Картки в шухляду не лягають. Як змінилися платіжні звички українців за два роки воєнного стану
Та чому буває складно оплатити українські товари «закордонною» банківською карткою
Війна посилила конкуренцію на ринку платіжних карток в Україні. З одного боку, банки змагаються за клієнта, оскільки чисельність населення скоротилася через окупацію територій, виїзд біженців за кордон і загибель громадян внаслідок ворожих атак. З іншого – українські фінустанови вперше почали реально конкурувати з іноземними банками, коли українці опинилися поза межами країни та почали масово отримувати «на руки» картки закордонних банків. Куди рухається «картковий» сегмент українського банкінгу та що впливає на вектор його розвитку, розбирався Mind.
Як змінилися платіжні звички українців? За останні 15 місяців – від січня 2023 року – активною стає кожна перша картка, яка видається банком, тоді як раніше цей показник становив 50–60%. 70% усіх виданих карток одразу токінезуються або вони є безконтактними. Загальна кількість безконтактних карток на ринку перевищує 75%. Такі цифри озвучив Mind директор Асоціації ЄМА Олександр Карпов.
Володимир Москаленко, директор департаменту електронної комерції та платіжних засобів Ощадбанку уточнює, що тренд сприйняття новітніх технологій клієнтами активізувався ще під час ковіду. Згідно з даними ЄМА, кількість безконтактних карток на ринку 2020 року становила 40%. Як пояснює Москаленко, пандемія та воєнний стан спричинили певні зміни у платіжних звичках, зростання популярності сервісів, які до того часу не не мали значного попиту.
«Йдеться насамперед про платежі в мережі інтернет і видачу готівки за картками в торгових мережах. Перші місяці пандемії офлайнові продажі впали та стрімко почали зростати оплати через сайти, QR-коди, інвойси. Споживачі готові були використовувати новий не завжди зручний спосіб оплати й чекати доставлення. Адже це було, на їхню думку, безпечно. Перші дні та місяці війни виявили проблему – банки фізично не могли здійснювати «підкріплення» банкоматів готівкою», – каже Москаленко. Але, за його словами, оперативна реакція банків і платіжних систем дозволила вкрай швидко організувати підключення великих мереж до послуги видачі готівки в POS-терміналах, що знизило соціальну напруженість.
Наскільки напруженою є конкуренція між банками? Основне конкурентне поле формує перша десятка банків, які обслуговують 98% усіх клієнтів. «Кожен із цих банків намагається або залучити клієнтів інших установ, або не лишитися без клієнтів. Середньомісячний відплив клієнтів становить до 5%, тому дії зі збереження наявної клієнтської бази критично важливі», – каже Олександр Карпов.
В.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський розповідає, що лідером за кількістю активних карток є ПриватБанк (понад 28 млн), на другому місці – Універсал Банк (разом із monobank) – понад 7,8 млн, «Ощадбанк» – понад 7 млн карток. Ці три банки мають суттєвий відрив від конкурентів. Наступним у списку йде Райффайзен Банк – понад 2 млн карток, а замикає цю п'ятірку А-банк (1,1 млн).
Загалом 2023 року найбільше зросла кількість карток, емітентом яких виступають приватні українські банки, – на 29,2%, до 11,30 млн, тоді як кількість карток банків з іноземним капіталом скоротилася на 15,7%, до 3,97 млн. Цей результат в НБУ частково пояснюють націоналізацією Сенс Банку. Крім цього, на ринку з’явився новий гравець, «Нова Пей», що емітував 8200 платіжних карток.
«На ринку України у сфері платіжних карток конкурують досить багато банків, які надають широкий спектр карткових продуктів і послуг. Ось тільки деякі з них: ПриватБанк, monobank (Universal Bank), Сенс Банк, А-Банк, ПУМБ, Райффазенбанк, Ощадбанк. Це лише кілька основних банків, які активно конкурують у сфері платіжних карток і платіжних технологій на ринку України. Це ті банки, що мають значний вплив на формування ринку платіжних карток, надають широкий вибір платіжних інструментів, а також активно впроваджують інноваційні технології у сфері безготівкових платежів. Тобто, як кажуть, визначають тренди», – розповіли Mind у Сенс Банк.
Як саме банки конкурують за українського клієнта? По-перше, через кобрендингові та партнерські проєкти. «Розвивається видача кредитних карток як другої чи третьої картки у гаманці, видача партнерських карток із торговельними продуктовими мережами та товарами загального вжитку, перш за все пов'язаними з ремонтом та відновленням приміщень і домівок», – зазначає Олександр Карпов.
«Тренд розвитку платіжного ринку – кобрендингові програми з торговельними мережами. Попри те що ринок України вже бачив декілька прикладів такої співпраці, і вони були не дуже успішними, нові програми з АТБ та «Епіцентром» мають перспективу і є популярними», – додає Володимир Москаленко.
По-друге, важливим чинником є технологічність. «Наявність застосунку, емісія платіжних карток – це ті обов’язкові речі, які мають бути в будь-якої фінансової установи, якщо її мета – залучати нових клієнтів і мати свою нішу в цьому конкурентному ринковому середовищі», – кажуть у Сенс Банку.
З якими труднощами стикаються клієнти українських банків за кордоном? Основних проблем дві.
