Перехідна перемога: блокаду українсько-польського кордону тимчасово зупинено
Скільки втратила Україна від затримок логістики і як довго триватиме статус-кво
Блокаду пропускних пунктів на українсько-польському кордоні припинено, рух відновлено у звичайному режимі. Втім «у звичайному» – не зовсім коректний термін, адже, щоб він справді став таким, належить розвантажити наявну на кордоні чергу з майже тисячі вантажних авто. На це може знадобитися кілька днів. Проте процедура оформлення та темп пропуску справді повернулися до доблокадних: за першу добу «вільного проїзду», за даними Держприкордонслужби, через три закриті раніше прикордонні переходи сукупно в'їхало 2550 вантажівок.
Блокада, ініційована польськими далекобійниками, стартувала 6 листопада 2023 року. До першої декади січня уряд погодився на виконання їхніх вимог тією чи іншою мірою, про що 16 січня було укладено відповідну угоду. І вночі проти 17 січня рух вантажівок через пункт пропуску «Ягодин – Дорогуськ», «Рава-Руська – Хребенне» та «Краковець – Корчова» було розблоковано з різницею у декілька годин. Організатори блокади запевнили, що розуміють, наскільки «суттєвою для забезпечення безперервного ланцюга доставок, а також громадської безпеки та безпеки дорожнього руху є правильна та безперешкодна робота пропускних пунктів».
Важливо розуміти, що це не розв’язання проблеми, а лише перепочинок: як випливає з документа, перевізники залишають за собою право поновити протести з 1 березня. Вся техніка – причепи тощо – яка використовувалася задля забезпечення блокади, наразі залишається на кордоні.
Як далі може розвиватися ситуація, розбирався Mind.
На яких умовах було зупинено блокаду кордону з Україною? Угоду з перевізниками підписало Міністерство інфраструктури Польщі. За словами його очільника Даріуша Клімчака, угода передбачає нормалізацію роботи всіх трьох пунктів пропуску, які були блоковані перевізниками.
Домовленості передбачають:
- створення окремої онлайн-черги для порожніх вантажівок на КПП «Ягодин – Дорогуськ». Сторони вже підтвердили, що технічно така можливість існує;
- відкриття пункту пропуску «Угринів – Довгобичув» для порожніх вантажівок;
- початок пілотного проєкту на пункті пропуску «Ніжанковичі – Мальховіце» на проїзд без реєстрації в електронній черзі. Останній захід триватиме один місяць, після чого буде оцінено його ефективність.
Реєстрація припиняється із 16 січня. На цей КПП прямують інспектори «Укртрансбезпеки» для забезпечення порядку на дорозі;
- запуск спільної робочої групи для аналізу ситуації на ринку двосторонніх перевезень і забезпечення ефективного митного та прикордонного контролю;
- посилення перевірок для запобігання каботажним перевезенням і створення системи контролю транспортних послуг українських компаній. Мається на увазі контроль за декларованим часом перебування українських вантажівок на території країни.
Якою є позиція України? Українській стороні довелося піти на серйозні поступки. Однак офіційно це комунікується у формулюванні «виконати свою частину домовленостей».
Фактично польські компанії домоглися виконання всіх своїх другорядних вимог і тепер готуються до фінальної битви проти продовження транспортного безвізу з Україною з другої половини 2024 року. Нагадаємо: у рамках транспортного безвізу в червні 2022 року Євросоюз на рік скасував необхідність отримання дозволу для українських перевізників, а влітку 2023-го продовжив дію цієї норми до червня 2024 року.
Польська сторона заявляє, що одномоментний, без жодного перехідного періоду, допуск українських перевізників розбалансував ринок. Так, на листопад 2023 року українською стороною було виконано понад 900 000 перевезень проти 160 000 – у 2021 році.
Чи варто було «городити город» із протестами? Якщо вірити цифрам – то ні.
На момент початку протестів у співвідношенні двосторонніх комерційних перевезень між країнами поляки займають 33% на ринку, а українські перевізники – 67%. До повномасштабного вторгнення частка ринку двосторонніх перевезень була на рівні 40% та 60% між польськими та українськими перевізниками відповідно.
Тобто динаміку важко назвати загрозливою. Але європейські підприємці явно перевершують українських конкурентів у вмінні чуйно реагувати на найменші загрози своєму прибутку. І головне – мають навичку об'єднуватися та виступати єдиним фронтом.
Яких збитків завдала блокада? Усереднити втрати заважає те, що інтенсивність руху була різною протягом протестів.
Офіційно озвучені збитки лише в листопаді оцінюються у $160 млн, а недоотриманого імпорту – $700 млн. Компанії – члени Європейської Бізнес Асоціації, згідно з результатами її опитування, втрачали 1 млн грн щодня. Тільки за листопад 2023 року держбюджет недоотримав майже 10 млрд грн мит.
Консенсусна цифра загальної шкоди становить понад $1 млрд. До кінця року Україна частково компенсувала падіння постачань на західних сухопутних кордонах завдяки морському експорту та альтернативним шляхам для імпорту.
Хто покриє збитки від простою? Важливе запитання, на яке наразі немає відповіді – хто і як компенсує українським транспортникам збитки від вимушеного простою. Як повідомляє Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, серед домовленостей Міністерства інфраструктури Польщі з протестувальниками йдеться зокрема і про пошук компенсації перевізникам.
А що з паралельними фермерськими протестами, які також були на кордоні? Їхні вимоги ніяк не тотожні вимогам перевізників: фермерів хвилюють виплати субсидій на кукурудзу, ставки за кредитами, податки та вартість ПММ. Ці питання було знято або частково знято раніше.
Якою є імовірність, що з 1 березня блокада кордону поновиться? Навряд чи це станеться саме 1 березня. Однак вікно можливостей безсумнівно буде використано в міру наближення дня Х, коли Єврокомісія має ухвалити рішення про продовження транспортного безвізу з Україною.
«Протест буде припинено, але це не кінець», – сказав Томаш Борковський із Комітету захисту перевізників та роботодавців транспорту Польщі. У Варшаві заявили, що попереду ще є «дуже багато роботи», щоб остаточно завершити протести.
При цьому ризик ескалації «аграрних» мітингів лишається на високому рівні. Так, станом на 17 січня румунські фермери проводять блокаду двох КПП на кордоні з Україною – «Сірет» і «Вікову-де-Сус», хоча раніше підтвердили досягнення угоди з урядом. А з 18 січня планують додати до цього списку й митний пункт «Халмеу – Дьяково».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
