Межі дозволеного: чому внутрішні проблеми румунського АПК вилилися в блокування українських вантажівок

Протести фермерів у Румунії, «інструментом» яких стало блокування кордону з Україною, частково досягли своєї мети: румунський уряд у четвер, 18 січня, офіційно презентував перший пакет допомоги сільгоспвиробникам та автоперевізникам. У відповідь на це зранку в п'ятницю, 19 січня, пікетники відкрили проїзд через один із трьох раніше заблокованих прикордонних переходів – «Вікову-де-Сус – Красноїльськ». Щоправда, через нього з боку Красноїльська дозволено проїзд лише порожнім вантажівкам. Пункти «Халмеу – Дьяково» та «Сірет – Порубне» все ще залишаються закритими. Станом на сьогоднішній ранок, за даними Чернівецького прикордонного загону, в «єЧерзі» зареєструвалися 1670 вантажівок для перетину кордону через «Порубне».

Під час протестів обмежено рух для вантажного транспорту: легкові автомобілі та автобуси можуть їхати безперешкодно. Також було заблоковано низку найважливіших доріг країни та під'їзди до великих міст, зокрема Бухареста.

Чого хочуть пікетувальники? Румунські аграрії та далекобійники нарікають на «непідйомні» умови ведення бізнесу. Зокрема, їх не влаштовують надто високі ставки страховок, жорсткі екологічні вимоги та умови погашення кредитів, а також дорожнеча дизпалива. Невдоволення викликає і «тиск на внутрішній ринок із боку імпортних українських сільськогосподарських товарів». Остання обставина, власне, і стала приводом для локалізації протестів саме на українському кордоні.

На що готова піти румунська влада? Минулої суботи, 13 січня, під час майже 4-годинних переговорів влада Румунії погодилася задовольнити майже всі вимоги протестувальників. Продовження протестів після такого результату викликало підозри, що справжня мета блокади дещо відрізняється від офіційно заявленої.

Після тижня протестів Міністерство сільського господарства Румунії та представники великих сільгоспспільнот досягли угоди за 13 пунктами. Зокрема, фермери вимагали, а уряд погодився:

• повністю субсидувати всі сільськогосподарські акцизи до 2026 року та негайно запровадити положення про субсидовані процентні позики;
• надати дозвіл на відхід від обов'язкових правил сівозміни та 4% заставних, тобто неорних земель у кожному господарстві;
• вжити низку заходів щодо компенсації збитків, спричинених імпортом з України (чітке маркування зернових та інших товарів, електронний моніторинг пломб за допомогою GPS у порту Констанца).

Перевізники, що паралельно протестували, вимагали (і частково домоглися):

• надбавки на проживання/харчування, регулювання середовища сумлінної конкуренції на транспорті;
• відшкодування частини паливного акцизу для транспортних компаній;
• контролю українських вантажівок на території Румунії в такому ж обсязі, як і румунських та інших.

18 січня прем'єр-міністр Марчел Чолаку представив перший пакет заходів, погоджених із фермерами та перевізниками перед засіданням уряду. За повідомленнями місцевих ЗМІ, ці заходи включають компенсацію у розмірі 100 євро за гектар і до 280 000 євро фермерам за збитки, яких ті зазнали «через війну в Україні», а також деякі зміни правил, яких вимагають далекобійники.

Чи стане це підставою для припинення протестів? Відповідь на це запитання дати тим складніше, чим більше розпорошені учасники та ініціатори протестних акцій. Як зазначають спостерігачі, оскільки протести не мають офіційного «координаційного центру», це ускладнює перемовини й напрацювання єдиного рішення.

За словами міністра сільського господарства Румунії Флоріна Барбу, будь-які додаткові питання та вимоги вирішуватимуться в «діалозі, сповненому взаємної поваги».

Хто за всім цим стоїть? За неофіційними даними, протестувальники координуються партією AUR, яку підозрюють у фінансуванні з кремля.

За однією з версій, практично всі «фермерські» протести у країнах Східної Європи (за винятком Польщі) та Німеччини координуються російськими спецслужбами. Апологети цієї теорії вважають, що в обмін на обіцянку припинити фермерський протест Німеччина провалила рішення щодо передачі Україні ракет Taurus.

Також у цих країнах росії вигідна зміна симпатій на користь украй правих партій напередодні виборів до Європарламенту.

Якою є офіційна позиція уряду Румунії? Важливо, що Україна не має охолодження відносин з Румунією (на відміну від «польського кейсу»), і це відображено в розвитку взаємних інфраструктурних проєктів. Буквально цього тижня було повідомлено, що Румунія і Україна відкривають ще два додаткові прикордонні переходи: «Біла Криниця – Клімеуць» та «Біла Церква – Сігету-Мармацієй»  для спрощення й прискорення проходу українського зерна до чорноморських портів. Також у прискореному режимі будується прямий автомобільний коридор для українського зерна до порту Констанца.

Тому румунська влада, навіть ідучи на переговори з протестувальниками, вжила й низку каральних заходів: понад 10 «фермерів» притягнуто до кримінальної відповідальності, 90 мітингувальників оштрафовано.