Перша з них – обмеження трансакцій в українських магазинах за іноземними картками. Тобто картки Visa та MasterCard іноземних банків просто не приймаються до онлайн-оплати.
Друга проблема – ускладнений переказ коштів з іноземних карток в Україну. (Про це Mind розповість у наступному матеріалі найближчим часом).
Щодо обмежень при онлайн-оплаті товарів картками іноземних банків, то банкіри пояснюють це, зокрема, бажанням захиститися від випадків шахрайства, коли людина робить покупку в українському магазині, сплачуючи з-за кордону, а потім заявляє у свій банк, що не проводила такої трансакції. Банк, щоб зберегти клієнта та репутацію, повертає гроші.
«Технічно банк-еквайр може встановити такі обмеження на вимогу торговця – наприклад, інтернет-магазину. Деякі банки, навпаки, за замовчуванням не відкривають можливість прийому закордонних карток для мерчантів і вимагають пояснень, з яких саме причин така можливість є потрібною», – каже Денис Гавриков, начальник управління трансакційних продуктів Юнекс Банку.
Причин для такої «обережності» – дві.
По-перше, такі онлайн-операції трансакційно є майже вдвічі дорожчими за операції з українськими картками. «Питання ставки інтерчейндж на ринку України є дуже актуальним. Протягом останніх років вона змінювалася декілька разів – і підвищувалась, і знижувалась. У перші місяці війни інтерчейндж було взагалі скасовано, і такі банки, як, наприклад, Ощадбанк, встановили нульові комісії для торговців. До цього часу нульовий інтерчейндж збережено для благодійних організацій», – пояснює Володимир Москаленко з «Ощаду».
За його словами, з листопада 2023 року учасники ринку домовилися про фіксацію ставок на певному рівні до закінчення воєнного стану.
Тому банки-еквайри – тобто банки, які обробляють трансакції з картами та зв'язують продавця та банк, що випустив картку – встановлюють для них окрему тарифікацію. У деяких випадках окремо запитують мерчанта, чи хоче він підключити послугу до віртуального термінала, та підписують відповідні угоди. Уже на цьому етапі мерчант може відмовитися від додаткової опції.
Другою причиною, за словами Дениса Гаврикова, може виступати більша тяганина з розглядом чарджбеків (заяв про повернення коштів платнику) через дещо складнішу, ніж в Україні, процедуру, яка вимагає залучення іноземних емітентів карток.
Наскільки невідворотними є ці обмеження? Наприклад, на сайті fozzyshop було розміщене повідомлення, що оплату може бути проведено лише картками платіжних систем Visa та MasterCard українських емітентів. Проте у пресслужбі компанії запевняють, що таких обмежень нині немає.
Комерційний директор Zakaz.ua Євген Нетреба розповів Mind, що в компанії ніколи не було обмежень щодо використання карток іноземних банків. «Проте ми не мали можливості обслуговувати закордонних клієнтів, бо реєстрація у нас на сайті передбачена лише для українських телефонних номерів», – пояснює він. І додає: зараз багато українців, що з 2022 року виїхали за кордон як біженці, роблять замовлення з оплатою своїми іноземними картами. «У січні 2023 року кількість трансакцій з іноземних карток становила 1,3% від усіх платежів, у січні 2024 року – 0,9%», – каже Євген Нетреба. Тобто, за офіційною версією, проблему оплати іноземними картками вдалося подолати.
«Правила Mastercard вимагають обслуговування всіх карток бренду незалежно від країни-емітента картки, за винятком обмежень, які регламентовані санкційними правилами. При цьому банки-еквайри можуть застосовувати власні обмеження щодо обслуговування карток відповідно до політик ризик-менеджменту та механізмів боротьби з шахрайством», – пояснюють у пресслужбі Mastercard.
Що впливає на розвиток ринку карткових платежів в Україні? За даними Нацбанку, у 2023 році кількість активних платіжних карток в Україні зросла на 12,6% – з 46,30 до 52,12 млн штук, зокрема в IV кварталі вона збільшилася на 2,16 млн шт., або 4,3%. «Ми давно не мали перепису населення щодо кількості громадян в Україні, але в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України прогнозують, що після війни 40 млн нас уже не буде, навіть з урахуванням повернення тих, хто тимчасово виїхав. Враховуючи це, можна припустити, що на одного дорослого українця зараз припадає принаймні дві банківські картки», – каже Дмитро Глінський, в.о. голови Незалежної асоціації банків України.
Фінансова активність українських біженців теж відіграє значну роль у зміні «ландшафту» українського платіжного ринку.
«Протягом другого півріччя 2023 року сума операцій з оплати товарів / послуг, у тому числі в мережі Інтернет, на користь українських торговців, здійснених із використанням платіжних карток Visa та Mastercard емітентів-нерезидентів, зростала щомісяця в середньому на 2,5%. Частка таких операцій від загальної суми операцій, здійснених на користь українських торговців із використанням платіжних карток Visa та Mastercard, залишалася незмінною та щомісяця становила 1,6%», – підрахували в НБУ.
Для порівняння: за статистикою Нацбанку, загальна сума трансакцій із використанням платіжних карток Visa та Mastercard українських емітентів на користь українських торговців, у липні – грудні 2023 року становила 894,3 млрд грн. Сума таких операцій, здійснених із використанням платіжних карток Visa та Mastercard емітентів-нерезидентів, становила 14,8 млрд грн.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
