фабрики та обіцяв всіляко сприяти її розвитку в регіоні.
Вона долучилась до відбілювання репутації американської корпорації, змушуючи за невеликими відносно прибутків інвестиціями забути як про товар, що його вироблятиме виробництво, так і про російський бізнес.
Окрім морально спірної позиції інвестиційного відомства Кабінету міністрів України, дії Офісу із залучення та підтримки інвестицій суперечать ще й нормам Закону України №2899-IV. Цей документ визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, вказує шляхи зниження рівня їх вживання серед населення та окремо – обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.
У статті 10 цього Закону вказується, що будь-яке сприяння чи субсидіювання діяльності тютюнових компаній на митній території України заборонено. Тому постають питання щодо «запропонованої UkraineInvest ділянки».
Щодо моральної позиції окремо зазначимо, що після початку повномасштабного вторгнення росії представники Philip Morris International зробили низку заяв щодо припинення роботи в Росії та виходу з ринку. Проте слова лишились словами, а бізнес з ворогом – грошовитою історією.
Доволі цікаво спостерігати за еволюцією заяв російського представництва Philip Morris: від «призупинення нових інвестицій» – до «радше зберегти бізнес, аніж він буде проданий».
Що насправді можна зробити
Насправді, попри безліч нюансів та фактичну відсутність будь-яких юридичних наслідків, згадане вище включення до реєстру міжнародних спонсорів війни є дещо дієвим інструментом. Зокрема, всі учасники списку додаються до світової бази World-Check, яка є частиною процедури комплаєнсу – взаємної перевірки компаніями доброчесності одна одної. І перебування у списку шкодить веденню бізнесу у довгостроковій перспективі. Тому виключати тютюнові компанії з переліку до виконання ними усіх умов по виходу з ринку країни-окупанта зарано.
На державному рівні має бути розроблені та імплементовані в законодавство норми Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала у 2006 році. Має бути розроблений та ухвалений закон про захист державної політики від втручання тютюнових компаній, причому – будь-якого розміру.
Крім іншого, важелем впливу на корпорації-конформісти може стати документ, що перебуває на розгляді Верховної Ради – законопроєкт №7232 про додаткове оподаткування компаній, що не припинили діяльність на російському ринку.
Згідно норм Конвенції, наша держава має захищати свою політику від втручання з боку представників тютюнової промисловості і розробляти національне законодавство без урахування їхніх комерційних інтересів.
Адже згідно норм міжнародного права, тютюнова продукція визнана такою, що сприяє розвитку соціальних негараздів. Тому й виробники цієї продукції не мають «права голосу» у клубі розвинених країн, що піклуються про своє населення.
А на рівні державних інституцій на кшталт UkraineInvest має бути чітко напрацьований зрозумілий алгоритм дій у відповідності до норм згаданої вище Конвенції. В документі – нагадаємо, ухваленому ще у 2006 році – прямо вказується, що Україна зобов’язується не надавати стимулів для ведення бізнесу тютюнових компаній, як би того не вимагали короткострокові інтереси.
Щоб спокуса використати державні ресурси та преференції задля отримання подяки, гранту чи «фінансування проєктів» не затьмарювала здоровий глузд та розуміння загрози, що її несуть тютюнові корпорації майбутньому нашої держави та її населення.
